Активізація вживання політичної фразеології в німецькомовному політичному дискурсі в час війни Росії проти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Активізація вживання політичної фразеології в німецькомовному політичному дискурсі в час війни Росії проти України

Билиця Я.Т.,

кандидат філологічних наук, професор кафедри німецької філології

Анотація

Стаття присвячена дослідженню на матеріалі німецької мови одного із найбільш обширних і суспільно значимих тематичних розрядів фразеологічних одиниць - політичної фразеології. Цей склад одиниць, що сформувався під впливом багатьох історичних і політичних факторів, охоплює всі стійкі словесні комплекси, що відображають поняття, явища і події міжнародних відносин і світової політики, внутрішньо-політичного життя як Німеччини, так й інших держав світу. Політичні фразеологізми формують у макрополі суспільно-політичної фразеології, а також у всьому фразеологічному фонді німецької мови фразеосемантичне мікрополе, одиниці якого референтно співвідносяться з власне політичною сферою всього суспільно-політичного життя. У порівнянні з лексичними одиницями для політичних фразеологізмів характерна не стільки денотативно-сигніфікативна, скільки конотативна номінація, а тому вони здатні вербалізувати події і явища політичного життя більш образно й експресивно, завдяки чому вони активно вживаються в політичній сфері комунікації.

Особлива увага приділена у статті питанню вживання політичної фразеології у політичному дискурсі, пов'язаному із відображенням війни Росії проти України. Матеріалом дослідження слугують політичні фразеологізми сучасної німецької мови, виокремлені шляхом вибірки з політичних текстів різної жанрової належності із німецько- мовного журналу Der Spiegel за період січень - вересень 2022 року, тобто в час особливого загострення зазначеного військово-політичного конфлікту. Такими є політичні фразеологізми як узуального, так і оказіонального характеру, причому різної структурно-семантичної організації та різного ступеня переосмислення, які проте референтно корелюють з політичними подіями цієї війни.

Ключові слова: політична сфера комунікації, політичний дискурс, політичний фразеологізм, структурно-семантичні особливості політичних фразеологізмів, модифікація фразеологізмів.

Abstract

THE ACTIVATION OF THE USAGE OF POLITICAL PHRASEOLOGY IN GERMAN POLITICAL DISCOURSE DURING RUSSIA'S WAR AGAINST UKRAINE

The study aims at describing one of the most extensive and socially significant thematic categories of German phraseology - political phraseological units. Being formed under the influence of many historical and political factors these units comprise all stable verbal complexes that reflect the concepts, phenomena and events of international relations and world politics, the internal political life of Germany and other countries of the world.

Political phraseological units form the phrase-semantic microfield both in the socio-political phraseological macrofield and the entire phraseological fund of the German language. These units are referentially related to the political sphere of the socio-political life. Compared to lexical units, political phraseological units are characterized not so much by denotative-significant as by connotative nomination, and therefore they are able to verbalize events and phenomena of the political life more figuratively and expressively. Thus they are actively used in the political sphere of communication.

In the article special attention is paid to the issue of the use of political phraseology in political discourse related to the reflection of Russia's war against Ukraine. The material of the research is the political phraseological units of the modern German language, selected from the political texts of different genres from the German magazine Der Spiegel published during January - September 2022, namely during the period of particular aggravation of the military-political conflict. These are the political phraseological units of both usual and occasional nature, of different structural-semantic organization and of different degrees of reinterpretation, which referentially correlate with the political events of this war.

Key words: political sphere of communication, political discourse, political phraseological unit, structural and semantic features of political phraseological units, modification of phraseological units.

Постановка проблеми

Мова політичної сфери комунікації, особливо у періоди загострення військово-політичних стосунків між державами, набуває особливого значення. У такий час весь мовний арсенал стає не просто засобом інформування, але й ефективним інструментом впливу на реципієнта політичної інформації, на формування його політичної свідомості та й навіть маніпуляції його емоціями, а відтак і поведінкою.

Серед усіх мовних засобів у політичній сфері комунікації особлива роль належить політичним фразеологічним одиницям (далі - ПФО). Останні завдяки своїм структурно-семантичним особливостям та влучності відображення тієї чи іншої політичної ситуації виступають у політичному дискурсі важливим засобом для досягнення комунікативно-прагматичних цілей політиків, дипломатів, державних діячів з метою формування певної громадської думки та бажаного ставлення суспільства до тих чи інших явищ і подій політичного життя.

Актуальність даного дослідження зумовлена тією складною сьогоднішньою військово-політичною ситуацією, пов'язаної насамперед із війною у центрі Європи - Росії проти України, в умовах якої вся сфера політичної комунікації та її мовні засоби, зокрема ПФО, набувають особливого значення.

Матеріалом дослідження слугують ПФО сучасної німецької мови, виокремлені шляхом вибірки з політичних текстів різної жанрової належності із німецькомовного журналу Der Spiegel за період січень - вересень 2022 року, тобто в час особливого загострення військово-політичного конфлікту між Україною і Росією. Такими є ПФО як узуального, так і оказіонального характеру, які проте референтно корелюють з політичними подіями цієї війни. У переважній більшості для них властивий інтернаціональний характер семантики, що є наслідком тих загальних інтеграційних процесів, що проходять у міжнародній політичній сфері життя. Завдяки інтер- нету, засобам масової інформації політичний матеріал, який часто походить із одного джерела (договору, політичної заяви, промови тощо), вер- балізується паралельно різними мовами, в результаті чого ПФО отримують однакове або кальковане мовне оформлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мова політичної сфери комунікації й зокрема політичного дискурсу як її конкретного вияву є особливою, вона характеризується власною субмовою - лексикою, фразеологією і пареміоло- гією, використання яких підпорядковується певним правилам й законам, що відрізняє мову політичної комунікації від мови розмовної, художньої чи навіть газетно-публіцистичної.

У зв'язку із важливістю мови політики для будь-якої держави чи суспільства вона завжди була об'єктом дослідження лінгвістів, що зумовило навіть розвиток нового напряму мовознавства - політичної лінгвістики. Значний внесок в розробку теорії політичної лінгвістики здійснено такими зарубіжними дослідниками, як А. Алтунян, Р. Барт, Т А. ван Дейк, В. Дем'янков, П. Лазарсфельд, Дж. Оруел, М. Фуко, А. Чудинов, О. Шейгал та інші. В українському мовознавстві проблематика політичної лінгвістики, зокрема політичного дискурсу була об'єктом дослідження в працях О. Андрейченко, А. Бєлової, І Бутової, Н. Кондратенко, Л. Нагорної, В. Петренко, Г. Почепцова та інших. У працях зазначених учених фігурує величезна кількість визначень політичного дискурсу, його класифікацій за функціями, формою, жанрами. У даному дослідженні услід за Н. Кондратенко ми вважаємо політичний дискурс «конкретним виявом політичної комунікації, що передбачає актуалізацію політичного тексту в комунікативному акті взаємодії політичного суб'єкта (політика, політичної сили, влади) та політичного об'єкта (аудиторії, електорату, виборця)» [1, с. 12]. політичний фразеологізм оказіональний семантичний

Загалом політичний дискурс актуалізується у таких жанрах, як політична промова політика, дипломата, президента, політичний коментар, політичне інтерв'ю тощо. При цьому він виконує зазвичай не просто комунікативно-інформативну, а в основному регулятивну, агітаційну та й навіть маніпулятивну функції. І щоб політичний текст виконував усі вищезазначені функції, він повинен характеризуватися пристрасністю, гостротою і яскравістю викладу, емоційністю й образністю. Особлива роль у формуванні такої тональності політичного дискурсу належить фразеологічним одиницям (далі ФО). «Фразеологічні знаки, - пише О. Селіванова, - вносять до комунікативного процесу цілий світ сенсів, особливу образність, виразність, експресивність, аксіологічність, що ґрунтуються на комплексі відчуттів та уявлень народу» [9, с. 12]. Тому саме ці одиинці завдяки своїм структурно-семантичним та функціональним особливостям адекватно відповідають цілям і завданням політичної сфери комунікації, що і зумовлює їх активне використання у політичному дискурсі, де вони появляються як в узуальній, так і в оказіональній формах, набуваючи при цьому часто незвичних форм, що допомагає ефективніше впливати на свідомість адресата, викликати у нього не тільки зацікавленість політичною інформацією, але й бажання стати прихильником її автора. Подібні питання використання ФО, особливо газетно-публіцистичного спрямування, знайшли своє відображення у цілій низці досліджень І. Браги, В. Губарєва, С. Коновець, А. Марковської, С. Пташник та інших.

Проте слід зазначити, що в текстах політичного характеру активно використовується і власне політична фразеологія, яка спрямована на верба- лізацію саме політичних та подій та явищ і досліджень якої у сучасному мовознавстві не так уже й багато: [2; 3; 4; 5]. Слід зауважити, що одиниці ПФ німецької мови уже були у свій час об'єктом дослідження автора даної статті [2], Політична фразеологія була визначена нами як «сукупність всіх власне і не власне ФО, що референтно співвідносяться з явищами, поняттями і реаліями міжнародного політичного життя і міжнародних відносин, внутрішньополітичного життя тієї чи іншої країни. Цей розряд одиниць, незважаючи на структурно-семантичну різноманітність свого складу, формує в макрополі суспільно-політичної фразеології, а також у всьому фразеологічному фонді будь-якої мови єдине фразеосемантичне мікрополе, одиниці якого референтно співвідносяться з власне політичною сферою всього суспільно-політичного життя» [2, с. 10-11]. Дане визначення залишається чинним і для даного дослідження.

Таким чином, відповідно до цього визначення у склад ПФ входять одиниці, які формують її периферію, причому як ідіоматичну, так і понятійну. У першому випадку - це так звані ідіоматично-периферійні ПФО, як наприклад: den Frieden erhalten, an die Macht kommen, Politik des Diktats тощо, які містять у своєму складі політичні маркери, проте є стійкими сполуками нефразеологіч- ного типу, часто із серійною сполучуваністю своїх компонетів, а у другому - понятійно-периферійні ПФО з поліреферентними тематичними маркерами (Kurs, Konflikt, Niederlage тощо), що містять завдяки широті своєї семантичної структури і політичну референцію і здатні виражати поняття і явища політики: den Kurs auf etw. nehmen, in Konflikt geraten, eine Niederlage erleiden тощо.

Фактично в основу розуміння терміну «політична фразеологія» було покладено широке розуміння фразеології, а відтак об'єктом аналізу були політичні за змістом стійкі словесні комплекси різноманітної структурно-семантичної організації у формі словосполучення або речення з повним, частковим або з нульовим переосмисленням компонентного складу. Такий підхід до об'єкту дослідження корелює із класифікаціями фразеологізмів, що фігурують у працях таких корифеїв фразеологічної науки, як В. Гаврись, О. Пророченко [6]. І. Чернишова [7]. О. Кунін [8].

Постановка завдання. На даний час основною метою даної статті є не стільки загальна характеристика структурно-семантичних особливостей ПФО, що було зроблено уже у попередніх дослідженнях, скільки ставиться завдання прослідкувати, як політичні події, пов'язані з війною, зумовлювали активізацію використання у політичному дискурсі ПФО, розкрити їх узуальні та оказіональні комунікативно-прагматичні потенції і продемонструвати, як з їх допомогою здійснюється в умовах війни маніпулятивний вплив на формування політичної свідомості і поведінки реципієнтів політичної інформації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Приступаючи до висвітлення вище означених завдань, слід зразу зауважити, що ціла низка із них видається, на перший погляд, ніби й архаїчними, мало вживаними, як наприклад status quo (ante), das Volkerrecht mit Fuflen treten, Politik am Rande des Krieges, Politik ”Teile und herrsche!”. І все-таки вони ніби чекають свого часу, щоб у потрібний момент бути ніби вийнятими як із якогось «сховища» й бути актуалізованими. Саме такий час спостерігається сьогодні, коли на теренах самостійної України у центрі ніби й цивілізованої Європи вирує війна, найбільша за масштабами й руйнуваннями з часів другої світової війни. І розв'язана вона Російською Федерацією - країною, яка як поганий сусід зазіхнула на чуже - на свободу й незалежність українського народу з метою його тотального знищення з лиця землі. Події в Україні ще з кінця минулого 2021 року і до сьогоднішнього дня не сходять зі сторінок світових мас-медіа, телеграфних агентств, з екранів телебачення. Вони звучать на різних мовах, у тому числі й німецькій, з уст державних діячів, політиків, журналістів, коментаторів, які у своїх політичних дискурсах різних жанрів ведуть полеміку, дискусії, дають інтерв'ю, роблять прогнози, пропозиції, щоб якимось чином завершити цю бійню, яка забрала уже з обох боків величезну кількість невинних людських життів. І мова як зброя, у тому числі її фразеологічні засоби, відіграють при цьому далеко не останню роль.

Для конкретного аналізу використання у політичному дискурсі ПФО, пов'язаних з війною, у статті обрано до певної міри хронологічний порядок їх розгляду, тобто від початку розгортання агресії з боку Росії і до сьогоднішнього дня. Отже, ще з кінця минулого року, і особливо напередодні військового вторгнення в Україну постійно велась мова на сторінках європейських газет і журналів про пошук з боку Росії так званого casus belli -- «приводу для початку війни». Українське керівництво і сам президент здійснювали у цей період доволі обережну політику, щоб не дати Росії жодних підстав для вторгнення. Ось як про це писав журнал Der Spiegel: «Prasident Selenskyj hat die nationale Mobilmachung hinausgezogert, weil er wahrscheinlich befurchtete, sie konnte Russland einen Casus Belli fur einen Krieg bieten» [11: 19.03.2022]. Не зникали зі сторінок журналів в цей час й інші вирази латинського походження, як от pacta servanda sunt - «договорів слід дотримуватися» [11: 14.04.2022], status quo ante bellum - «повернення до положення, що існувало перед початком ескалації війни» [11:

Попри це все з боку цілої низки політиків Заходу все активніше звучали на адресу керівництва України попередження, які вони робили на основі своїх розвідувальних даних: Hannibal ante portas! - «Ганнібал біля воріт!» - цей латинський крилатий вислів, що відкрито вказував на наявність близької і серйозної небезпеки з боку Росії, часто появлявся на сторінках журналу, причому в німецькому калькованому варіанті та й навіть у трансформованій формі, як от: «Jetzt haben wir den Angriffskrieg vor unserer Haustur und naturlich muss uns das zum Nachdenken bringen» [11: 01.07.2022]. Вжитий при цьому німецькомов- ний виокремлений шрифтом вираз сформований за аналогією латинського за допомогою механізмів субституції: Hannibal < Angriffskrieg та ante portas < vor unserer Haustur. В одній із статей журналу зустрічається і ПФО значно ближча до своєї базисної основи, проте теж частково модифікована - der Feind steht vor den Toren - «ворог біля воріт»: «Mit Gelduberweisungen kann man sich nicht verteidigen. Wenn der Feind vor den Toren steht ... reicht das nicht» [11: 31.01.2022].

І все-таки, незважаючи на величезну армаду військ та військової техніки Росії, які уже були дислоковані вздовж українського кордону, світ у своїй більшості мовчав. «Niemand wollte den Baren wecken» - «ніхто не хотів будити ведмедя» - писав журнал Der Spiegel [11: 01.07.2022]. В Україні також поки-що спокій, навколо все без паніки. Ось як цю ситуацію описує журнал буквально за кілька хвилин до бомбардування Києва: «Als der Krieg am Donnerstag fruh nach Kiew kommt, ist er zunachst vor allem eins: leise. Die StraBen der Innenstadt sind leer, kaum ein Auto ist unterwegs. Die wenigen Passanten huschen lautlos vorbei. Die Platze, auf denen sonst Menschen in der Morgensonne Kaffee trinken, sind verwaist, der Stadtlarm ist verstummt. Es ist die Ruhe vor demSturm der Hauptstadt» [11: 25.02.2022]. «Тиша перед бурею» - моторошні слова, коли знаєш, що послідувало після цього - багатотонні фосфорні бомби, крилаті ракети, тотальні руйнування, смерті, діти-сироти, евакуації тощо. Російські війська вторглися на територію України, чим відновили «залізну завісу» у Європі - den eisernen Vorhang. «Dies sei eine Kriegserklarung an ganz Europa, Russland hat damit einen «neuen Eisernen Vorhang geschaffen» [11: 24. 02.2022].

Не допомогла цілій низці європейських держав та їх окремим політикам «політика умиротворення» - die Politik der Versohnung. «Im Nachhinein lasst sich leicht sagen: Wir waren zu blauaugig, - пише пізніше журнал. «Aber die Politik der Versohnung, die haben wir doch alle gewollt» [11: 01.07.2022].

Замість зазначеної політики Європа і весь світ отримали «політику великої палиці» - Politik des grofien KnUppels [11: 01.07.2022]. Der Spiegel писав: «24 лютого 2022 року о 4 годині ранку Володимир Путін почав вторгнення у суверенну європейську державу з приблизно 200 000 солдатами, із сухопутними і повітряними військами, з танками і ударними вертольотами, з крилатими ракетами і кораблями, з усім звичайним арсеналом російської армії» [11: 24.02.2022]. «Tag der Schande» - «день ганьби» - таким стійким словосполученням назвали німецькі політики цей день: «Die Berliner Politik muss an diesem Morgen rasch reagieren. Kanzler Olaf Scholz und AuBenministerin Annalena Baerbock sprechen von einem «Tag der Schande» [11: 24.02.2022].

З початком війни Європа і весь світ знову поринули в часи так небажаної для них «холодної війни». «Niemand hat ernsthaft weiter im kalten Krieg leben wollen» [11: 01.07.2022]. До сьогоднішнього дня все прогресивне людство, політики, державні діячі шукають відповідь на запитання: Як таке могло статися? Війна у 21 столітті у центрі Європи? Чим це все можна пояснити? Попри масу аргументів журнал Der Spiegel словами журналіста Дмитрія Треніна пояснює це досить банально: «Російським вождям подобається груба гра» - «Den russischen Fuhrern gefallt das Spiel mit harten Bandagen» [11: 11.03.2022]. Вжита у цьому мікротексті ФО є цілком перосмисленою і має також свій модифікований варіант Politik mit harten Bandagen - «груба політика».

У Володимира Путіна та його поплічників є свої аргументи та пояснення цієї агресії, проте всі вони мають маніпулятивний і брехливий характер. Про це свідчать його слова і словосполучення, вжиті ним у своєму виступі на каналі Росія-24 у день нападу на Україну. Він говорить про «так званий захисний захід» - «angebliche Schutzmafinahme»; про те, щоб «очистити Україну від нацистів» - «die Ukraine von angeblichen «Nazis« zu saubern»; що їм «не залишили жодних шансів поступити інакше» - «uns wurden einfach keinerlei Chancen gelassen, anders aufzutreten»; що «Росія здійснює своє право на самозахист» - «Russland nehme das Recht auf Selbstverteidigung in Anspruch»; що «всі народи на території України повинні нарешті мати право вибору» - «alle Volker auf dem Territorium der Ukraine sollen endlich die Freiheit der Wahl haben»; про «спеціальну військову операцію, яка у першу чергу служить захисту населення» - «die spezielle

Militaroperation, die in erster Linie der Verteidigung der Bevolkerung diene»; про «Захід, який перейшов червоні лінії» - «der Westen, der rote Linien tiberschritten habe» [11: 24.02.2022]. До речі, говорячи про Захід і насамперед про США Путін називає їх «Імперією брехні» - «Imperium der Ltige». [11: 24.02.2022]. Даним трансформованим виразом В. Путін апелює до відомого вислову колишнього президента США - Рейгана, який у свій час назвав Радянський Союз «Імперією Зла» - «Imperium des Bosen».

А ще майже 20 років тому, 25 вересня 2001 року під час свого виступу в німецькому бундестазі, як пише журнал, виступаючи мовою Гете, Шіллера і Канта, згадуючи Лессінга і Гумбольдта, Достоєвського і Толстого і, звичайно, принцесу Ангальт Цербську, яка згодом стала царицею Катериною, Володимир Путін говорить: «Росія - дружня країна, яка робить спільний внесок у розбудову європейського дому, її мета - це мир на континенті» - «Russland ist ein freundlich gesinntes Land. Wir leisten unseren gemeinsamen Beitrag zum Aufbau des europaischen Hauses«, Frieden auf dem Kontinent sei das Ziel» [11: 11.03.2022].

Звичайно, вся ця політична тріскотня В. Путіна мала маніпулятивний характер і її метою було намагання сформувати у своїх слухачів, зокрема лідерів Німеччини, позитивне ставлення й довіру до Росії, до її громадян та її керівництва, політика яких в дійсності виявилась загарбницькою.

Відверто маніпулятивними виявились також його подальші ідеологеми, які стосуються таких геополітичних концептів, як «Wiedergeburt des grofien Russlands», «Russkij Mir», «russische Welt» [11: 22.08.2022], «die Landsleute-Politik» [07.04.2022].

Не просто маніпулятивним, але й брехливим було постійне вживання російською пропагандою виразу біблійного походження «Menschen des guten Willens» - «люди доброї волі», який правда з'являвся на сторінках журналу в ріних трансформованих варіантах - «Geste des guten Willens» [11: 30.06.2022], «Zeichen des guten Willens» [11:

- «Жест (Знак) доброї волі», для того щоб прикрити відводом своїх військ поразки на різних ділянках фронту: «Es sollte angeblich ein «Zeichen des guten Willens» sein, als sich Putins Armee von der Schlangeninsel zuruckzog» [11:

Окремі словосполучення фразеологічного характеру вживалися російською пропагандою не просто з метою маніпуляції, а й навіть залякування. Прикладом цього може бути фразеологізм релігійного походження der Tag des jtingsten Gerichts - «судний день»: «Deutschland steuert entschlossen auf den Tag des jtingsten Gerichts zu» - «Німеччина рішуче прямує до судного дня» - під таким заголовком вийшла стаття в журналі від 08. 2022, в якій йдеться, що за заявою російського Газпрому «судний день» наступить через затримку Німеччиною та Канадою газової турбіни після її ремонту для Північного потоку 1. Більше того у цій статті вжита й інша ФО, модифікована за допомогою механізму субституції одного із компонентів: der Tag des jtingsten Gerichts > die Turbine des jtingsten Gerichts: «Nach der Erklarung von Gazprom als Reaktion auf Scholz` Worte wird die alte Turbine Nummer 73 fur die deutsche Wirtschaft zu einer „Turbine des jtingsten Gerichts» [11: 08.08.2022].

Цікавою з точки використання фразеології є на сторінках журналу Der Spiegel також дискусія щодо сьогоднішньої поведінки громадян Росії, їх позиції щодо їх війни. «Putins schweigende Mehrheit» - «Путінська мовчазна більшість» - так йменує журналіст Михайло Зигар ту більшість громадян Росії, яка не засуджує агресію своєї держави, а продовжує мовчки працювати і не саботує її. «Putins schweigende Mehrheit der Bevolkerung ist geistiges Opfer der Propaganda....» Von diesen sind die meisten in der Emigration, der inneren oder tatsachlich im Ausland» [11: 10.07.2022]. «Внутрішня еміграція» - ось таким бачиться вихід із даної ситуації більшістю росіян.

На жаль, війна сьогодні вирує на повну силу, внаслідок чого південь та схід України перетворюються на випалену землю, рани якої заживатимуть ще десятиліттями. «Taktik der verbrannten Erde» - «Тактика випаленої землі» - ось як веде військові дії друга армія світу на землі свого сусіда, якого називала своїм братом, знищуючи міста і села, вбиваючи мирних жителів, гвалтуючи жінок і маленьких дітей. «Die russische Fuhrung tragt die Verantwortung. Taktik der verbrannten Erde ist akzeptiert» [11: 06.05.2022]. У результаті подібної тактики і варварських дій на українській землі появились в різних мовах нові словосполучення «tote Stadte» - «мертві міста» [11: 04.07.2022], «neues Tschernobyl» - «новий Чорнобиль» [11: 04.07.2022].

Широка дискусія на сторінках журналу Der Spiegel була розгорнута з приводу питання поста- чання/непостачання зброї для України. На щастя більшістю країн Європи і світу військова допомога Україні розглядається як священний і моральний обов'язок. Про це говорить у своєму інтерв'ю журналу Радослав Сікорський, колишній міністр оборони Польщі, потім міністр закордонних справ, а зараз член Європейського парламенту: «Es ist die historische Pflicht, einen neuen groBen Krieg in Europa zu verhindern. Und das ist am besten zu erreichen, indem man dem potenziellen Opfer bei der Selbstverteidigung hilft. Wer heute gegen die Bewaffnung der Ukraine ist, ist faktisch ftir Krieg» [11: 31.01.2022] - «Хто сьогодні проти озброєння України, той за війну». Вжита у даному мікро- тексті прикіцева фраза є трансформованим варіантом базисної ПФО «Wer ftir Waffen ist, ist ftir den Krieg» -- «Хто за зброю, той і за війну», яка була популярна й актуальна у свій час у попередні періоди історії. Кидається у вічі факт, як змінилась свідомість громадян різних країн та їх лідерів, у тому числі й Німеччини в умовах загрози їх же існуванню! «Von friedensbewegten Idealisten zu Panzerfans» -- «Від миролюбних ідеалістів до шанувальників танків» -- під такою назвою появилась стаття в журналії, де висловлено нові думки Німеччини і зокрема паріїї Зелених щодо питання постачання зброї: «Die Olivgrunen ... wollen der Ukraine schwere Waffen liefern. So treiben sie Kanzler Scholz vor sich her. Das heiBt «Frieden schaffen mit mehr Waffen» [11: 29.04.2022], що означає: «Мир творити - з більшою кількістю зброї». Зустрічаються на сторінках журналу й інші варіанти - «Frieden schaffen mit noch besseren (mit modernen) Waffen». Баазисною основою цих ПФО є: «Frieden schaffen mit wenigen Waffen» або «Frieden schaffen ohne Waffen» [11: 18.04.2022].

Як бачимо, питання миру і озброєння перетинаються, що зафіксовано ще у латинському вислові «Si vis pacem, para bellum» - «Хочеш миру, готуйся до війни», який актуальний і сьогодні «Willst du Frieden, rtiste dich ftir den Krieg» [11: 28.07.2022].

Це добре усвідомлює міністр оборони США Лойд Остін, який на конференції на авіабазі США у Рамштайні (Німеччина) заявив: «Himmel und Erde werde man in Bewegung setzen, um das Land noch leistungsfahiger im Abwehrkampf gegen die Armee von Russlands Prasident Wladimir Putin zu machen» [11: 26.04.2022] - «Небо і земля будуть запущені, щоб зробити країну ще ефективнішою у захисті від армії президента Росії Володимира Путіна». Завершив свій виступ шеф Пентагону словами: «Wir haben keine Zeit zu verlieren, wir mussen uns mit der Geschwindigkeit des Krieges bewegen» - «Ми не можемо втрачати час, ми мусимо рухатися зі швидкістю війни» [11:

. І саме до такого руху змусив Європу та світ Путін, він змусив їх в інтересах миру і безпеки змінити характер своєїх економік, мілітаризувати їх, щоб постачати озброєння в Україну і захистити тим самим і себе. Образно кажучи, Європа «взяла в руки меч» і перейшла Рубікон. - «Politisch gesehen ist das der wahre Rubikon, den Europa tiberschritten hat» [11: 10.03.2022].

Як це засвідчує проведений вище аналіз, сьогодні в час війни в політичному дискурсі вживається чимала кількість ПФО, які корелють за своїм походженням з різними часовими періодами свого виникнення, а також ті, які виникли сьогодні або недавно тощо. Не часто, але все-таки на сторінках журналу появляються також одиниці, які виникли ще у античні часи, як от: «die Achillesferse sein» - «бути Ахіллесовою п'ятою»: «Die Energiepolitik ist die Achillesferse einer jeden Volkswirtschaft. Es ist unverantwortlich, kunstlich uberhohte Preise zuzulassen» [11: 08.08.2022]; «die Btichse der Pandora offnen» - «відкрити скриньку Пандори»: «Laut dem russischen Aktivisten

Wladimir Osetschkin ist Filatjew der erste Soldat, der aus Rusland geflohen ist, weil er sich gegen den Krieg ausgesprochen hat, . dadurch ist die Btichse der Pandora geoffnet» [11: 18.08.2022]; «die Schwerter zu Pflugscharen umschmieden» - «перекувати мечі на орала»: «Die Evangelische Kirche hat sich jahrelang fur einen nahezu bedingungslosen Pazifismus eingesetzt. Und Stichwort: Schwerter zu Pflugscharen. Muss sie ihre alten Uberzeugungen jetzt uber den Haufen werfen?» [11: 01.07.2022].

Не зникає зі сторінок журналу також ПФО «die ftinfte Kolonne» -- «п'ята колона», яка хоч і виникла майже століття тому у зв'язку подіями в Іспанії, проте активно вживається і сьогодні: «Die Mithilfe der eigenen Burger ... ist in dieser Phase des Kriegs von entscheidender Bedeutung. Die Partisanen sind Kiews ftinfte Kolonne» [11:

Оскільки темпи «стирання» експресивності у політичній сфері комунікації достатньо високі, то вона постійно потребує поповнення і поновлення своїх експресивних засобів, у зв'язку з чим вона постійно залучає у сферу політичної фразеології одиниці із загальновживаної сфери та інших терміносфер, наприклад: «auf den fruchtbaren Boden fallen» -- «падати на родючу землю» (сільське госп-во) -- „In vielen Landern der Welt gibt es auBerdem - teils aus guten Grunden - eine groBe Skepsis gegenuber westlicher Politik. Die russische Propaganda fallt dort auf fruchtbaren Boden» [11:

; «grtinesLichtftir etw. haben»- «мати для чогось червоне світло» (транспорт): «Bereits in der Nacht hat der russische Prasident Wladimir Putin die Entsendung von Truppen in die Ostukraine angeordnet. Nun hat er auch offiziell granes Licht ftir einen Truppeneinsatz in dem Nachbarland» [11:

; «j-s Trumpf sein» - «бути для когось козирною картою» (гра в карти): «Die Hungerkrise selbst ist nicht nur Folge russischer Politik, sondern ein groBeres Problem. Trotzdem ist die Getreidefrage momentan Putinsgrofiter Trumpf» [11: 30.06.2022].

Активному використанню ПФО загальновживаного та термінологічного походження у політичній сфері комунікації сприяють механізми вклинювання або нарощення власне політичних лексем у компонентну структуру цих одиниць, як наприклад: «die politische Buhne verlassen» - «залишити політичну сцену» (вклинювання): «Den Zeitpunkt, wann Putin die politische Buhne verlasst, kennt wahrscheinlich nicht einmal Putin selbst» [11: 11.03.2022]; «den Nuklearschirm uber j-n spannen» - «накрити кого-небудь ядерною парасолькою» (нарощення): «Die EU muss ihre AuBen- und Sicherheitspolitik selbst betreiben... und ihren Nuklearschirm uber die ganze EU spannen» [11: 27.05.2022]; «auf eine Art Munitionsdiat kommen» - «сісти на амуніційну дієту» (нарощення): «Die Ukrainer werden wahrscheinlich auf eine Art Munitionsdiat kommen. Und das ware eine Niederlage fur die Ukraine» [11: 16.08.2022].

Загалом сьогодні статті журналу Der Spiegel просто рясніють цілою низкою дієслівних ідіоматично-периферійними ПФО з базовим субстантивним компонентом, які стосуються різних політичних ситуацій, пов'язаних із війною: die Anschuldigungen untermauern [11: 21.07.2022], etwas als Waffe missbrauchen [11: 16.07.2022], die Sanktionen auferlegen [11: 16.07.2022], das Blutvergiefienbeenden [11: 21.07.2022], den Frieden aushandeln [11: 21.07.2022], die Menschenrechte mit Ftifien treten [11: 15.07.2022], zurRechenschaft ziehen [11: 06.05.2022], als Schutzschild benutzen [11: 04.03.2022], grofie Verluste zuftigen [11: , einen Volkermord vertiben [11: та багато інших.

Слід зауважити, що подібні одиниці теж дуже часто фігурують у політичному дискурсі у трансформованому вигляді за рахунок таких найбільш вживаних механізмів, як вклинювання, нарощення або субституції компонентів, завдяки яким не просто поточнюються значення цих одиниць, але й посилюється їх соціально-політична (позитивна або негативна), а відтак і їх експресивність, як от: «Russland betreibt eine menschenverachtende und zerstorerische Politik» (вклинювання) [11:

У цілій низці дієслівних ПФО спостерігається явище субституції компонентів за рахунок заміни нейтрально-оцінного дієслова на більш образне, оцінно-релевантне, а тим самим й більш експресивне, наприклад: das Narrativ andern > das Narrativ umstricken: «Mal lautet das Narrativ, die Ukraine sei schuld an der Nahrungsmittelkrise, mal heiBt es, die Sanktionen des Westens seien verantwortlich. Im Moment wird das russische Narrativ vollig umgestrickt» [11: 30.06.2022].

Або: das Militar vernichten > das Militar zermalmen: »Putin wird wahrscheinlich noch versuchen, das ukrainische Militar ohne Rucksicht auf zivile Opfer zu zermalmen» [11: 11.03.2022].

Як це уже було продемонстровано, у політичному дискурсі нерідко вживаються фрази комунікативного характеру. Часто вони мають й оказіональний характер, як от: «Uno-Generalsekretar Antonio Guterres ... wurde emotional. «Prasident Putin, stoppen Sie Ihre Truppen!», - flehte er. «Geben Sie dem Frieden eine Chance!» - «Дайте миру шанс!» [11: 04.07.2022]. Або: <^єг ukrainische Verteidigungsminister Oleksij Resnikow ... erinnerte an die Untaten der Nationalsozialisten und die Nurnberger Prozesse: «Ein erfolgloser Blitzkrieg wird mit einem erfolgreichen Ntirnberg enden» - «Безуспішний бліцкриг може закінчитися успішним Нюрнбергом» [11: 06.04.2022].

Варто тільки додати і допустити, що подібні фрази, вдалі за змістом і сказані такими відомими особами мають всі можливості стати крилатими і піднятися з часом до рівня узусу, а можуть і назавжди залишитися зі статусом оказіональних.

Висновки

Проведений аналіз дозволяє констатувати, що в час складних і переломних моментів у світовій історії, якою є сьогодні агресивна і загарбницька війна Росії проти України активізується все, особливо сфера політичної комунікації. Тут теж відбувається війна - війна за правду, за справедливість, за волю. І ведуть її сьогодні всі - від простих журналістів, коментаторів і до президентів, визначних політиків і великих воєначальників. Одним із важливих засобів у цій боротьбі є мова, її лексика і фразеологія, які активно використовуються як засоби політичного й психологічного впливу в інтересах досягнення певних політичних цілей. Особлива роль при цьому належить фразеологізмам, зокрема політичним, використання яких в умовах загострення військово-політичних конфліктів значно зростає, свідченням чому є проведене дослідження. Сьогодні в політичному дискурсі активно вживаються ПФО різноманітної структурно-семантичної організації, різних за ідіоматичністю і поняттєво-смисловим навантаженням. Незважаючи на те, що багато з них за своїм походженням відносяться до різних часових періодів - від античності і до сьогодні, вони не зникають з політичного дискурсу і продовжують вживатися.

Список використаних джерел

1. Кондратенко Н. Український політичний дискурс : Текстуалізація реальності : монографія. Одеса : Чорномор'я, 2007. 156 с.

2. Билица Я. Политическая фразеология современного немецкого языка как особый разряд единиц его фразеологического состава: Автореф. дис... канд. филол. наук. Киев, 1988. 24 с.

3. Лепа К. Функциональные свойства фразеологизмов современного немецкого языка в текстах политической направленности: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: Минск, 1983. 23 с.

4. ElspaG S. Phraseologie in der politischen Rede. Zur Verwendung von Phraseologismen in ausgewahlten Bundestagsdebatten. Wiesbaden : Westdeutscher Verlag, 1998. 320 s.

5. Reiter Julia. Phraseologismen in der politischen Rede. Dissertation. Verlag Universitat Innsbruck. 2010.

6. Гаврись В., Пророченко О. Деякі питання німецької фразеології. Німецько-український фразеологічний словник. Київ : Радянська школа, 1981. Т. 2. С. 355-377.

7. Черньшева И. Фразеология современного немецкого язика. Москва : Высш. школа, 1970. 200 с.

8. Кунин А. Курс фразеологии современного английского языка. Дубна : Феникс,1996. 381 с.

9. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти). К.- Черкаси : Брама, 2004. 276 с.

10. Moderne deutsche Idiomatik. Alphabetisches Worterbuch mit Definitionen und Beispielen / [W. Friedrich]. MQnchen : Max Hueber Verlag, 1995. 565 s.

11. Der Spiegel online.

Размещено на Allbest.ru