Діяльність академічного ансамблю пісні і танцю Національної Гвардії України: етапи творчого становлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність академічного ансамблю пісні і танцю Національної Гвардії України: етапи творчого становлення

Кругляк Ігор Михайлович

Ансамбль пісні й танцю Внутрішніх військ Українського округу почав свій творчий шлях 10-го листопада 1943 р. Це були грізні роки Другої світової війни. Солдатських артистів у цей період зустрічали у визволених містах і селах України як найдорожчих гостей, супроводжуючи їх виступи бурхливими оплесками. Артистів ансамблю добре знали у військових частинах, трудових колективах, серед населення визволених районів, де він часто виступав з концертами, розуміючи дію «регулятивного впливу музики на емоційно-психологічний стан людини» [3, с. 163]. У серпні 1945 р. ансамбль подарував свій 600-й концерт на стадіоні «Динамо», де виступив перед глядачами столиці України. Багато зусиль до підготовки концертних програм, удосконалення виконавчої майстерності артистів докладали начальник ансамблю С. С. Госачінський, художні керівники ансамблю М. В. Рижов, А. В. Рибаков, балетмейстери В. І. Микитенко, А. Я. Бердовський, Б. А. Таїров та керівник джаз-оркестру А. М. Ковальов. Саме період 1943-1953 рр. можна вважати першим етапом становлення колективу.

В ході організаційно-штатних змін у Внутрішніх військах, наказом МВС СРСР від 11 квітня 1953 р., ансамбль був розформований і припинив своє існування. Однак історія колективу на цьому не завершилася, але пішла іншим шляхом. В 50-60-х рр. ХХ ст. естрадне мистецтво активно й плідно розвивалося. Успішно функціонували ряд естрадних жанрів: мали місце форми драматургії, драматичного й вокального мистецтва, музики, хореографії, цирку тощо. Типовими для естрадного мистецтва були жанри музично-інструментальної п'єси, танцювальний номер, задіювалися компоненти театру (інтермедія, скетч, ревю), цирку (еквілібристика, акробатика, жонглювання, номери з дресированими тваринами), оригінальні жанри. Популярними видами того періоду мистецької творчості, які започаткували сучасну естраду, стали віденська оперета, джаз, фольклор народів світу [1, c. 60]. Не стояли осторонь цих процесів і художні колективи військових частин, які протягом зазначених 10 років стали основою культурно-просвітницького виховання особового складу саме військових частин України. І вже невдовзі, за підсумками огляду колективів художньої самодіяльності частин кращі виконавці склали кістяк сформованого наказом начальника Внутрішніх військ МВС України від 6 березня 1963 р. нештатного Ансамблю пісні і танцю військ, як окремого підрозділу у складі військової частини 7429 - в подальшому «Новоросійського» мотострілецького полку (м. Київ). Так розпочався другий етап творчого становлення колективу. Художнім керівником ансамблю був призначений майор, у подальшому підполковник А. М. Васильєв.

Інтерес до невичерпних скарбів народної творчості, пошук нових образно-виражальних засобів й збагачення традиційних позначились на розвиткові українського музичного мистецтва у 1960-ті рр. Основні історичні типи української естрадної пісні у цей період - «фольклорний» та «шлягерний». Спираючись на класифікацію жанрів популярної легкої музики, музикознавець І. Набок виокремив такі з них: традиційний фольклор, що спирається на типові для національної музичної системи засоби виразності та образну сферу (кантрі, спірічуелс); стереотипізовані жанри розважальної музики - мюзикл, оперета тощо; сфера джазової імпровізації; молодіжні контр- і субкультури, у тому числі рок-, панк- музика тощо; сучасна поп-музика як результат комерційної трансформації рок-музики [2]. Ці процеси впливали на репертуарну політику й Ансамблю пісні й танцю Внутрішніх військ Українського округу, який долучав до репертуару різноманітні твори.

З 1976 р. близько 10 років ансамблем керував заслужений працівник культури України підполковник І. Я. Масіожник, далі - заслужений діяч мистецтв України старший лейтенант С. М. Золотарьов та ін. Багато зусиль у процес навчання та виховання особового складу вклали командир підрозділу капітан Г. А. Халімовський, заступники командира підрозділу старші лейтенанти: А. В. Копйов, В. П. Некрасов (в майбутньому полковники), В. В. Власко (в майбутньому генерал-майор), старшина ансамблю старший прапорщик М. І. Мороз. Ансамбль постійно вирушав до військових частин для культурно-художнього обслуговування особового складу, в регіони держави, де презентував концертні програми населенню, трудівникам підприємств та сільського господарства.

Артистам ансамблю аплодували глядачі у Палаці культури «Україна», Жовтневому палаці, Палаці спорту в м. Києві, філармоніях, консерваторіях, міських, сільських та солдатських клубах. Про авторитет ансамблю свідчить те, що з ним виступали народні артисти України Євгенія Мирошниченко, Софія Ротару, Костянтин Огневий, Анатолій Мокренко, Микола Кондратюк, Анатолій Солов'яненко та інші знані виконавці. В колективі ансамблю проходили строкову військову службу багато відомих діячів мистецтва. Серед них: Юрій Рибчинський, Ігор Поклад, Степан Савка, Володимир Нечипоренко, Володимир Бегма, Дмитро Попій- чук, Євген Савчук, Валерій Вітер, Микола Береговий, Олександр Лисо- конь, Олександр Ігнатуша, Віктор Фомкін, Андрій Піддубінський, Василь Мазур, Володимир Скринник, Олександр Жилінський, Валентин Шерстюк, Сергій Хитряков та ін. Значний внесок у розвиток ансамблю та культурно-масової роботи військ у цей період внесли офіцери головного управління внутрішніх військ (куратори ансамблю) полковники Г. О.Жидик, М. В. Зозулін, О. П. Ковтун, М. Ф. Хантіль, Л. Ф. Близнюк.

Третьою важливою віхою в житті колективу став наказ МВС України № 364 від 22 червня 1992 р., яким на основі нештатного солдатського ансамблю був сформований професійний Ансамбль пісні й танцю військ внутрішньої та конвойної охорони МВС України. Значний вклад у розвиток ансамблю зробив у цей період начальник служби культурно- масової роботи управління виховної роботи ГУ ВВ МВС України заслужений працівник культури України полковник С. М. Ващук.

Наказом Міністра культури і мистецтва України від 1 вересня 2004 р. ансамблю надано статус державного академічного, і він став Академічним ансамблем пісні й танцю МВС України. Це значно підвищило авторитет колективу та сприяло притоку талановитих артистів, сприяло морально-естетичному вихованню співробітників органів внутрішніх справ, воїнів правопорядку та членів їх сімей.

З 2014 р. почався четвертий, новий етап розвитку ансамблю. Наказом МВС України колектив став Академічним ансамблем пісні й танцю Національної гвардії України, організаційно увійшовши до Іміджево- видавничого центру НГУ. Заступником начальника центру - начальником Академічного ансамблю пісні й танцю Іміджево-видавничого центру Національної гвардії України призначено полковника Івана Вікторовича Мельника. Артисти ансамблю неодноразово виступали в районах проведення АТО, ООС в Донецькій та Луганській областях, на полігонах, навчальних центрах, різних регіонах України.

Відроджуючи історичне минуле Академічного ансамблю пісні й танцю Національної гвардії України із дрібних уламків його творчого мистецького життя, в представленому дослідженні включено факти, які були надані ветеранами й артистами різних поколінь. Раніше ці факти не були зафіксовані в історії ансамблю (в/ч 3081). Відтак, їх розгляд становить історично-культурологічну та музикознавчу цікавість та актуалізує підняту тему пропонованого дослідження.

ансамбль академічний танець

Використані джерела

Естрада // Українська Радянська Енциклопедія. Київ: Головна редакція УРЕ, 1979. Т. 4. С. 60.

Набок И. Л. Идеологическая функция музыки. Ленинград: Музыка, 1987. 78 с.

Садовенко С. М. Музика як дієвий механізм лікувального і регулятивного впливу на емоційно-психологічний стан людини // Діяльність продюсера в культурно- мистецькому просторі ХХІ століття: дослідницькі практики, динаміка розвитку, сфери реалізації: зб. наукових праць / Упоряд., наук. ред. С. Садовенко. Київ: НАКККіМ, 2019. С. 163-171.

Размещено на Allbest.Ru/