Вивчення характерологічної лексики гуцульських говірок Путильського районуну Чернівецької області. Аналіз зв’язку зафіксованих оцінних номенів із покутсько-буковинськими словами. Виявлення специфічних семантичних явищ, поширених в досліджуваному локусі.

Дослідження словотвірного та лексико-семантичного аспектів ойконімії в країнах. Структурний аналіз простих топонімів. Інтерпретація ізоморфних й аломорфних явищ у формуванні ойконімів, виходячи із загальномовних закономірностей сучасного мовознавства.

Дослідження проблеми ізосемії причинових сполучників в українській, російській, англійській і іспанській мовах. Причинові сполучники як головний компонент каузальних конструкцій, які відображають каузативні ситуації. Розподіл їх за кількістю, частотністю.

Огляд особливостей фіксації, збереження й передачі інформації про сакральне від покоління до покоління в світобаченні та світосприйнятті білорусів. Характеристика авторської концепції нового підручника з церковнослов’янської мови української редакції.

Дослідження тексту службового управлінського документа з позицій семіотики. Специфіка невербальних засобів текстотворення, інтеграції вербальних і невербальних компонентів у комунікативній нормі. Текст службового організаційно-розпорядчого документа.

Дослідження тексту службового управлінського документа з позицій семіотики. Аналіз специфіки засобів текстотворення, інтеграції вербальних і невербальних компонентів у комунікативно-прагматичній нормі. Іконічний імператив документування інформації.

Підходи до цілісного моделювання процесів та результатів оновлення моделей та механізмів високодинамічної системи комунікації у галузі отримання нових знань у цифровому середовищі в цілому. Принципи іллокутивного профілювання освітньої комунікації.

Іллокутивне профілювання та пресупозиційні механізми інноваційної освітньої комунікації в цифровому середовищі. Практики інноваційної комунікації у галузі освітньої діяльності на прикладі європейських та азійських варіантів англійської мови спілкування.

Вплив соціокомунікативних течій на прагматичний напрям лінгвістики речень. Сегментація тексту німецькомовних путівників по зоопарку XIX-XX ст. на іллокутивні дії та виявлення відношень між ними. Аналіз текстів путівників зоопарків Відня та Берліну.

Виділення мовленнєвих актів які в діалогічному мовленні вербалізують емпатійно марковані концепти (розуміння, співчуття, жаль). Аналіз іллокутивних типів мовленнєвих актів психологічної підтримки: розуміння, втішання, співчуття, заспокоєння, виправдання.

Дослідження актоіллокутивного потенціалу англійського побутового дискурсу виправдання шляхом зіставлення іллокутивних характеристик частотних у дискурсі виправдання мовленнєвих актів. Встановлення провідної іллокутивної сили мовленнєвого акту виправдання.

Вивчення іллокутивного та перлокутивного складників мовленнєвого акту лестощів у персонажному мовленні англомовного художнього дискурсу. Оцінка псевдощирого позитивно-оцінного маніпулювального синкретичного МА як розрахунку й корисливості у комуніканта.

Мовленнєвий акт як мінімальна одиниця мовленнєвої діяльності. Аналіз іллокутивного, перлокутивного складників мовленнєвого акту лестощів у персонажному мовленні англомовного художнього дискурсу. Фактори, що впливають на досягнення перлокутивного ефекту.

Дослідження присвячено визначенню ілокутивних цілей і перлокутивного ефекту мовленнєвого акту схвалення. Доведено, що перлокутивний ефект мовленнєвого акту схвалення визначається репліковою спрямованістю схвалення в мовленнєвому обміні співрозмовників.

"Словник української мови" за редакцією Бориса Грінченка як відбиток культури і побуту українців. Історія становлення редакторських підходів до добору цитатного матеріалу. Поняття ілюстративного параметру та розкриття семантики слів у тлумачних словниках.

Вивчення матеріалу "Історичного словника запозиченої лексики XVI-XVII ст.". Огляд апелятивної лексики польського походження, зібраної в пам’ятках XVI-XVII ст., писаних на північноукраїнській території. Виокремлення полонізмів, специфіки їх функціонування.

Виокремлення наявної в наведеній диспозиції динаміки варіювання образу-іміджу, що уможливлює вирізнення його смислових констант у створенні самостійної цілісної панорами. Висвітлення в імагологічно означеної поетики сербських романів І половини ХХ ст.

Розгляд структурних типів найменувань образотворчих творів Т. Шевченка періоду ранньої художньої творчості. З'ясування мотивів номінації однокомпонентних імажонімів та встановлення синтаксичних зв'язків між компонентами у багаточленних назвах творів.

Теоретичні засади антропоніміки як галузі мовознавства. Характеристика та класифікація за походженням традиційних українських імен, їх адаптація до звукової і словотворчої систем рідної мови. Дослідження сукупності функціонування грецизмів в прізвищах.

Основні похідні одиниці іменних частин мови у західнополіському говорі. Характеристика та класифікація словотвірних типів, оцінка їх продуктивності. Паралелі досліджування словотвірних явищ в інших українських діалектах та інших слов’янських мовах.

Комплексне дослідження іменного словотвору західнополіського говору. Склад дериватів частин мови: іменників, прикметників, числівників та займенників. Словотвірні типи та їхня продуктивність на тлі українських діалектів та систем інших слов’янських мов.

Рід іменників в англійській мові. Вживання обчислюванних та необчислюваних іменників. Відінки. Функції іменників у реченні. Порівняльна характеристика з іменником в українській мові. Проблеми з вживанням артикля перед іменниками в англійській мові.

Характеристика іменника як частини мови: питання, ознаки, граматичні категорії. Порівняльний аналіз іменника у англійській та українській мові. Аналіз власних, загальних, абстрактних, збірних іменників. Називний і присвійний відмінки в англійській мові.

Синтаксична особа як багато-аспектна семантико-граматична категорія, що об'єднує різнорівневі засоби мови - морфологічні, синтаксичні, інтонаційні. Реалізація граматичних значень особи в іменнику у зіставному аспекті в українській і польській мовах.

Проблеми історичного словотвору німецької мови. Вплив жанрового чинника на значення лексем у середньоверхньонімецькій мові. Семантичні та функціональні особливості іменників. Розвиток семантики дериватів та особливості їх перекладу українською мовою.

Проблеми історичного словотвору німецької мови, семантичні та функціональні особливості іменників на -er, які позначають осіб чоловічої статі. Розвиток семантики дериватів, особливості їх перекладу українською на матеріалі лексикографічних джерел.

З’ясування лінгвальної природи похідних імен із дериваційним значенням подібності. Обґрунтування ідеї розвитку на базі дедемінутивізації нової словотвірної функції зменшено-пестливих формантів. Визначення функціонально-семантичної диференціації афіксів.

Аналіз механізму розвитку й особливостей формування дериваційного значення подібності в підсистемі афіксального словотворення іменника в українській мові. Лінгвальна природа імен зі згаданим значенням, джерела номінації та сфери функціонування дериватів.

Аналіз найуживаніших іменників на позначення осіб жіночої статі, що з’явилися в мові інтернет-видання "Українська правда" на початку ХХІ ст. Окреслення словотвірних типів творення цих мовних одиниць. Виокремлення їхніх тематичних груп і стилістичної ролі.

Реалізація потенційних можливостей, закладених у словотворенні - одне з найважливіших джерел збагачення лексичного складу мови сучасної української публіцистики. Визначення професійної належності осіб - один з важливих соціолінгвістичних факторів.