Розгляд способів номінації диких тварин у німецьких пареміях. Роль мовних чинників у творенні феномена. Синкретичний та аналітичний способи творення зоонімів. Структурна класифікація номінації диких тварин. Германсько-німецький етнос про тваринний світ.

Дослідження комунікації в мережі Інтернету, поняття "комп’ютерного" спілкування та роль лінгвістичних знань. Основи цілеспрямованого процесу інформаційного обміну інформацією між двома чи більше сутностями за допомогою певної семіотичної системи.

Розгляд поняття прецедентності та аналіз співвіднесеності теорії інтертекстуальності та теорії прецедентності. Вивчення загальної класифікації прецедентних феноменів і розгляд когнітивного і лінгвокультурного підходів для їх дослідження в німецькій мові.

"Еволюція" війн та набуття ними різноманітних назв, в залежності від характеристик. Військова лексика англійської мови. Лінгвальний та соціолінгвальний аналіз. Особливості "війн четвертого покоління". Стратегія, яка об'єднує звичайну війну й кібервійну.

Визначення семантичної структури, мотивації та способи творення слів, походження назв. Дослідження формальної варіантності аналізованих назв будівельних матеріалів на фонетичному, словотвірному та граматичному рівнях. Вивчення будівельної лексики говірок.

Досліджено особливості медіа-дискурсу та інтернет-дискурсу, проаналізовано Бі-Бі-Сі як своєрідний інтернет-дискурс, досліджено особливості номінації виборності в англомовних інтернет-ЗМІ Бі-Бі-Сі. Вплив політичної комунікації на політичні цінності.

Чинники, що зумовлюють можливість співставного вивчення хрононімів китайської і російської мов. Характерні ознаки хрононімів як окремого класу власних назв. Подібності і відмінності в пропріальній номінації відрізків часу в китайській і російській мовах.

Вивчення матеріалів сучасних досліджень про українську термінологію земних надр, опис традиційних найменувань корисних копалин у середньополіських говірках на основі аналізу цілісного культурного тексту. Лексико-семантичні групи аналізованих номінацій.

Встановлення лексико-семантичних зв’язків у східнослобожанських говірках. Провiдні способи і засоби номiнацiї в тематичній групі лексики "Людина та її риси". Функцiональне спiввiдношення однослiвної й багатослiвної, первинної і вторинної номiнацiй.

Вивчення способів номінації молока у східноподільських говірках, репрезентанти цієї лексико-семантичної групи за структурою як аналітичні найменування. Дослідження визначальних диференційних ознак у лексико-семантичній групі на позначення молока.

Спроба етнолінгвістичного, словотвірного та лінгвогеографічного аналізу назв поховальних обрядодій і місця їх проведення в закарпатському говорі. Проведення аналізу слов, які належать винятково до похоронної сфери, а також загальновживаної лексики.

Вивчення семантичної структури назв приміщень для утримання домашніх тварин і птиці. Використання етнографічних, лексикографічних і лінгвогеографічних матеріалів для етимологічного аналізу мовлення мешканців Бойківщини про будівництво сільського житла.

Рассмотрение специфики обновления языковой нормы в связи с вариативностью. Анализ отношения между вариантами нормы, роли вариативности в разрешении конфликта между традицией и развитием языка. Определение значения кодификации в процессе эволюции нормы.

Способы представления результата поглощения пищи в русском языковом сознании. Описание особенностей, влияющих на лексическую сочетаемость глаголов наесться и объесться: семантика объекта и переносное употребление глагола; наречные сочетания и другие.

Особливості специфіки відображення норми й узусу перської мови в іншомовно-перському словнику. Аналіз відтворення фонетичної структури слів і часткової еквівалентності лексики перської мови. Заміна адекватного перекладу транслітерацією або транскрипцією.

Розробка типології перекладацьких помилок з урахуванням залежності еквівалентності та адекватності від дотримання мовних норм. Реалізація категорії нормативної еквівалентності у відтворенні латинських та німецьких анатомічних термінів українською мовою.

Виявлення позитивної конотації явища надмірності в українській мові, розгляд його як джерела виразності, образності, експресивності та емотивності мовних засобів. Функціональні особливості надмірності та випадки її вживання в усному і писемному мовленні.

Стан правописного, термінологічного та лексикографічного нормування української мови на сучасному етапі. Особливість вимови приголосних у звукосполученнях. Лексичне та фразеологічне багатство говору. Компресія як форма опрацювання наукового тексту.

Выразительные возможности литературного языка. Изучение сущности понятия "норма". Нормативность как признак литературного языка. Согласование речевых действий с традиционными способами употребления языковых средств. Обновление литературного языка и норм.

Поняття числівника як самостійної частини мови. Особливості відмінювання числівників у рамках діловодства, а також визначення випадків їх невідмінювання. Особливості сполучуваності числівників з іменниками та їх вживання у професійному мовленні.

Изучение норм делового общения, включающее в себя анализ культурно-нормативных аспектов делового стиля, особенностей лексических норм в деловом стиле. Теоретические основы особенностей употребления грамматических и лексических норм в деловом стиле.

Понятие литературного языка – высшей формы национального языка, обладающей богатым лексическим фондом, упорядоченной грамматической структурой и развитой системой функциональных стилей. Акцентологические, орфоэпические, морфологические, лексические нормы.

Фонетические законы как нормы произношения, действующие в русском языке в настоящее время. Орфоэпические нормы произношения гласных звуков и согласных. Произношение [ы] в безударных слогах, а также особенности перехода ударного [э] в [о] в русском языке.

Определение нормы в языковедении, ее основные признаки. Норма ударения в русском языке. Общие правила литературного произношения безударных гласных, согласных звуков, иноязычных слов и выражений. Нарушение орфоэпических норм и пути их преодоления.

Формирование русского национального языка. Понятие литературной нормы, ее основные признаки. Формы и функции современного литературного языка. Типы норм русского языка. Лексические и стилистические ошибки. Динамичность развития языка и изменчивость норм.

Изучение языковых норм и их признаков. Нарушения лексических, морфологических, синтаксических, стилистических норм литературного языка. Выбор вариантных речевых форм. Возможность одновременного существования двух или нескольких нормативных употреблений.

Изучение норм словоупотребления в русском языке. Понятие литературных норм, основные правила произношения, правописания, употребления словарных элементов языка: ошибки словоупотребления, стилистическая оценка многословия и речевая недостаточность.

Изучение сущности орфографических норм - системы правил, устанавливающих единообразную передачу звукового языка на письме. Характеристика особенностей норм словоупотребления. Ознакомление с процессом лексических неологизмов - появлением новых слов.

Нормы современного русского литературного языка. Нормативный аспект культуры речи. Разработка литературной нормы, ее кодификация, отражение нормализаторской деятельности лингвистов в грамматиках, справочниках, их социальное и культурное значение.

Нормы словоупотребления, появление новых слов и новых значений слов. Пополнение словарного состава современного русского языка за счет словосложения. Особенности ударения в русском языке. Определение основных тенденций в развитии русского ударения.