Проаналізовано найменування податкової сфери в новій українській мові (з кінця ХVІІІ ст.), підгрупи загальних найменувань. Досліджено структурно-семантичні особливості й динаміку функціонування податкових найменувань у контексті історії української мови.

Огляд способів творення назв знарядь дії у праслов’янській мові. Реалізація історичних моделей і засобів творення в слов’янських мовах. Система іменникового словотвору. З’ясовання причин появи дериваційних дублетів. Аналіз словотвірних моделей і типів.

Назви їжі, напоїв й кухонного начиння: етимологічний, словотвірний аспекти та явище синонімії. Співвіднесеність південних ужансько–латорицьких угорських говірок Закарпатської області з угорською літературною мовою, а також з іншими угорськими говорами.

Лексиколого-етимологічна характеристика українських карпатських назв їжі й кухонного начиння. Виявлення співвіднесеності карпатських говорів з українською літературною мовою. Картографування українських карпатських назв їжі та їх ареалогічне вивчення.

Розгляд особливостей міжстилевої, розмовно-побутової і книжкової лексики. Характеристика лексико семантичної групи гарячих, холодних страв, назв напоїв, страв з борошна, з сиром. Вивчення поняття лексикографії, яка узагальнює досвід укладання словників.

Виявлення в атласі Й. Дзендзелівського паремій, у складі яких є назви їжі, напоїв та кухонного начиння. Склад та лінгвокультурні особливості паремій. Систематизація та аналіз основних лінгвокультурних концептів, вербалізованих закарпатськими пареміями.

Розгляд лексичних одиниць, що позначають різноманітні комунікативні дії та семантичних процесів, які відбувались у аналізованих номінаціях з плином часу і при їх запозиченні із інших мов. Значна частка даних номінацій мають характер інтернаціоналізмів.

Діалекти проходять через ряд змін, пов’язаних із розвитком чи занепадом мовних явищ. Аналіз назв комунікацій вантажів в українських говорах Закарпаття (закарпатському та гуцульському) на лексико-семантичному, етимологічному та словотвірному зрізах.

У статті проаналізовано слова, які входять до складу лексико-семантичної підгрупи, що є назвами меблів для відпочинку, а конкретніше, для лежання. Подано короткий огляд праць науковців, що досліджували назви меблів. Розглянуто лексеми ліжко, лежак, диван.

Досліджена проблема реконструкції мовної еволюції в аспекті історичної динаміки процесів у лексико-семантичній системі середньоанглійської мови. Проведено реконструкцію розвитку лексико-семантичної підсистеми назв мисливців у середньоанглійській мові.

Етимологічний та семантичний аналіз значень та смислів назв молока та меду в мовній картині світу давніх германців. Гіпотеза про спільну індоєвропейську праформу походження та значення лексичних одиниць на позначення молока та меду у германських мовах.

Аналіз однієї з підгруп меморіальних урбанонімів - найменування на честь місцевих діячів. Динаміка появи цих назв, їх класифікація. Аналіз процесу тематичного урізноманітнення звичного набору назв. Підгрупа найменувань на честь місцевих партійних діячів.

Лексиколого-етимологічний, словотвірний та лінгвогеографічний аналіз назв обрядової їжі в говорах південно-західного наріччя української мови. Дослідження особливостей утворення назв страв, які пов’язані з календарною та сімейною обрядовістю українців.

Аналіз словотвірних типів назв осіб жіночої статі за галузями науки, визначення моделей їхнього творення. Розгляд прикладів використання слів цієї семантичної групи. Обґрунтування недоцільності використання фемінітивів-неологізмів в офіційному мовленні.

Основні способи творення словацьких агентивних і атрибутивних назв осіб. Продуктивність словотвірних типів, словотвірних моделей, твірних основ і словотворчих формантів аналізованих утворень. Домінуючі тенденції у використанні засобів назвотворення.

Лексико-семантичний аналіз назв сільськогосподарських приміщень для утримування домашніх тварин, записаних у 74 говірках середньонадбузького ареалу. Зроблено висновок, що зафіксовані лексеми функціонують у літературній мові, хоч і мають відмінності.

Вивчення функціонування назв продуктів харчування як особливого сегмента лексичного фонду мови й важливого елемента матеріальної та духовної культури. Лінгвістичний аналіз слів та словосполук на позначення назв продуктів харчування, страв і напоїв.

Виявлення назв продуктів харчування, страв, напоїв і похідних від них утворень у пам’ятках староукраїнської мови. Способи й засоби номінації досліджуваних лексем, їх мотивація. Доля аналізованих лексем у сучасній українській літературній мові і діалектах.

Опис сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських назв ремісників XIV-XVI ст., які займалися металообробними ремеслами. Словотвірні особливості ремісничих назв, форми фіксації в складі сілезького, нижньопрусського та східнопомеранського діалектів.

Проведення комплексного дослідження онімних процесів в різних напрямах, систематизування за лексико-семантичними ознаками, визначення засобів творення заявлених назв та їхніх структурних різновидів. Група трансонімізованих фітонімів (назв рослин).

Аналіз складу, структурної організації, семантики назв сільськогосподарських угідь і процесів їх обробітку в українській мові, відношення між лексичними одиницями. Роль загальнонародної лексики у формуванні галузевої термінології сільського господарства.

Роль загальнонародної лексики у формуванні галузевої термінології сільського господарства. Cистемні відношення між лексичними одиницями досліджуваного шару сільськогосподарської лексики. Шляхи формування її складу та класифікація за семантичними групами.

Розвиток соціальних мереж у 2003-2005 рр., з моменту запуску LinkedIn, Facebook та YouTube. Вплив сучасних інформаційних технологій, зокрема популярних соціальних мереж, на появу неологізмів, що закріплюються в культурі та потребують обґрунтування в мові.

Структурно-семантичний аналіз лексики, що знаходиться на периферії тематичної групи назв одягу та пов’язана з процесами, способами носіння одягу. Визначення взаємозв’язку частини українського діалектного континууму з материнськими говірками Донеччини.

Лексико-семантичний, етимологічний, частотний аналіз назв страв із вареного тіста, зафіксованих у художніх творах письменників XVIII-XIX ст. Частотность їх уживання авторами. Лексичне значення назв страв. Огляд можливості утворення демінутивних форм.

Аналіз лексико-семантичної групи назв страв із прісного тіста Східного Поділля. Функціональна активність лексем. Мотиваційні ознаки, етимологічний та лінгвогеографічний аналіз досліджуваних номенів. Лексичні паралелі з іншими говірками української мови.

Лексико-семантична характеристика східноподільських номінацій страв із яєць, паралелі з іншими діалектами української мови. Лінгвогеографічний та етимологічний аналіз зафіксованих номенів та моделі номінації. Функціональна активність аналізованих лексем.

Опис лексико-етимологічного, словотвірного та лінгвогеографічного аналізу назв традиційних видів транспорту у Закарпатських говірках. Вивчення номенів, як загальних нормативів для сучасної літературної мови, їх вживання у говорах української мови.

Назви традиційних видів транспорту та їх частин у закарпатських говірках, їх лексико-етимологічний, словотвірний та лінгвогеографічний аналіз. Лексема драбина як основний репрезентант реалії в говірках Закарпаття. Дериват відіменникового походження.

Суть найменувань футбольних команд, мотиваційною базою для творення яких стала різноманітна онімна й апелятивна лексика. Характеристика дії різноманітних чинників, що вплинули на вибір номінацій для спортивних команд у різні періоди української історії.