Дослідження особливостей перекладу поетичних творів як особливого виду художнього перекладу. Аналіз оригіналів віршів відомого австрійського поета Рільке, їх переклади Стуса. Типи перекладацьких трансформацій, їх вплив при передачі індивідуального стилю.

Культурологічний аналіз поетичного перекладу як процесу діалогу культур з акцентуванням на семіотичному підході до діалогічності як взаємопроникнення смислів культури. Переклад як акт взаємодії між Автором (Іншим) та Читачем (інтерпретатором Іншого).

Вивчення художньої індивідуальності Арсенія Тарковського, визначення його ролі у постсимволістському розвитку російської літератури. Дослідження особливостей метрики, ритміки і строфіки поетичної спадщини. Вивчення мотивів та образності метапоезій автора.

Аналіз етапів творчого становлення Бориса Грінченка як поета. Розгляд стильової, жанрової характеристики його поетичної творчості впродовж трьох вимірів: рання поезія 1880-х років, вірші 1890-х та 1900-х років. Динаміка розвитку образу ліричного героя.

Проаналізовано онімний складник поезій В. Стуса, доведено функційну вагу антропонімного сегмента у творчому доробку письменника, виявлено актуальну амплітуду використаних автором власних назв. Установлено домінантні різновиди антропонімного простору.

Статистичне обчислення синтаксичних параметрів із виведенням середніх показників для ідіостилю та встановленням частотності досліджуваних явищ. Порівняльно-зіставний аналіз синтаксичних конструкцій у текстах В. Стуса і текстах поетів-"шістдесятників".

Дослідження поетичного синтаксису у творчості письменниці Дніпропетровщини Наталії Дев’ятко. Зосереджено увагу на особливостях використання синтаксичних конструкцій і стилістичних фігур у поетичних текстах. Синтаксичні структури для збагачення мови.

Поетичний синтаксис як складова поетики віршованих творів С. Воробкевича. Частотні коефіцієнти різних видів синтаксичних або стилістичних фігур у творах письменника. Аналіз поетичних фігур: ампліфікації, антитези та риторичних запитань у роботах митця.

Дослідження лінгвопоетичних та текстолінгвістичних особливостей дієслів, дієслівних повторів у системі поетичних текстів М. Бажана й І. Драча. Характеристика аперцепційної моделі декодування текстових структур. Функціонально-експресивна природа дієслова.

Сутність художньої комунікації, складники комунікативного акту. Розгляд поетичного тексту в сучасній лінгвістиці. Особливості художньої комунікації у канадській поезії. Типи реалізації авторської комунікативної стратегії у поетичному англомовному тексті.

Аналіз суспільно-історичної ролі поезії наприкінці 1950-х - на початку 1960-х рр., яка посприяла формуванню середовища українських шістдесятників і визначила їх переважаючий дискурс. Огляд теоретичних проблем становлення українського шістдесятництва.

Аналіз поетичних збірок Р. Третьякова у контексті соцреалізму як основного методу радянської літератури. Риторика лірики Р. Третьякова часто залишається в полоні радянських ідеологічних штампів. Позитивні тенденції, пов’язані з явищем "шістдесятництва".

Розгляд поетичних та прозових творів М. Вінграновського в англомовних перекладах, їхньої еквівалентності оригіналу. Передавання засобами іншої мови насиченої українськими словами-реаліями яскраво-національної стихії поезії та прози М. Вінграновського.

Вплив специфіки перекладача на результат поетичного перекладу, аналіз мовно-стилістичних особливості перекладацького методу Тарнавського. Обґрунтування відходу від смислу оригіналу заради збереження рими поетичного тексту, збереження стилістичних фігур.

Аналіз становлення і розвитку експресіонізму у Німеччині. Дослідження засобів виразності віршованих текстів окремих німецьких поетів-експресіоністів, виокремлення найбільш поширених поетичних прийомів їхніх поезій і обґрунтування причин їх використання.

Дослідження особливостей ліричної збірки "Думки-мережанки" (1886) Олени Пчілки. Аналіз специфіки присвят через фактологічний матеріал. З’ясовано, що дедикація увиразнює творчий задум, а через ім’я адресата постає широкий культурно-історичний контекст.

Запропонування системи навчальних правописних вправ з використанням поетичної творчості Т. Шевченка. Пошук шляхів піднесення грамотності учнів в школі. Недостатній рівень правописної підготовки. Формування у учнів орфографічної і пунктуаційної пильності.

Аналіз місця поезій у творчій спадщині Т.Г. Шевченка. Перелік та характеристика творів-присвят Кобзаря своїм друзям та знайомим, а саме – Г. Квітка-Основяненку, В. Штернбергу, О. Коваленко, М. Гоголю, П. Скоропадському, М. Вовчку, Н. Тарновській та іншим.

Стиль - різновид літературної мови, який використовується в певній області суспільної діяльності мовців і має свої специфічні особливості щодо добору та використання мовних засобів. Парадигматизація тексту - один з основних прийомів поетизації прози.

Сутність фольклорно-етнографічних досліджень Т. Шевченка. Аналіз поетичної, прозової та епістолярної спадщини поета. Особливість поезії митця як витвору літератури високого художнього рівня, яка активно формувала українську національну ідентичність.

Дослідження та головні етапи роботи над поетично-пісенною збіркою "Ми Святому Миколаю Славеня возносимо" та "За перемогу! За волю народу!". Методичні рекомендації до цих книг. Потактова зміна тональностей. Творчий доробок, що містять досліджувані книги.

Конкретизуються методологічні засади поетики у прозі канадських азійських письменників-іммігрантів. Їхня унікальна ідентичність, набута на північноамериканському континенті, що органічно синтезована з культурою та ідентичністю їхніх прабатьківщин.

Загальні особливості поетики репрезентації катастроф у ключових творах японської літератури атомної бомби та ядерної літератури. Умови написання літературних творів після атомного бомбардування міст Хірошіма та Нагасакі та аварії на АЕС Фукушіма-І.

Розгляд загальних особливостей поетики репрезентації катастроф у ключових творах японської літератури атомної бомби та ядерної літератури. Тенденція творів літератури атомної бомби до документалістики, щоденниковості, реалістичного зображення дійсності.

Розглянуто семантику та поетику слова-образу "соняшник" у сучасній українській мовно-художній системі. Проаналізовано специфіку вживання митцями мовно-естетичного знака соняшник. З’ясовано основні тенденції у використанні означеного слова-образу.

Теоретичний аналіз поетонімосфери як організованої системи під час синтагматичного розгортання тексту літературного твору. Рухливість семантики онімів у межах поетонімосфери, впливу з боку найближчого контексту, лінгвальних та екстралінгвальних факторів.

Аналіз семантичного класу гідропоетонімів в аспектах їхнього походження та граматичних особливостей. Розгляд власних назв на позначення водних об’єктів зі сторінок фентезійного циклу повістей. Місце гідропоетонімів у формуванні авторського ідіолекту.

Розгляд кінного турнірного зіткненню (джості) між англійським сквайром Джоном Челонсом та французом Луї де Бюеєм, що відбулося 1446 року у місті Тур у присутності французького короля Карла VII та його двору. Застосування кушованих списів вершниками.

Роль статевих гормоныв в регуляції метаболізму кісткової тканини за умов емоційного стресу. Причини порушення структурної організації кісткової тканини. Підсилений розпад неколагенових білків органічного матрикса кісткової тканини різних відділів скелету.

Покращення результатів лікування та зниження летальності постраждалих з множинними пошкодженнями скелета грудної клітки як компонента полі травми. Застосування скоби СФ для відновлення цілісності каркасу грудної стінки при флотаційних переломах.