Комбінаторні можливості адвербіальних інтенсифікаторів (на матеріалі французької мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комбінаторні можливості адвербіальних інтенсифікаторів (на матеріалі французької мови)

Удовенко І.В., Подворна Л.А., Арделян М.В.

Анотація

Стаття спрямована на системний аналіз адвербіальних інтенсифікаторів у французькій мові. На конструктивному рівні інтенсифікатори є факультативними одиницями речення. Проте наявність дієслова- інтенсифікатора означає, що дієслово знаходиться у фокусі мови. Таким чином, у нас є різні варіанти логічного змісту речення.

Ключові слова: адвербіальні інтенсифікатори, дієслівні предикати, семантика, структура, еквівалент.

Ключевые слова: адвербиальные интенсификаторы, глагольные предикаты, семантика, структура, эквивалент.

Key words: adverbial intensifiers, verbal predicates, semantics, structure, equivalent.

Постановка проблеми в загальному вигляді та аналіз останніх досліджень

Інтенсивність є однією з комунікативно важливих функціонально-семантичних категорій. Існує велика кількість досліджень категорії інтенсивності, у яких вона вивчається на матеріалі різних мов з різних позицій та в різноманітніших аспектах. Категорія інтенсивності в тому чи іншому аспекті на матеріалі різних мов (зокрема, французької, англійської, української, російської, польської тощо) неодноразово була предметом спеціального вивчення в лінгвістичній літературі. Досліджуються морфологічні, лексичні, синтаксичні, фразеологічні засоби вираження цієї категорії такими авторами, як В.В. Акуленко, Е. Кржижкова, М.О. Лойко, В.А. Мальцев, М.Б. Мецлер, В.П. Мусієнко, К.М. Суворина, ТА. Цой, ГЮ. Шатилина, О.Ф. Шевченко, Е.И. Шейгал, та іншими.

Отже, метою роботи внаслідок загальної спрямованості сучасної лінгвістики на дослідження мовних одиниць у функціональному аспекті та орієнтації на вивчення «людського чинника» у мові є дослідження категорії інтенсивності в процесі комунікації. Вибір об'єкта дослідження зумовлений також необхідністю спеціального аналізу функціонально-семантичної категорії інтенсивності процесуальної ознаки в параметрах оцінки в сучасній французькій мові.

французький мова адвербіальний інтенсифікатор

Виклад основного матеріалу

У сучасній лінгвістиці існує цілий ряд класифікацій дієслівних предикатів, в основу яких покладені різні критерії.

Характеризуючи семантичні типи французьких предикатів, В.Г. Гак виділяє:

1. процесні предикати, які, у свою чергу, поділяються на екзистенціональні, статальні, локальні, реляційні, акціональні;

2. кваліфікативні предикати, що мають три різновиди: ідентифікуючі, класифікуючі, характеризуючі;

3. процесно-кваліфікативні предикати [1, с. 583-584].

І.Р. Вихованець розчленовує дієслівні предикати на:

1. предикати дії, що позначають діяльність, породжувану суб'єктом-діячем і ним активно й безпосередньо стимульовану (позицію суб'єкта дії при таких предикатах займають назви істот);

2. предикати процесу, які вказують на динамічну ситуацію, що не передбачає активного виконавця дії та пов'язана зі змінами станів;

3. предикати стану, орієнтовані на пасивний суб'єкт і пов'язані з його тимчасовою характеристикою;

4. предикати якості, що позначають постійну, внутрішню ознаку предмета (у межах предикатів стану автор вирізняє локативні предикати та предикати кількості) [2, с. 93-111].

У класифікації Ф.С. Бацевича вирізняються агентивні та неагентивні предикати. У сфері аген- тивних відношень розрізняються предикати:

1. фізичної діяльності, у тому числі трудової, специфічної фізичної дії, характерних занять, фізіологічних дій і процесів;

2. інтелектуальної діяльності (розумові та мовні);

3. психічної діяльності (відчуття, бажання, сприйняття, нюху, дотику, уваги, емоційного стану, переживання, емоційного ставлення);

4. соціальної діяльності (соціальних дій і процесів соціальних відношень, поведінки) [3, с. 119-120].

У сфері неагентивних відношень розмежовуються предикати:

1. прояву (буття, існування, відношення, стану, властивості, володіння, причинності, впливу, жит- тєпрояву);

2. функціонування;

3. відбування;

4. перебування [3, с. 122-123].

Не зупиняючись на інших класифікаціях предикатів, оскільки детальний і повний їх опис не входить до завдань нашого дослідження, відзначимо, що в подальшому аналізі комбінаторних можливостей адвербіальних інтенсифікаторів ми використовуємо класифікацію, запропоновану Ф.С. Бацевичем [3, с. 119-123].

Варто зазначити, що насамперед модифікація дієслова спеціалізованими інтенсифікаторами можлива за умови наявності в дієслова певної ознаки, параметра, що може бути оцінений кількісно.

Сполучуваність інтенсифікаторів із дієсловами залежить від типу градуйованого параметра. Дієслова, які модифікуються за інтенсивністю, мають або характеризуючі параметри, що відображають екстралінгвістичні властивості дії, або власне акціональні, не пов'язані безпосередньо з екстралінгвістичною природою дії. Перший тип параметрів орієнтований на конкретну лексико-семантичну групу дієслів, отже, їхня модифікація полягає в інтенсифікації певного опорного параметру дієслова.

Наприклад, для дієслів на позначення руху функціонально значущим є параметр «швидкість». У центрі мікрополя зі значенням «дуже швидко» розташовуються інтенсифікатори rapidement, vite. Синонімічними можуть бути такі форми, як vivement, bon train, comme l'йclair, comme une flиche, а tire-d'aile тощо. Прислівник rapidement вживається також для інтенсифікації дієслів інших лексико-семантичних груп, однак при цьому всім цим дієсловам притаманна ознака «швидкість». Порівн.: manger / йcrire / lire / improviser rapidement.

Комбінаторні можливості загальних і спеціалізованих інтенсифікаторів залежать від наявності/відсутності в дієслова характеризуючого або власне акціонального параметра, від конкретного характеру цього параметра.

За відсутності конкретної експлікації характеризуючого або власне акціонального параметру дієслова його інтенсифікація здійснюється в основному за допомогою загальних інтенсифікаторів. Це стосується дієслів емоційного стану, фізіологічного стану, емоційного ставлення, діяльності та деяких інших, наприклад:

- Tu dois m'en vouloir terriblement (F. Sagan, Bonjour tristesse, p. 121).

<...> les Van Milhem йtaient droits, blonds et fatiguйs, ne sachant pas quand baisser ou lever la tкte et d'ailleurs s'en moquant йperdument (F. Sagan, Des bleus а l'вme, p. 115-116).

У випадку, коли дієслово характеризується наявністю того чи іншого типу параметра, ознаки, його інтенсивність виражається за допомогою спеціалізованих інтенсифікаторів. Характеризуючі параметри властиві дієсловам на позначення мовлення, руху, звучання, конкретної фізичної дії.

Характер такого параметра зумовлює вживання при дієслові того чи іншого спеціалізованого інтенсифікатора. Наприклад:

- Ils chantent trиs fort ou ils font des discours (M. Duras, Moderato cantabile, p. 56).

Madame mиre passa rapidement la main devant ses yeux, de gauche а droite,... (H. Bazin, Vipиre au poing, p. 38).

Власне акціональні параметри містяться в дієсловах на позначення механічного впливу на об'єкт, у дієсловах, що позначають дії, пов'язані з проявом волі тощо. Сполучуваність інтенсифікаторів з такими дієсловами залежить від характеру цього параметра:

Il regardait fixement devant lui,... (H. Bazin, Vipиre au poing, p. 36).

Ils prйpareront soigneusement leur dйpart (G. Perec, Les choses, p. 140).

Наявність у дієслів відповідної ознаки уможливлює поєднання з ними спеціалізованих інтенсифікаторів. Так, прислівник avidement здатний інтенсифікувати предикати фізичної діяльності (фізіологічних дій):

- Jaumet lui avait donnй rendez-vous а dix, elle gagna а pas prudents la petite table libre au pied de l'escalier, et elle commenзa а manger son savoie а grands coup de cuillиre, avidement (R.Merle, Derriиre la vitre, p. 154);

психологічної діяльності:

- Il y a un silence chez tous les prкtres qui la regardent avidement, ce doit кtre une question dangereuse (J.Anouilh, L'Alouette, p. 25).

Досить велика група багатозначних прислівників (dйsespйrйment, monstrueusement, salement, sйrieusement, sйvиrement) функціонує і як якісний прислівник, і як інтенсифікатор, реалізуючи значення високого або крайнього ступеня вияву процесуальної ознаки у певному контексті.

Досліджувані інтенсифікатори розрізняються способом реалізації властивих їм значень інтенсивності в поєднанні з різними дієсловами. Наприклад: profondйment - 1) dormir profondйment ^ dormir d'un profond sommeil; 2) aimer profondйment ^ aimer de faзon intense et durable; 3) йtonner profondйment ^ йtonner fortement.

Деякі досліджувані прислівники використовуються у функції інтенсифікаторів лише в стилістично маркованому контексті. У словниках таке їх уживання відзначено позначкою familier. Порівн.:

- mйchamment:

1. d'une maniиre mйchante, avec mйchancetй: agir; parler mйchamment (зло, злобливо, зі злістю);

2. fam. fortement: Il a mйchamment bossй, travaillй pour y arriver (здорово);

- scandaleusement:

1. D'une maniиre scandaleuse;

2. Fam. D'une maniиre extrкme, excessive.

Як показує аналіз фактичного мовного матеріалу, комбінаторні властивості спеціалізованих інтенсифікаторів залежать як від семантики дієслова, що модифікується, так і від семантичних особливостей самих інтенсифікаторів.

Для таких прислівників, як fixement, сполучу- вальні можливості обмежуються дієсловами зорового сприйняття, що стосуються предикатів психічної діяльності: regarder fixement ^ d'un regard fixe. Прислівники volubilement, verbeusement вказують на ознаку дії лише предикатів зі значенням інтелектуальної діяльності, зокрема з дієсловами на позначення мовлення: s'exprimer, parler volubilement, verbeusement. Семантика прислівника sonorement припускає, що дієслово, яке модифікується, позначає дію, яка, крім модифікації за ступенем інтенсивності ознаки, може вказувати на певний спосіб її виконання («дзвінко, гучно» тощо). Порівн.: Il l'embrassa sonorement sur les deux joues (d'une maniиre sonore, bruyante). Прислівник cordialement реалізує сему «крайній ступінь» лише з дієсловами haпr, dйtester, створюючи таким чином антифразіс. Haпr, dйtester qqn cordialement ^ Haпr, dйtester qqn avec force, de tout cњur («ненавидіти всією душею»).

Крім цього, реалізація сем «високий ступінь», «крайній ступінь» залежить від типу суб'єкта дії. Так, прислівник joyeusement може виступати інтенсифікатором лише за наявності суб'єкта не- антропоніма: Le ruisseau coulait joyeusement ^ Le ruisseau coulait avec vivacitй.

Дуже важливим моментом, який необхідно враховувати в процесі модифікації дієслова прислівником-інтенсифікатором, є семантичні особливості прислівників, насамперед їхня полісемантичність.

Розглядаючи дієслово-предикат як центральний елемент речення, С.Д. Кацнельсон зазначає: «У змістовному плані дієслівний предикат - це щось більше, ніж просто лексичне значення. Виражаючи певне значення, він одночасно містить у собі макет майбутнього речення. Предикат має «місця», або «гнізда», що заповнюються в реченні словами, категоріальні ознаки яких відповідають категоріальним ознакам «гнізда» [5, с. 88].

Щодо інтенсифікаторів, то справедливість цього зауваження можна продемонструвати на прикладі дієслова marcher, що позначає «переміщення в просторі»: Se dйplacer par mouvements et appuis successifs des jambes et des pieds sans quitter le sol. У його словниковій дефініції міститься окремий розділ Faзons et maniиres de marcher. - Allure, dйmarche, marche. Marcher а longues enjambйes. Marcher а petits pas rapides, а pas de gйant. Marcher bon train, grand train, а vive allure (Courir, galoper). Marcher plus vite. - Doubler, forcer, presser (le pas). Marcher en cadence.

Поряд із такими важливими для опису процесу переміщення семантичними компонентами, як напрямок, засіб переміщення, середовище переміщення, у семантичній структурі даного дієслова потенційно міститься параметр «швидкість, темп».

Сполучуваність дієслова з інтенсифікаторами також зумовлена саме його семантичною валентністю. Як ми уже зазначали вище, спеціалізовані інтенсифікатори, наприклад fixement, soigneusement, можуть сполучатися лише з дієсловами, які позначають дії, що залежать від наміру суб'єкта, тобто з нетермінативними агентивними дієсловами; інтенсифікатори fortement, puissamment - з термінативними агентивними дієсловами.

Отже, зважаючи на вищесказане, дієслова, здатні модифікуватися з боку інтенсивності, можна поділити на 4 групи: 1) нетермінативні неагентивні дієслова; 2) нетермінативні агентивні дієслова; 3) термінативні неагентивні дієслова;

термінативні агентивні дієслова.

Морфолого-аналітичні функціональні еквіваленти прислівників-інтенсифікаторів загалом співвідносяться із суцільнооформленими прислівниками. Формальною ознакою адвербіалізації в таких конструкціях є прийменники avec, sans, а, en, de jusqu'а; їхню функцію можна порівняти з функцією суфікса -ment.

Морфолого-аналітичні структури є переважно спеціалізованими інтенсифікаторами, у зв'язку з цим їхня сполучуваність з дієсловами обмежується наявністю у дієслова, що модифікується, конкретної ознаки, параметра, виражених експліцит- но. Наприклад:

- Si tu vois la patronne sortir du magasin, planque- toi en vitesse (Cйline, Voyage au bout de la nuit, 90).

Тільки деякі морфолого-аналітичні структури виконують функцію загальних інтенсифікаторів, і коло дієслів, з якими вони сполучаються, значно ширше:

Ils aimeraient ma maniиre de compter les puces jusqu'а la folie, j'en йtais certain d'avance (Cйline, Voyage au bout de la nuit, p. 238).

Лінгвісти звичайно відзначають загальну тенденцію французької мови використовувати для опису ситуації лексичні засоби з абстрагованим значенням. Так, Ш. Баллі, порівнюючи французьку та німецьку мови, пише: «Французькі дієслова передають дію у абстрагованій формі. Німецьке ж дієслово конкретніше: воно наголошує на різних формах і деталях» [6, с. 378]. Однак спостереження за досліджуваним фактичним матеріалом, особливо за «напівтавтологічними» та синекдохічними конструкціями, показали, що, даючи кількісно-якісну характеристику дії, французька мова виявляє тенденцію до конкретизації. Семантична конкретизація виявляється у використанні в подібних конструкціях іменника, який позначає частину тіла або вияв, що відповідає дієслову, яке інтенсифікується:

- marcher rapidement - а pas rapide / а grands pas / а grandes enjambйes / а bonne allure;

- parler fort - d'une voix forte / d'une voix intense;

- transpirer beaucoup - а grosses gouttes.

Комбінаторні потенції інтенсифікаторів пов'язані з проблемою семантичного узгодження, оскільки саме воно визначає й обмежує сполучуваність конкретних одиниць із дієсловами.

Напіввільні аналітичні інтенсифікатори виявляють більший ступінь зв'язаності з дієсловом-предикатом, ніж вільні словосполучення:

- Eh bien... elle avait l'air sinistre, elle conduisait sa quatre chevaux а toute vitesse (F. Sagan, Aimez- vous Brahms, p. 34).

- Sonne la cloche encore une fois. Nous partons. Mon fils y va d'une belle volйe (H. Bazin, Cri de la chouette, p. 479).

Особливо тісний зв'язок із семантикою дієслова виявляється в аналітичних конструкціях із «внутрішнім додатком»: тавтологічних, синекдохічних і «напівтавтологічних», серед яких є сталі фразеологічні та нефразеологічні сполучення.

Насамперед відзначимо фразеологічні одиниці, сполучуваність яких обмежується одним дієсловом або синонімічними дієсловами та пов'язана з безпосередньою семантичною залежністю опорного іменника від дієслова:

Disparaоtre dиs le retour de Vic - alias Victor - jusqu'а ce que le petit dorme а poings fermйs, dans cette chambre dont sa mиre, par prudence, tournera silencieusement la clef (H. Bazin, Un feu dйvore un autre feu, p. 36).

Сполучуваність тавтологічних конструкцій-інтенсифікаторів обмежена здатністю дієслова до субстантивації, а саме до конверсії:

Elйonore riait rarement, mais quand elle riait, c'йtait d'un rire bas, incoercible, contagieux, un rire “а la Garbo” disait son frиre (F. Sagan, Des bleus а l'вme, p. 58).

Обмеженість комбінаторних можливостей си- некдохічних конструкцій зумовлена тим, що іменник у них пов'язаний за асоціацією з дієсловом, яке модифікується цією конструкцією. Наприклад, конструкції з іменниками њil, oreille, nez, cњur, bouche, bajoue, dent, visage сполучаються з предикатами психічної діяльності, зокрема з предикатами:

- зорового сприйняття: Bien qu'il continuвt а ouvrir son courrier et а en prendre connaissance d'un њil rapide, Rancй n'arrivait plus а se concentrer sur sa tвche (R. Merle, Derriиre la vitre, p. 274);

- слухового сприйняття: Sans compter qu'il fait semblant de lire Le Monde, mais en rйalitй il йcoute de toutes ses oreille (R. Merle, Derriиre la vitre, p. 275);

- нюху: Je ne peux pas m'empкcher d'ouvrir, de humer а plein nez (H. Bazin, Cri de la chouette, p. 330);

- емоційного ставлення: Christian, dit-elle, vous кtes un homme de gйnie et je vous admire de tout mon coeur (A. Maurois, Une carriиre et autres nouvelles, p. 13);

- емоційного стану: Et soudain, sans transition, l'enfant lui sourit de toutes ses dents (A. Camus, La Peste, p. 50).

З предикатами інтелектуальної діяльності, зокрема локутивними предикатами, поєднуються синекдохічні прислівникові конструкції з опорними іменниками bouche, poumon, gosier: Je me suis mis а crier а plein gosier et je l'ai insultй et je lui ai dit de ne pas prier (A. Camus, L'йtranger, p. 184).

З предикатами фізичної діяльності сполучаються конструкції з іменниками main, bras, poing, jambe: Rancй, les sourcils foncйs, ses grosses lиvres agitйes de tics, rangea son courrier d'une main fйbrile, se leva comme un ressort (R. Merle, Derriиre la vitre, p. 278).

У «напівтавтологічних» конструкціях опорний іменник позначає конкретний предмет або знаряддя, що пов'язується з дією, маніфестацію або функцію частин тіла людини, або цей іменник є абстрактним і семантично пов'язаний з дієсловом, що модифікуються. Семантика іменника обмежує сполучуваність подібних конструкцій з дієсловами. Так, сполуки а une allure vertigineuse / prodigieuse, а belle allure, а toute allure, d'un seul coup de pйdale, а longues / grandes enjambйes, а enjambйes rapides, d'une brusque enjambйe, au grand galop, а toutes jambes, а pas de gйant, а grands pas, d'un bon pas, а pleine / toute vitesse, а une vitesse folle тощо поєднуються з дієсловами, що містять сему «рух» і уможливлюють модифікації за інтенсивністю швидкості:

<...> je bifurquais droit sur elle, а pleine vitesse,

au ras du sol (A. de Saint-Exupйry, Pilote de guerre, p. 302).

Конструкції з іменниками voix (а grosse / pleine voix, d'une voix forte / intense), ton (d'un ton rapide) сполучаються з локутивними предикатами:

Siegfried Schoudler interrompit son fils dans sa mйditation en le tirant par la manche, et lui chuchota а grosse voix:

- Comment se nomme-t-il? (M. Druon, Les grandes familles, p. 21).

Наявність у «напівтавтологічних» конструкціях іменників force, geste, main, coup припускає можливість їхнього сполучення з предикатами фізичної діяльності, зокрема з дієсловами, що позначають фізичні дії:

Je me suis levй. J'ai saisi а pleines mains le plateau de cafй que Mвcon m'avait apportй (D. Pennac, La petite marchande de prose, p. 17).

Обмеженою сполучуваністю з дієсловами характеризуються також порівняльні звороти comme un sapeur, comme une souche, comme une brute, comme un zиbre, які можуть поєднуватись лише з окремими дієсловами та утворювати з ними сталі сполучення:

Elle n'a pas nos principes, malheureusement; par exemple, elle fume comme un sapeur (F. Mauriac, Thйrиse Desqueyroux, p. 36).

Для вільних, або оказіональних, порівняльних зворотів сполучуваність з дієсловами зумовлюється семантичним узгодженням. Такі звороти є спеціалізованими інтенсифікаторами, вони модифікують дієслово за конкретною ознакою, параметром. Вибір порівняння при дієслові визначається відповідністю семантики дієслова об'єкту порівняння в порівняльній конструкції. Об'єктом може бути предмет (істота/неістота) або явище, що має постійну ознаку, яка лежить в основі порівняння та приписується суб'єкту в зв'язку з дією, станом або процесом:

Chaque nouvelle pensйe le rongeait comme un acide (Boileau-Narcejac, Les visages de l'ombre, p. 231).

Щодо форм на -ant, то вони у дослідженому нами матеріалі переважно вживаються при дієсловах на позначення мовлення та руху:

Un matin Mme Polant, qui montait en se hвtant le second escalier vit apparaоtre au haut des marches

Noлl Schoudler en compagnie de l'illustre mйdecin (M. Druon, Les grandes familles, p. 346).

Таким чином, адвербіальні інтенсифікатори здатні модифікувати різноманітні дієслова-пре- дикати: як агентивні, так і неагентивні. Головною умовою цієї модифікації є наявність у дієслова-предиката ознаки, що ґрадуюється. Однак сполучуваність того чи іншого інтенсифікатора з конкретним дієсловом зумовлена низкою чинників, серед яких семантичні особливості самого інтенсифікатора, вираженість/невираженість конкретного параметра дієслова, тип даного параметра, семантичне узгодження, тип суб'єкта, а також чинники стилістичного характеру.

Перспективи подальших пошуків. Французькі інтенсифікатори є гетерогенними як у структурному плані, так і в семантичному. У зв'язку з цим вважаємо за доцільне дослідження їхньої синтагматики, комунікативно-прагматичної ролі у висловлюванні, у тексті в цілому. Цим аспектам і плануємо присвятити подальші дослідження.

Література

1. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка / В.Г. Гак. М.: Добросвет, 2000. 832 с.

2. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І.Р. Вихованець. К.: Наук. думка, 1992. 222 с.

3. Бацевич Ф.С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф.С. Бацевич, Т.А. Космеда. Львов: Свит, 1997. 325 с.

4. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление / С.Д. Кацнельсон. Л.: Наука, 1972. 216 с.

5. Балли Ш. Французская стилистика / Ш. Балли. 2-е изд. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 392 с.

Размещено на Allbest.ru