Охота, рыболовство и оленеводство - основные занятия народа Манси. Использование устарелых слов и оборотов речи как одна из особенностей мансийского фольклора. Применение лингвокультурологического подхода к рассмотрению текстов мансийских сказок.

Дослідження побутової лексики Львова, засвідченої текстами літературного угруповання "Дванадцятка". Визначення основних лексико-семантичних груп. Аналіз побутової лексики у складі батярського жаргону для уявлення про повсякденне життя міжвоєнного міста.

Розгляд побутової лексики Львова, засвідченої текстами літературного угруповання "Дванадцятка". Розгляд основних лексико-семантичних груп. Аналіз побутової лексики у складі батярського жаргону. Використання морфеми для творення іменників жіночого роду.

Суть лінгвістичного підходу до вивчення емоцій. Основні теоретичні підходи до категорійної природи емотивності та її місця в семантичній структурі слова. Особливості інгерентної й адгерентної емотивності мовних одиниць. Особливості емоції "смуток".

Причины и последствия социальной активности молодежи на современном этапе развития общества. Рассматривается лексикон молодежной субкультуры, описывается процесс развития молодежного сленга. Проникновение специальной лексики (сленга) в литературный язык.

Вивчення найменувань податкової сфери пізньої середньоукраїнської мови XVI-XVII ст. визначення зв'язку між соціально-економічними процесами та формуванням лексико-семантичної групи податкових найменувань. Семантичні особливості податкових найменувань.

Лексеми на означення музичних інструментів у книгах Священного Писання Старого Завіту, їхні семантичні та граматичні особливості в україномовному перекладі, зокрема й при зіставленні з російськомовним варіантом Біблії. Номеми для музичних інструментів.

Особливості лексичного відтворення емоцій людини в англомовному та німецькомовному літературному дискурсі. Порівняльний аналіз основних структурно-семантичних одиниць на позначення емоцій у текстах художніх творів англійських і німецьких письменників.

Дослідження трактування поняття "художня література" та лексичне відтворення емоцій людини у текстах різного типу. Зіставний аналіз семантичних та структурних ознак лексичних одиниць на позначення емоцій в німецько- та англомовному художніх дискурсах.

Опис лексики на позначення кулінарних виробів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині. Аналіз слів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині на позначення кулінарних виробів із борошна. Емоційне ставлення кухарів до страви.

Словотвірно-структурний аналіз сучасних прізвищ Уманщини, похідних від назв злакових рослин та страв із них, з'ясування продуктивності основних словотвірних моделей. Кваліфікація допрізвищевої семантики твірної основи. Способи творення прізвищ Уманщини.

Аналіз стану вивчення онімної й апелятивної календарно-обрядової лексики та фразеології ілюструє нерівномірність її студіювання, перевагу мовознавчих праць про номінацію поодиноких календарних свят чи частин, брак матеріалів із низки говіркових ареалів.

Рассматривается лексика неевропейского происхождения в немецком языке, ее особенности и специфика онемечивания, приводится статистический и тематический анализ выявленных единиц. Способы и пути заимствования из неевропейских языков в немецкий язык.

Понятие лексики ограниченного употребления. Специальная и профессиональная лексика. Определение понятия "диалект" в системе русского языка. Особенности диалектных слов. Своеобразие жаргонной и арготической лексики. Нелитературный язык, его роль в общении.

Понятие общеупотребительной лексики. Значение диалектизмов, их употребление и диалектные черты. Употребление жаргонизмов в ограниченной лексике. Особенности молодежного сленга и его отличия от литературного языка. Термины и профессионализмы в разговоре.

Стилістичний, лексичний та морфологічний аналіз сучасного французького масмедійного дискурсу. Особливості виникнення лексичних одиниць, утворених під час пандемії коронавірусу. Лексико-семантична роль неологізмів у питанні збагачення французької мови.

Зв’язок лексики перекладів із культурно-писемною традицією української мови. Роль церковнослов’янізмів як окремої стилістичної групи лексики, що впливала на формування конфесійного стилю української мови й становила одну із його специфічних рис.

Зв’язок лексики перекладів із культурно-писемною традицією української мови. Церковнослов’янізм як окрема стилістична група лексики, що впливає на конфесійний стиль української мови. Залучення староукраїнської спадщини до перекладів книг Святого Письма.

Исследование различных групп лексики писем и бумаг Петра Великого в связи с проблемой формирования общенациональных норм русского языка. Анализ лексического материала в связи с изучением различных экстралингвистических факторов и исторических условий.

Аналіз найбільшого перекладного російсько-українського словника кінця ХІХ ст., упорядкованого М. Уманцем і А. Спілкою щодо використання у ньому лексики подільського говору. Лексика, кодифікована сучасною українською літературною мовою, а також діалектна.

Изучение возможности постановки вопроса о просторечии до возникновения литературного языка. Критерии определения просторечного характера лексики в языке XVI—XVII веков. Анализ лексикографической интерпретации этой лексики в историческом словаре.

История развития социальной диалектологии. Определение понятия "социолект" в работах исследователей Аспекты изучения социолектов и проблемы их классификации. Описание форума HomeIdea и языкового материала, анализ лексики профессионального социолекта.

Изучение условий вхождения литературно-разговорных и некодифицированных лексических групп в публицистические тексты. Стирание границ между личной и публичной информацией. Совмещение полярных языковых начал в прессе. Специфика стиля массовой коммуникации.

Розгляд лінгвокультурні особливості міського мовлення на матеріалі рекламних текстів української, російської та англійської мов. Вивчення нелітературних елементів на матеріалі художнього мовлення містян. Язикові особливості реклами в сучасний період.

Слово, как единица многообразия русского языка. Типы слов в русском языке, представление о лексических нормах и правилах их употреблений. Терминологическая, профессиональная, общеупотребительная и жаргонная лексика. Лексические ошибки в русском языке.

Активный и пассивный запас слов. Их прямое и переносное значение. Морфемная структура слов. Правописание согласных и с чередованием гласных. Технологическая карта и сценарий урока по обучению грамоте. Правила написания строчной и заглавной буквы С.

Предмет и задачи лексикологии как учебной дисциплины. Связь лексики с другими уровнями языка. Особенности лексической системы. Системные отношения в лексике. Дифференциальные признаки слова. Лексическое значение слова. Типы лексических значений.

Нові підходи до лексикографічного опрацювання лексики сучасного мовлення мешканців одного села. Відношення, які виражають сполучення різних граматичних форм іменника з прийменником з. лексичне і фразеологічне багатство мовлення мешканців села Стриганці.

Система родственных отношений и развитие значений слов названий родственных отношений. Названия родства с этимологической точки зрения. Характеристика кровного, брачного и духовного родства. Суть разветвленной системы русских (славянских) наименований.

Рассмотрение лексики традиционной одежды, фиксируемой Томскими диалектными словарями. Представление комплекса одежды как константы культуры через описание характеристик, объективированных языковым кодом, с учетом материала в лексикографической практике.