Виявлення процесів створення й функціонування самоорганізованих волонтерських ініціатив, виокремлення їхніх структурних характеристик й особливостей. У дослідженні використано особисті свідчення організаторів та учасників волонтерських ініціатив Майдану.

Філософсько-методологічне обґрунтування механізму самоорганізації історичного процесу. Визначення і характеристика методологічного та світоглядного значення цієї концепції. Дослідження генезису ідеї самоорганізації історичного процесу в філософії.

Вивчення основних засад організації "Медичної служби Майдану" під час політичних акцій на Євромайдані в місті Києві, як важливого досвіду самоорганізації та координації надання невідкладної медичної допомоги постраждалим в осередку надзвичайної ситуації.

Генезис та засади теорії самоорганізації. Риси нового типу мислення, що проявляються при вивченні систем. Можливості трансдисциплінарного підходу при дослідженні самоорганізації складних систем. Механізм самоорганізації системи "соціум-індивід".

Дослідження сучасного стану комплексів підготовки спортсменів високої кваліфікації із порушеннями психофізичного розвитку. Оцінка впливу технології тайм-менеджменту на оптимальний перерозподіл психофізичних і особистісних можливостей паралімпійців.

Дослідження моделей самоорганізації низьковимірних конденсованих систем, що базуються на диференціальних рівняннях. Плавлення ультратонкої плівки мастила. Синергетична реологічна модель Лоренца. Самоорганізація та формування низьковимірних систем.

Синергетичний підхід до пояснення феномену формування клімату на ближніх до Землі планетах Сонячної системи. Причини виникнення і перебігу таких кліматичних процесів як потепління, похолодання (заледеніння), кругообіг водяної пари і вуглекислого газу.

Аналіз типології українського жіночого руху в Канаді в період першої та другої хвиль еміграції. Характеристика процесу становлення громадських організацій українок. Їх роль у громадсько-політичній та культурно-освітній діяльності української громади.

Передумови та причини самоорганізації українських селян, її прояви в різних сферах життєдіяльності сільських громад Східної Галичини упродовж міжвоєнного періоду. Характерні особливості галицької сільської інтелігенції, розбудова українських інституцій.

Аналіз передумов та причин самоорганізації українських селян, її прояви в різних сферах життєдіяльності сільських громад Східної Галичини упродовж міжвоєнного періоду. Особливості галицької сільської інтелігенції. Вплив авторитетних сільських господарів.

Необхідність самоосвіти керівника навчального закладу, формування нової управлінської парадигми на підставі характеристики основних положень і етапів самоосвіти. Оцінка стимулів професійного розвитку вчителя-керівника як суб’єкта педагогічного простору.

Дослідження процесу інформатизації суспільного життя, що впливає на функції освіти і методичну роботу сучасного викладача. Визначення напрямків самоосвітньої діяльності викладача іноземних мов. Аналіз принципів методичної роботи з педагогічним складом.

Сутність, актуальність, значимість та характеристики самоосвіти вчителя в умовах загальноосвітньої школи. Важливість особистісно-орієнтованого підходу, здійснення ефективного науково-методичного супроводу і створення позитивного середовища в школі.

Динамічне прискорення соціально-економічного розвитку як характерна особливість суспільства XXI століття. Сутність поняття "самоосвіта вчителя". Знайомство з функціями, притаманними самоосвіті вчителя. Особливості організації самоосвітнього процесу.

Аналіз самоосвітньої діяльності вчителя в педагогічній спадщині В. Сухомлинського. Становлення та ґенеза поглядів Сухомлинського на проблему самоосвіти вчителя. Значенням підвищення ідейно-теоретичного рівня вчителя, поглиблення знань у галузі профільних.

Дослідження актуальності самоосвіти та значення досвіду минулого означеної проблеми вчителів згідно сучасних освітніх стандартів. Зміст, основні форми та засоби самоосвітньої діяльності молодих учителів в Україні кінця XIX на початку XX століття.

Вплив самоосвіти на професійне становлення та особистісний розвиток викладача. Роль самооцінки та самоконтролю в виборі ефективних форм самоосвіти та самовдосконалення. Структура індивідуального плану самоосвіти викладача. Форми дистанційного навчання.

Самоосвітня активність європейського Середньовіччя. Особливості одержання знань про Бога, виховання почуттів і души людини. Виникнення інституту вищої освіти. Становлення нових стратегій самоосвіти особистості, диференціація самоосвітніх моделей.

Соціальний сенс самоосвіти особистості в умовах соціокультурних перетворень. Виробництво інформації і знань як основа соціально-економічного розвитку суспільства. Використання "екранних" комунікаційних технологій самоосвіти щодо отримання інформації.

Характеристика та взаємозв'язок понять "самоосвіта особистості" та "професійна самореалізація особистості". Функції самоосвіти в процесі професійної освіти у закладах вищої освіти. Умови гармонійного формування особистості у закладах вищої освіти.

Проблема самоосвіти старшокласників, його зростаюча актуальність в умовах сучасного інформаційного суспільства. Суть поняття самоосвіти і самоосвіти учнів у загальноосвітньому навчальному закладі. Потреби учнів до самоудосконалення і самореалізації.

Формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей. Характеристика самоосвіти студентів з питань формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей в професійній підготовці.

Тлумачення поняття "самоосвіта" у педагогічному аспекті та його зміст у контексті навчання студентів в закладах вищої'світи. Роль самоосвіти в процесі професійної' підготовки фахівців в умовах Болонського процесу та сучасної цифровізації освіти.

Самоосвіта як форма задоволення пізнавальних потреб, розвитку інтелектуальних, вольових, емоційних ознак особистості. Вплив процесів суспільно-політичної трансформації життя країни на формування та розвиток самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців.

Аналіз науково-педагогічної термінології: самоосвіта, самоосвіта педагога. Розгляд основних напрямаів самоосвіти вчителя початкової школи: професійного, психолого-педагогічного, методичного, інформаційно-комп'ютерного, гуманітарного, особистісного.

Аналіз поняття "самоосвіта", її ролі у системі післядипломної освіти та у професійній діяльності фахівців у галузі екології. Характеристика структурно-функціональних етапів організації самоосвіти у формуванні професійних компетентностей фахівців.

Самоосвітня діяльність як інструмент самореалізації, самовдосконалення. Формування в людини цілісної картини матеріального і духовного світу, що сприяє усвідомленню приналежності до людського співтовариства, сприйняття цінностей духовних, культурних.

Ефективність поєднання особистої ініціативи педагога й контролю його самоосвітньої діяльності з боку адміністрації навчального закладу. Самоосвіта фахівця-фармацевта як значущої особи. Оновлення та вдосконалення змісту стандартів сучасної вищої освіти.

Основна мета модернізації професійної освіти: підготовка кваліфікованого працівника відповідного рівня та профілю, конкурентоздатного на ринку праці, компетентного, відповідального. Роль самоосвіти у системі професійного самовдосконалення тренера.

Основний предмет професійної діяльності керівника школи для особистісного переходу на новий якісний рівень професійної діяльності в умовах перебудови правової школи. Вимоги до професійної компетенції керівника, характерні кроки управління, якості освіти.