Інвективний фонд української мови, визначення його семантико-тематичної класифікації. Опис інвектива як лінгвістичного феномену різкого словесного випаду. Розгляд мовних одиниць, які є засобом формування інвективних смислів у сучасній українській мові.

Роль історичних та соціальних чинників асиміляції американського варіанту англійської мови та іспанських слів. Аналіз механізмів, напрямів, показників лексико-семантичної еволюції іспанських запозичень в американській мові. Особливості лексичних одиниць.

Оцінка наукових позицій граматистів щодо проблеми статусу зв’язки в конфігурації членів речення в лінгвістичній науці ХІХ ст. – початку ХХІ ст. Характер досягнень, що були внесені лінгвістами в розв’язання цієї проблеми, їх значення для мовознавства.

Розглянуто особливості відбиття репрезентантів /о/ - /а/ в текстах творів Куліша в контексті зв’язку ідіолекту письменника з його мовним довкіллям. Ураховано свідчення діалектних джерел з території східнополіських говірок - мовного оточення П. Куліша.

Дослідження семантичних особливостей та просторового поширення фразеологізмів із компонентом "мода" на основі наративів, словників, фольклорних текстів. Опис процесу з’ясування семантичних можливостей одиниць у конкретних текстах зв’язного мовлення.

Поняття "комп'ютерний дискурс" і його місце в системі понять лінгвістики тексту. Ознаки, типи і жанри комп'ютерного дискурсу. Найважливіші лексичні особливості комп'ютерного спілкування. Основні способи творення української комп'ютерної лексики.

Суть наголошування дієслівних лексем, мотивованих суфіксальними дериватами з праслов’янською семантикою родів дії, у подільських говірках порівняно з їх наголошуванням в інших говорах. Розгляд дериваційно-граматичних та лексико-семантичних особливостей.

Принципи побудови типології синтаксичних відношень: співвіднесенння із синтаксичними зв’язками, абстрактність і лінгвістичність. Аналіз парадоксів окремих аспектів учення про синтаксичні зв’язки слів, які пов’язані з дефініюванням синтаксичного зв’язку.

Роль димінутивної лексики у створенні образності художнього твору, що має бути відтворена перекладачем. Дослідження перекладності онімів: традиційні засоби перекладу власних назв та доречність їхнього застосування при перекладі димінутивних власних назв.

Огляд різних визначень понять "філолог" і "компетенція" та пошук шляхів впливу на відбір змісту навчання філологів та формування їх методологічної компетентності. Труднощі під час навчання аудіювання та усного перекладу. Шляхи покращання змісту навчання.

Важливість розуміння сутності людської мови, її походження, розвиток та вплив розуміння сутності мови згідно її походження на розвиток методологічних підходів у вивченні іноземних мов. З'ясування сутності понять "монолінгвізму" та "полілінгвізму".

Прагматичні особливості висловлювань обвинувачення, аналіз прямих та імпліцитних засобів вираження його значення в офіційній та неофіційній сферах комунікації. Формальні висловлювання та іллокутивна сила обвинувачення у неофіційному спілкуванні.

Стан сучасної лінгвістики. Внесок О. Потебні, І. Бодеуна де Куртене в діахронічні студії. Принцип системності Є. Поліванова. Концепція Л. Скреліної про мовний розвиток як саморозвиток і саморух системи мови. Мовленнєва реалізація на синхронному зрізі.

Структурні особливості ФО з компонентом на позначення неживої природи в англійській та українській мовах. Мовні рівні актуалізації фразеологізмів з компонентом на позначення неживої природи в англійській та українській мовах. Субстантивні фразеологізми.

Дослідження традицій вживання кількох займенникових іменників у формі середнього роду, коли йдеться про людину незалежно від її статі. Запровадження цієї норми в українські юридичні тексти, її важливість для правильного укладання законодавчих актів.

Комплексне вивчення етимології лексем з коренями -пряд-, -прят-, що функціонують в одній зі східнополіських говірок Чернігівщини. Відзначення специфіки наголошеного й ненаголошеного вокалізму, м’якості приголосних перед голосними переднього ряду.

Аналіз латинської лексеми та її рефлексів у романських мовах. Порівняння їхньої семантичної структури з лексемами інших неспоріднених мов. Обґрунтування існування семантичних універсалій на прикладі аналізу типології "шукати" - "питати, розпитувати".

Огляд лінгвістичних концепцій щодо походження східнослов’янських мов. Розгляд проблеми "давньоруського періоду" в дослідженні фонетико-фонологічної історії мовознавства. Концепції походження східнослов’янських мов у розробці А.Ю. Кримського, П.О. Бузука.

Исследование проблемы "неспецифицированной" неопределенности в рамках функционально-семантической категории определенности/неопределенности на материале современных русских печатных СМИ. Именные группы в аспекте референтного/ нереферентного употребления.

В статье на примере языковой категоризации смешанных эмоций, под которыми предлагается понимать такое средство выражения эмоций, в котором в одно целое объединяются две и более номинации эмоциональных переживаний, рассматривается проблема "неточных слов".

Краткая характеристика социолингвистических и структурных критериев. Особенности четырёхчастной шкалы языковой систематики, других уровневых схем и близких понятий: диалект, континуумы, аусбау-парадигма, плюрицентризм, диасистема, кластер и диглоссия.

Досягнення адекватності при перекладі художнього тексту. Типологія міжмовних мовленнєвих корелятів і процедура їх визначення. Дослідження кореляції на міжмовному рівні на матеріалі трагедії В. Шекспіра "Гамлет" і її російськомовних перекладів XIX-XX ст.

Глубокое внутреннее противоречие, присущее психофизиологической речевой организации. Пять аспектов языковых явлений: речевая деятельность, языковая система, языковой материал, психофизиологическая речевая организация, речь - "игра" речевого механизма.

Анализ проблемы культурной обусловленности перевода. Обоснование попытки обнаружить наличие "культурного компонента" в ранних научных направлениях теории перевода, характеристика его проявлений в вопросах переводимости, адекватности и эквивалентности.

Билингвизм (двуязычие) и его значение в развитии человека. Основные аспекты изучения билингвизма: лингвистический (социолингвистический), психологический и педагогический. Варианты образования двуязычия. Особенности аргументов против знания двух языков.

Обґрунтування варіювання мовних одиниць як ідіомем на основі мовних даних говірки, а також засад їх репрезентування у словнику варіантної лексики мовної системи. Проблема тотожності і варіювання слова в лінгварії говірки як мовно-мовленнєвій системі.

Исследование взаимодействия структурно-содержательных текстовых категорий на материале романа У.С. Моэма "Театр" с целью выявления взаимосвязи, существующей между ними и смыслом текста. Причины искажения смысла при переводе и пути решения этой проблемы.

Розглянуто проблему відбору тих емоційних процесів, які безпосередньо пов’язані з механізмом створення мовлення. Основою для побудови лінгвістичної предикативної парадигми обрано стани афекту, які можуть спонукати до активних дій або пасивного стану.

Відбір тих емоційних процесів, які пов’язані з механізмом створення мовлення. Встановлення функціональних зв’язків, що корелюють між членами предикативного ряду й основними типами психологічного стану, що впливають на мовленнєво-мисленнєву діяльність.

Проблема перекладу архаїзмів як складової лінгвопоетики франкомовного історичного роману. Класифікація стилістично маркованої темпорально віддаленої лексики в романі "Легенда про Уленшпігеля" та способи її відтворення у двох українських перекладах.