Результати хірургічного лікування косметичних дефектів (гіпомастія, нормомастія та гіпермастія з птозом) молочних залоз за традиційними методиками в динаміці післяопераційного періоду. Причини незадовільних результатів мамопластики і ендопротезування.
У дисертації розроблені нові і вдосконалені існуючі методи передопераційної підготовки, оперативного втручання і післяопераційного ведення хворих з косметичними дефектами передньої черевної стінки і ожирінням ІІ-ІІІ ступеня
Джерела кровотечі при резистентному асциті у хворих на цироз печінки. Вплив абдомінального компартмент-синдрому при резистентному асциті на зміни гемодинаміки та показники функції зовнішнього дихання у хворих. Корекція абдомінального компартмент-синдрому.
Порівняльна оцінка інформативності інвазивних і неінвазивних методів діагностики множинних дефектів міжшлуночкової перетинки. Аналіз безпосередніх та віддалених результатів після радикальної корекції множинних дефектів міжшлуночкової перетинки.
Поширення та методи лікування одонтогенних та нагноєних кіст. Використання сорбенту "Карбосеркіс" для проведення місцевої сорбційної терапії при хірургічному лікуванні пухлин. Ультразвукове ехоостеометричне визначення щільності кісткової тканини щелеп.
Вивчення патогенезу, клінічних проявів, діагностики, лікуванню гнійного панкреатиту та його ускладнень. Оптимізація методики післяопераційного ведення хворих та використання для місцевого лікування комбінованих лікарських препаратів багатонаправленої дії.
Розробка нового підходу до тактики хірургічного лікування (операції єюноілеошунтування і бандажування шлунка), основаного на аналізі показників ліпідного обміну, перебігу супутніх захворювань, впливу операцій на морфофункціональний стан органів і систем.
Підвищення ефективності хірургічного лікування хворих на остеоартроз колінного суглоба. Розробка cистеми комплексної діагностики і патогенетично обґрунтованих хірургічних технологій та заходів реабілітації. Особливості клінічного перебігу захворювання.
Причини виникнення параколостомічних гриж та морфологічний стан м’язово-апоневротичних структур ділянки навколо колостоми. Вдосконалення комплексної передопераційної підготовки пацієнтів з профілактики компартмент-синдрому та ускладнень з боку рани.
Роль ультразвукового дослідження у діагностиці великих конкрементів у гепатикохоледосі. Хірургічне видалення твердих конкрементів, які не піддалися спробі механічної літотрипсії і їх не можна було видалити через недостатній діаметр папілотомічного отвору.
Ретроспективний аналіз хворих із первинними доброякісними та злоякісними пухлинами хребта. Покращення стану хворих з існуючими неврологічними розладами, відновлення нормальні анатомічні взаємозв’язки в ураженому хребтовому сегменті та створення надійні.
Підвищення ефективності лікування переломів виросткового відростку нижньої щелепи з вивихом шляхом розробки біологічно обґрунтованих методик репозиції та фіксації фрагментів нижньої щелепи, які враховують особливості локального кровопостачання її гілки.
Дослідження та кількісна оцінка ефективності різних методів клінічної та інструментальної діагностики, в тому числі магнітно-резонансної томографії та ультрасонографічних досліджень хворих зі складними переломами та псевдоартрозами човноподібної кістки.
Особливості клінічних і рентгенологічних переломів нижньої щелепи, що супроводжуються утворенням дефектів кісткової тканини. Технічні прийоми застосування остеосинтезу сітчастим фіксатором залежно від особливостей травматогенезу та наслідків переломів.
Причини виникнення післяопераційних попереково-бокових гриж живота та їх рецидивування, морфологічний стан м’язово-апоневротичних тканин країв грижового дефекту. Розміщення та фіксації допоміжного пластичного матеріалу, способи алопластичних операцій.
Риси подвійного відходження магістральних судин від правого шлуночку, роль ехокардіографії при діагностиці проблеми. Ефективність паліативних операцій. Аналіз методів лікування та ризику виникнення ускладнень. Тактика хірургічного лікування ПВМС від ПШ.
Поліпшення результатів лікування потерпілих із поєднаною травмою грудей і кінцівок шляхом оптимізації лікувально-діагностичної тактики. Розробка та впровадження оптимальної тактики хірургічного лікування на підставі діагностики домінуючого ушкодження.
Дослідження структури закритих травм черевної порожнини. Зниження кількості ускладнень і летальності шляхом покращання хірургічного лікування постраждалих з травматичними ушкодженнями печінки. Аналіз та експериментальне моделювання печінкової травми.
Патофізіологічні особливості синдрому взаємного обтяження в гострому періоді травматичної хвороби (ТХ) у постраждалих із закритою поєднаною травмою. Удосконалення хірургічної тактики в гострому періоді ТХ при лікуванні пошкоджень паренхімних органів.
Проблеми хірургічного лікування посттравматичних аневризм грудної аорти, розробка та використання нових методів захисту головного і спинного мозку та внутрішніх органів під час основного етапу операції. Застосування модифікованого, тимчасового шунта.
Клінічний перебіг та сучасні методи діагностики псевдокіст підшлункової залози. Аналіз характеру та частоти доопераційних ускладнень. Показники клінічної ефективності методів внутрішнього дренування. Прогностична модель післяопераційних ускладнень.
Покращення хірургічного лікування хворих з пухлинами краніоорбітальної ділянки та очниці на основі оптимізації хірургічної техніки з урахуванням сучасних даних нейровізуалізації. Клінічні прояви захворювання. Оцінка радикальності хірургічних втручань.
Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з місцевопоширеними пухлинами малого таза. Можливості активної хірургічної тактики, спрямованої на радикальне лікування пухлини. Запобігання прогресуванню захворювання при розповсюдженні пухлини.
Доведення клінічної ефективності використання біокомпозиційних матеріалів при лікуванні порівняно з традиційною методикою. Вивчення впливу матеріалу остеометрикс на терміни регенерації кісткової тканини при хірургічному лікуванні радикулярних кіст щелеп.
Покращення результатів хірургічного лікування постраждалих з нестабільністю грудинно-реберного каркасу шляхом впровадження оригінальних методик фіксації реберних клапанів при торакальній травмі. Аналіз визначення методики стабілізації грудної клітки.
Система профілактики, лікування та післяопераційної реабілітації хворих з розгинальними контрактурами п’ястково-фалангових суглобів. Класифікація розгинальних контрактур п’ястково-фалангових суглобів. Обсяг медичної допомоги на різних етапах лікування.
Вплив багатокомпонентного біологічного ранового покриття на післяопераційний період. Порівняння ефективності хірургічного лікування сечоміхурово-піхвових нориць з застосуванням багатокомпонентного біологічного ранового покриття і відомих методик.
Вивчення причин виникнення гіперплазії неоінтими в судинних анастомозах. Розробка амбулаторної діагностичної схеми спостереження хворих, які перенесли післяопераційне втручання для своєчасного виявлення процесів стенозування дистального анастомозу.
Поліпшення результатів операцій на аорто-клубовому сегменті через пригнічення реакції гіперплазії неоінтими шляхом гемодинамічної оптимізації дистального судинного анастомозу. Особливості спостереження за станом анастомозів у післяопераційних хворих.
Поняття "термінальні дефекти пальців". Класифікація термінальних дефектів пальців. Показання до відновних операцій при термінальних дефектах пальців. Способи закриття дефектів пальців мікрохірургічною технікою. Результати лікування дефектів пальців.
