Дослідження творчих підходів до організації наукових текстів в українській літературі ХІХ - початку ХХ ст. на засадах світової та української поетики. Актуалізація інструментарію для потреб ефективного функціонування стосовно проблем наукового викладу.

Виявлення художньої специфіки та авторської концепції новел Гумільова 1907–1909 років, з’ясування їхнього місця та ролі в художньому світі автора, а також у російській літературі початку XX ст. Дослідження функції стилізації в новелах письменника.

Аналіз поетики та жанрових особливостей малої прози М.С. Гумільова стилізованих під новелістику італійського Ренесансу, лицарські романи та романтичні новели XIX століття. Використання ним символів, інтертексту, автоінтертексту та міфопоетики у творах.

Поетична творчість українського письменника діаспори Ю. Косача у контексті традиції Шопенівського ноктюрну в європейському мистецтві. Паралелі з візіями українських письменників-романтиків (Шевченка), українських поетів-емігрантів попереднього покоління.

Висвітлення прикметної особливості поезії Евгена Маланюка — поетики повторень певних образів і тропів, наявності цілих семантичних гнізд. Інтертекстуальна, географічна, історично-біографічна й автопсихологічна ґенеза модифікованих семантичних знаків.

Аналіз образу Запорізької Січі в повісті А. Кащенка "Зруйноване гніздо", соціокультурний аспект. Репрезентація Січі як сакрального місця, включеного до історичної пам'яті персонажів твору. Формування негативного ставлення до руйнування Запорізької Січі.

Встановлення художніх принципів та методів, характерних для американського готичного оповідання в аспекті образності та символізму. Характеристика тенденції взаємодії образів та символів у американських готичних оповіданнях Е. По, А. Бірса, Г. Лавкрафта.

Сутність поетики опери як фактору жанрової самоідентичності. Історія її формування у двох варіантах: у словесних текстах і поясненнях, а також у системі мовних і виразових засобів самих творів. Вокальна мова оперних персонажів та проспівані діалоги.

Історія написання оповідання Івана Тургенєва "Фауст". Аналіз поетики оповідання як одного з найбільш "таємничих" творів письменника, присвяченого темі нещасного кохання. Особливості впливу мистецтва на людську душу. Значення прийому ретроспекції.

Проведення комплексного аналізу поетики оповідних структур творів В. Стефаника на прикладі мотивно-тематичного комплексу смерті. Розгляд особливостей описових структур письменника. Поєднання і взаємодія описової та оповідної манер ведення наративу.

Аналіз проблемного комплексу творів М. Куліша. Вивчення домінантних аспектів поетики п'єс М.Г. Куліша "Народний Малахій" і "Патетична соната". Символізація й метафоризація, звернення до гротеску, іронії, неоміфологізму, прийому маски, контрастування.

Аналіз символіки пейзажних образів і засобів зображення картин природи. Художні й функціональні особливості описів природи в російській та китайській літературі першої третини ХХ століття. Зіставлення російської та китайської національної картини світу.

Дослідження німецькомовної літератури Буковини в українському літературознавстві. Аналіз поетику пейзажу в ліричних творах письменника єврейського походження Мозеса Розенкранца. Основні прийоми опису природи. Поетична спадщина Мозеса Розенкранца.

Аналіз художніх особливостей повісті Т. Шевченка "Капитанша". Розгляд проблемно-тематичного змісту твору. Застосування Шевченком у повісті широкої палітри стильових засобів, активне висловлювання його ставлення до зображуваних подій і персонажів.

В. Свідзинський як автор творів із яскравою образністю й промовистою метафорикою, прихильник класичного вірша. Загальна характеристика найбільш цікавих аспектів поетики В. Свідзинського. Розгляд головних особливостей лексико-стилістичних повторів.

Огляд найважливіших вимірів "пограничного" існування у "Книзі снів і пробуджень" Галини Пагутяк. Перебування в оніричному просторі, спроба виходу у сакральний світ, звернення до індивідуального і колективного минулого, існування на межі норми і не-норми.

Помилка як основний фактор поетики Л. Українки в контексті її модерністських шукань. Підпорядкування певних неточностей на образному і метафізичному рівнях пріоритету художньої правди. Дослідження сюжетотворчої ролі гамартії в драматургії письменниці.

Дослідження поетики портретування в історичній повісті М. Старицького "Останні орли". Розкриття сутності питання позасюжетних факторів композиції художнього твору в сучасному літературознавстві. Роль портретів персонажів у повісті, їх функціонування.

Вивчення стилістичних прийомів в постмодерністському художньому тексті. Особливості текстотворення сучасної американської прози малої форми шляхом розкриття складу поетики постмодерністського художнього дискурсу. Стилетвірні норми текстотворення.

Критерії визначення принципів постмодерністського текстотворення. Еволюція мовностилістичних та композиційно-стилістичних прийомів у жанрі американського оповідання. Основні функціональні типи постмодерністської мовної гри в постмодерністському дискурсі.

Поетичні особливості постмодерністської інтелектуальної драми Т. Стоппарда: специфіка репрезентованої картини світу й концепції героя; функції інтертекстуальності. Різновиди мовних ігор у творах, їх роль у формуванні семантичної багатоплановості драми.

Порівняльний аналіз поетики жанрових модифікацій притчі ХХ століття, її традиційні та специфічні риси періоду модернізму. Літературний огляд творчості Джуліана Барнса, напрямки художніх пошуків письменника, типологія персонажів, символіка та алегоризм.

Виявлення специфіки православної кулінарії з точки зору її поетики. Розгляд "православної кулінарії" як ідеального типу в синхронії. Відображення православної картини світу в поетиці православної кулінарії, а також процесу і етапів його творіння.

Дослідження природних локусів як складників урбанізованого світу топосу міста творів Т. Шевченка. Інтерпретація природних локусів крізь призму натурфілософської моделі рецепції навколишньої дійсності. Семіотико-символічні параметри відтворення локусів.

Творчість А. Любченка в оцінці літературної критики. Ліричні відступи в повісті "Образа" як художня форма авторсько-читацьких контактів. Семантичні особливості підзаголовків повісті "Вертеп". Новела "Via dolorosa": семантика назви та музичний контекст.

Особливості поетики прози Григорія Сковороди: художнє вираження філософських ідей, літературно-естетичні погляди письменника. Відтворення засобом мистецтва слова педагогічних поглядів мислителя. Значення творчості Сковороди в національній літературі.

Дослідження поетики прози Григорія Сковороди, аналіз художнього вираження філософських ідей у його прозі. Літературно-естетичні погляди письменника. Дослідження педагогічних поглядів мислителя та значення творчості письменника в національній літературі.

Система зображально-виражальних засобів, що утілюючи художню ідею, забезпечують формозмістову єдність твору в поетиці прози М. Вінграновського. Специфіка художньої реалізації концепції людини-творця в прозі. Особливості психологізму, композиції оповідань.

Поетика прозових творів М. Паньоля. Індивідуально-авторська парадигма мистецтва, аналіз іманентних кодів творів митця, шляхів художньої трансформації національного менталітету Провансу в прозі письменника та наративної структури паньолівської оповіді.

Обґрунтування простору як індивідуальної та колективної пам’яті на матеріалі репортажного тексту М. Мацеровського. Аналіз історій героїв в їхніх стосунках із простором пограниччя. Розгляд оточення та мовлення героїв у контексті процесу самоототожнення.