Назви комунікації вантажів в українських говорах Закарпаття
Діалекти проходять через ряд змін, пов’язаних із розвитком чи занепадом мовних явищ. Аналіз назв комунікацій вантажів в українських говорах Закарпаття (закарпатському та гуцульському) на лексико-семантичному, етимологічному та словотвірному зрізах.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2023 |
| Размер файла | 28,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
НАЗВИ КОМУНІКАЦІЇ ВАНТАЖІВ В УКРАЇНСЬКИХ ГОВОРАХ ЗАКАРПАТТЯ
Шкурко Г.В.,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови філологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Анотація. Статтю присвячено дослідженню діалектної лексикології. Предметом аналізу обрано назви комунікації вантажів в українських говорах Закарпаття. Науковий інтерес до семантичної підгрупи зумовлений багатошаровістю цієї групи лексики, в межах якої простежено як і слова праслов'янського походження, вживані в сучасній українській літературній мові, так і нові слова, утворені від питомих та запозичених основ. Фактичним матеріалом є власні діалектні записи, зібрані у 80 населених пунктах Закарпатської області. Дослідження доповнено лексичними матеріалами лінгвістичних атласів, діалектних, етимологічних словників української та інших мов. У статті здійснено аналіз назв комунікації вантажів на лексико-семантичному, етимологічному та словотвірному зрізі. Для характеристики змін у семантиці номенів, що характеризують перенесення вантажів, простежено особливості міждіалектної взаємодії, показано співвідношення з мотивувальними основами.
Встановлено, що назви комунікації вантажів не становлять собою замкнутої структури, постійно поповнюються внаслідок словотворчих та семантичних процесів. Основними способами семантичної деривації визначено перенесення значення за подібністю, суміжністю та переосмислення номенів. Найбільш продуктивним способом словотворення виявлено суфіксальний. Назви комунікації вантажів представлено однолексемними та складеними назвами, які диференціюють реалії за основними семними ознаками: `розмір', `матеріал', `призначення', `спосіб виготовлення' та ін. Аналізована лексика характеризується синонімічними, антонімічними та полісемічними відношеннями, що свідчить про наявність зв'язків у межах діалектної системи.
Подальше дослідження діалектної лексики, пов'язаної з номінацією вантажів, дасть змогу не тільки простежити мовні риси та розвиток діалектної системи, а й сприятиме кращому розумінню господарювання українців, особливостей їхнього світогляду.
Ключові слова: діалектна лексикологія, назви комунікації вантажів, українські говори Закарпаття, семантична підгрупа, мотивація, етимологія, словотворення, переосмислення значення, запозичення.
діалект український говір закарпатський гуцульський лексикосемантичний
Постановка проблеми. Дослідження діалектної лексики залишається актуальним напрямком сучасної лінгвістики, оскільки через мову носіїв діалекту можна охарактеризувати український етнос, особливості його світобачення. Діалекти проходять через ряд змін, пов'язаних із розвитком чи занепадом мовних явищ, змінами в семантиці діалектних лексем тощо. Навіть на прикладі окремої семантичної підгрупи можна простежити, яким чином розвивається діалектна мова на сучасному етапі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Назви комунікації вантажів здебільшого розглядають етнографи, щоб показати елементи народного господарювання, до прикладу праці Т. Гонтар, М. Мушинки. Такі номени також представлені в діалектних словниках української мови, проте лексикографічні джерела не охоплюють динаміки цих назв, їх семантичних особливостей. Окремі згадки про назви комунікації вантажів знаходимо в працях Й. Дзендзелівського, Т. Піцури. Через фрагментарність опису цих номенів таке дослідження залишається актуальним, оскільки не тільки показує тенденції розвитку чи занепаду лексичних одиниць у діалектній системі, а й фіксує особливості господарювання жителів Закарпаття.
Мета статті здійснити комплексний аналіз назв комунікацій вантажів в українських говорах Закарпаття (закарпатському та гуцульському) на лексико-семантичному, етимологічному та словотвірному зрізах.
Виклад основного матеріалу дослідження. Традиційно основним способом перенесення вантажів є мішок, що в закарпатських та гуцульських говірках називається м'іх, м'ішок, млиуча, п'ілка.
Номен м'іх поширений в інших говорах української мови [1, ч. 1, с. 445; 2, с. І98; 3, с. 175; 4, т. 2, с. 434] та є літературною нормою [5, т. 4, с. 757], як і демінутив м'ішок. Найменування м'іх < псл. *техь т.с. [6, т. 3, с. 487; 7, т. 2, с. 824]. Назву млиуча в українських говорах традиційно вживають зі значенням міри [1, ч. 1, с. 447] чи зерна, яке готують до помолу [4, т. 2, с. 435]. Це суфіксальне утворення від українського літературного мливо `перемелювання зерна на борошно; помел' [5, т. 4, с. 764], утвореного від псл. *melti `молоти' [6, т. 3, с. 489]. Вбачаємо й семантичну трансформацію: на основі семантики `матеріал для перемелювання, його міра' внаслідок перенесення значення за суміжністю мовці йменують вид мішка, призначений для перенесення вантажів. Номен п'ілка в говірках первісно йменує частину тканини, пор. лемк. пілка `оздоблена тканина розмірів 50 х 200 см для переношення дітей упереді' [8, с. 214], гуц. пілка `половина (четверта частина) спідниці; різнобарвна тканина' [9, с. 139], а ще укр. діал. `полотнище' [4, т. 3, с. 186]. Відбувається подвійне перенесення значення за суміжністю: `пола спідниці' ^ `тканина' ^ `мішок, що виготовлено з цієї тканини' (або ж `полотнище' (на основі диференційної ознаки `засіб для перенесення вантажу') ^ `мішок').
Мовці розрізняють назви комунікації вантажів за розміром, призначенням, характерними особливостями тощо. Мішок великого розміру в українських говорах Закарпаття називають бала, раптух, рапшак, п'ішвак (пушвак, пушва), деирничанка, кошаник, клочаник,млин:ик,м'ішишче,м'ішиско, полотн'аник, соломожак, ситец. Активно вживаються й складені назви, зокрема клочанийм'іх, пр'адиунийм'іх, кубин'с'кий (кубин'с'кый, кубан'с'кий, куб'т'с'кий) м'іх, памутовий м'іх, тканий м'іх, домотканий м'іх, полотн'аний (полотн'тий) м'іх, мучний м'іх, китайс'кий м'іх.
Лексема бала (див. ще закарп. бала `великий мішок' [10, с. 101]) від угор. Ьаіа `тюк' [11, с. 62]. Номени раптух, рапшак виникли внаслідок розширення значення `мішок, за допомогою якого годують коня у дорозі', пор. наддністр. раптух `торба, у якій дорогою коням дають сіно' [3, с. 224], нижн.наддніпр. рептух,рептух `торба годувати коней' [12, т. 3, ч.4, с. 116]. Запозичені від нім. Refftuch `мішок, в якому дають коням корм' чи Krippentuch (Kpippe `ясла, корито', Tuch `сукно, лляне полотно') [13, с. 88]. Найменування п'ішвак (пушвак, пушва) утворене, ймовірно, від дієслова пошити за допомогою суфіксального способу. Слово деирничанка мотивоване атрибутивом деирничаний від дерник, укр. літ. дернина `т.с., що дерен [5, т. 2, с. 253], дерен `поверхневий шар ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами, густо пронизаний їх коренями' [5, т. 2, с. 247]), характеризує тип мішка за призначенням. Назва кошаник суфіксальне утворення від к'іш, р.в. коша (у млин). Номен клочаник (див. ще закарп. марамор. клочаник `міх з полотна, зітканого з клочаних ниток' [14, с. 145]) універб, пор. означення клоччяний `зроблений із клоччя' [5, т. 4, с. 190]. Так само універб полотн'аник від полотн'аний м'іх. Універб млин:ик поширений ще в гуц. говорі, пор. млинник `мішок для млива' [9, с. 103]. Найменування м'ішишче, м'ішиско від м'іх за допомогою суфіксального способу. Назву соломожак у закарпатських говірках первісно вживають зі значенням `солом'яний матрац', пор. закарп. солможак, солможак, солмажак, салможак, салмажак, сорможак т.с. [15, с. 51]; від угор. szalmaszаk т.с. [14, с. 337] унаслідок розширення значення: `солом'яний матрац' ^ `засіб для перенесення сіна, соломи'. Лексему ситец використовують унаслідок перенесення значення за суміжністю: `тканина' ^ `виріб із цієї тканини'.
У складених назвах клочаний м'іх, пр'адиуний м'іх, кубин'с'кий (кубин'с'кый, кубан'с'кий, куб'т'с'кий) м'іх, памутовий м'іх, тканий м'іх, домотканий м'іх, полотн'аний (полотн'тий) м'іх, мучний м'іх, китайс'кий м'іх атрибутиви-ідентифікатори мотивовані словами за такими визначальними ознаками: метод виготовлення (пр'адиуний, тканий, домотканий), матеріал (клочаний, памутовий `бавовняний' [14, с. 217], полотн'аний (полотняний)), призначення (мучний), країна, звідки возили мішки схожої будови кубин'с'кий (кубин'с'кый, кубан'с'кий, куб'ш'с'кий), китайс'кий, зокрема і внаслідок вторинної номінації).
Мішок невеликого розміру прийнято називати жалиуник (жеилиуник), жалиул'аник (жалиул'аник, жеилиул'аник), кропиул'аник, талабук, м'ішчух, м'ішчук, м'ішч'а, м'ішч'атко, жачкіу, мейнзур. Активно вживаються й складені назви, наприклад: жеилиул'аний (жеилиул'аний, жалиул'аный, жалиул'аний, желеул'аньш, жеиреибл'аний, жеиреиул'аний)м'іх, кропиуйаний (кропиул'аний)м'іх, йеидиничанийм'іх.
Номен жалиуник (жеилиуник) універб від жалиуний (жеилиуний) м'іх (від закарп. жалива `кропива'), такі мішки виготовлені із кропив'яного полотна, пор. ще в бойк. гов. жаливяник т.с. [1, ч. 1, с. 248]: [жалиул'ан'і бъглимеитров'і/такой было/йак жалива/такой др'апачой //] (ужанська говірка закарпатського говору). Такого ж утворення атрибутив жеилиул'аний та його фонетичні варіанти жеилиул'аний, жалиул'аный, жалиул'аний, желеул'аный, жеиреибл'аний, жеиреиул'аний. Дериват жалиул'аник (жалиул'аник, жеилиул'аник) від жалиул'аний (жеилиул'аний)м'іх внаслідок універбації. За аналогією до цих назв утворені атрибутив кропиуйаний (кропиул'аний) та універб кропиул'аник (від кропиул'аний м'іх). Атрибутив у найменуванні йеидиничаний м'іх від йеидиниц'а `одиниця', мотивований способом виготовлення на ткацькому верстаті: [йеидиничан'і / бо йеидиниц'а // то было на кроснах / так то с'а набеиралоу берда на йеидиниц'у на тонкой і на клоч':аной // і клоч':аной было л'тшой // йеидиниц'а / то уже было цалком такой / йак паз'дЧр'а//] (ужанська говірка закарпатського говору). Лексема жачкїу (див. ще закарп. жачшв, жачку(в), жачку(в) `калитка на тютюн' [15, с. 48], марамор. жачкув `кисет (для тютюну)' [14, с. 83]) від угор. zacsko `мішечок' [11, с. 804]. Назва мейнзур запозичена, ймовірно, через нім. Mensrn `вимірювання' від лат. mensura `міра, вимірювання' [6, т. 3, с. 436]; простежуємо й перенесення значення за суміжністю: `міра, вміст' ^ `засіб для перенесення вантажу'. Слово м'ішчух (див. ще закарп. ужан. міщух `мішок, кульок (паперовий)' [16, с. 38]) та його фонетичний варіант м'ішчук (див. ще закарп. марамор. міщук `мішок' [14, с. 174]) поширені в ін. укр. говорах, зокрема гуц. `мішок' [9, с. 103], а також укр. діал. міщук т.с. [17, с. 445]. Це суфіксальні утворення від м'ішч'а. Лексему м'ішч'а вживають також в ін. гов., пор. бойк. тіш `торба' [18, т. 3, № 154], міща `мішечок' [1, ч. 1, с. 446], наддністр. мищє `мішечок' [3, с. 174], укр. діал. міща т.с. [4, т. 2, с. 435; 17, с. 445].
Наполовину наповнений мішок в українських говорах Закарпаття називають клумак, ламанка, угузок, угузка, каністра. Вірогідно, номен клумак польського походження, від пол. tiumok `клунок', пор. укр. діал. тлумак `вузол, чемодан' [6, т. 5, с. 584]. Назва ламанка суфіксальний дериват від ламати. В окремих говірках (зокрема марамороських) ще має значення сумки видовженої форми, яку одягають через плече для збору відламаних качанів кукурудзи. Номени угузок, угузка префіксально-суфіксальні утворення від діал. гуз(а) [6, т. 1, с. 614]. Лексема каністра запозичена від нім. Kamster (первісно, від лат. kanistrum `кошик') [6, т. 2, с. 364], відбувається часткова зміна семантики.
Торбу із тканини для харчів та різних речей називають торба, тайстра (тастр'а, трайста), р'андава тайстра, ташка, ташка веирвеичаста, сітка, Мбілка. Номен торба широко вживаний в укр. говорах [12, т. 3, ч. 4, с. 116] та є нормою укр. літ. мови запозичення від тюркських мов [6, т. 5, с. 602]. Назви тайстра, сер. р. тастр'а (див. ще карп. +ta(n)istra `невелика тканинна сумка пастуха (носять через плече)', `сумка із тканини чи шкіри' [19, т. 2, № 32]) вживають в інших укр. говорах [18, т. 3, № 154; 1, ч. 2, с. 277; 20, № 85] запозичення від рум. Mista `торба, тканина, сумка' [6, т. 5, с. 504]. Двокомпонентне найменування р'андава тайстра характеризує тип перенесення вантажу за складом тканини, означення р'андава від р'анда (первісно `ганчірка, шматок тканини' [14, с. 325]). Лексему ташка первісно вживають зі значенням `шкіряна сумка'. У цьому випадку функціонує внаслідок розширення значення за аналогією до тайстра. Із таким же значенням поширена ще у бойк. (tO^i `торба' [18, т. 3, № 154]) та гуц. гов. (taska `сумка з вовни' [20, № 86]). У складеній назві ташка веирвеичаста атрибутив мотивований закарп. марамор. вервечка `підтяжка на штанах у дітей, смужка тканини, на якій висить торбина' [14, с. 36], ймовірно, внаслідок стягування такої торбини мотузком. Назва с'тка із близьким значенням є нормою української літературної мови. Це суфіксальне утворення від с'іт' < псл. *setb [6, т. 5, с. 258]. Найменування коуб'ілка поширене і в інших українських говорах, пор. лемк. кобеля `корзина' [4, т. 2, с. 258], кобшка `сакви для перенесення харчів, їжі, а також інструментарію для клепання й гостріння коси' [21, с. 182], бойк. kobmka `торба' [18, т. 3, № 154], кобшка, кобука `кошик для картоплі' [1, ч. 1, с. 362], наддністр. кобеля `сумка' [4, т. 2, с. 258] тощо. Назва ксУб'жа від сер.в.нім. kobel т.с. [21, с. 183].
Торбину для харчів та різних речей невеликого розміру представляють слова тайстрина, тайстринка, тайстринча, тастринча, дз'обина. Номен тайстрина (див. ще закарп. марамор. тайстрина т.с. [14, с. 348]) активно вживаний у бойк. (тайстрина `рюкзак', `торба, з якої сіють вручну' [1, ч. 2, с. 277]), гуц. гов. (гуц. tajstryna `шкіряна сумка' [20, № 85], `сумка з вовни' [20, № 86], проте без відтінку зменшеності, за винятком гуц. тайстрина `невелика тайстра (з вишитими узорами)' [9, с. 188]). В аналізованих говірках формант -ина надає слову відтінок зменшеності. Таке ж словотвірне значення мають і демінутиви тайстринка, тайстринча (тастринча). Номен дз'обина утворений суфіксальним способом від дз'об (< псл. *zobb `їжа; корм' (спочатку `зерно') [6, т. 2, с. 63]). Слово проходить шлях семантичної модифікації: від назви мішка для годівлі коня до торбини для продуктів (використовується не лише вівчарями).
Шкіряну торбину для харчів та різних речей йменують ташка, тан'ктр'а. Ареал поширення лексеми ташка (див. ще закарп. ташка `портфель; сумка' [14, с. 349]) продовжується в ін. гов., пор. бойк. ташка `шкіряна торба через плече' [1, ч. 2, с. 281], гуц. taska `шкіряна сумка' [20, № 85] тощо. Запозичено через угор. taska від нім. Tacshe [14, с. 349]. Номен тан'ктр'а етимологічно пов'язаний із тайстра.
Сакви, з'єднані одним полотнищем дві торби, які перекидаються через плече або через спину коня, репрезентовані лексемами беисаги (бисаги), кіїб'ши, беремено (беремено), беиремен'а, беиремен'атко, беиременча, тайстри, тайстри поучанс'к'і, ташки пеиреибеис'ац'ки.
Назва беисаги (бисаги) (див. ще карп. +BYsag`вид подвійного мішка' [19, т. 2, № 33], бисага (биесага, беисага, бесага, бісага) `торбина', `одна з двох частин подвійної торби, що перекидається через плече', бисаги (бисаги, бисаги, бысаги, бесаги, бесагы, беисагы, бесаги, бесагы, бесагы, бесагі, бісагі, бісаги) т.с. [10, с. 198], ужан. бісягі `торби (клунки, що через плечі носять)' [16, с. 17], марамор. бісагьі т.с. [14, с. 26]) поширена й в інших говорах української мови, пор. бойк. бесага, бесаги, бесагы `подвійна торба; шкіряна дорожня торба; вантаж; два зшиті мішки' [1, ч. 1, с. 50], гуц. besahy, bysahy `подвійні сумки, які переносять на плечах або на коні' [20, № 183], бисаги т.с. [9, с. 13], наддністр., покут.-буков. бесаг, бесаги т.с. [4, т. 1, с. 53], поділ. беисаги `невеликий вузький мішок, у якого краї зшиті, а посередині проріз' [12, т. 3, ч. 4, с. 116]. Слово беисаги (бисаги) від лат. bissaccium `перекидна торба', гр. bisakki, італ. bisaccia т.с. через пол. чи чес. посередництво [7, т. 1, с. 115; 6, т. 1, с. 176]. Назва беремено (беремено) (див. ще закарп. беремено, беремено, беремено, биремено, биереимено, беремино, беиреи~ мено, бермено `вантаж, ноша', `мішок, який несуть через плече' [10, с. 168-169], марамор. беремено `вантаж на плечі людини (мішок, в'язка і под.)' [14, с. 22]) активно вживається в закарпатських говірках. Твірне слово беремя < псл. *bermg (дієслівна основа berg `беру, несу'), р.в. *bermene `те, що носиться' [6, т. 1, с. 173]. Демінутиви беиремен'а (див. ще закарп. беременя, беремен'а, биримин'а, беремен'и `мале беремено' [10, с. 169], биримин'а `мішок із речами вагою близько 25 кг' [10, с. 193]), беиремен'атко (див. ще закарп. мамамор. беременя, беременятко `зменш. до беремено' [14, с. 22]), беиременча характеризують різні типи сакв меншого розміру, мотивовані словом беремено. Номен тайстри вживається унаслідок розширення значення тайстра. Складена фразеологічна назва тайстри поучанс'к'і описує тип сакв, із якими люди ходили у дорогу. Ад'єктивний компонент поучанс'к'і, ймовірно, мотивований назвою населеного пункту Марія Повча в Угорщині. У двокомпонентній назві ташки пеиреибеис'ац'ки означення мотивоване словом беисаги.
Висновки. Отже, аналіз назв комунікації вантажів в українських говорах Закарпаття дає можливість зробити низку висновків та узагальнень. Ядром лексики є слова, успадковані від праслов'янської мови. На українському мовному ґрунті однолексемні назви утворюються за допомогою словотворення, значеннєвих трансформацій та запозичення. Найбільш продуктивним є суфіксальне словотворення. З-поміж назв перенесення вантажів активно вживаються двокомпонентні атрибутивні найменування. Вбачаємо активне використання складених назв проявом динаміки семантичної підгрупи, прагненням мовця детальніше йменувати назви комунікації вантажів відповідно до характеристик чи визначальних особливостей.
Література:
1. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: У 2 ч. Київ: Наукова думка, 1984. Ч. І-ІІ.
2. Дуда І. Лемківський словник. Тернопіль: Астон, 2011. 375 с.
3. Шило Г Наддністрянський регіональний словник. Львів; Нью-Йорк, 2008. 288 с.
4. Словарь української мови: у 4 т. / за ред. Б. Грінченка. Київ, 1958-1959. Т. 1-4.
5. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. І-ХІ.
6. Етимологічний словник української мови: у 7 т. Київ: Наукова думка, 1982-2012. Т. 1-6.
7. Rudnyckyj J.B. An etymological Dictionary of the Ukrainian Language. Winnipeg; Ottawa, 1962-1980. Vol. I-II.
8. Мушинка М. Нарис етнографії: Південь. Матеріяльна культура. Лемківщина: Земля, люди, історія, культура. Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1988. Т. ІІ. С. 213-217.
9. Піпаш Ю.О., Галас Б.К. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області). Ужгород, 2005. 266 с.
10. Грицак М.А. Матеріали до Словника українських говірок Закарпатської області. НАН України, Інститут української мови. Київ: КММ, 2017. Вип. 1: А-Б. 376 с.
11. Венгерско-русский словарь: 40 000 слов / под общей ред. Л. Гальди. 2-е изд., стереотип. Москва; Будапешт: Русский язык; Издательство Академии наук Венгрии, 1987. 872 с.
12. Атлас української мови: у 3 т. Київ: Наукова думка, 1984-2001. Т. І-ІІІ.
13. Нечаєва Н.О. Лексичні германізми у південно-східних говорах української мови. Science and Education a New Dimension: Philology, II (1). 2014. Issue 17. P 87-91.
14. Сабадош І.В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району Ужгород: Ліра, 2008. 480 с.
15. Дзендзелівський Й.О. Ізоглоси угорських лексичних нашарувань в українських говорах Закарпатської області УРСР (На матеріалах Лінгвістичного атласу українських народних говорів Закарпатської області УРСР, т. І-ІІІ). Українська лінгвістична географія. Київ: Наукова думка, 1966а. С. 45-75.
16. Сірка Й., Муличак Ю., Баушенко А. Короткий словник говірки села Ублі. Зіген; Пряшів, 1999. 64 с.
17. Желеховский Є., Недільський С. Малоруско-нїмецкий словар: у 2 т. Львів, 1885-1886. 1121 с.
18. Atlas gwar bojkowskich / pod kierunkiem J. Riegera. Wroclaw; Warszawa; Krakow; Gdansk; Lodz, 1980-1986. T. I-VI.
19. Общекарпатский диалектологический атлас. 1989-2003. Вып. І-VII.
20. Rieger J. A Lexical Atlas of the Hutsul Dialects. Warszawa: Semper, 1996. 390 p.
21. Муличак Ю. До питань лексики комунікації і традиційного транспорту в частині українських говірок Східної Словаччини. Записки наукового товариства Культурного союзу українських трудящих у ЧССР. Пряшів, 1977. № 4-5. С. 177-192.
Shkurko H.
Cargo communication names in the Ukrainian Transcarpathian dialects
Summary. The article is devoted to the study of dialect lexicology. Names of cargo communication in the Ukrainian Transcarpathian dialects were chosen as the subject of analysis. Scientific interest to study this semantic subgroup is caused by its multi-layered vocabulary, within which both words of Proto-Slavic origin, used in the modern Ukrainian literary language, and new words formed from specific and borrowed bases are traced. The actual material is our dialect records, collected in 80 settlements of the Transcarpathian region.
The study is supplemented with lexical materials from linguistic atlases, dialectal and etymological dictionaries of Ukrainian and other languages. The article analyzes the names of cargo communication in the lexical-semantic, etymological and word-forming sections. In order to characterize the changes in the semantics of nomen that characterize the transfer of goods, the peculiarities of interdialect interaction are followed, and the relationship with motivational bases is shown.
It was established that the names of cargo communication do not constitute a closed structure. They are constantly replenished as a result of word-forming and semantic processes. The main methods of semantic derivation are the transfer of meaning by similarity, contiguity and reinterpretation of nomens. Suffixing was found to be the most productive way of word formation. The names of cargo communication are represented by single-lexeme and compound names, which differentiate realities according to the main seminal features: `size', `material', `purpose', `manufacturing method', etc. The analyzed vocabulary is characterized by synonymous, antonymic and polysemic relations, which indicates the presence of connections within the dialect system.
Further research of the dialect vocabulary related to cargo communication will allow not only trace linguistic features and the development of the dialect system but also contribute to a better understanding of the economy of Ukrainians and the peculiarities of their worldview.
Key words: dialect lexicology, cargo communication names, Ukrainian dialects of Transcarpathia, semantic subgroup, motivation, etymology, word formation, reinterpretation of meaning, borrowing.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Изучение суффиксов, встречающихся в говорах северно-западных и северных областей России в названиях ягод. Сравнение названий ягод в литературном языке и народном говоре. Особенности образования названий ягод в среднерусских говорах к востоку от Москвы.
презентация [575,8 K], добавлен 13.04.2015Виды диалектов в научной интерпретации. Проблема системности диалектной лексики в лингвистических трудах. Диалектные словари как область диалектологических изысканий. Тематические группы сельскохозяйственных наименований в русских говорах Одесщины.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 08.07.2014Лексико-семантичні особливості перекладу власних назв з англійської на українську мову. Встановлення зв'язку між назвою та змістом, адекватність перекладу власних назв. Способи перекладу власних назв. Найбільш вживані стратегії під час перекладу назв.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 22.11.2014Изучение звукового строя немецких говоров Кировской области. Описание случаев взаимодействия фонем в речевой цепи, анализ контекстов их взаимовлияния. Основные фонетические процессы в немецких говорах, отпадение начального звука или группы звуков.
статья [20,2 K], добавлен 20.08.2013Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Виявлення мовних знахідок, що розширюють виражальні можливості та експресивно-оцінний потенціал лексики. Розгляд паралельного використання українських та запозичених слів конкурентів. Добирання стилістично маркованих лексем на тлі іншомовних елементів.
статья [26,0 K], добавлен 24.04.2018Походження українських біологічних термінів, їх лексико-граматична характеристика. Суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний спосіб словотворення та словотвірні типи з суфіксами іншомовного походження. Аналіз підручника з анатомії людини.
курсовая работа [202,0 K], добавлен 16.05.2012Способи перенесення власних імен з однієї мови в систему писемності. Проблема перекладу британських, французьких, українських та російських географічних назв. Переклад назв географічних об’єктів літерами українського алфавіту на прикладах друкованих ЗМІ.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 03.10.2014Мова постійно змінюється. Історична змінність мови — її суттєва ознака, внутрішня властивість. Синхронія і діахронія. Зовнішні причини змін у мові як наслідок змін різних суспільних чинників. Внутрішні причини мовних змін. Темпи та динаміка мовних змін.
реферат [38,3 K], добавлен 15.08.2008Лексика, описывающая физиологические процессы и состояния человека, их частеречная принадлежность. Идеографическая классификация этого материала. Анализ количества лексем в разных народных говорах, частота их использования в выбранной рубрике и семантике.
дипломная работа [82,0 K], добавлен 21.11.2011
