Активна участь кінематографа в процесі масової комунікації, реалізація культурологічного підходу до нього. Недолік розважальних кінокартин. Аналіз функцій, реалізованих засобами масової комунікації. Зв’язок кінокартин з соціокультурним контекстом.

Теоретичні аспекти функціонування архетипів у вимірах кінематографічної реальності. Аналіз досвіду практичного введення архетипових мотивів та міфологічних образів у тканину екранних творів. Особливість дослідження фільмів жахів та містичних трилерів.

Реконструкція художньої практики створення сценарію фільму-кінобіографії "Тарас Шевченко" в контексті сталінського кінематографа. Форми художнього домислу та ідеологічних маніпуляцій фактами біографії Т. Шевченка під час "добудовування" його біографії.

Інтермедіальні дослідження, що розглядають тексти для дітей у зв’язку з іншими видами мистецтва. Компаративний аналіз трьох екранізацій (радянської, американської та анімаційної) оповідання О. Генрі "Вождь червоношкірих" на сюжетно-образному рівні.

Визначення сутності кінокритики такої форми соціокультурної діяльності у науковій бібліотеці, як кіноперегляд. Перспективи медіакритики фільмів на шляху до соціокультурного розвитку користувачів та очікувані результати кінокритики після перегляду фільму.

Ігрове кіно як вид кіномистецтва, побудований на грі акторів, його місце в історії та характеристика жанрів. Режисери ігрового кіно. Фільми жанру пригодницького кіно, жахів, мелодрами, трагедії, комедії, психологічної повісті. Історія радянського кіно.

Переосмислення кіноприйомів та кінотехніки з позицій мультимодальної когнітивної поетики як відповідних художньо-композиційних прийомів з співвідносним функціональним наповненням. Створення візуального сенсорного образу внаслідок вербального втілення.

Параметри кінематографічного дискурсу на базі творчого доробку Михайла Старицького: від перших екранізацій п'єс "Богдан Хмельницький" та "Як ковбаса та чарка, то й минеться сварка" (1911) до "Циганки Ази". Звернення кіномитців до спадщини письменника.

Аналіз рецептивної проблематики біографії українського філософа, богослова, поета, педагога Г. Сковороди (1722-1794) в кінематографічному дискурсі. Актуалізація філософських ідей Сковороди у ХХІ ст. як маркерів української ідентичності в сучасних реаліях.

Встановлення головних принципів інтерсеміотичної інтерпретації літературного твору в межах кіносценарію шляхом компаративістично-семіотичного аналізу. Дослідження особливостей природи кіносценарію та розгляд основних підходів до його класифікації.

Дослідження головної проблеми взаємовпливу мистецтва театру та кіно. Характеристика основної специфіки драматургії та характеру персонажів. Виявлення символіки театральних і кінообразів. Особливість порівняння кінострічок та їх сценічних адаптацій.

Внесок видатного українського художника Василя Кричевського у вітчизняний кінематограф. Співпраця В. Кричевського з О. Довженком у кінокартині "Звенигора". Робота В. Кричевського в історико-біографічному фільмі П. Чардиніна про Тараса Шевченка.

Актуалізація кітчу у зв’язку із соціокультурними зрушеннями у культурній парадигмі Нового часу, дисонансом настанов мистецтва й естетичних, художніх потреб нової аудиторії, відчуженої від фольклору інтенсифікацією функціонування квазі-художньої продукції.

Кітч як явище, яке маркує низовий пласт культури й актуалізується у парадигмальних вимірах культури межі ХХ-ХХІ ст., позначений дискутивністю на рівні наукової рефлексії щодо питань його феноменології та онтології. Вивчення морфологічної специфіки кітчу.

Характеристика стандартизації потреб, засобів їх задоволення та зрівняння їх до рівня людини-маси. Особливість масового культурного утворення, що зумовлене масовізацією свідомості. Поява кітчу як посутньої частини української та закордонної культури.

Уничтоженные здания-пямятки: усадьбы Я.И. Панфилова, Пономоревых, И.Е. Шабарчина, И.Л. Фальковского, Мытный двор и винный склад медопивоваренного завода. Их дата создания и сноса. Уникальность стилевых форм постройки и композиции главного фасада.

Відмінні риси меблів Стародавнього світу, Середньовіччя: романського и готичного стилю. Зміни, які спіткали дизайн меблів в епоху Відродження, в XVII-XVIII ст. - бароко, рококо і мистецтво Китаю. Меблі з дерева, з водоростей і бамбуку, з металевого дроту.

Три типи музеїв, їх відмінності та функціональні особливості: науково-освітні масові (публічні), науково-дослідні (академічні), навчальні, які призначені для учнів і студентів. Основні профілі музеїв України, їх значення, характеристика деяких з них.

Аналіз сучасного стану танцю танго. Класифікація його стилів та їх компаративний аналіз. Нині танець танго представлений трьома напрямами, такими як аргентинське, бальне, фінське. Провідні стилі поділяються на соціальні, такі як мілонгеро, салон та нуево.

Формулювання принципів класицизму, його виникнення в архітектурі України. Етапи розвитку стилю, пошук нових засобів художньої виразності та підходів до ансамблевої забудови. Найкращі споруди відомих зодчих початку XIX століття, особливості їх будови.

Раціоналістична картина світу і людини в ідеології Просвітництва та її вплив на художню творчість. Стиль рококо як мистецтво "галантної доби". Розвиток образотворчого мистецтва в Англії. Венеція XVIII ст. як центр музичного та театрального життя Європи.

Зміни в соціальному житті Візантії у період раннього середньовіччя. Виняткове становище Константинополя і невдалі війни з Іраном та арабами. Періоди іконоборства, подолання античного світосприймання і формування середньовічно-християнського світогляду.

Філософські концепції розвитку культури епохи античності. Теологічні концепції розвитку культури. Просвітницькі концепції розвитку культури І. Канта. Концепції культурних колообігів Дж. Віко, Ібн Халдуна, О. Шпенглера. Українська культурологічна думка.

Особенности межнациональных правил, традиций, ритуалов и символов, используемых в процессе делового общения согласно исследованиям Герта Хофстеда. Содержание иерархической дистанции в зависимости от культурных ценностей. Типология бизнес-культур.

Исследование меньшей художественной ценности массовой культуры в отличие от элитарной. Характеристика молодежной субкультуры. Показатели умственной воспитанности. Субъекты и структура художественной культуры. Предпосылки появления массовой культуры.

Принципы, задачи и подходы к группировке исторических источников по систематизации и классификации. Классификация по способу фиксирования информации. Условность классификации С.О. Шмидта. Деление произведений на исторические источники и пособия.

Низкоконтекстные и высококонтекстные деловые культуры. Классификация деловых культур по типу обработки информации. Исследования Г. Хофстеде. Измерение культуры Ф. Тромпенаарсом. Специальные и диффузные культуры. Культура принадлежности к группе.

История возникновения и развития изобразительного искусства с его особенностью запечатлевать жизнь в наглядной форме. Характеристика его основных видов: живопись, графика, гравюра, скульптура, фотография, архитектура, декоративно-прикладное искусство.

Главные этапы развития и характерные черты классицизма, особенности его проявления в архитектуре. Утверждение в искусстве норм и правил античной эстетики. Использование осевой симметрии и уравновешенности композиций. Специфика отделки интерьеров и мебели.

Черты античного искусства. Проблема стереотипов в осмыслении культурного феномена классицизма. Художественное произведение как на плод разума и логики. Характеристика стиля барокко. Эстетические правила французских живописцев: Давида, Пуссена и Лоррена.