Концептуальні ознаки, що конструюють негативний стереотип знаменитості як класу на підставі характеристик його індивідуальних представників. Дослідження аксіологічних ознак денотат. Виявлення спільного і відмінного в сутностях та їх класифікація.

Ідентифікація масмедійних текстів, які містять зображення, що репрезентують соціокультурні цінності британської лінгвокультури. Причини їх використання. Взаємозв’язок вербального та невербального складників у мультимодальному масмедійному тексті.

Сугестія - вплив на підсвідомість через емоційну сферу за допомогою вербальних технік, без чітко вираженої мети адресанта досягти визначених цілей. Маніпулювання увагою реципієнта та незбалансованість гендерного аспекту як ознаки патогенних текстів.

Концептуальний аналіз творів французьких письменників-реалістів ХХ століття. Розгортання текстового концепту жіночність у художній тканині французької реалістичної прози. Аналіз назв, епіграфів та кінцівок романів для виявлення текстових концептів.

Дослідження впливу глобалізації на деякі аспекти мови. Запозичення з іноземних мов у східнослов’янських мовах або в оригінальному вигляді, пристосованому до фонології позичальника, або як кальки. Запозичення іменників за допомогою префіксів та суфіксів.

Рівні позиціювання суб’єктів в інтеракції, що впливають на формування ідентичності. Критерій розмежування колективних і соціальних ідентичностей. Позиціонування у форматі домінуючих дискурсів, базисних соціокультурних наративів, макрокультурних сценаріїв.

Проблематика опису структури ідентичності, що дає змогу дійти до визначення ідентичності як наукового поняття. Виокремлення індивідуально-колективного, суб’єктно-об’єктного і когнітивно-емоційного базисного рівнів. Дослідження їх структурних компонентів.

Класифікація соматичних фразеологічних одиниць на фразеотематичні групи ("Людина", "Абстрактні відношення" та "Природа"), фразеотематичні підгрупи та фразеосемантичні поля. Аналіз семантико-тематичних особливостей вживання соматичних фразеологізмів.

Підходи науковців до вивчення ідеографічного аспекту у фразеології. Комплексний ідеографічний опис фразеологізмів на позначення органічних відчуттів людини в українській, англійській та французькій мовах, а саме на позначення відчуття голоду/ситості.

Вивчення української логопедичної термінології з погляду лексико-семантичної організації. Особливості розвитку кількісного та якісного складу кожної лексико-семантичної групи (назви наук, розділів; назви осіб – учасників логопедичного процесу тощо).

Проблема вивчення фахової термінології, принципів її формування та розвитку залежно від її приналежності до певного виду дискурсу. Побудова на прикладі англійської банківської термінології ідеографічної структури, що базується на мета-терміні "банк".

Здійснення ідеографічного аналізу фразеологізмів української мови на позначення бідності. Ієрархічна структура: фразеосинонімічний ряд - фразеосемантична група - фразеосемантичне поле. Виявлення способів відображення етнокультурної інформації в семантиці.

Фразеологія як проекція світу в мовній свідомості. Особливості проведення ідеографічного аналізу фразеологізмів української мови на позначення бідності. Розгляд способів відображення етнокультурної інформації в семантиці обраних для аналізу одиниць.

Аналіз результатів поняттєвої класифікації дієслівної лексики, їх лексикографічне вираження в ідеографічному словнику. Укладання фрагмента дієслівного ідеографічного словника, лексична частина якого охоплює дієслова, що позначають поняття переміщення.

Визначення проблем укладання ідеографічного словника, що містить лексико-семантичні варіанти дієслів переміщення сучасної української мови. Аналіз місця глосарія серед праць лексикографії та його ролі у відображенні національної картини світу України.

Досліджено поняття "картина світу", яке концентрує в собі специфічну сукупність усіх якостей суспільства, а також витоки його виникнення й формування. Зазначено, що на шляху свого виникнення картина світу асоціювалася з структурою ідеографічного словника.

Здійснення вербалізації ідеологеми "Українська мова", що спостерігається в процесі наукової комунікативної діяльності, що відбувалася в МДУ ім. М.в. Ломоносова на засіданні Круглого столу на тему "Російська мова в умовах мовної та культурної поліфонії".

Розгляд українського мовно-національного питання на сторінках "Abітрегіо". Змістове наповнення ідеологем мова, нація, націоналізм на сторінках журналу. Позиція про створення російської нації, ставлення до іспанськомовних, афроамериканців, емігрантів.

Проникнення марксистсько-ленінської ідеології в гуманітарні науки, зокрема і в радянське теоретичне мовознавство. Дослідження спільних та відмінних рис в процесах ідеологізація теоретичного українського та румунського мовознавства в в ХХ столітті.

Взаємозв'язок семантики та прагматики мовного знака і його адекватного відтворення в міжкультурній комунікації. Вплив соціального чинника на лінгвістичну ситуацію, що відображається у пресі і політичному дискурсі. Поняття ключових слів поточного моменту.

Аналіз стратегії, лінгвістичних засобів та прийомів переконання у політичному дискурсі демократів на матеріалі дебатів на тему реформування сфери охорони здоров’я через призму критичного дискурсу та концептуальної структури, запропонованої Т. ван Дейком.

Огляд концепту "врядування" як відповідника англомовного поняття "governance" в розрізі його ідеологічних та культуральних особливостей. Досвід вживання його в німецькій і французькій мовах. Ідеологічний та культуральний вимір концепту "врядування".

Дослідження та обґрунтування поняття ідеологічно вмотивованої асиметрії як основного параметру ідеологічного впливу на переклад. Місце ідеологічно вмотивованої асиметрії в системі перекладацьких асиметрій, її види, а також загальна характеристика.

Ідеологічний контроль перекладу в Радянському Союзі. Ідеологічно мотивована асиметрія радянських перекладів творів західних письменників, присвячених громадянській війні в Іспанії. Причини, способи і наслідки ідеологічної адаптації текстів перекладів.

Стан української мови крізь призму становлення та розвитку "Русского мира" часів Російської імперії. Розкриття змісту російського геополітичного концепту - ідеології "Русского мира", що своїм культурним підґрунтям має російську мову і російську культуру.

Розгляд стану української мови крізь призму становлення та розвитку "русского мира" радянської доби. Аналіз змісту російського геополітичного концепту - ідеології "русского мира", що своїми культурними засадами має російську мову та російську культуру.

Сутність ідеологічної концепції кемалізму, яка визначила долю Туреччини в ХХ столітті. Характеристика базових принципів ідеології Мустафи Кемаля Ататюрка, їхній вплив на зовнішньополітичну стратегію Анкари. Характерні риси міжнародного статусу Туреччини.

Семантичні особливості оцінних ідеонімів у британській та американській лінгвокультурах. Спільні та етноспецифічні риси семантики ідеонімів в межах різних варіантів однієї мови. Класифікація та набір сем, що зумовлюють оцінність оцінних ідеонімів.

Вивчення ідеопоетонімів у творах Кена Фоллетта "Стовпи Землі" та "Світ без кінця". Розгляд різних підходів до іменування предметів духовної культури. Визначення значення терміну "ідеопоетонім". Структурні та семантичні особливості дилогії письменника.

Розгляд мовних засобів об'єктивації ідіоконцептів війна і Велика Британія в автобіографії та мемуарах Вінстона Черчилля. Виокремлення концептуальних ознак та найчастотніших засобів їх репрезентації. Оцінка концептів з допомогою об'єкта концептуалізації.