Інтерпретація змісту поняття "гендерна ідентичність" як усвідомлення індивідом біологічної статі власної самості у певних соціокультурних умовах. Визначення головних моделей сучасної гендерної ідентичності в постмодерністському художньому дискурсі.

Феномен гіперроману як місця дотику художньої літератури, новітніх комп’ютерних технологій і критичної теорії в інтелектуальному контексті останніх десятиліть. Гіпертекстуальна субкультура в культурі постмодерну. Літературні джерела, традиції гіперроману.

Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ століття, пейзаж у художній прозі І. Франка. Живописний та психологічний пейзажі у творчості І. Франка, вербальний малюнок природи, описово-зображально-інформативне поле Франкової пейзажистки.

Творчість Григорія Аврамовича Чупринки – одного з самобутніх представників українського символізму. Образна система, строфіка, фоніка у віршах письменника. Предметно-чуттєві, абстракційні мотиви в поезії. Композиційні типи у репертуарі пресимволістів.

Дослідження особливостей поетики роману відомого чеського письменника сучасності Павла Когоута "Катиня". Розгляд функцій та специфіки гротескних форм у постмодерністському творі. Виділення основних прийомів гротескного зображення фіктивного світу.

Дослідження поетики деструкції як комплексу руйнівно-танатологічних образів і мотивів у п’єсі Б. Віана "Загальна шкуродерня" й оповіданні "Мурахи" з урахуванням родо-жанрової специфіки творів. Принцип деструкції як елемент ігрового модусу творів Б. Віана.

Дослідження особливостей побутування теми дитинства в європейській культурі різних епох. Відтворення теми дитинства в українському музичному театрі XIX - початку ХХ століть у контексті поетики дитячої опери в творчості М. Лисенка та К. Стеценка.

Дослідження ідейно-естетичних пошуків І. Драча в жанрі поеми. Типологічна специфіка та жанрова природа поем автора, їх значення в літературному процесі новітньої доби, художній наратив. Ліро-епос І. Драча в контексті розвитку української поезії XX ст.

Осмислення у вісниківському контексті ідейно-естетичних поглядів М. Чирського на театр і дослідження поетики його драматичної мініатюри. Художні засоби, що демонструють увагу до експресіоністської техніки письма, аксіологічна спрямованість твору.

Переосмислення та занепад постмодерністської категорії "симулякр" в романі М. Кундери "Торжество мізерності". Образний ряд роману. Новий підхід до зображення людини. Другорядні елементи художньої структури роману. Наративна специфіка і мінімізація форми.

Аналіз роману М. Кундери "Торжество мізерності" з оглядкою на зміни в поетиці сучасного роману. Переосмислення постмодерністської категорії "симулякр", яка мало залежала від реальності. Анекдоти про Сталіна і його оточення як основа роману письменника.

Вивчення зв'язку сучасної англійської прози з філософією. Вплив філософії екзистенціалізму на англійську літературу. Аналіз специфічних рис моделювання художньої дійсності у романі Дж.Фаулза "Колекціонер" через призму мотивів філософії екзистенціалізму.

Особливості експресіоністичного світобачення Т. Осьмачки, відображеного у драматичній поемі "Містерія". Дослідження основних складників її експресіоністичної парадигми: мотив самотності та смерті, арсенал творення трагічного, національний характер.

Поетика експресіонізму в ліричній збірці П. Коробчука "Хвоя". Осмислено трагічну тему війни на сході України, якій письменник протиставляє віталізм любові та мудрості. Наскрізні образи смерті, крові, пульсу, серцебиття, мотиви болю, страждання, пам’яті.

Описання історії становлення і розвитку експресіонізму в філософії ХIХ-ХХ ст. Характеристика наукових поглядів українського літературознавства на питання експресіоністичної термінології та образності. Інтерпретація образу міста та "мотив двійництва".

Висвітлення протистояння між Україною та Росією у сучасній експресіоністській літературі. Відображення подій війни, деформації та деконструкції світу гіперболами і розірваністю синтаксичних, лексичних конструкцій у збірці Л. Якимчук "Абрикоси Донбасу".

Аналіз поетики назв спогадів, взятих за цілісний текст і в діалогічних відношеннях, авторів – М. Руденка, І. Дзюби, І. Жиленко, С. Кириченко. Характеристика специфічної структури заголовків, що відповідає закодованому в них художньо-філософському змісту.

Проблема поетики титулу літературного твору як особливого композиційного елементу. Дослідження зміни опції сприймання твору та розуміння головної ідеї. Аналіз та оцінка отриманих результатів як бази для подальших досліджень у даному напрямі вивчення.

Рецептивно-комунікативна, функціонально-естетична, наратологічна, часово-просторова, семіотична та психокреативна характеристика компонентів заголовкового комплексу в ліриці Івана Франка. Їхні взаємозв’язки із системою художніх образів і мотивів.

Аналіз замовлянь, зібраних на Сватівщині Луганської області. Становлення і функції жанру, класифікації провідних науковців. Мета застосування, об’єкт впливу, сюжет, символіка тексту й окремих фраз, поетика жанру. Його спорідненість з народною казкою.

Сутність "піктопоезії" як феномену та її місце в жанровій системі сюрреалізму на прикладі збірки Поля Елюара та Мана Рея "Les mains libres". Жанровий репертуар сюрреалістів, його пошуковий характер та свобода від обмежень, роль у літературознавстві.

Виявлення особливостей музичного мислення Б. Лятошинського, ментально-психологічної структури його художньої свідомості у звуковому образі світу. Розгляд симфонізації ним пісенного фольклору та вираження національної ідеї через символізм мовоутворення.

Вивчення змінених станів свідомості в художньому тексті, в якому вони експлікуються в сукупності вербальних і персонажних образів. Огляд проблем онтологічного й гносеологічного статусів змінених станів свідомості. Засоби їх втілення в художній семантиці.

Простеження історії вивчення питань поетики змісту в теорії літератури ХХ століття. Виявлення різних типів композиційного оформлення складових "внутрішнього (поетичного)" змісту у співставленні і зв'язках з етапами повного і неповного розгортання сюжету.

Проблема реінтерпретації цитат, засвоєних українською мовно-літературною практикою із поетичних текстів Тараса Шевченка. Активні змістотвірні й оцінні одиниці, носії лінгвокультурної інформації, їх лінгвокогнітивна специфіка й контекстна прагматика.

Творчість американського письменника Деніела Кіза. Історія створення роману "Квіти для Елджернона". Проблема приреченості цього світу. Символіка і образний ряд твору. Дослідження самоідентифікації в романі. Символічний ряд і центральні образи роботи.

Визначення тематичної спрямованості та художньої своєрідності поетики Л.-Ф. Селіна на прикладі роману "Подорож на край ночі". Аналіз особливостей індивідуально-авторського мовлення, заснованого на перетворенні в художню прозу розмовного стилю вулиці.

Основні риси поетики ідентичності у романі Ф. Лавро "Ці люди...", акцентування на гео- та етноментальних зсувах свідомості персонажів. Двійництво як спосіб маркування Іншого у романі. Забезпечення мобільності внутрішньотекстової комунікації у романі.

Загальна характеристика ключових проблем дитячої регресії. Аналіз поетики ініціації у сучасній літературній казці Роальда Дала "Джеймс і гігантський персик". Знайомство з головними особливостями реконструкції міфів у літературних казках Роальда Дала.

Специфіка художньо-естетичного віддзеркалення світосприйняття Анненського в різних аспектах його поетики – хронотипі, деталях предметно-художньої зображальності, словесно-образних засобах та суб’єктно-структурній організації лірики. Символізм поета.