Определение принципов обучения как методического понятия. Характеристика основных дидактических принципов обучения иностранному языку. Изучение специфических методических принципов, а также принципов коммуникативного обучения иноязычной культуре.

Изучение сути общения - процесса установления контактов между людьми, включающего в себя обмен информацией, обладающий взаимным восприятием и попытками влияния друг на друга. Устная и письменная формы речи. Канонические и неканонические речевые ситуации.

Особенности разработки теоретических основ и принципов создания терминов языка саха, а также создания большого количества терминов в различных отраслях знания, прежде всего в общественно-политической сфере и по всем предметам в объеме средней школы.

Проведение исследования принципа произвольности и открытости границ концептуального образования. Выявление различных путей формирования систем и проблем структурирования концептов. Характеристика основных концепций, выделяемых в философии времени.

Понятие и классификация неологизмов в английском языке. Типология неологических словарей А.А. Брагиной, Н.З. Котеловой. История создания словарей новых слов и путей отбора новообразований. Специфика лексикографического анализа словарей новых слов.

Необходимость овладения обучаемыми иностранным языком как средством общения с зарубежными коллегами. Личный опыт преподавания иностранного языка в разных типах учебных заведений. Проблемы формирования и совершенствования умений иноязычного общения.

Отбор художественных текстов, удовлетворяющих определенным критериям, которые могут быть разными для разных контингентов обучающихся. Рассмотрение автором критериев выбора художественных текстов для алжирских студентов филологического факультета.

История формирования современной пунктуации, значение в ее развитии книгопечатания. Представители грамматической науки 18-20 веков. Пунктуационные знаки в современном русском языке, их различия по функциям, назначению и месту расстановки в предложении.

Характеристика принципов русской орфографии, вклад Щербы в их разработку. Правило разграничения слова и словосочетания. Слитное и дефисное написание сложных прилагательных и существительных. Написание прописных букв. Перенос части слова на другую строку.

Особенности употребления некоторых букв. Принципы русской орфографии. Правописание сложных слов. Особенности правописания частей речи, сложных прилагательных. Правильное употребление суффиксов в русском языке. Падежные окончания имен существительных.

Теоретические основы русской орфографии, ее основные разделы. Использование орфографических словарей в школе. Правила слитного и раздельного написания слов. Правописание безударных гласных. Фонетический и морфематический принцип переноса на другую строку.

Роль М.В. Ломоносова в становлении русской пунктуации. Пунктуационные знаки в современном русском языке. Главные пунктуационные правила со знаками препинания по Я.К. Гроту. Взаимосвязь пунктуации с интонацией. Анализ работ А.М. Пешковского и Л.В. Щербы.

Лингвистические теории и концепции - модели системной организации определенных языковых единиц. Объяснительный анализ фактического материала в его сопряжении с представлением знаний в языке как отличительная черта когнитивно-дискурсивной парадигмы.

Предмет словообразования и морфемики, синхронные и диахронные аспекты. Словообразование в его отношении к морфологии и лексикологии. Классификация морфем русского языка, принципы описания. Характеристика корневой морфемы как компонента простой основы.

Рассмотрение принципов формирования значения глаголов, образованных от имен существительных. Выявление интра- и экстралингвистических признаков, способствующих становлению семантики глагольной единицы. Номинативные возможности производного глагола.

Метафора как когнитивно-семантический инструмент, средство концептуализации, позволяющее осмыслить действительность в терминах понятийных структур. Образно-интуитивные средства формирования образа внешнего мира в процессе логически-рационального познания.

Семантико-когнітивна об'єктивація фреймового концепту явища природи в англійській мові. Аналіз візуальні та вербальні засоби актуалізації природних концептів в індивідуально-авторській картині світу В. Блейка, представника англійського передромантизму.

Дослідження ґенези дифтонгів та їх подальшого функціонування в давньоверхньонімецькому та середньоверхньонімецькому періодах розвитку німецької мови до сьогодення. Основні причини появи двозвуків та шляхи їх формування у мові, частота їхньої реалізації.

Вивчення природи дифтонгів, які мають специфічні особливості, що й визначає їх статус у фонетико-фонологічній системі сучасної німецької мови. Виявлено місце дифтонгів у системі вокалізму німецької мови, описані їх аутентичні графічні зображення.

Эмоциональные переживания на фоне статического и динамического пейзажей, семантику их эмотивной лексики в немецкоязычном романе Е.М. Ремарка "Drei Kameraden". Природа как образ или пейзаж, за которым закрепилось значение фона происходящих событий.

Розвиток наголосу на матеріалі німецької мови в діахронічній перспективі її становлення та функціонування. Основні положення фонетичних і фонологічних досліджень наголосу в сучасній німецькій мові, що були зроблені вітчизняними та закордонними вченими.

Характеристика проблеми природи польової структури лінгвального гештальту як лінгвістичної універсалії та як унікальної риси лінгвального явища. Опис поверхневої та внутрішньої структури поля у лінгвальних гештальтах "інвестування" та "инвестирование".

Розкриття універсальності синтаксичної фразеологізації, її етапи. Синтаксична ідіоматизація, під час якого формується фразеологічне значення і змінюється тип думки, тобто утворюється якісно нова синтаксична побудова. Природа мовленнєвої актуалізації.

Основные виды семантического терминообразования. Изучение метафорических номинаций в современной немецкоязычной терминологии бионики. Термины, продуктивным источником метафоризации которых выступает природа. Проведение семантического анализа терминов.

Отображение природных явлений в русских народных говорах, которые служит основой создания метафорических моделей восприятия движения. Характеристика физиологической, социальной сфер и сферы поведения человека через метафорические смыслы природы.

Рассмотрение природоморфной метафоры, используемой в российских СМИ со сферой-мишенью Евросоюз. Анализ основных метафорических моделей, основанных на понятийных сферах "Мир животных", "Мир растений". Изучение ключевых фреймов в данных сферах-источниках.

Сучасні самоназви всіх слов’янських народів. Походження слова "русский" та ойго зв’язок з православною церквою. Означення "русский" як означення релігійне, а не етнічне. Популярность неологізму "россияне" в устах сучасних кремлівських правителів.

Характеристика традиції присвячувати богослужбові видання заможним та впливовим представникам суспільної еліти. Виділення кола осіб, які були адресатами присвят до української церковної книги. Обґрунтування потреби наукового перевидання текстів.

Методика викладання прислівника під час вивчення морфології в середній та вищій школах з залученням новітніх технологій, рекомендації щодо їхнього застосування. Вправи, спрямовані на освоєння синонімії та омонімії прислівників, розряди цієї частини мови.

Виявлення прислівникових утворень в основних говіркових групах Західного Полісся. Аналіз головних особливостей західнополіської системи відзайменникових прислівників. Лінгвогеографічний опис лексем. Вивчення фонетико-морфологічних варіантів прислівників.