Збереження лексико-стилістичної специфіки в українському перекладі англомовної інтернет-публіцистичної статті на воєнно-політичну тематику

Статтю присвячено аналізові засобів збереження лексичного та стилістичного потенціалу інтернет-публіцистичної публікації на воєнно-політичну тематику за матеріалами англомовного тексту Еріка Крамера та Пола Шнайдера «What the Ukrainian Armed Forses Need to Do to Win» («Що потрібно зробити Збройним Силам України, щоб перемогти») та тексту власної версії українського перекладу. Особливу увагу приділено дослідженню специфіки інтернет-публіцистичного стилю загалом і воєнного дискурсу, зокрема. Визначено, що останній є різновидом суспільно-політичного дискурсу, для якого характерна маргінальність, оскільки він поєднує риси інших дискурсів. З'ясовано: воєнний дискурс передовсім маркований військовою лексикою, що становить потенційні труднощі для перекладача тексту українською мовою, оскільки зазначений термінологічний масив перебуває лише на етапі формування. Проаналізовано експресивно забарвлені лексичні одиниці досліджуваного англомовного тексту й запропоновано способи їх відтворення під час перекладу з огляду на сучасні тенденції в перекладознавчій науці та перспективи подальших досліджень.

Abstract

Preserving lexical and stylistic specificity in the Ukrainian translation of the english online journalistic article on military and political topics

Olga Konovalova, PhD in linguistics, Senior lecturer of the Department of Translation, Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy

Introduction. The text under research has a double relevance, since the article “What the Ukrainian Armed Forses Need to Do to Win ” is written by Erik Kramer and Paul Schneider in the online journalistic style, which is gaining popularity over time. Thus, in the process of its development it requires detailed investigation in the field. On the other hand, the actual content of the article under research is undoubtedly relevant today, as it makes us think about the current problems existing in the Ukrainian Armed Forces that hamper the counteroffensive. In particular, the research provided an opportunity to study the peculiarities of translating online journalistic texts on military and political topics as one of the modern branches of translation, as well as learn the impact of the developing global digital network on the journalistic style at large. We analyzed the concept of military discourse and its constituents, focusing on lexical and stylistic specificity of the article under research with regard to further study of the structural and linguistic features of military texts in terms of translation.

Purpose. The article aims at analyzing lexical and stylistic potential of the English online journalistic article on military and political topics chosen for the study and to propose optimal ways of preserving the specified array in the actual Ukrainian translation.

Methods. The article applies the contrastive method to establish the differences in form and content of the two-language comparative analysis, as well as descriptive method, and provide and explain the illustrative items.

Results. The paper proved, it is vitally important to preserve lexical and stylistic issues in translating online journalistic articles on military and political topics as they convey specific terminology and artistic connotations challenging even a qualified translator.

Originality. The transformation processes are considered in a new perspective, that suggests a new approach to the problems of equivalence and adequate translation in the online journalistic context. The research is supported with modern views on lingual and cognitive phenomena in the evolving communicative activity via the global functional and translating practices.

Conclusion. The online journalistic article by Erik Kramer and Paul Schneider “What the Ukrainian Armed Forced Need to Do to Win ” is comprised of specific military vocabulary, among which an array of modern military terminology is important; the authors ' style varies from official to colloquial registers of speech; various artistic images are created with the help of vivid metaphors. That is why it was important to convey the entire spectrum of connotations in the target text in order to accurately convey to the reader the turmoil of the events currently taking place in Ukraine, as well as with sharp accuracy to reflect the specificity of each problem hindering the victory of the Ukrainian Armed Forces in the war.

Key words: online journalistic style, military discourse, military terminology, translation, equivalence, pragmatic adaptation, stylistic figures of speech.

Актуальність

Із зростанням популярності публіцистичного стилю в глобальній мережі «Інтернет» перекладачі всього світу зіткнулися з проблемою перекладу текстів статей онлайн-видань, адже вони містять складну, але вкрай важливу інформацію, яку необхідно вміло передати. Зазначена проблема є об'єктом наукових розвідок відомих українських перекладознавців, а саме: Р.П. Зорівчак, Т.Р. Кияка, О.О Селіванової та інших лінгвістів. Проблематика перекладу текстів в інтернет-публіцистичному стилі залишається завжди актуальною, адже науково-технічний і суспільний розвиток зазнають динаміки, що стрімко набирає обертів в умовах війни.

Зауважимо, що однією з проблем перекладу є специфічна воєнна тематика досліджуваної інтернет-публіцистичної статті «What the Ukrainian Armed Forses Need to Do to Win» (11), у якій ідеться про те, як саме готується контрнаступ Збройних сил України у війні проти сусідньої країни-нападника та які труднощі виникають під час підготовки бійців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Посилення активності використання мережі «Інтернет» спричинило появу нового різновиду дискурсу - інтернет-дискурсу. Поняття «дискурс» має багато визначень, оскільки стало об'єктом дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців. Сучасна вітчизняна філологиня О.О. Селіванова бачить дискурс як замкнену комунікативну подію, до складу якої належать комуніканти й текст. Вона зумовлена різними чинниками, що опосередковують розуміння та спілкування (6, с. 578).

За соціально-ситуативним параметром, воєнний дискурс (ВД) є різновидом суспільно-політичного дискурсу й нерозривно пов'язаний із науковим, публіцистичним, технічним та художнім дискурсами. Як у традиційній, так і в сучасній його формах, ВД тлумачать як соціально-професійний дискурс про військову діяльність і війну (4, c. 68). Текст ВД містить комунікативне мовлення, на яке впливають позамовні чинники: психологічні, прагматичні, соціокультурні та інші. Деякі науковці стверджують, що сучасним англійській та іншим мовам властива мілітаризованість (9, с. 11), оскільки нині ми безпосередньо зіткнулися з війною та воєнними діями. Акцентуючи на важливості ВД, американський дослідник Дж. Майклз стверджує, що «...у конфліктах дискурс відіграє провідну роль, а принципи ведення війни є складниками її мови» (8, с. 121).

Компонентами ВД є неформальний воєнний дискурс, представлений розмовною (як літературною, так і нелітературною) лексикою та фразеологією (професіоналізмами й жаргонізмами), а також дискурс військових про війну та їхню діяльність (побут, розваги), дискурс політиків про збройне вторгнення, його розгортання й наслідки, дискурс ЗМІ, які висвітлюють воєнні події. До низки професіоналізмів належать еквіваленти або аналоги військових термінів, а до військового жаргону - ненормативна, стилістично знижена, неформальна мова військових, що забезпечує реалізацію окремих мовленнєвих функцій (експресивної, оцінної, евфемістичної тощо) (2, с. 17). Неформальний воєнний дискурс виявлений переважно в репортажах військових журналістів на місцях подій, а також у художніх текстах і насичений лексикою повсякденного спілкування. За своєю формою, ВД може бути представлений монологічно (розпорядження, накази, доповіді, зведення, промови, статті, огляди тощо) і діалогічно (розмовне спілкування військовослужбовців, журналістів, політиків та ін.) (7, с. 68).

ВД має два головні складники: текст і контекст. Зокрема, спілкування з використанням сленгу і розмовних висловів можливе між солдатами, але не серед військовослужбовців вищої ланки. Тут субординація впливає на специфіку воєнного дискурсу (3, с. 97). Між його формальними та неформальними компонентами існує ще й міждискурсивний складник. До таких текстів зараховують воєнну публіцистику, де наявна лише воєнна тематика (7, с. 69), зокрема газетні й публіцистичні статті, розміщені на різних інформаційних ресурсах мережі «Інтернет».

Мета статті - проаналізувати лексико-стилістичний потенціал обраної для дослідження англомовної інтернет-публіцистичної статті на воєнно-політичну тематику й запропонувати оптимальні способи збереження зазначеного масиву в авторській версії перекладу тексту українською мовою.

Матеріали і методи дослідження

Лексико-стилістичний потенціал англомовного інтернет-публіцистичного тексту на воєнно-політичну тематику розкрито на матеріалі статті Еріка Крамера та Пола Шнайдера «What the Ukrainian Armed Forses Need to Do to Win» («Що потрібно зробити Збройним силам України, щоб перемогти») і тексту власної версії українського перекладу, до яких застосовано метод порівняльного аналізу. У процесі дослідження ми послуговувалися описовим, зіставним, контекстуально-інтерпретаційним методами, а також методом трансформаційного аналізу.

Результати дослідження та їх обговорення

Під час перекладу статті Еріка Крамера та Пола Шнайдера «What the Ukrainian Armed Forced Need to Do to Win» українською мовою постало завдання вдало передати всі особливості авторського задуму, адаптуючи текст до українськомовного читача. Із цією метою ми використовували добре відомі українські назви, реалії, терміни, фразеологізми та метафори. Нерідко виникали перекладацькі труднощі, пов'язані з наявністю термінології, що стосується лише воєнно-технічної тематики. До військової лексики належать слова на позначення воєнних понять, елементи військового лексикону з емоційним забарвленням, які є стилістичними синонімами до відповідних військових термінів. Склад сучасної військової термінології постійно змінюється через «старіння» слів, поповнення новими термінами, зокрема внаслідок формування нових підрозділів збройних сил, появи нової зброї чи військової техніки або ж нових методів ведення війни (5, с 306).

Під час перекладу досліджуваної статті ми зіткнулися з реаліями англомовної дійсності, яких не існує в українській мові. Причиною цього є те, що військова лексика була практично відсутньою на момент проголошення незалежності України (5, с 307). В українському термінотворенні донині збережена термінологія російського походження, а також широко вживані інтернаціоналізми. За складністю перекладу військових термінів умовно можна виокремити такі групи: терміни, що відображають реалії чужої дійсності; терміни, що позначають реалії, відсутні в українській дійсності, але які мають загальноприйняті українські еквіваленти, а також терміни, що презентують реалії чужої дійсності, відсутні в українській дійсності, і не мають загальноприйнятих українських еквівалентів. Якщо в мові перекладу немає прямого відповідника, то залучено синонімійний та описовий види перекладу.

Така специфічна лексика є засобом передавання військової інформації без зайвих тлумачень. Нині читачам відома більшість термінів, часто вживаних у побуті, ЗМІ, однак мета перекладу повинна бути така сама, як і в авторів тексту оригіналу, - донести інформацію так, щоб не виникало сумнівів у її правдивості й доцільності. Змінити хід війни, піти в контрнаступ, досягти перемоги - ось про що мріє кожен український читач, заглиблюючись у зміст тексту. Аби краще донести інформацію до цільового реципієнта, ми використовували тлумачний словник. Наводимо деякі приклади специфічних термінів, які трапилися в досліджуваній статті. Вони позначають складники підрозділів збройних сил: англ. Platoon - a small group of about ten or twelve soldiers, with a lieutenant in charge of it (10) // укр: загін «група людей, об'єднаних, організованих для спільних дій або для виконання певного завдання» (1, с. 77) (може складатися з 10-50 солдатів на чолі з командиром загону); англ: Company - a company has anywhere from a few dozen to 200 soldiers, it's a tactical-sized unit that can perform a battlefieldfunction on its own. A company of three or four platoons and is generally comanded by a captain (10) // укр: рота «військовий підрозділ, що входить до складу батальйону» (1, с. 888) (складається з 30-250 осіб); англ. Battalion - consists of four to six companies and can include up tp about 1000 soldiers (10) // укр: батальйон «військовий підрозділ, що складається з кількох рот» (1, с. 110) (300-1000 осіб на чолі з командиром батальйону в особі офіцера); англ. Corps - A corps includes two to five divisions with anywhere between 20,000 and 45,000 soldiers with a lieutenant general in command (10) // укр: корпус «військове з'єднання, що складається з кількох дивізій або бригад» (1, с. 300) (найбільша військова одиниця, що може складатися з 20-50 тисяч солдатів); англ: Brigade - A brigade consists of a few battalions and anywhere from 3,000 to 5,000 soldier with a colonel is generally in command (10) //укр: бригада «частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів або батарей та інших військових частин і підрозділів» (1, с. 234) (велика за чисельністю група солдатів, до 5000 осіб) та ін.

У тексті інтернет-публіцистичної статті траплялися абревіатури та акроніми: англ. U. S. - United States // укр. Сполучені Штати засвідчено в статті два рази. До акронімів зараховуємо: англ. HIMARS - High Mobility Artillery Rocket System // укр. Високомобільний артилерійський ракетний комплекс; англ. NATO - North Atlantic Treaty Organization // укр. Організація Північноатлантичного договору; англ. SOF - Special Operations Forces (Ukrainian) // укр: Сили спеціальних операцій Збройних сил України; англ. drone - Dynamic Remotely Operated Navigation Equipment // укр. Динамічне навігаційне обладнання з дистанційним керуванням; англ. podcast - Play On Demand Broadcast // укр. Відтворення трансляції за запитом та ін.

Важливими лексичними складниками англомовної статті були терміни на позначення назв специфічної зброї: artillery, 50 caliber machine gun, 155 mm howitzers, hand grenades (11) тощо.

Особливу складність у процесі перекладу статті на воєнну тематику становить добірка до конкретних англомовних реалій повних еквівалентів в українській мові. О.О. Селіванова пояснює етнічні реалії як «лакуни культурного простору на позначення свят, національних страв, обрядів, одиниць міри тощо» (6, с. 257). Наприклад, до таких належить вислів 1986 Goldwater-Nichols Act - «англ. Goldwater - Nichols Department of Defense Reorganization Act of 1986 - Закон Голдвотера-Ніколса, федеральний законодавчий акт уряду США щодо реорганізації міністерства оборони США» (10).

Однією з особливостей інтернет-публіцистичного стилю є вживання онімів, зокрема власних імен. У статті Еріка Крамера та Пола Шнайдера «Що мають зробити Збройні сили України, щоб перемогти» трапляються такі імена американських військових експертів та аналітиків: Michael Kofman, Rob Lee (Kramer, Schnaider). У тексті оригіналу наявні й топоніми: Moldovan border, Mariupol, Donbas, Ukraine, Russia, the United States (11).

Кожна мова світу має у своєму арсеналі «потужну зброю», яка допомагає увиразнити мовлення, передати всі відтінки значень та збагатити її склад. Такими є фразеологізми. Англійська й українська мови нараховують тисячі сталих висловів, мовних кліше, приказок, афоризмів. Використання фразеологізмів у тексті статті посилює експресію висловлення, увиразнює думку автора, надає їй яскравості та лаконічності. У таких зворотах приховано етнокультурний інформаційний код конкретної мовної спільноти, тому під час перекладу важливо передати прагматичний вплив авторської думки на читача. У статті траплялися фразеологічні одиниці, які добре вплітаються в загальну канву мови тексту оригіналу: «...the rounds were whistling over our heads // ...кулі просто свистіли над нашими головами»; «The younger officers realize that they must get rid of the old mentality but continue to face resistance from older officers wedded to Soviet doctrine and centralized planning // Молодші офіцери усвідомлюють необхідність скинути з плечей старі канони, але, водночас, відчувають опір з боку старших офіцерів, які тяжіють до радянської доктрини та централізованого планування»; «Maintenance is based on cannibalization, horse trading between units, and battlefield recovery // Технічне обслуговування ґрунтоване на принципі “рука руку миє”, а також на розбазарюванні та “відмиванні ” через передову» та ін.

Сталі словосполучення допомагають читачеві краще зрозуміти текст. Вони містять інформацію про історію народу, його культуру й побут, тому автори послуговуються такими словосполуками: «All the services have maintenance courses, but that does not translate into a ready pool of mechanics // Усі служби проводять курси технічного обслуговування, але це не означає наявність готового резерву механіків»; «With the upcoming Ukrainian counteroffensive, effective use of these assets will be key to success... // В майбутньому українському контрнаступі ефективне використання цих засобів буде запорукою успіху» тощо.

Ерік Крамер і Пол Шнайдер використовують різні стилістичні фігури з метою додати експресивності й унікальності тексту. Зокрема, метафора породжує безліч асоціацій, за допомогою яких конкретний матеріал стає цікавим читачеві, і тому він сприймає його легко. У тексті оригіналу трапляються метафоричні словосполуки: «Large- scale battalion-level training is orchestrated and choreographed // Навчання колосального масштабу на рівні батальйону передбачає справжнє театральне дійство»; «This stovepiping of training leads to inefficiencies and inconsistent efforts // Таке марнотратство в навчанні призводить до неефективності та непослідовності зусиль»; «...nor are the missions of lower level units “nested” under a higher level mission // ...оперативно-тактичні завдання підрозділів нижчого рівня не включають у місію підрозділів вищого рівня» та ін. Такі вислови надають текстові неповторності та влучно передають емоції авторів.

У своїй статті Ерік Крамер та Пол Шнайдер ставлять риторичні запитання, що змушують читачів глибоко замислитися над виявленою проблемою, над перспективами та шляхами її вирішення: «How can Ukraine change the formula in their favor?»; «Who is allowed to make this decision?»; «How to Fix These Problems?» (11).

У кількох реченнях статті представлено незакінчену думку та поєднано різні думки в одному реченні, за рахунок чого скорочено обсяг тексту і спрощено контекст, що зазвичай притаманне саме американцям, напр.: «When we approached the person in charge, he said not to worry; he was a Ukrainian marine who had survived Mariupol, and the range was to NATO standards» (11).

Досліджувана інтернет-публіцистична публікація - це докладний аналіз актуальних проблем, наявних у підрозділах Збройних сил України, що представлений двома американськими інструкторами у відставці - Еріком Крамером та Полом Шнайдером.

Стаття є своєрідним підсумком проведених досліджень і всього побаченого на власні очі. Відвідавши навчання нацгвардійців і побачивши, що хлопці стріляють у відкритому полі без належного захисту, американці були вражені їхньою хоробрістю. Але водночас цей приклад також показав їм інший бік медалі: наявність низки проблем у підготовці бійців ЗСУ. Ідеться, зокрема, про відсутність командування місіями, брак спільних операцій, недоцільне використання сил спецпризначення, проблеми з логістикою та обслуговуванням, брак ефективного тренування, нестача досвідченого сержантського складу, що в сукупності може загальмувати контрнаступ.

До кожної висвітленої проблеми автори статті пропонують шляхи її подолання та надають власні рекомендації щодо втілення корисних змін, які приведуть до перемоги. Особливий акцент автори ставлять на брак командування воєнними операціями, де процес планування конкретної місії потребує наказів для кожного окремого її етапу. Натомість нині ухвалення рішень відбувається лише на вищому рівні, а командири продовжують дотримуватися старих радянських канонів, тоді як молоді офіцери готові навчатися нових сучасних стандартів НАТО. Побачивши, як під час навчання вище керівництво взяло на себе роль спостерігачів, а не безпосередніх учасників, американські інструктори зробили висновки, що командири підрозділів вагаються ухвалювати важливі рішення. Україна веде переважно оборонну війну, і для того, щоб наблизити перемогу, потрібно навчитися нового, реорганізувати старе. Саме такою є загальна думка авторів статті, і саме до такого розуміння приходить пересічний читач, формуючи загальне враження від прочитаного. Ба більше, у статті Еріка Крамера та Пола Шнайдера чітко представлено розуміння якраз того, про що інші ЗМІ, на жаль, мовчать або що спростовують.

англомовний воєнно-політичний переклад

Висновки та перспективи дослідження

Підсумовуємо, що обрана для дослідження англомовна інтернет-публіцистична стаття на військово-політичну тематику містить цікавий, актуальний нині матеріал, доступний для всіх користувачів глобальної електронної мережі. У своєму тексті американські автори майстерно загострили увагу читача на проблемах, що нині існують у лавах ЗСУ, змусили його зрозуміти «чому?» і зробити власні висновки. Цього досягнуто завдяки використанню складних синтаксичних конструкцій, специфічних термінів, назв національних реалій та онімів, а також стилістично забарвленої лексики й риторичних запитань. Усі зазначені лексико-стилістичні аспекти становлять потенційні труднощі для перекладача. Перспектива вивчення лексико-стилістичних засобів досягнення еквівалентності полягає в комплексному аналізі трансформацій, застосованих під час перекладу англомовних інтернет-публіцистичних текстів українською мовою.

Список використаної літератури

1. Словник української мови: в 11 тт. / Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970-1980.

2. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу: автореф. дис. ...канд. філол. наук: 10.02.16 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ: КНУ, 2002. 21 с.

3. Зайцева М.О. Особливості перекладу термінів у текстах на військову тематику. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Київ, 2013. № 10. Сер. 9. С. 96-102.

4. Погонець В.В. Особливості англомовного військового дискурсу. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, 2019. № 39. Т. 2. С. 67-69.

5. Пуш О.М., Гасюк Н.В. Особливості перекладу військової термінології. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2022. № 58. С. 305-308.

6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник. Полтава: Довкілля-К, 2008. 712 с.

7. Чемеркін С.Г. Трансформації розмовного стилю в інтернет комунікації. Мовознавство. 2007. № 4-5 C. 36-43.

8. Michaels J. The discourse trap and the US military. New York: Palgrave Macmillan, 2013. 267 p.

9. Thorne S. The language of war. London: Routledge, 2006. 122 p.

10. U.S. Department of Defense.

11. Kramer Erik, Schneider Paul. What the Ukrainian armed forces need to do to win. War On the Rock: веб-сайт.

References

1. Bilodid I.K. (Ed.) ta in. (1970-1980). Slovnyk ukrainskoi movy (Dictionary of the Ukrainian Language). V 11 t. Kyiv: Naukova dumka (in Ukr.). (in Ukr.).

2. Balabin V.V. (2002). Suchasnyi amerykans'kyi viis'kovyi sleng yak problema perekladu (Contemporary American military slang as a translation challenge). Extended abstract of PhD dissertation (Translation studies). Kyiv: KNU, 21 (in Ukr.).

3. Zaitseva M.O. (2013). Osoblyvosti perekladu terminiv u tekstah na viis'kovu tematyku (Specificity of translating terms in the texts on military topics). In: Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova (Scientific journal of the NPU named after M.P. Drahomanov), 10, 96-102 (in Ukr.).

4. Pohonets' V.V. (2019). Osoblyvosti anhlomovnoho viis'kovoho dyskursu (Specificity of English- language military discourse). In: Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu (Scientific Bulletin of the International Humanitarian University), 39, 2, 67-69 (in Ukr.).

5. Push O.M., Hasiuk N.V. (2022). Osoblyvosti perekladu viis'kovoi terminolohii (Specificity of translating military terms). Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu (Scientific Bulletin of the International Humanitarian University), 58, 305-308 (in Ukr.).

6. Selivanova О.О. (2008). Suchasna linhvistyka: napriamy taproblemy (Modern linguistics: directions and issues). Cherkasy: Dovkillia-K, 712 (in Ukr.).

7. Chemerkin S.H. (2007). Transformatsii rozmovnoho styliu v internet komunikatsii (Transformations of conversational style in Internet communication). In: Movoznavstvo (Linguistics), 4-5, 36-43 (in Ukr.).

8. Michaels J. (2013). The discourse trap and the US military. New York: Palgrave Macmillan, 267 (in Eng.).

9. Thorne S. (2006). The language of war. London: Routledge, 122 (in Eng.).

10. U.S. Department of Defense. (in Eng.).

Размещено на Allbest.ru