Згущення однотипних граматичних форм і значень в межах поетичного тексту або його фрагмента, що призводить до формування морфологічної домінанти. Особливості взаємозв’язку морфологічної структури віршового тексту з його композиційно-тематичною структурою.
Аналіз найуживаніших сленґізмів іншомовного походження, зафіксованих в мові газет "Газета по-українськи", "День", "Україна молода", кирилицею, які використовуються в комп’ютерному середовищі, особливості їх уживання в різних країнах і культурах.
Вираження смислу "страх" у текстах про привидів. Виділення варіацій смислу "страх". Спроба застосування підходу до вивчення текстів як одиниць комунікації. Мультиканальність дискурсу жахів. Розуміння механізмів уособлення страшного в текстах жахів.
Виявлення домінантних стилістичних мовних засобів, що вживаються для передачі експресивної, емотивної та оцінної конотацій при описі хронотопу в англомовних текстах фентезі кінця ХХ ст. Описання вторинного світу в проаналізованих текстах фентезі.
Розгляд концепту українсько-російський конфлікт та особливостей його мовної репрезентації на матеріалі публікацій за 2014-2018 рр. служб новин ВВС. Вивчення субконцептів "військове протистояння й боротьба за території", "економічне протистояння".
Функціонально-стилістична роль військової термінології в мові преси. Створення особливої картини конфліктної ситуації на Донбасі завдяки вживанню військової субмови. Маніпулювання свідомістю читачів, виклик негативних емоцій використовуваними лексемами.
Розгляд вживання лексики з негативною оцінкою для надання характеристики суспільно-політичним процесам, діячам та станам, що мають місце на сучасному етапі. Визначення поняття пейоративної лексики та особливостей її функціонування у газетних публікаціях.
Мовностилістичні особливості англомовних поетичних текстів для дітей, відповідно до принципу вікової категоризації. Групи віршів відповідно до вікових психофізіологічних особливостей дитини: для найменших, дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Підходи до трактування поняття мовленнєвого жанру. Можливість дослідження тексту наукової статті у світлі сучасних лінгвістичних досліджень, серед яких на особливу увагу заслуговує комунікативно-прагматичний аспект. Хеджинг у сучасному науковому дискурсі.
Взаємодія літературної і діалектної мов - одна з важливих теоретичних і практичних проблем сучасної лінгвістики. Специфіка формотворення іменників, прикметників, дієслів, займенників, лексичних діалектизмів у літературній творчості Степана Сидорука.
Формат актуалізації soft-skills у матриці компетенцій фахівця з дипломатичного перекладу. Потенціал соціокультурного виміру. Доцільність використання синергетичного підходу в процесі набуття необхідних компетенцій майбутніми фахівцями з перекладу.
- 3342. Актуалізація прикметників в економічній тематиці (на прикладі мови засобів масової комунікації)
Дослідження вживання прикметників в журналістських матеріалах з економічною тематикою. Функціональний аналіз визначення стилістичного навантаження лексичних одиниць. Переважно негативна оцінка словосполук прикметників в переносному значенні з іменниками.
Розкриття ролі та функції внутрішнього мовлення в комунікаційних процесах суб'єктів соціально й особистісно орієнтованого мовленнєвого спілкування, презентуваня моделі комунікативного акту, який доконується через внутрішнє мовлення адресантів і адресатів.
Розглядається стерта образність в англійській газеті. Спостереження за функціонуванням образних засобів у газетному стилі. Нелінгвістичні прийоми актуалізації, які ілюструють буквальне значення фразеологізму або вихідне значення стертої метафори.
Розгляд тематичних груп стилістично маркованої, зокрема конфесійної, лексики, використані в духовній прозі Миколи Гоголя. Процес формування соціального запиту на різноаспектне вивчення особливостей лексики релігійної семантики та конфесійного стилю.
Актуалізація суспільно-політичних оказіоналізмів, їх вплив на ментально-інтенційну організацію висловлювань суб'єктів комунікації. Психолінгвістичні особливості вербальної взаємодії на приватно-побутовому рівні, лексичні обсценізми в соціальних мережах.
Етнічна та надетнічна специфіка духовного як сутнісного критерію класифікації релігійних явищ. Зв`язки етнорелігії з етнічною самоідентифікацією та засобами самозбереження етнічних спільнот. Еволюція та динаміка релігійних вірувань на території України.
Аналіз особливостей актуалізації української підляської говірки в поетичних текстах Юрія Гаврилюка, специфіка рефлексації давніх голосних, відмінності у вживанні приголосних. Виявлення окремих місцевих синтаксичних явищ, використання діалектних елементів.
Проблема франкомовної картини світу. Вивчення впливу особливостей менталітету тієї чи іншої нації на актуалізацію картини світу. Характерні риси просодичної організації французької мови, що продукується не її носіями. Аналіз усного мовлення франкофонів.
Проблема концептуально-семантичного аналізу одиниць різних лексико-граматичних класів на позначення суперництва. Референти об’єктивної дійсності, репрезентованої концептом СУПЕРНИЦТВО. Фрейми категоризації лексики як компонента ситуації суперництва.
Розгляд досліджуваної лексики як одного із результатів інноваційних процесів у сучасній чеській мові, актуалізація трактується як явище переходу лексем з периферії до ядра словникового складу в новому соціокультурному та мас-медійному контекстах.
Актуалізм як метод праць з лінгвістичної історіографії, як невід’ємна риса наукового пізнання. Складові онтологічного, операційного та телеологічного компонентів актуалістичного методу. Принципи його застосування в лінгвоісторіографічних дослідженнях.
Анализ актуальной общественно-политической лексики и фразеологии в речи юристов. Анализ проблемы формирования профессионально направленной речи юристов, которая определяется владением актуальной общественно-политической лексикой, знанием фразеологии.
Особливості вираження теми в детермінантних складнопідрядних реченнях та ступінь її закріплення, комунікативні типи. Оцінка співвіднесення актуального членування складнопідрядних речень з підрядними детермінантними частинами з комунікативними регістрами.
Аналіз поглядів та основних підходів до тлумачення проблем актуального членування, зокрема в аспекті складнопідрядних речень з підрядними детермінантними частинами. Класифікація комунікативних типів граматично розчленованих складнопідрядних речень.
Основні етапи еволюції вчення про актуальне членування речення. Зміст поняття актуального членування речення як важливої ознаки висловлювання. Правомірність використання психолінгвістичних методик у пізнанні природи явища актуального членування.
Дослідження актуального членування складних речень із сурядним зв’язком в сучасній українській мові. Установлення закономірності актуального членування багатокомпонентних структур, засоби його вираження та роль у комунікативній організації речення.
Виявлення різноманітних засобів, що допомагають зберегти виразний характер мови під час перекладу. Синтаксична структура висловлювання під час перекладу французького тексту українською мовою. Аналіз структури речення та функцій його компонентів.
Аналіз процесів, пов’язаних із втратою семантичної розчленованості номінацій. Особливості визначення актуальних номінативно-словотвірних явищ у сучасній українській мові. Знайомство з проблемами дослідження актуальних номінативно-словотвірних явищ.
Головною метою статті з лінгвокультурологічного вивчення фраземного складу мови є виявлення культурномовної компетенції представників сучасної мовної спільноти на основі опису культурних конотацій, що містяться в концептуальному змісті мовних знаків.