Анализ категории уточнения и её трансформаций в различных языковых контекстах. Лексико-семантические, синтаксические и прагматические аспекты уточнения, изменения его функций в языке. Роль уточнения в коммуникации и влияние на интерпретацию высказываний.

Выделение основополагающих концептов в мировидении афро-американского этноса и исследование их в художественном и языковом пространстве романов Тони Моррисон "The Bluest Eye", "Song of Solomon" и "Beloved". Репрезентация этнокультурных концептов.

Знайомство з ознаками визначення та розмежування категорій експресивності та емоційності в англомовних текстах політичного спрямування. Супутникові ознаки як емоційний стан адресанта, оцінка, образність висловлювання. Аналіз функцій політичних текстів.

Категорії раціональності й ірраціональності в аспекті порівняльно-історичної, структуралістської, комунікативно-функціональної, когнітивної та синергетичної мовознавчих парадигм. Актуальність дослідження категорій раціональності й ірраціональності.

Опис та специфіка прономінативів з наголошеною префіксальною морфемою ні- на семантичному, синтаксичному, морфологічному та словотвірному рівнях. Використання префіксального способу для формування прономінативів, визначення їх морфологічних особливостей.

Різноаспектне дослідження спрямованих в іменникову сферу дієслів. З’ясування умов їхньої синтаксичної, морфологічної та семантичної субстантивації. Характеристика особливостей граматичної та значеннєвої палітри віддієслівних іменникових компонентів.

Обґрунтування безвідносно-ступеневих прикметникових, прислівникових форм на матеріалі сучасних слов’янських і германських мов, Визначення їх семантичних, структурних, типологічних характеристик і встановлення загальнотипологічних показників цих форм.

Розгляд прагматичних категорій мовлення, комунікації й етикетизації ділового спілкування. З’ясування вербальних і невербальних засобів актуалізації ввічливості в англомовних наукових текстах. Оцінка значення терміну "ґеджування" в лінгвокультурології.

Репрезентація діалогічності як фундаментальної категорії текстової комунікативної діяльності мовців. Опису внутрішньотекстових засобів маніфестації на різних лінгвальних рівнях та зовнішньотекстових, що виражаються у зв‘язках із семіотичним універсумом.

Вивчення структурних, семантичних особливостей і функціональних характеристик висловлень із запереченням у діловій мові. Огляд прагматичного аспекту заперечення та його співвідношення з семантикою. Аналіз впливового потенціалу заперечних висловлень.

Опис сутності та реалізації категорії згоди. Вивчення її взаємозв’язку з іншими мовними категоріями, зокрема категорією заперечення, вивчення структури комунікативних актів із відношеннями згоди, ознак, функцій та умов появи унісонних висловлень.

Аналіз місця та ролі категорії інтенсивності ознаки інтелектуальних здібностей людини у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови. Механізми її творення та модифікації. Лінгвофілософські засади категорії інтенсивності як кількіcно-якісного явища.

Інтертекстуальність - один з можливих способів створення нового текстового сенсу через доступну лінгвістичному спогляданню гру на текстовій площині з елементами, отриманими з інших текстів. Основні типи цитування в британських парламентських дебатах.

Цитування важливих авторитетних особистостей - особливість британського парламенту, що є доречним способом привертання уваги та влучним аргументуванням. Вияви інтертекстуальності у політичному дискурсі парламентських дебатів у Сполученому Королівстві.

Історія вивчення категорії інтимізації та осмислення її статусу у сучасному мовознавстві. Урізноманітнення теоретико-практичних аспектів вивчення інтимізації та засобів її виявлення у мові й тексті. Визначення засобів репрезентації категорії інтимізації.

Іронія як лінгвістична категорія на рівні різних мовних одиниць (від слова до інтертексту). Типи іронії в художньому мовленні, умови створення іронічного контексту за допомогою мовних одиниць, зіставно-порівняльного методу. Ознаки іронії з погляду мови.

Зміст і значення теорії функційно-семантичного поля, запропонованої видатним російським мовознавцем О.В. Бондарком у 60-ті роки XX ст. Її сучасний стан як потужного лінгвістичного методу, аналіз і оцінка подальших перспектив, використовувані прийоми.

Вивчення оказіоналізмів та метафор на матеріалі художнього дискурсу. Розгляд синонімічності вербальних одиниць газетних статей медичної тематики. Дослідження семантичних та лінгкогнітивних характеристик контекстуальних синонімів британської періодики.

Аналіз витлумачення категорії концепту професором А.С. Зеленьком у межах синергетичного детермінізму. Визначення концепту як синкретичного мовного елементу з різним співвідношенням номінативності й предикативності, денотативності й десигнативності.

Розгляд високого дослідницького потенціалу використання поняття "концепт" у фольклористиці, переваг, здобутків та перспектив такого підходу. Вибір різноманітних мовних інструментів для ефективного спілкування з огляду на конкретну комунікаційну мету.

Дослідження практичних законів милозвучності (чергування у/в) в українських наукових текстах початку ХХ ст., їх відповідність вимогам чинного правопису. Виявлення та обґрунтування наявності чи відсутності системи (або тенденцій) такого вживання.

Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Розгляд її як специфічної форми предикації, яка може змінювати хід комунікації, встановлювати нові відносини і "новий порядок" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.

Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Відображення існуючих форм свідомості в мові через лінгвальні засоби на різних мовних рівнях. Встановлення "нового порядку" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.

Аналіз специфіки експліцитної та імпліцитної характеристики об’єктів і явищ періоду Другої світової війни на матеріалі діалектних текстів у збірнику "Говірки Черкащини". Лінгвістичні способи для вираження оцінки, застосування метафор, іронії та сарказму.

Дослідження незмінності пресупозицій при запереченні, правила проекції та їх роль в установленні успішної комунікації. Основні напрямки подальшого дослідження функціювання даної категорії в дійсних речових актах; основні специфікації даної категорії.

Понятійна категорія приблизності, її місце в семантичному просторі мов. Лексеми із значенням приблизності в різних мовах світу. Граматика як мовний засіб вираження логічних форм свідомості. Дослідження представників порівняльно-історичного мовознавства.

Каузативність у контексті зумовленості як частковий вияв реалізації принципу достатньої підстави, на основі якого інтегруються умовні, допустові, наслідкові, причинові і цільові відношення. Причиново-наслідковий зв’язок. Значення причини, допусту, умови.

Функціональний опис макрополя роду та його складових: граматичного й семантичного субполів у сучасній російській мові на тлі співвідносної категорії англійської мови. Необхідність встановлення конотаційного потенціалу розглядуваних мовних елементів.

Поняття і терміни, пов’язані з прагмастилістичним аспектом опису категорії спонукальності. Системний опис умов успішності спонукальних мовленнєвих актів і розробка їх класифікації. Правила відбору мовних засобів і побудови спонукальних висловлень.

Дослідження архітектоніки категорії суб'єктивної модальності. Її типологічні вияви у різних мовах та структурні особливості функціонально-семантичного поля. Реалізація суб'єктивної модальності в українській, російській, англійських та німецькій мовах.