З’ясування кореляції факторів "нова електронна культура" й "трансформація свідомості". Виникнення під впливом мультимедіа нової електронної культури, яка трансформує (змінює) свідомість суспільства. на мутаційному (позитивному) і на інмутаційному рівнях.

Анализ семантико-прагматических параметров и социальных функций дискурса о колдовстве в контексте локальной фольклорной культуры. Выявление типовых ситуаций актуализации мифологических представлений, стилистических и прагматических особенностей дискурса.

Історія виникнення та розвитку часопису "Кіно" у 20-30-х роках ХХ століття. Поява глибоко національних за своїм духом фільмів Олександра Довженка та Івана Кавалерідзе як один з факторів, що зумовив естетичне зрушення в українському кінематографі.

Авторская методика проведения дискурс-анализа литературных текстов, посвященных тюремной субкультуре. Категории, формирующие два типа представлений о тюремной субкультуре, характерные для произведений профессиональных и непрофессиональных авторов.

Анализ трансформации театральных дискурсов в российской драме. Оценка диалогического потенциала текста в пьесах А. Слаповского и Е. Гришковца. Осмысление жанровой природы новейших произведений для сцены, их взаимодействия с современными медиаформатами.

Исследование древнейшего и наиболее сложного для понимания искусства именования, которое, согласно наиболее древним источникам культуры, было присуще только богам и наиболее продвинутым служителям культа. "Слово", "форма" и развитие мышления человека.

Типология дискурсов презентации на основе противопоставления вариантов реализуемых коммуникативных стратегий и тактик. Способы национально-культурной самоидентификации в системе городских институциональных дискурсов, репрезентированных в Интернете.

Історична закономірність культурних інтеграційних процесів і пошуки шляхів їх вирішення. Нові реалії пострадянської епохи та їх проекція на культуру України. Збереження національної ідентичності в умовах глобалізації та можливі результати євроінтеграції.

Бібліотекознавство як наука про ретроспективу, сьогодення і перспективу бібліотечної дійсності, дійсності у масштабному розумінні інформації і знання, доступного та необмеженого у часі і просторі. концепція Ю.М. Столярова, базові підходи та методики.

Теоретические аспекты формирования нарративов о последних Романовых. Концепция национальной памяти. Социальные агенты, их конфликты и взаимное влияние. Динамика публикаций в постсоветский период. Представления об эпохе Николая: поиск исторической истины.

Аналіз деяких положень філософсько-культурологічних поглядів В. Юринця та В. Беньяміна, а саме ідейно іманентної критики та darstellung. Оцінка імпліцитного зв’язку ідей обох мислителів, що наочно продемонструвало, яким чином вони корелюють у культурі.

Порівняльний аналіз двох творів, написаних на текст Євангельських стихир на Утрені (з Постової тріоді) "Покаянія отверзи мі двері", - вокального тріо композитора А. Веделя та духовного концерту сучасного хорового диригента і композитора Ігоря Тилик.

Рассмотрение взаимосвязанных микроконфликтов, которые возникают между студентом-искусствоведом и преподавателем дисциплины "Академическая работа". Знакомство с основными особенностями проявления дискурсивного характера искусствоведческого сообщества.

Підготовка фахівця, здатного приймати креативні та відповідальні рішення, спрямовані на гармонійний розвиток соціокультурної сфери. Дослідження особливостей системи професійної підготовки магістра-культуролога, аналіз стратегій культурної політики.

Дослідження концепту "культури дитинства" крізь призму новоєвропейської парадигми культури та вітчизняного культуротворення в сучасній гуманітаристиці. Соціологічні, філософські, естетичні, мистецтвознавчі, педагогічні ракурси аналізу феномену дитинства.

Вплив традиційної культури та міфології на розвиток дитячого фольклору. Аналіз текстів настрашок і з'ясування джерела їх тематики, образної системи та причини виникнення. Зміна образів дітьми, адаптуючи їх до свого світорозуміння та сприйняття дійсності.

Дослідження специфіки дитячої опери-казки "Лісова школа" у контексті розвитку української музичної культури. Продовження традицій фундатора української музики М. Лисенка щодо утворення важливих практичних завдань стосовно музики дитячих оперних творів.

Зародження й поняття ілюстрації. Історичні витоки української ілюстрації. Гравери українського бароко. Мистецтво книжкової графіки у ХІХ-ХХ ст. Майстри дитячої ілюстрації: Тихонович, Звєздов, Стебловська, Остафійчук, Гуменюк, Лавро, Владислав Єрко.

Дитяче свято як розважальний захід, потужний засіб виховання та інтелектуального розвитку. Позитивні емоції, викликані святом, які закріплюють знання дітей про навколишнє середовище та розвивають мовлення, творчу ініціативу, здібності і таланти.

Концептуалізація дитячого музичного фольклору з точки зору його процесуального й діалогічного осягнення. Розгляд його як чинника формування людської всеєдності в сучасних умовах соціокультурної реальності. Колискова, як форма народної поетичної творчості.

Розгляд стилів і напрямів естрадної музики, визначення їх характеристик, історії виникнення та особливостей взаємовпливу різних естрадних жанрів. Розвиток співацького голосу на основі принципів резонансної техніки. Енергоутворювальний захисний механізм.

Естетика народного костюма полягає в його стилізації, декоративній мальовничості, що свідчить про високу культуру народу. Історія та теорія хореографічного мистецтва. Вимоги до сценічних костюмів у хореографії. дівочий віночок з кольоровими стрічками.

Аналіз композиційних та художніх особливостей дитячих балетів ("Чіполліно", "Білосніжка та семеро гномів") відомого радянського балетмейстера Генріха Майорова, який впродовж 1972-1978 рр. працював на сцені Київського академічного театру опери та балету.

Уявлення про жанрові аспекти на сучасному телебаченні. Аналіз причин, що сприяли виникненню нових екранних форм (інформаційно-освітніх, художньо-тематичних, розважальних), переосмисленню традиційних жанрів, становленню нових типів телевізійного мовлення.

Системний аналіз відгалужень жанру уся та виявити специфічні характеристики того чи іншого піджанру. Диверсифікація жанру була обумовлена, насамперед, комерційними міркуваннями, тобто метою привернути увагу публіки новинками кіно. Фентезійні уся.

Встановлення основ поняття репрезентації. Особливості розвитку потужної міфології, пов’язаної з фронтиром. Характеристика техніки визначення "культурного коду" регіону. Визначення впливу неспівпадіння або неповної відповідності суспільних настроїв.

Особенности существования театра как социокультурного института. Главная характеристика применения инновационных технологий и экспериментальных форм, которые влекут за собой потерю уникальности театра и снижение интеллектуального уровня публики.

Праздник как вид духовного развития. Культурологическое изучение происхождения и понимания термина "праздник", его интерпретации в научных трудах, справочниках и изданиях. Особенности организации праздничных мероприятий в древности и современное время.

Применение принципа локально-исторического рассмотрение форм общностей людей в культурной антропологии. Использование физического термина "диффузионизм" для обозначения механизма развития культуры. История цивилизации в трактовке диффузионистов.

Исследование состояния современной культуры с точки зрения сложившейся иерархии жизненных ценностей, при которой приоритетное значение получили материальные ценности в ущерб духовным. Характеристика особенностей процесса конвергенции "двух культур".