Структурна організація лексики живої природи. Склад лексико-семантичних груп, семантична структура та географія елементів лексики українських східнослобожанських говірок. Принципи мотивації номенів. Основні прийоми вивчення генези новожитніх говірок.

Зародження української мови та писемності. Перші лексикографічні спроби. Українська мова в Київській Русі, ХІІІ—ХVІІІ ст. та правописні шукання ХІХ ст. Українська мова під московським ярмом. Порівняння історичного розвитку російської та української мов.

История топонимики городов и сел Узбекистана. Топонимика Фаришского района Джизакской области. Этимология слова Моджарм. Рассмотрение преданий о происхождении названия кишлака Моджарм. Исследование упоминаний о кишлаке Моджарм в древних источниках.

Изучение проблемы явления актуального членения предложения в лингво-историографическом аспекте. Становление актуального членения предложения в рамках Пражской лингвистической школы с учетом актуалистического метода и современных подходов квалификации.

Языковые особенности и проявления ментальной специфики носителей языка. Состояние семантического содержания онима. Цепь лингвистических событий в жизни имени, неотделимых от историко-культурных процессов. Обогащение состава языка за счет новообразований.

Идея симметричности научного познания, согласно которой явлениям естественнонаучного познания должны соответствовать аналогичные явления в социально-гуманитарном. Взаимообратность в языке, выраженная конверсивами и обусловленная лексическими свойствами.

Дослідження генетико-дериваційних зв’язків прикметника grun на матеріалі фразеологізмів з цим кольоративом у сучасній німецькій мові. Етимологія прикметника, механізм розширення його семантики та стратифікація вторинних значень цього кольоративу.

Дослідження функціонування одиниць мовних систем різноспоріднених мов. Аналіз генетичних витоків превербів і їхніх значень і функцій в українській та французькій мовах. Специфікація значень індоєвропейських превербів у романських і слов’янських мовах.

Анализ географических терминов, их происхождения в топонимии Зангезурской зоны Закавказья. Основные группы топонимических терминов тюркского происхождения. Отражение древних тюркских элементов в топонимии Зангезура. Создания топонимического фона.

Фразеология как особый пласт лексического состава языка. Классификация русских и английских фразеологизмов. Лингвокультурная значимость фразеологизмов. Сопоставительный анализ фразеологических единиц, содержащих географические термины и названия.

Аналіз назв на позначення лексико-семантичної групи "ліс" (у загальному значенні) в говірках Житомирської області. Зіставлення географічних термінів на позначення лісу в говірках з українською літературною мовою, діалектною та іншими слов’янськими мовами.

Системне дослідження онімних одиниць, що репрезентують лексико-семантичну групу "священний час" у прозових текстах Марії Матіос. Співіснування двох календарів - народного і церковного, які визначають розширення лексико-семантичного обсягу геортонімів.

Проведено системне дослідження онімних одиниць, що репрезентують лексико-семантичну групу "священний час" у прозових текстах Марії Матіос. зроблено узагальнення щодо органічного співіснування двох календарів - народного і церковного (християнського).

Понятие и сущность герменевтики, её взаимосвязь с переводоведением. Специфика ключевых моментов перевода. Онтологический статус понимания, герменевтический круг. Передача национальной идентичности при переводе, этнопсихолингвистика и лингвокультурология.

Правовое становление понятия "конституция" на интеллектуальном фоне исторических этапов развития России. Анализ движения понятия в терминологической интерпретации политически-словарного дискурса на основании герменевтического и исторического методов.

Представление языковой личности в терминах и понятиях герменевтики. Роль психических и метапсихических категорий в формировании идеологии мультикультурализма. Значение сознания в речемыслительной деятельности и межъязыковой интерференции билингвов.

Анализ проблемы точности перевода текста и адекватности его понимания. Характеристика особенностей переводов М.Ю. Лермонтовым и Ф.И. Тютчевым стихотворения Г. Гейне "Ein Fichtenbaum". Метафоричность текста и создание смысловых сюжетов в переводах.

Особливості філософських текстів з позиції перекладознавства. Перекладознавчі аспекти співвідношення між мовною формою, значенням і смислом. Характеристики фахової мови філософії в перекладознавчому контексті. Специфічний характер філософського терміна.

Поняття про герундій (віддієслівний іменник)та його походження. Характеристика основних форм герундія, особливості їх вживання і перекладу. Основні функції та дистрибуції герундію. Переклад герундіальних оборотів та герундію в науковому дискурсі.

Характеристика герундія в англійській мові. Статус герундіальної дієслівної форми. Варіанти перекладу герундія і зворотів. Способи перекладу герундіальних конструкцій. Значення герундія при перекладі твору "Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори".

Позиционирование как дискурсивная деятельность, в результате которой конструируются позиции субъектов. Языковые иерархии и идеологии в различных культурных контекстах. Исследование содержания и направленности юмористической телепередачи “Key & Peele”.

Формирование основных критериев определения вторичных номинаций в русском языке, их структурные свойства. Функционирование вторичных номинаций в текстах региональных средств массовой информации. Значимые черты гетерономинативного портрета Волгоград.

Висвітлення подій Північної війни, що відбувалися в Україні, на основі перекладів повідомлень газети "Віннерішес діаріум" за 1708-1709 роки. Збагачення джерельної бази для дослідження подій та процесів, що відбувалися в Україні на початку ХVІІІ століття.

Методические указания по написанию сочинения-рассуждения на лингвистическую тему в IX классе. Понятие о структуре сочинения (тезис, аргументация, выводы). Определение темы и формулировка тезиса. Использование рассказа М. Пришвина "Дедушкин валенок".

Место в лингвистических исследованиях процесса интерференции языков. Роль лексикографического вектора проблемы. Значение гибридизации как естественного результата постоянного сближения языков. Особый характер предмета изучения в деловом английском.

Гибридизация медиадискурса как следствие жанровой трансгрессии. Внедрение стендап-технологий в информационно-новостной контент, играизация СМИ. Изучение практики "comedy news" на материале комедийного ток-шоу американского стендап-комика Джима Джеффриса.

Раскрытие содержания понятия "гибридное образование". Создание в немецком языке емких информативных лексических единиц, где именно заимствованный компонент берет на себя основную семантическую нагрузку, передавая черты внеязыковой действительности.

Характеристика композиционно-речевых форм, используемых в тексте современного немецкоязычного фельетона. Выявление гибридизации жанра фельетона на основе лингвопрагматического анализа современных немецкоязычных фельетонов социально-политической тематики.

Изучение языка в тесной связи с сознанием, мышлением, духовно-практической деятельностью человека. Осмысление языка как антропоцентрического феномена. Лингвистический анализ гидронимов. Историко-культурная семантика гидронимов и микрогидронимов.

Исследование муромской культуры и народности. Этимологический анализ гидронимии Владимирской, Костромской и Ярославской обл., топонимов Муромского Поочья. Изучение языковой принадлежности названий рек и озёр региона, происхождения названия реки Рондух.