История исследования и подходы к анализу происхождения языка, его роль и значение в обществе. Способы и признаки классификации языков, их функции. Жесты как вспомогательное средство общения, особенности и принципы их применения, разновидности и формы.

Особенность первоначальной речи человека. Анализ зарождения сравнительно-исторического языкознания. Характеристика развития детского говора. Сущность теории происхождения звучащего выговора от жестов. Изучение высокоразвитых языков культурных народов.

Религиозные, трудовые и античные гипотезы происхождения языка. Первые опыты и научные гипотезы. Теория происхождения звучащей речи от жестов. Производственная деятельность как основа происхождения человека, общества и языка. Трудовая гипотеза Энгельса.

Религиозная теория создания языка Богом или божественными мудрецами. Первые опыты и научные гипотезы о происхождении языка. Античные гипотезы, заложившие основы современных теорий. Гипотезы нового времени: междометная, биологическая, жестовая, трудовая.

Проведение историко-лингвистического анализа проблемы происхождения названия "русь" с учетом наслоения омонимичных слов разного происхождения (контаминацией). Рассмотрение гипотез этимологии слова: славянских, древнерусских, готских и шведских.

Рассмотрение особенностей функционирования риторический фигуры гипотипозиса в нетипичном для него тексте — экранном (гетерогенном). Выделение особенностей и средств конструирования риторической фигуры гипотипозиса в гетерогенном экранном тексте АСМР.

Розгляд гібридних номінацій, утворених поєднанням ендогенного і екзогенного лексичного матеріалу. Аналіз маорійського слова Maori та англійського афікса. Суть способів творення афіксації, словоскладення та словосполучення і визначення їх продуктивності.

Особливість вивчення ономастичних одиниць. Лінгвістичний аналіз гідронімів у творах художньої прози. Їх роль у культурному й господарському житті народів. Пошук основних зв’язків між зображеними умовами місцевості та відбиття їх у географічних назвах.

Системне історико-лінгвістичне дослідження проточних водних назв басейну Верхнього Дністра. Визначення основних принципів номінації гідронімів різних хронологічних шарів. Реконструкція лексем, що збереглися лише в гідронімії Верхньої Наддністрянщини.

Склад найменувань протічних вод басейну Стрию, процеси формування і закономірності розвитку його гідронімії, найімовірніші етимології. Принципи, за якими здійснювалося найменування водотоків. Джерела та опис головних етапів формування гідронімікону.

Відапелятивні та відантропонімні гідронімні утворення. Лексико-семантичний аналіз назв основних гідронімів й однойменних мікротопонімів. Нерозуміння семантики неслов'янських найменувань україномовним спостерігачем. Гідрографічна мережа басейну Стрию.

Характеристика особливостей співвідношення різних сфер апелятивної та пропріальної лексики, відображеної в основах досліджуваних номенів, їх генетично-мотиваційної бази. Дослідження дериваційної будови та способів творення гідронімів Великолужжя.

Дослідження гідронімів басейну Верхньо-Середнього Дністра, а також їхніх дублетів з-поміж інших топонімів у межах цього ареалу. Лінгвістичний аналіз, а також з’ясування ролі внутрішньо- та позамовних чинників у встановленні характеру гідронімооснови.

Дослідження особливостей функціонування гіперболи в сучасному англомовному економічному дискурсі. Характеристика способів актуалізації гіперболи в економічному дискурсі. Виявлення основних прагматичних функцій цього стилістичного прийому в лінгвістиці.

Дослідження особливостей функціонування гіперболи в сучасному англомовному економічному дискурсі. Способи актуалізації гіперболи в економічному дискурсі. Виявлення прагматичних функцій цього стилістичного прийому, подальші перспективи аналізу прийому.

Особливості гіперболізації як характерного риторичного прийому у політичному дискурсі Д. Трампа, що застосовувався політиком з персуазивною та маніпулятивною метою. Характеристика ознак гіперболізовано-позитивної автопрезентації у дискурсі Д. Трампа.

Вивчення специфічних кореляцій гіперо-гіпонімії в межах музичного термінологічного поля. Аналіз родо-видових відношень між українськими музичними термінами. З’ясування типів опозицій між термінами, визначення особливостей структури гіперонімів, гіпонімів.

Аналіз відношень зооморфних образів у казках, створення номенів тварин у вигляді етнічних символів своєрідних фрагментів міфологічної картини світу. Аналіз поняття зоосемізму з його подальшою семантизацією за схемою "гіпероніми-гіпоніми-співгіпоніми".

Розгляд поняття гіперо / гіпонімії як особливого семантичного явища, яке прослідковується в аспекті категорії контекстуальної синонімії в сучасному британському газетному дискурсі. Вивчення категорії контекстуальної синонімії в аспекті парадигматики.

Виявлення закономірностей та особливостей гіперо-гіпонімії термінів фотографії. З’ясування семантичних зв’язків і типів опозиції між термінами, особливостей структури гіперонімів і гіпонімів. Наявність у терміносистемі фотографії ієрархічних відношень.

Вивчення специфіки ієрархічної структури англомовних термінів на позначення хвороб тварин на основі гіперо-гіпонімічних відношень та визначення низки мовних засобів для їх вираження. Компонентне та дистрибутивне встановлення смислових зв’язків слів.

Сутність гіпонімії, якій належить вагома роль систематизатора лексичних систем національних мов узагалі й термінологічних підсистем зокрема. Гіперо-гіпонімні відношення між термінами музейництва, їх зв'язок з дефініціями. Основні функції гіпонімів.

Визначення обставин уживання та морфосемантичних форм ієрархічних відношень у сучасному словнику, розкриття відношень, які підтримують ці дискурсивні реалізації з організацією нової лексики. Процес впорядкування одиниць у ментальному лексиконі.

Розгляд передумов виникнення гіпертекстуальності та її значення у сучасній лінгвістиці. Характеристика підходів до визначення поняття "гіпертекст". Дослідження типів гіпертекстових систем (бібліографічних, аналітичних, довідкових, експериментальних).

Аналіз гіпертекстуальності як характерної ознаки сучасного англомовного словникового Інтернет-дискурсу. Передумови виникнення гіпертекстуальності та її значення у сучасній лінгвістиці, зокрема в аспекті укладання термінологічних довідкових джерел.

Дослідження та характеристика специфіки гіпонімічних відношень когнітивних дієслів англійської мови з точки зору ономасіологічного підходу до побудови лекико-семантичного поля та ендоцентричних рядів. Виявлення та аналіз деяких випадків автогіпонімії.

Погляди дослідників на особливості творчої манери М. Коцюбинського на його досвід реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Виокремлення структурних особливостей предикативних частин у межах складнопідрядних речень детермінантного типу.

Східнослов’янський глотогенез, походження та взаємодія великоруського та "малоруського" наріч. Галицька теорія походження малорусів. Вивчення лексичних, фонетичних, морфологічних особливостей південноруських літописів та "Слова о полку Ігоревім".

Огляд гіпотез про походження мови. Релігійні теорії, перші досліди і наукові гіпотези. Античні і трудові гіпотези, теорії нового часу. Логосична теорія походження мови та її різновиди: ведична, біблійна, конфуціанська. Сучасні теорії походження мови.

Походження мови як важливі передумови і початки розвитку мовної діяльності суспільства. Аналіз усіх можливих гіпотез походження мови. Загальна характеристика системи полтавсько-наддніпрянських говірок. Знайомство з головними складовими мовної системи.