Планування фонду зарплати працівників підприємства ВАТ "Українська тютюнова компанія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Оплата праці є грошовою компенсацією організації своїм працівникам в обмін на їхню працю. Оплата праці - це важлива і складна частина стосунків організації з працівниками. Головна частина оплати праці потрібна для забезпечення працівників засобами, достатніми для підтримання прийнятого рівня життя.

Крім цього, оплата праці також свідчить про значення особи для організації. Якщо працівникам здається, що їхній внесок недооцінений організацією, вони можуть покинути роботу або ж виконувати її погано. В інтересах організації - сформувати ефективну оплату праці. Це сприятиме залученню кваліфікованих претендентів, утриманню теперішніх працівників і стимулюванню високого рівня виконання за допомогою витрат, прийнятих у певній галузі і географічному регіоні. Для формування дієвої системи потрібно ухвалювати рішення про тарифні ставки, тарифні коефіцієнти, структуру та систему визначення індивідуальної оплати. Індивідуальні тарифні ставки визначають на підставі попередніх рішень. Ці рішення стосуються того, скільки платити кожному працівникові за конкретну роботу.

1. Поняття заробітної плати

Основним джерелом доходів найманих працівників, на частку яких припадає понад 90% зайнятого працездатного населення є і надалі залишається заробітна плата.

Заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства (або його представником) і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості.

Це також винагорода, обчислена, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Вона була є і буде важливим якісним показником економічного господарювання.

Для найманого працівника заробітна плата - це його трудовий дохід, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці, і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.

1.1 Форми та системи оплати праці

Тарифна система, що її ми назвали основою організації оплати праці робітників виробничого підприємства, не може, проте, забезпечити певних розрахунків місячного заробітку цієї найбільшої за кількістю категорії персонал, оскільки не бере до уваги реальної результаті-юності їхньої діяльності за відповідний проміжок часу. Цим пояснюється об'єктивна необхідність проведення розрахунків абсолютної величини заробітної плати, виходячи з фактичних результатів праці можна визначити за допомогою конкретних форм і систем заробітної плати робітників виробничих підприємств чи виробничо-експериментальних підрозділів науково-технічних та інших подібних організацій.

Основними вимірниками результатів праці є кількість виготовленої продукції належної якості або витрачений робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий на підприємстві. Такому поділу вимірників затрат праці відповідають дві форми заробітної плати, що базується на тарифній системі, - відрядна та почасова.

За відрядної форми оплати праці проводиться за нормами та розцінками, установленими на підприємстві відповідно до розряду працівника. Кваліфікаційний розряд працівника передбачає виконання роботи відповідної складності.

Основними умовами застосування відрядної оплати пращ є наявність кількісних працівників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання випуску продукції та існування реальних можливостей підвищення виробітку на конкретному робочому місці. Використання цієї форми оплати праці потребує встановлення обґрунтованих норм виробітку, чіткого обліку їхнього виконання і, що особливо важливо, воно не повинно призводити до погіршення якості продукції, порушень технологічних режимів, техніки безпеки, а також до перевитрачання сировини, матеріалів, енергії.

За почасової форми заробітної плати оплата праці працівників здійснюється за годинними тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом.

Почасова форма заробітної плати застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи (наприклад, операція контролю за якістю продукції) або вони взагалі не піддаються нормуванню, оскільки зміст і послідовність виробничих операцій часто змінюються (роботи з ремонту та налагодження устаткування, обслуговування внутрішньозаводського транспорту, дослідно-експериментальні роботи, тощо).

Сучасна техніка пред'являє підвищення вимоги до точності та чистоти обробки, якості продукції. Саме почасова, а відрядна оплата праці значно більше сприяє дотриманню цих вимог. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється, як правило, за місячними посадовими окладами.

Кожна з названих форм заробітної плати охоплює кілька систем оплати праці для різних організаційно - технологічних умов виробництва. Можливі та реально застосовувані системи оплати праці робітників виробничих підприємств показано на рисунку.

За прямої відрядної системи заробіток працівника (Рпвс) розраховується множенням кількості одиниць виробленої продукції (V) та розцінки за одиницю продукції (Ро):

Рішс = Ро* V (1.1)

Розцінка визначається діленням погодинної тарифної ставки на норму виробітку або множенням погодинної тарифної ставки на норму часу (в годинах) на виготовлення одиниці продукції.

За непрямої відрядної системи заробіток працівника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що їх він обслуговує. Вона застосовується для оплати тих категорій допоміжних робітників (наладчиків, ремонтників, кранівників), праця яких не піддається нормуванню та обліку, але значною мірою визначає рівень виробітку основних робітників. Заробіток робітника (Рнвс) за цієї системи розраховується за формулою:

Ривс = 8*1*Квн, (1.2)

S - погодинна тарифна ставка;

Т - фактично - відпрацьована кількість годин цим робітником;

Квн - середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма робітниками; що обслуговується.

За відрядно - преміальної системи заробіток працівника (Рвпс) складається з відрядного заробітку (РоУ) та премій (т) за досягнення певних результатів:

Рвііс = РоУ+ т,(1.3)

Відрядно прогресивна оплата праці передбачає оплату робіт, виконаних у межах встановленої норми (По) за звичайними розрядними розцінками Р, а робіт, виконаних понад нормативний рівень (Пі), - за підвищеними розцінками (Рі) залежно від ступеня виконання завдань. Отже, заробіток (Рв прогресивне) у цій системі визначається за формулою:

Рв прогресивне = Р * По + Рі * Пі, (1.4)

Застосування цієї системи обмежується, як правило дільницями що стримують роботу всього підприємства, за браком у них стимулюючих факторів підвищення якості продукції або послуг.

Відмінність акордної системи (обмежується) полягає в тім, що працівникові або групі працівників розцінки встановлюються не окремі операції, а за весь комплекс робіт із визначенням кінцевого строку його виконання. Ця система заохочує до скорочення виконання робіт і тому використовується передусім для усування наслідків аварій, за термінових ремонтів, будівельних робіт, тощо. Треба враховувати необхідність суворого контролю якості, додержання правил безпеки праці за застосуванням цієї системи оплати.

Почасова оплата праці працівників здійснюється за годинними тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або за місячними окладами. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів та службовців, як уже було сказано, проводиться, як правило за місячними посадовими ставками. оплата праця заробітний преміювання

За простої почасової оплати заробіток працівника (Рпп) розраховується множенням годинної тарифної ставки відповідного розряду (S) на кількість відпрацьованих годин (t):

Рпп=S*t, (1.5)

Через недостатній позитивний вплив на кількість та якість праці робітника цю систему застосовують досить рідко.

У почасово - преміальній системі певною мірою усунуто цей недолік. За цієї системи окрім тарифного заробітку (S*t) працівник одержує премію 1 (т) за досягнення певних кількісних або якісних показників. Загальний І заробіток (Рпрем) визначається за формулою;

Рпрем= S*t + т (1.6)

За застосування почасово - преміальної системи з використанням нормованих завдань заробіток може складатися з З частин;

Почасового заробітку, що розраховується пропорційно відпрацьованому часу, і доплат за професійну майстерність та умови праці;

Додаткової оплати за виконання нормованих завдань, що нараховується у відсотках до почасової оплати за тарифом;

Премії за зниження трудомісткості виробів або робіт.

Різновидом почасово - преміальної є система оплати за посадовими окладами, що застосовується на підприємствах усіх галузей економіки. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер (комірники, прибиральники).

1.2 Склад фонду заробітної плати

Організація оплати праці на фірмі включає чотири елементи:

Формування фонду оплати праці;

Нормування праці;

Розробка тарифної системи;

Розробка ефективних систем оплати праці.

Фонд заробітної плати підприємства складається з трьох елементів:

Основна заробітна плата;

Додаткова заробітна плата;

Інші заохочувальні та компенсаційні витрати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм (норм часу, норми виробітку, норми обслуговування та інші). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

До фонду основної заробітної плати, крім заробітної плати, нарахованої за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці, включають:

Суму процентних або комісійних нарахувань, в залежності від обсягу виручки (доходу, прибутку), отриманої від реалізації продукції, робіт та послуг у випадках коли вони є основною заробітною платою.

Суму авторських гонорарів працівників мистецтва, оплата яких здійснюється за ставками чи розцінками за відповідні роботи.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлених норм, за трудові успіхи, винахідливість та особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством та премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

До фонду додаткової заробітної плати входять:

Надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів кваліфікованим робітникам, зайнятих на особливо - відповідальних роботах;

за класність водія, робітникам локомотивних бригад бригадирам із числа робітників, не звільненим від основної роботи, за знання іноземної мови; за суміщення професій та розширення зон обслуговування; за роботу у важких, шкідливих, особливо важких та шкідливих умовах; робітникам на підземних роботах;

Премії робітникам, керівникам спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати; виконання і перевиконання виробничих завдань; підвищення продуктивності праці; поліпшення кінцевих результатів виробничої діяльності; за економію сировини, матеріалів;

Оплату праці у вихідні, святкові та неробочі дні та надурочний час; оплата щорічних відпусток.

До інших заохочувальних та компенсаційних витрат включаються;

* Виплати за підсумки роботи організації за рік;

* Компенсаційні та інші грошові оплати, які не передбачені актами чинного законодавства;

Оплати простою не з вини працівника;

Винагороди за винаходи та раціоналізації пропозицій;

Матеріальна допомога.

За функціональним призначенням доплати та надбавки є самостійними елементами заробітної плати, які призначаються для компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов праці, котрі не враховано в тарифних ставках і посадових окладах. Вони відрізняються від тарифної заробітної плати необов'язковістю і не постійністю, а також рухливістю залежно від співвідношення фактичних та нормативних умов праці. Закон України «Про оплату праці» передбачає, що умови запровадження та розміри надбавки, доплат, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій чинного законодавства і згідно з генеральною та галузевими Угодами.

Доплати до заробітної плати класифікують передусім за ознакою сфери трудової діяльності.

За цією ознакою розрізняють доплати, які:

Не мають обмежень щодо сфер трудової діяльності;

застосовуються тільки в певних сферах прикладання праці.

До першої групи зараховують доплати:

за роботу в наднормовий час;

особам, які не досягли 18 років і мають скорочену тривалість робочого часу;

робітникам, які внаслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчими від наданих ним тарифних розрядів;

за час простою та вразі невиконання норм виробітку та виготовлення бракованої продукції не з вини робітника.

Класифікація доплат до заробітної плати, що здійснюється лише в певних сферах прикладання праці, наведено в таблиці.

Стосовно сутності надбавок до заробітної штати варто наголосити, що вони мають бути чітко вираженого стимулюючого характеру і завжди зв'язуються з діловими якостями конкретного працівника.

Таблиця 1.1

Класифікація доплат до заробітної плати, що існують у певних сферах діяльності

Група доплат	Перелік можливих доплат
Перша: доплати, що мають водночас стимулюючий, компенсуючий характер.	- За суміщення професій; - За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; - На період освоєння нових норм трудових витрат; - Бригадирам з робітників, яких не звільнено від основної роботи; - За ведення діловодства та бухгалтерського обліку; - За обслуговування обчислювальної техніки.
Друга: доплати компенсаційного характеру за умови праці, що відхиляються від нормальних.	- За роботу у важких, шкідливих та особливо важких та шкідливих умовах; - За інтенсивність праці; - За роботу у нічний час; - За перевезення небезпечних вантажів.
Третя: доплати, зв'язані з особливим характером виконуваних робіт (сезонністю, віддаленістю, невизначеністю оплати праці, тощо)	- За роботу у вхідні дні, що є робочими за графіком; - За багатозмінний, режим роботи; - Водіям, які працюють на автомобілях; - За ненормований робочий день і роз'їзний характер праці; За дні відпочинку, що надаються за роботу понад нормальну тривалість робочого часу в разі вахтового методу організації робіт; За роботу понаднормову тривалість робочого часу в період масового приймання й закладання на зберігання с/г продукції; За роз'їзний характер праці.

Надбавки до заробітної плати за високі досягнення в праці мають відповідати конкретним результатам діяльності спеціаліста і запроваджуються на тих ділянках роботи, де застосовуються показники вимірювання досягнень. Доцільно встановлювати такі надбавки передусім лінійному персоналу (майстрам, начальникам дільниць, цехів), а також спеціалістам, які забезпечують стабільне поліпшення показників діяльності відповідного підрозділу та підприємств в цілому.

1.3 Визначення планового фонду заробітної плати

Планування фонду оплати праці на підприємстві і розрахунок середньомісячної заробітної плати окремих категорій персоналу здійснюється після визначення необхідної чисельності працівників, трудомісткості виконання робіт та послуг та інших показників. Загальний фонд заробітної плати визначається в залежності від діючих на підприємстві форм та систем оплати праці. При цьому можуть бути використані як укрупнені, так і уточнені методи розрахунку.

У ринковій економіці фонд заробітної плати різних категорій працівників може бути розраховано укрупнено, наприклад за сумарною трудомісткістю планової виробничої програми чи за діючим мінімальним рівнем оплати праці або за іншими показниками, наприклад, за нормативом заробітної плати на 1 грн. продукції, робіт та послуг. Останній метод використовується при стійкому характері структури виробництва продукції і і незначних змінах питомої ваги окремих видів продукції у загальному виробництві. Річний фонд заробітної плати (Фр) основних робітників планується на основі даних про трудомісткість та складність робіт:

Фр= Тпл*ГСс* (1+Кд), (1. 7)

Тпл - це планова річна трудомісткість виробничої програми, год.

ГСс - це середня тарифна годинна ставка, грн./год;

Кд - коефіцієнт додаткової оплати праці з врахуванням премії.

Фонд оплати праці всіх категорій ПВП може бути розрахований і за мінімумом місячної оплати, встановленим на плановий період.

Фр=12*Мм*Чпвп*Кф*(ККд), (1.8)

Мм- діючий місячний мінімум оплати праці працівника;

Чпвп - загальна чисельність промислово - виробничого персоналу;

Кф - середній кваліфікаційний коефіцієнт робітників.

Середньомісячна заробітна плата окремих категорій працівників Визначається відношенням річного фонду оплати праці до середньої чисельності певного персоналу:

Зр=Фр/Чф, (1 9)

Чф - середньорічна чисельність працівників.

При плануванні річного фонду оплати праці працівників необхідно визначити суму податкових відрахувань з фонду заробітної плати;

Фg=Фр*Кн, (І 10)

Фg - фонд податкових відрахувань;

Кн - сумовий податковий коефіцієнт.

У сучасних умовах загальний податок на заробітну плату складає 37,5% від всіх доході працівників. У цю суму включають наступні нарахування на оплату праці:

Пенсійний фонд - 33,2%;

Фонд соціального страхування - 4%;

Фонд соціальна захисту на випадок безробіття - 1,5%.

Фонд заробітної плати планується за категоріями працівників, тобто

окремо планується за категоріями працівників, тобто окремо планується ФЗП робітників та ФЗП інших категорій працівників.

Різновидами ФЗП робітників є: годинний, денний, місячний ФЗП. Годинний ФЗП включає:

Оплату за тарифними ставками;

Преміальні доплати; доплату за роботу в нічний час;

Доплати незвільненим бригадирам;

Доплати за навчання учнів;

Доплати кваліфікованим працівникам за високу професійну майстерність;

Доплати за роботу в шкідливих умовах праці.

Оплата за відрядними розцінками (Овр) визначається:

Овр = Рі*Qі (і.12)

Рі - величина розцінки на іншу продукцію, грн.;

Qі - обсяг випуску іншої продукції, шт.

Оплата за тарифними ставками

Отс = ТСі*Ті (1.13)

ТСі - величина годинної тарифної ставки робітника першого розряду, грн.

Ті - трудомісткість продукції, виготовленої робітниками першого розряду, год.

Або Оте = ТСс * Фпл * Чроб.с. (1.14)

ТСс - середня годинна тарифна ставка робітників, грн.

Фпл - плановий ефективний фонд часу роботи робітника за рік,

Чроб.с. - середньорічна кількість робітників, чол.

Величина премій визначається виходячи із проценту премій і величини ФЗП, нарахованими за тарифними ставками і відрядними розцінками.

Доплата за роботу у нічний час визначається виходячи із проценту доплати (до 40%) величини годинних тарифних ставок і кількості нічних годин (нічними вважається час з 22 год. вечора до 6 год. ранку).

Доплату за роботу в шкідливих умовах визначають виходячи з розміру доплат та тарифних ставок. необхідно розрізняти важкі та шкідливі умови праці (доплата 12%) та особливо важкі і шкідливі умови (доплата 20%).

Доплата незвільненим бригадирам встановлюється виходячи із проценту доплати та тарифних ставок бригадирів. Якщо в бригаді від 5 до 10 чоловік, та доплата складає до 15%, якщо 10-25 чоловік, то 25%, а якщо більше 25 робітників - 35% від тарифної ставки.

Доплата за до навчання учнів розраховують залежно від строку, складності підготовки учнів, характеру виробництва і кількості учнів. Величина доплати тут -- величина абсолютна, встановлена на одного учня.

Доплати за високу професійну майстерність здійснюють залежно від рівня кваліфікації робітника (З розряд - 12%, 4 розряд - 16%, 5-20%,6-24%).

Денний ФЗП - де плата за відпрацьований час у людино-днях. Він містить крім фонду заробітної плати доплати підліткам за скорочений робочий день, оплата внутрішньо-змінних простоїв, що виникли не з вини робітника та доплати за надурочні роботи. Фонд місячної заробітної плати включає денний фонд заробітної плати і доплати за чергові та додаткові відпустки, вислугу років, вихідну допомогу при звільнені у зв'язку з призивом в армію.

До звільненого фонду місячної заробітної плати входить також оплата І цілоденних простоїв не з вини робітника.

Планування ФЗП керівників ІТП, службовців і МОП. ФЗП вказаних категорій такий сам і робітників. Але слід мати на увазі, що ці категорії оплачуються за погодинною системою оплати праці. Як правило, їм встановлюють посадові оклади. Для визначення ФЗП потрібно посадові оклади помножити на кількість працівників і на кількість місяців роботи кожного з них у плановому періоді.

Оплата праці ЇТП на службовців має деякі специфічні властивості, пов'язані з тим, що:

Ця категорія працівників виконує функції, які не піддаюються нормуванню;

Для них важко персоніфікувати результати виробництва.

Крім погодинної оплати праці може використовуватися відрядна форма лише як виняток для ІТП та службовців, праця яких може бути про нормована.

Згідно з чинним законодавством галузевою тарифною Угодою керівникам, спеціалістам і службовцям можуть встановлюватись доплати та надбавки:

Доплати за суміщенням посад;

Надбавки за профмайстерність;

Доплати за виконання планових, важливих завдань;

Надбавки за високі досягнення в праці;

Доплати за тимчасово відсутніх працівників

2. Планування зарплати працівників підприємства ВАТ «Українська тютюнова компанія»

2.1 Характеристика діяльності Монастирського тютюнового заводу

В 1867 році місто Монастирська, в якому проживало 3453 чоловіки увійшло до складу Бучацького повіту. Одним з найбільших підприємств Галичини стала Монастирська тютюнова фабрика. В 70-х роках 19 століття тут працювало 500 робітників. Щоденно на підприємстві перероблялось 15 ц сировини. В1867 році тютюн доставляли 7686 господарств, вирощували його на площі 625,2 га. Але економічна криза, що охопила тоді Галичину, призвела до різкого скорочення виробництва і розорення селян. Вже в 1870 році тютюн постачали фабриці лише 4290 господарств з площею посіву 311,4 г. На підприємстві широко застосовувалась жіноча та дитяча праця. Фабрика мала свою платну лікарню.

В1904 році Австроугорською державою був побудований фабричний корпус. Наприкінці липня 1915 року Монастирська захопила Австрійські війська, було проведено евакуацію на захід майже всього населення, а також вивезено устаткування тютюнової фабрики.

Після Першої Світової війни, при встановленні польської держави наприкінці 20-х років фабрику було поновлено в 1924 році. В той час на території заводу розміщалось два підприємства: тютюнова фабрика та ферментаційний завод, якими управляли два директора.

Після економічної кризи 1929-1933 років промисловість довший час була в занепаді. Виробництво тютюну становило 325 га, обсяг заготівлі тютюну становить на той час 800т в рік, на вулицю було викинуто десятки працівників. Якщо на тютюновій фабриці 1929 року працювало 750 чоловік. Вересень 1939 року став для трудящих Монастирська справжнім святом визволення з під польського гніту. Із встановленням Радянської влади значно збільшилось виробництво сигарет.

4 липня 1941 року гітлерівці захопили місто. За період тимчасової окупації фашисти пограбували і вщент знищили ферментаційний завод. З тютюнової фабрики залишився тільки один корпус. Після звільнення міста в 944 році завод поступово відбудувався. В 50 роках робітники приймались на роботу посезонно, тобто на період ферментації. Транспорту на за воді було мало, пара коней, що їздили по тютюн на залізничну станцію в Пишківці. Агрономи ходили нишком на полях. Заготівна площа посіву становила в 1995 році 60 га, в 1950-700 га.

З 1961 по 1965 роки відбудовано фабричний корпус, побудовано ще дві ферментаційні камери, встановлено ліфти, транспортери і інші механізми, побудовано два складських приміщення.

В 1973 році на заводі введено в дію новий виробничий корпус, загальною площею 10000 квадратних метрів. В 1980 році налагоджено реконструкцію фабричного виробництва по випуску курильних виробів. В 1981 році фабричне виробництво дало свою першу продукцію, випуск курильних виробів за 1 рік становив 365 млн. шт. У 1987 році випущено 1,2 млрд. шт.

При організації виробництва курильних виробів 1981 року випускають сигарети тільки 4 класу «Беломор - канал». В даний момент асортимент їх урізноманітнився і випускаються сигарети класу - ІІ «Польот», ІІІ класу «Ватра», 4 класу «Верховина». Сигарети поставляють в Тюмень, Тернопільську обл., Дніпропетровську область. На підприємстві запущено в дію дві лінії підготовки тютюну до різання і дві тютюнорізані машини Д5-ЗТР.

Для випуску етикеточної продукції для упаковки сигарет введений в дію один п'ятирядний весікальнопечатний автомат СДА-3 і один чотирядний ДО-5 виробництва ФРГ. В 1987 році було виготовлено 57 млн. штук.

В 1986 році для зволоження тютюну на лінії підготовки тютюну до різання встановлена нова Болгарська вакуум-камера ВК-1000, внаслідок чого покращилась якість різаного тютюну.

В 1950-60 роках було засновано токарний, столярний, газозварювальний цехи.

Побудована котельня. З 1950-1980 роки нараховувалось більше десятка одиниць техніки.

2.2 Організація оплати праці підприємства

При розробці положення про оплату праці працівників ВАТ Українська тютюнова компанія» за основу взято галузеву Угоду між Державним департаментом продовольства Мінагрополітен України та центральним комітетом профспілки працівників на 2001-2002 роки.

Підприємство встановлює заробітну плату в межах коштів, які надходять на підприємство.

Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців здійснюється на основі схеми посадових окладів на ВАТ «Українська тютюнова компанія», які затверджуються головою правління Писаренко за погодженням з профспілковим комітетом підприємства.

Оплата праці працівників цеху залежить від збільшення обсягів виробництва, розширення асортименту і підвищення якості продукції, зниження витрат на виробництво і тарифно-кваліфікаційного рівня.

Тепер про джерела нарахування різних виплат, що разом становлять заробітну плату. Коли створений підприємством кінцевий продукт з'являється на балансі, що можна вважати витратами на оплату праці потенційно «несеними, вже тому, що кожен з працівників вклав свою частку власною працею і має право сподіватись на компенсацію. Отже, підприємство формує фонд заробітної плати виходячи із кінцевого результату своєї діяльності. Річний фонд заробітної плати на ВАТ «Українська тютюнова компанія» визначається множенням середньої заробітної плати працівникам на кількість робітників і на 12.

Фр=293*159*12

Фр=559044 грн

2.3 Методика розрахування планового фонду заробітної плати за категоріями працівників

Основою визначення планового фонду заробітної плати є вихідні дані: виділення окремих категорій працюючих; промислово-виробничого та виробничого персоналу і визначення виробничої програми і її трудомісткості і складу та рівня кваліфікації працівників, потрібних для виконання програми; діючої тарифної системи; систем і форм оплати праці норм і документального обслуговування і законодавчих актів з праці та заробітної плати.

Фонд заробітної плати поділяється на годинний, денний, місячний квартальний, річний). Годинний фонд складається із заробітної плати, в яку входить плата за відпрацьований час за тарифними ставками, та відрядними розцінками, премії за відрядно - преміальною формою оплати праці. Премії робітників погодинників, за роботу у нічний час, доплату бригадирам, оплату за навчання учням.

Денний фонд зарплати являє собою весь фонд зарплати, нарахованої робітниками підприємства.

Після цього виконують окремі розрахунки так, заробітну плату основних робітників-відрядників визначають множенням поштучної розцінки на обсяг завдання випуску продукції (робіт). Розрахунки ведуть за всіма професіями робітників - відрядників, зайнятих, на роботах, які нормуються в розрізі цехів. Далі дані по цехах зводяться (методом підсумку) у єдиний план підприємства.

Оплату праці в сигаретному цеху працівникам встановлюють у відрядній системі.

Випуск сигарет

Спеціальність	Розряд	Норма виробітку, тис. шт. сигарет	Розцінка за 1 млн. шт випуску сигарет
		1год	8год
Машиніст регулювальник	6	75	600	36,00
Машиніст регулювальник	5	75	600	34,00
Машиністка	3	75	600	24,00

Наклеювання акцизних марок на сигарети

Спеціальність	Розряд	Норма виробітку, тис. шт. сигарет	Розцінка за 1 млн. шт випуску сигарет
		1год	8год
Машиніст регулювальник	5	560	4480	6,0
Машиністка	3	70	560	28,0

Заклейка коробів

Спеціальність	Розряд	Норма виробітку, тис. шт. сигарет	Розцінка за 1 млн. шт випуску сигарет
		1год	8год
Заклепник коробів	2	52	416	0,03

Відрядна заробітна плата заклейщика коробів визначається шляхом множення кількості одиниць виробленої продукції на розцінку за 1 штуку продукції.

Дпвс=3710,3*0,03=111 грн. 31 коп.

Випуск коробів

Спеціальність	Розряд	Норма виробітку, тис. шт. сигарет	Розцінка за 1 млн. шт випуску сигарет
		1год	8год
Машиніст зашивання машинних коробів	3247	37650,032	416	0,03

Місячні оклади для працівників сигаретного цеху

	Назва професії	Місячна заробітна плата, грн
1.	Слюсар старший	500
2.	Обліковець	465
3.	Паспортист - маркірувальник	450
4.	Робітник з благоустрою виробничих приміщень	420
5.	Зачищик тютюну	465
6.	Робоча на бротобойці	420
7.	Клеєвар	420
8.	Транспортувальник вантажів	460
9.	Завідуюча кладової	420

Оплата робітників - погодинників визначається множенням кількості відпрацьованих годин на тарифну ставку і чисельність робітників.

Порядок проведених розрахунків мінімальних тарифних ставок, Згідно Декрету кабінету Міністрів України відображений у таблиці №2.

Годинні тарифні ставки робітників ВАТ «Українська тютюнова і компанія».

Таблиця 2

Розряди

	1	2	3	4	5	6
Годинні тарифні ставки робітника	1,13	1,25	1,50	1,75	2,0	2,26
Доплати за шкідливі умови праці, 5%	0,06	0,06	0,08	0,09	0,10	0,11
Доплата за роботу у вечірню зміну, 20%	0,23	0,25	0,30	0,35	0,40	0,45
Доплата за роботу у нічну зміну за кожну годину роботи, 40%	0,45	0,50	0,60	0,70	0,80	0,90

Оплату праці працівників механічного цеху встановлюють згідно годинних тарифних ставок в залежності від розрядів працівника.

Оплату праці працівників будівельного цеху проводиться згідно тарифних ставок в залежності від розрядів працівників.

Оплату праці працівників тютюнового цеху проводиться згідно годинних тарифних ставок в залежності від розрядів працівників..

Оплату праці працівників ферментаційного виробництва проводиться згідно годинних тарифних ставок в залежності від розрядів працівників. Місячні оклади працівників ферментаційного цеху.

	Спеціальність	Місячний оклад, грн.
1	Водій погрущика	560
2	Транспортувальник	520
3	Прибиральник виробничих приміщень	420

Зарплату працівників служби охорони встановлюють погодинно, 2,0 грн. За годину.

D=S*t

D=2.0*230=460 грн.

Для працівників служби охорони Бережанської бази годинна тарифна ставка становить 1,80 грн.

D=1,80*218=440,40 грн.

Сума нарахованої заробітної плати записується в особовій картці бліку заробітної плати.

Із сукупного доходу працівника отримують такі види податків:

Прибутковий податок, який визначається за шкалою:

Відрахування у пенсійний фонд.

Відрахування у фонд зайнятості.

Відрахування соціального страхування від втрати тимчасової працездатності.

Працівники транспортного відділу проводять доплату :

За ненормований робочий день -25% місячного окладу;

За експлуатацію товарно-матеріальних цінностей водіями вантажних автомобілів - 25% від зарплати.

Водіям вантажних і легкових автомобілів доплачують добавки за класність

клас - 25%

клас - 10%

Оплату праці працівників в надурочний час проводять в подвійному розмірі, як і святкові та неробочі дні.

Сума заробітної плати може виплачуватися у вигляді допомоги по листку по непрацездатності

Сума зарплати =( 420 * 6 / 124 )* 24 =488

Якщо працівник «Української тютюнової компанії» перебуває на лікарняному 5 днів, то підприємство оплачує лікарняне, якщо більше, то різницю оплачує фонд соціального страхування.

Відпускні назначаються з врахуванням сукупного доходу за 12 місяців

Сума зарплати = (420 * 12 / 262) * 24 = 462

Відповідальність за правильне нарахування зарплати покладають начальників цехів, майстрів, бригадирів.

3. Вдосконалення планування фонду зарплати працівників підприємства

Вдосконалення планування заробітної плати на підприємстві «Українська Тютюнова компанія» можлива за рахунок збільшення розцінки на одиницю виготовленої продукції. Коли ми підвищуємо розцінку необхідно покращити якість продукції, створити відділ контролю за якістю продукції.

Контроль повинен здійснювати начальник відділу.

Необхідністю є жорсткий нагляд за якістю продукції, що в свою чергу Залежить від якості сировини.

Крім покрашення якості продукції підприємство повинно шукати нові ринки збуту. На даний момент основними клієнтами є: «Вітал ТЕР» м. Київ, «Ірина».

Потрібно збільшити кількість укладених угод про збут з іноземними країнами.

3.1 Вдосконалення системи винагородження та преміювання на підприємстві

Стимулююча система винагородження покликана встановити зв'язок між винагородою і перевищенням встановленої норми продуктивності праці.

Система стимулюючого винагородження використовується як засіб мотивації, на додаток до заробітної плати. Класифікують за основами:

За рівнем - індивідуальна, групова або організаційна

За типом праці - управлінська

Для ефективності стимулюючого нагородження необхідно:

Проведення періодичної оцінки робіт;

Справедлива оцінка.

Ключове питання у вимірюванні виконаної роботи - ступінь довіри до адміністрації. Переваги індивідуальних систем стимулювання полягає в тому, що службовці можуть безпосередньо бачити результати своєї пращ, це носить елемент змагання в роботу персоналу. Негативним є те, що відбувається погіршення стосунків в колективі.

Система нагородження може бути прямою та диференційною. На мою думку, на підприємстві ВАТ «Українська тютюнова компанія» слід використовувати диференційовану систему винагородження. Щодо преміювання, то вона видається одноразово за відмінну роботу.

Преміювання працівників ВАТ «УТК» проводиться по результатах роботи, щомісячно в розмірах 20% до тарифних ставок та окладів.

420 * 20% = 84 грн

Участь у розподілі прибутку забезпечує різні річні бонуси з корпоративних прибутків для працівників (застосовують такі фірми як Форд, Мерседес). Участь у розподілі доходів - це преміальна система на колективних засадах, у якій всі члени групи отримують премії, коли перевищено наперед визначені рівні виконання робіт.

Акордна система премій забезпечує кожному працівникові одноразову премію готівкою замість збільшення основного окладу.

Система оплати за знання передбачає оплату праці окремої особи, а не посади.

Підприємство ВАТ «УТК» використовує систему участі у системі розподілу доходів, хоча необхідністю було б використання розподілу прибутків, оскільки ця система об'єднує працівників та керівництво до однієї цілі - вищих прибутків.

Висновок

Основним джерелом доходу найманих працівників на їх частку припадає понад 90% зайнятого працездатного населення) є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі.

Заробітна плата має бути водночас і «годувальницею», і «пряником» і «батогом», і «кермом».

Вона має забезпечувати об'єктивно необхідний для відтворення робочої сили і ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю, моральне і фізичне задоволення від виконаної праці.

Задоволення роботою означає те, що робота мені подобається, особа може не тільки само реалізуватися, а ще й само вдосконалитися, виконуючи іі. Тому питання про оплату праці та її вдосконалення було, є і буде актуальним.

Література

1. «Основи економічної теорії» за редакцією Мочерного С.В., Тернопіль « Т.4РНЕКС» 1993р.

2. «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України» Н.М. Ткаченко, Київ «АСК» 2000 р.

3. «Основи економіки» , І.Ф. Радіонова, І.С. Кравченко, Київ «5одіак-ЕКО» 1995 р.

4. Пушкар М. « Планування і організація підприємств об'єднань комплексів», Київ, 1992 р

5. Методичка « Методичні вказівки і завдання до контрольної роботи з курсу Планування діяльності підприємства», 2001 р.

6. Бойчук С.Р. « Економіка підприємства».

7. Примак О.П. « Економіка підприємства».

Размещено на Allbest.ru