Исследование творчества М. Хлебниковой. Применение поэтессой характерных для словотворчества современных поэтов деривационных приемов, из всех словообразовательных способов предпочитая морфологические (словосложение, сложение с суффиксацией, суффиксация).

Анализ словообразовательных средств объективации духовных концептов «упорство» и «упрямство» в русском языке. Изучение семантических особенностей, деривационных отношений между лексическими единицами. Ряд когнитивных признаков исследуемых концептов.

Словообразовательный и сопоставительный анализ лексического материала как способы изучения иностранного языка в профессиональных целях. Семантический аспект и аспект, связанный с постижением профессиональных знаний на основе иностранных текстов.

Определение словообразовательной активности (или пассивности) непроизводных лексем с корневой морфемой латинского происхождения. Особенности реализации их словообразовательного потенциала в современном русском литературном языке конца XX – начала XXI вв.

Исследование русской словообразовательной системы в аспекте ее лексической реализованности. Предметом исследования является главная ячейка названной системы - словообразовательный тип. Потенциал данного типа и особенности его лексической реализации.

Современное мультикультурное пространство как результат процессов глобализации на всех уровнях жизнедеятельности. Словообразовательный формант -уш/а как языковая единица, которая используется для альтернативного способа создания имен существительных.

Опис критеріїв ідентифікації складних слів для визначення їх змісту. Виділення групи складних слів-неологізмів відповідно до їхнього смислового значення. Визначення найпродуктивнішої моделі утворення складних слів на основі аналізу їх синтаксичних ознак.

Рассмотрение ядерных регрессивных словосочетаний с адвербиальным и адъективным ядром. Понятие слова как основной лексической единицы. Описание схемы классификации словосочетаний. Одноклассные и разноклассные зависимые сочетания, их отличия и функции.

Словосполучення як два чи більше повнозначних слів, об'єднаних синтаксичним зв'язком, предметом синтагматичного синтаксису. Знайомство з головними особливостями синтаксичних, комбінованих та складних словосполучень. Розгляд синтаксичних зв'язків слів.

Аналіз особливостей універбів як однієї з мовленнєвих реалізацій номінатем комплексного зразка. Мотиваційні відношення, що встановлюються між словосполученням та його вербальним еквівалентом. Критерії тотожності номінатеми зі своїми модифікаціями.

Основні синтаксичні значення словосполучень структури "іменник + іменник у формі родового відмінка", їх загальні трансформаційні властивості. Охарактеризування даних словосполучень широкими дериваційними зв'язками із синтаксичними одиницями інших рівнів.

Вивчення місця, ролі і значення ад’єктонімної системи в сучасному українському мовознавстві на прикладі досліджень словацьких лінгвістів. Оцінка словотвірного потенціалу дериватів. Характеристика лексико-семантичних та граматичних ознак словотворчі.

Проблема змістового аспекту мови. Семантика похідного слова, його особливості в лексикологічній системі англійської мови. Засоби словотвору, їх функціонування і використання. Словотвір прикметника. Визначення характерних особливостей новоутворених слів.

Особливості встановлення загальних закономірностей словотвору дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах. Сутність класифікації дієслів за формальними й семантичними ознаками. Значення генетичних, типологічних й ареальних факторів.

Проаналізовано творення жіночих варіантів імен прибужан, що постали внаслідок суфіксації від повної та усіченої основи офіційних імен, усічення та усічено-суфіксальних способів з їх різними комбінаціями. Крім цього, виявлено деривати лексичного творення.

Класифікація морфем, корені та афікси. Словотвір як розділ мовознавчої науки. Поняття про афіксальні морфеми, твірну основу і формант. Характеристика споконвічної української лексики та її стилістична диференціація. Джерела української фразеології.

Аналіз формування суб’єктивної модальності тексту словотвірними засобами. Аналіз низки моделей, за якими утворюються деривати з відповідною конотацією. Суб’єктивна модальність тексту словотвірними засобами, текстове використання словотворчих величин.

Основні словотвірні особливості похідних прикметників давньогрецької мови. Окреслено відмінності між первісними та похідними одиницями. Наведено теоретичну класифікацію способів словотворення, яка найбільше відповідає специфіці давньогрецької мови.

Поняття й види прислівників: іменникового, прикметникового, займенникового та дієслівного походження. Явище адвербіалізації у сучасній українській літературній мові. Суфіксальний, префіксально-суфіксальний і префіксальний способи творення прислівників.

Утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів, взаємозв’язок між ними. Вивчення прислівників іменникового, прикметникового, займенникового і дієслівного походження. Суфіксальний, префіксально-суфіксальний і префіксальний способи творення.

Словотворення в українській мові, утворення нових лексичних одиниць афіксами, словоскладанням та абревіатурою. Субстантивація, адвербіалізація і прономіналізація як морфологічно-синтаксичні засоби словотвору з переходом слова до інших частини мови.

Морфеміка як розділ словотвору. Класифікація морфем української мови. Морфологічна модель, морфологічна позиція, морфонема. Історичні зміни в морфемній структурі слова. Словотвір як навчальна дисципліна. Афіксація і її чисті різновиди, творення слів.

Структурно-семантичні типи дієслів, установлення типових для них словотвірних парадигм, характеризування їхню структуру та наповнення зон, визначення континуум словотвірних значень віддієслівних дериватів та набір словотворчих засобів для їх реалізації.

Вивчення місця і значення словотвірної проблематики в науковій спадщині видатного українського мовознавця, визначного ономаста - Ю.О. Карпенка. Деякі морфемні особливості власних назв. Розвиток українського та слов’янського ономастичного словотвору.

З’ясування словотвірного значення похідних субстантивів у денумеративному словотворенні сучасної української мови. Врахування функційного вияву твірної семантичної основи, зокрема числівникової, поруч із формантоцентричним аспектом вивчення словотвору.

Годоніми - сукупність власних назв, які вживаються для лінійних топографічних об’єктів урбанонімного простору. Характеристика субстантивно-ад’єктивних конструкцій у називному відмінку, що використовуються для найменування міських об`єктів Херсона.

Проаналізовано репрезентовані на платформі "Словотвір", розробленої львівськими ентузіастами М. Свистуном, І. Ціхоцьким, Р. Запотічним, Р. Думітром та Л. Лукомським, англіцизми та їхні українські відповідники з урахуванням дериваційних процесів.

Аналіз словотвірних потенцій твірних основ префіксальних дієслів у німецькій економічній термінології. Архітектоніка твірних основ префіксальних сильних і слабких дієслів. Утворення безафіксно-похідних іменників від твірних основ префіксальних дієслів.

Характеристика словотворення членів синонімічних рядів дериватів, що мають походження від прикметника. Аналіз лексико-семантичного поля "strong-weak". Огляд семантичних зв’язків глибинного парадигматичного характеру між лексемами в англійській мові.

Аналіз одного з компонентів поповнення лексичної системи української мови - новітніх мовних одиниць, засвоєних із англійської мови та не зареєстрованих лексикографічно, які вживаються на позначення популярних спільнот і сервісів віртуальної комунікації.