Спілкування як універсальна форма творення та функціонування духовного досвіду людства. Аналіз ідей та принципів етики ненасильства. Любов як феномен невідчуженого спілкування. Основні принципи морального спілкування. Моральне пізнання та самопізнання.

Цінності як підґрунтя морального вибору і свободи особистості; структура та види морального вчинку. Моральний конфлікт й оптимальні шляхи його розв’язання. Моральна відповідальність: сутність і специфіка. Трактування питання свободи у історії філософії.

Компонентний склад загальнолюдської моралі, її характер. Моральний вимір суспільства як проблема етики. Вчення З. Фрейда: сутність "філософії життя"; психоаналіз - один із методів психотерапії, визнання домінуючої ролі підсвідомого в житті людини.

Вивчення етичного сенсу екологічних проблем, екологічна етика. Турбота про здоров'я і виживання - моральний імператив сучасності. Проблеми біоетики. Моральні основи взаємодії культур. Толерантність як етичний принцип. Характеристика етики ненасильства.

Різноманіття передумов та вимірів людського спілкування: моральний аспект. Толерантність та абстрактність її ідеї. Особливості поваги в етиці. Прототипи співчуття та милосердя. Сутність любові та її основні ознаки. Культура спілкування й етикет.

Основні етичні проблеми сучасної цивілізації. Ціннісний аспект наукового знання. Моральне осмислення екологічних проблем. Етичні проблеми в контексті розвитку сучасних біотехнологій. Масові комунікації та їх вплив на моральну свідомість особистості.

Переосмислення на засадах ситуативного аналізу практик теми академічних цінностей як першочергове завдання прикладної етики освітнього процесу. Дослідження основних класичних проблем суб’єктивістського підходу до дослідження соціальної реальності.

Вчинок як першоелемент моральної діяльності. Проблема співвідношення цілей та засобів діяльності. Мотив та результат дії. Позитивні та негативні сторони теорії моральної доброти і консеквенціалізму. Особливості діяльності людини як світовідношення.

Аналіз статусу етики, зумовленого як моральними проблемами сучасного суспільства, так і змінами всередині цієї науки. Оцінка філософсько-теоретичних підстав, які могли б бути покладені в основу сучасних моральних систем. Аналіз мети та завдань етики.

Етика як знання людини про добро і зло, що піднімає її на один рівень з божеством, є її сила і право впливати на світові події, змінювати дійсність. Внутрішня поведінка людини, її етос як певна життєва позиція, як дружба, любов, ненависть, презирство.

Фактори, що впливають на формування в людини моральних орієнтирів, значення в даному процесі її розуму та теоретичного мислення. Осмислення чеснот і вад особистості, його відображення в етичній науці різних епох. Класифікація моральних якостей людей.

Роль безпосередніх життєвих проявів, природних установок, неусвідомлених бажань людини в становленні глибинного рівня її духовно-моральнісного буття, об’єктивної ціннісної основи духовної творчості. Головні структурні компоненти моральнісної культури.

Сутність терміну "біоетика". Конвенції прав людини та біомедицини. Отримання інформованої згоди реципієнта на трансплантацію ембріональних клітинних суспензій. Етика біомедичних досліджень. Особливості та етичні правила роботи з ембріональними тканинами.

Основоположні науково-теоретичні засади моралі й етики, їх змістовне наповнення. Дослідження питання запровадження морально-етичних засад у професійній діяльності спеціаліста-поліграфолога. Запровадження етичного кодексу в діяльності поліграфолога.

Обґрунтування комплексу морально-життєвих цінностей як однієї із складових раціоналізації виробництва. Огляд наслідків занепаду моралі в Україні для професійного суспільства. Дослідження головних закономірностей формування чесного підприємництва.

Аналіз політичних відносин під кутом зору відповідальності їх суб'єктів. Особливості моральних норм як основи морально-політичної відповідальності. Виокремлення депутатської етики та парламентської етики як складових морально-політичної відповідальності.

Религия как источник народной этики. Структура и основные функции (роли) религии. Христианство как самая распространенная в мире религия. Мораль и этика ислама. Путь достижения Нирваны в буддизме. Иудаизм и его обряды. Этические ценности северных народов.

Отражение глубины развития личности в способности к счастью. Заключение счастья в полноте удовлетворения жизнью на всем ее протяжении. Представления о счастье в разные исторические эпохи, в различных этических системах. Субъективная сторона счастья.

Счастье как моральное сознание личности, его понятие в зависимости от желаний и целей человека. Длительность пиковых переживаний по теории Маслоу, понимание счастья в античной и христианской этике. Сочетание объективных и субъективных факторов счастья.

Счастье как особая категория морального сознания личности, содержание и оценка способности к нему. Подходы к определению сущности данной категории. Специфика представлений о счастье в различные исторические эпохи, а также в различных этических системах.

Соотношение права и морали в деятельности сотрудников правоохранительных органов. Решение моральных дилемм на основе личностного опыта и закона. Значение нравственного воспитания полицейских. Пути преодоления нравственной деформации сотрудника полиции.

Раскрыто центральное понятие "добродетелей врача", их основополагающая роль, которые представляют положительное нравственное свойство характера медицинского работника. Понятия: сострадание, милосердие, мужество, гуманизм, справедливость, тактичность.

Мораль как один из способов нормативного регулирования поведения человека, особая формой общественного сознания и видом общественных отношений, ее функции и структура. Понятие и классификация моральных норм, основные этапы и факторы формулирования.

Понятие терминов: свобода выбора, нравственные качества, физиология счастья. Необходимые условия для возникновения счастья. Характеристика моральных отношений, нравственных ценностей. Конфликт и способы его разрешения в деятельности органов безопасности.

Моральное сознание, порождаемое потребностями общественного развития. Особенности средств регуляции общественной жизни людей и их взаимоотношений. Нормы и принципы как элементы морали, их классификация и описание основных ценностей и императивность.

Аборт и этика ответственного деторождения. Проблема морального статуса эмбриона и плода. Моральные проблемы применения методов искусственной репродукции человека: искусственное, экстракорпоральное оплодотворение, суррогатное материнство и клонирование.

Характеристика реконструкций представления О.Г. Дробницкого о моральных санкциях. Главная особенность определения моральной санкции как формы духовного воздействия на нарушителя, не затрагивающей его реального положения и материального интереса.

Моральные ценности добра и зла, долга и совести, чести и достоинства, их роль в служебных отношениях. Этапы организации деловой беседы. Советы для успешного проведения переговоров и анализ их итогов. Общая характеристика воли и волевые качества личности.

Понятие и виды морали, которая представляет собой систему принципов и норм, определяющих характер отношений между людьми в соответствии с принятыми в данном обществе понятиями о добре и зле. Влияние моральных ценностей на личность в современном обществе.

Характеристика морали как внеинституциональная форма общественной регуляции. Моральный выбор личности как одна из сторон человеческой деятельности. Специфические особенности регулирования нравственных конфликтов в правоохранительной деятельности.