Планування як етап управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Планування як етап управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі

Чередник О.В

У статті розглянуто деякі аспекти планування як етап управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі. Планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу розглянуто як різнобічне узагальнене уявлення про головні пріоритети його розвитку. Авторами визначено, що планування дає можливість колективу закладу проаналізувати результати діяльності, окреслити шляхи піднесення рівня організації навчально-виховного процесу, обґрунтувати та забезпечити хід безперервного розвитку закладу. Дослідниками розглянуто планування як спільну діяльність класного керівника, учнів і дорослих щодо визначення цілей, змісту і способів організації виховного процесу в життєдіяльності колективу класу. Визначено головне завдання планування, яке полягає в постановці мети, тобто визначення очікуваних і можливих результатів освіти.

Ключові слова: план, планування, колектив, наука, керівник, навчально-виховний процес, загальноосвітній навчальний заклад.

Діяльність будь-якої системи без планування неможлива. Його основне призначення - стати засобом інтеграції зусиль людей, що діють в інтересах тієї системи, у яку вони вміщені. Усі вчені приділяють належну увагу такому виду управлінської діяльності, як планування. Це не випадково, бо в ньому реалізується не лише цільовий компонент системи, а й аналіз прогнозування внутрішнього та зовнішнього середовища, потреб і можливостей, самоаналіз ефективності планування, вироблення різноманітних концепцій тощо.

Рух у майбутнє можна порівняти з рухом незнайомого місцевістю, а план - із картою цієї місцевості. Якщо незнайомою місцевістю рухатися без карти, знаючи лише загальний напрямок, то потрібно буде витратити найбільше зусиль, щоб прийти в потрібне місце. Наявність плану дає керівникові впевненість, що він знає, який кінцевий результат повинен бути отриманий до певного моменту часу, хто, коли та які дії для цього повинен здійснити та що цих дій буде достатньо для досягнення бажаного результату. Але важливо й те, що завдяки плану не тільки керівник, а й учасники спільної діяльності розуміють, на досягнення якої спільної мети вони працюють, яка їхня роль у цій роботі, чого від них чекають і що трапиться, коли вони не забезпечать своєчасного виконання своїх окремих завдань [10].

Планування як одна з основних функцій управління повинн відповідати певним вимогам. Останні передбачають дотримання цільової спрямованості всіх планів роботи школи, що забезпечує їх погодженість, безперервність і конкретність виконання; комплексності, що уможливлює використання всіх виховних сил, різноманітних засобів, форм, методів, видів діяльності у їх єдності та взаємозв'язку, а також дотримання оптимальності, як умов необхідності в достатності, об'єктивності, яка грунтується на врахуванні об'єктивних умов діяльності школи, її матеріальних, економічних умов, місцезнаходження, навколишнього соціального середовища, виховних можливостей педагогічного та учнівського колективів.

Планування розвитку школи - це всеосяжне узагальнене уявлення щодо головних пріоритетів розвитку шкільної організації. Планування дає можливість педагогічному колективу вийти на більш високий рівень організації навчально-виховного процесу, обґрунтувати хід безперервного зростання та розвитку школи.

Планування роботи школи є однією з найважливіших функцій управління, що підтверджує вивчення праць із проблем управління навчальними закладами

За даними дослідження Г. Єльникової, майже 80 % авторів виокремлюють функцію планування.

Планування роботи навчальних закладів становить певну систему, яка знайшла своє теоретичне обґрунтування й відображення в документах Міністерства освіти і науки України та працях науковців Л. Лікарчука та А. Соколова, В. Білоголовського та В. Маслова, І. Осадчого, А. Попова, Д. Румянцевої, В. Татьянченко та інших.

Мета статті полягає у вивченні планування як одного з етапів управління навчально- виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі та доцільності його використання.

Теорія та практика управління розглядають планування як визначення змісту й засобів діяльності, необхідних для досягнення певної мети, тобто моделювання з визначенням конкретних виконавців, часу та необхідних матеріальних ресурсів.

Планування грунтується на усвідомленні керівництвом навчального закладу потреби в конкретних результатах. При цьому мета виступає як спроектований, передбачений наслідок, ідеалізований кінцевий результат та активізуючий чинник діяльності.

На нашу думку, невизначеність уявлень щодо мети, завдань змісту діяльності, а також недостатня розробка заходів щодо їх реалізації призводять до зниження ефективності управління й праці всього педагогічного колективу загалом. Як свідчить практичний досвід, саме неконкретність та ігнорування зазначених вище чинників спостерігаються в діяльності адміністрації та керівників різних підрозділів навчальних закладів, що негативно позначається на кінцевому результаті й поточній роботі колективу.

Отже, план - це основний документ, який регулює навчально-виховний процес і який складається на підставі розроблених Міністерством освіти і науки України типових навчальних планів із конкретизацією шкільного компонента освіти та продовження навчання.

У сучасній науковій літературі ґрунтовно відпрацьовано функціональний підхід до управління. Н. Калініченко, О. Мармаза, М. Пахолівецька виділяють такі управлінські функції: аналіз, планування, організація, мотивація, керівництво, координація, контроль, регуляція, комунікація, дослідження, оцінка, прийняття рішень, підбір персоналу, представництво та ведення переговорів. Разом із тим більшість із них пропонує об'єднувати основні види управлінської діяльності в невелику кількість функцій - аналізу, планування, організації, мотивації і контролю [5; 8; 9].

Основними у плануванні роботи загальноосвітнього навчального закладу є цілепокладання, науковості, системного підходу, доцільності, наступності, колегіальності, інноваційності.

Це питання детально відображено в сучасній науковій літературі (О. Жосан, Л. Карамушкина) [2; 3; 6]. Ми підтримуємо думку О. Жосана, який стверджував: «Ми вважаємо необхідним виділення принципу використання прикладного програмного забезпечення, що обумовлено застосуванням комп'ютерної техніки в управлінні закладами освіти» [3].

Щодо планування роботи загальноосвітнього навчального закладу його можна трактувати як основні правила складання планів діяльності відповідного закладу освіти.

Принцип цілепокладання передбачає постановку мети діяльності загальноосвітнього навчального закладу відповідно до законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Концепції загальної середньої освіти, Концепції профільного навчання в старшій школі та ін. Мету повинно бути зорієнтовано на досягнення конкретних результатів за показниками, які підлягають вимірюванню.

Принцип науковості повинен забезпечувати планове запровадження досягнень психолого-педагогічних та суміжних наук, використання результатів наукових досліджень у навчально-виховному процесі та управлінні. загальноосвітній навчальний планування клас

Принцип системного підходу передбачає розгляд закладу як соціально- педагогічної системи, планування діяльності якої відбувається через планування діяльності її підсистем. Він передбачає системне бачення керівником об'єкта управління, наявність у нього навичок щодо декомпозиції соціально-педагогічної системи закладу.

Принцип доцільності дозволяє планувати роботу закладу на основі діагностичних даних для підвищення реальної результативності роботи закладу. Це відбувається за рахунок внесення в плани заходів, які є конкретними, не переобтяжують його та реально виконуються.

Принцип наступності забезпечує відображення в плані роботи закладу результатів роботи за попередній період, що призводить до коригування його діяльності на новому етапі.

Принцип колегіальності полягає в залученні до складання плану не лише педагогічного колективу, а й батьків, учнів, представників громадських організацій, тобто всіх учасників навчально-виховного процесу.

Принцип інноваційності передбачає істотну зміну завдань управлінської діяльності керівника, мети, змісту, форм та методів його роботи. Зокрема метою управління загальноосвітнім навчальним закладом, який здійснює інноваційну діяльність, вважається постійне оновлення освітнього процесу, що дає позитивні результати; змістом - виконання керівником модернізованих управлінських функцій (прогнозування, політико-дипломатичної, консультативної, менеджерської, представницької) запровадження нових форм і методів управління, колективних і колегіальних форм управління; техніко-технологічних та економічних методів управління тощо. Реалізуючи принцип інноваційності, керівник загальноосвітнього навчального закладу спільно з учасниками навчально-виховного процесу вносить постійні зміни в його діяльність і тим самим покращує її результати.

Сучасні вимоги до організації планування роботи загальноосвітнього навчального закладу відображено в розробленому відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 р. № 284, та в Інструкції з ведення ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 23.06.2000 р. № 240 [4].

У п. 4 Інструкції з ведення ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів до ділової документації зокрема віднесено:

План роботи на поточний навчальний рік.

Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

Навчальні плани та програми.

Розклад уроків для учнів 1- 4 та 5-11 класів.

Графік роботи гуртків, секцій, об'єднань тощо.

Графік проведення позакласних заходів.

У Примірному статуті загальноосвітнього навчального закладу, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 р. № 284, у п. 2.1 визначаються такі види планів закладу:

Перспективний план.

Річний план.

Робочий навчальний план.

Додатки до робочого навчального плану: розклад уроків (щоденний, тижневий).

У практиці використовуються різні види педагогічного планування -

перспективне, оперативне, поточне. Перспективне планування передбачає складання плану роботи на тривалий період. Наприклад, проектується робота з дітьми під час їх навчання в 5-8-х класах, причому передбачається внесення коректив до плану відповідно до зміни цілей і завдань навчального закладу. Оперативне планування передбачає складання плану підготовки й проведення конкретного заходу. Поточне - плану життєдіяльності класного колективу на день, тиждень, місяць тощо [1].

Структура плану будь-якого виду повинна містити такі розділи:

характеристика педагогічної ситуації (обсяг і ґрунтовність характеристики можуть бути різними залежно від масштабу запланованого);

навчальні, виховні, розвивальні завдання (окремо для кожної запланованої форми чи етапу роботи);

зміст і основні форми навчальної та виховної роботи (діяльність педагога й вихованців може плануватися за видами, тематичними періодами, рівнем діяльності колективу тощо);

очікувані результати й показники ефективності роботи, критерії оцінювання запланованої роботи.

За формою плани також можуть бути різними: план-графік, план-сітка, календарний, циклічний, конспект тощо. У плані будь-якої форми повинно бути зазначено:

конкретні види занять, доручення, колективні (спільні) справи вихованців;

відповідальні виконавці та учасники запланованої діяльності, які надаватимуть їм допомогу;

матеріально-технічне забезпечення педагогічного процесу;

терміни й форми контролю, обліку, оцінювання ефективності виконаної роботи.

Вибір форми плану повинен бути зрозумілим для всіх учасників [7].

Отже, планування можна розглядати як один з етапів управління процесом формування особистості та учнівського колективу. Це спільна діяльність класного керівника, учнів і дорослих щодо визначення цілей, змісту й способів організації виховного процесу в життєдіяльності класного колективу.

Зміст плану задовольняє такі вимоги: зв'язок запланованих заходів із життям; всебічність виховної роботи; доцільність вибраних форм організації діяльності; визначення конкретних справ і раціональний розподіл часу на їх виконання; залучення до роботи вихованців, сім'ї, громадськості.

Проте особливості розвитку і становлення нової управлінської діяльності керівника та його планування в загальноосвітньому навчальному закладі потребують подальшого вивчення, адже, як стверджує сучасна практика, самі управлінці різною мірою готові сьогодні до глибокої рефлексії основ власної професійної діяльності, тому й засоби наукового відображення процесів становлення управління мають ураховувати ці та інші особливості в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.

Література

Внутришкольное управление: Вопросы теории и практики / [под ред. Т. И. Шамовой]. - М. : Педагогика, 1991. - 192 с.

Жосан О. Е. Інноваційність педагогічних ідей І. Г. Ткаченка / О. Е. Жосан // Управління школою : науково-метод. журнал (вид. гр. «Основа»). - 2010. - № 5. - С. 15-20.

Жосан О. Е. Педагогічний експеримент / О. Е. Жосан // Управління школою (вид. гр. «Основа»). - 2009. - № 27. - С. 2-39.

Закон України «Про загальну середню освіту». Підписаний Президентом України 13.05.1999 р. // Інф. 36. МО України, 1999, № 15. - С. 6-13.

Калініченко Н. А. Творча спадщина В. О. Сухомлинського і шляхи удосконалення управління загальноосвітньою школою / Н. А. Калініченко // Тези Міжнар. наук.-практ. конф. «Педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського і розбудова національної освіти». - Кіровоград : КДПУ, 1999. - Ч. 3. - С. 59 -61.

Карамушка Л. М. Психологічні основи управління змінами в освітніх організаціях: навч.- метод. посіб. / Л. М. Карамушка. - Біла Церква : КОІПОПК, 2008. - 76 с.

Корецька Л. В. До питання про розробку концепції освітньої діяльності навчально- виховних закладів // Методичний вісник Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, - Кіровоград, 2001. - № 34 - С. 124-133.

Мармаза О. І. Проектний підхід до управління навчальним закладом / О. І. Мармаза. - Х. : Основа, 2003. - 80 с.

Пахолівецька М. В. Готуємо керівників нової генерації / М. В. Пахолівецька, О. П. Махно // Директор школи (Шкільний світ). - 2010. - № 10. - С. 3-7.

Управление развитием школы : пособие для руководителей образовательных учреждений / [под ред. М. М. Поташника, В. С. Лазарева]. - М. : Новая шк., 1995. - 464 с.Размещено на Allbest.ru