Аналіз змісту декларацій, резолюцій та рекомендацій, прийнятих за підсумками міжнародних конференцій ЮНЕСКО у Грюнвальді, Тулузі та Москві. Створення суспільств медіаінформаційної грамотності. Поширення цифрових технологій та боротьба з дезінфодемією.
Комплексний аналіз складових компонентів навичок "цифрова грамотність", "медіаграмотність", "інформаційна грамотність", "комп’ютерна грамотність", виділено їхні відмінності і подібності. Вивчення рівня володіння населенням навичок цифрової грамотності.
Розгляд форм медіа-арту, що дозволяють переосмислити теоретичні досягнення художнього проектування. Порівняльний аналіз принципів медіа-арту та художнього проектування архітектурного середовища. Характеристика шляхів розвитку художнього проектування.
Аналіз проблеми медіа-інформаційної грамотності в українознавчій науці. Актуальність освітніх стандартів та нормативного законодавства України, сутність поняття медіа-інформаційної грамотності, її місце, роль і значення для розвитку українознавчих студій.
Використання інформаційних технологій у навчальному процесі - один з дієвих засобів, який сприяє ефективності досягнення результату в роботі вчителя українознавства. Характеристика основних компонентів моделі медіа-інформаційно грамотного фахівця.
Розвиток та презентації медіа-мистецтва в Україні, оцінка ролі медіа-арту у культурному житті Львова. Пошук та прокладання комунікативних шляхів між минулим і сучасним, митцем та глядачем. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.
Аналіз впливу глобалізації культури на візуальне сприйняття людини через медіа-мистецтво Львова ХХІ ст. Актуальність концептуального осмислення медіа як особливого соціокультурного феномену. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.
Проаналізовано особливості та напрями мистецтва сучасної аудіовізуальної культури, детерміновані розвитком інтернет-технологій, у т.ч. соціальних медіа. Визначено основні характеристики медіа-мистецтва, опосередкованого розвитком соціальних медіа.
Дослідження місця образу козацтва в мережі Інтернет. Аналіз дослідження теми козацтва у творах різних авторів, виокремлення аспектів, які недостатньо досліджені. Вивчення питання історіографії, яка присвячена інформаційній війні України та Заходу з Росії.
Проблема збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Медіа-освіта як система формування цінностей в умовах становлення медійно-інформаційного освітнього простору. Її розвивальна та захисна функція.
Розкриття проблеми збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Визначення потенціальних можливостей медіа-освіти як механізму забезпечення здоров’я особистості у медійно-інформаційному просторі.
Розгляд медіа-освіти як ціннісно-культурний компонент трансформації суспільства. Медіа-освітні процеси, ступінь впливу на них суб’єктів інформаційної діяльності. Державна медіа-освітня політика як засіб "імунізації" суспільства від негативних наслідків.
Культурологічні параметри реклами як феномену сучасного культурного простору. Художні якості реклами як полікультурного явища сучасного мистецтва. Особливості виникнення та функціонування рекламної естетики в урбаністичному середовищі, у медіа просторі.
Культурологічні параметри реклами як феномену сучасного культурного простору. Основні художні якості реклами як полікультурного явища сучасного мистецтва. Визначення суспільно-політичних та культурно-історичних передумов виникнення рекламної естетики.
Інноваційний потенціал медіатворчості в умовах інформатизації, цифровізації та медіатизації освітнього процесу. Технології творчої реалізації професійної компетентності викладача: трансмедійний сторітелінг, фіджітел, моделювання віртуальної реальності.
Трансформація символічної сутності мистецтва у ХХ-ХХІ ст. Аналіз революційних перетворень художньої практики, пов'язаної із появою й поширенням нових технологій. Огляд сучасних медіа-проектів, що демонструють можливість передавати символічні коди і сенси.
Визначення медіаантропології як можливої форми презентації людини в мас-медійному просторі сучасного інформаційного суспільства засобами філософсько-антропологічного аналізу. Застосування концептів карнавалізації, гротеску і вистави в медійній сфері.
Медіаантропологія як єдина можлива форма презентації людини в мас-медійному просторі сучасного інформаційного суспільства засобами філософсько-антропологічного аналізу. Застосування концептів карнавалізації, гротеску та вистави в медійній сфері.
Проблема медіаосвіти молодих людей - здобувачів вищої освіти. Визначення шляхів впровадження курсу медіаграмотності в освітньо-професійну програму підготовки здобувачів вищої освіти. Вміння протистояти негативним інформаційним впливам і маніпуляціям.
Визначення актуальності формування медіаосвітніх компетентностей у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти. Підготовка викладачів до застосування медіаграмотності в педагогічній діяльності - один із важливих напрямів їх фахової підготовки.
Актуальність формування медіаосвітніх компетентностей у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти. Підготовка викладачів до застосування медіаграмотності в педагогічній діяльності як один із важливих напрямів їх фахової підготовки.
Аналіз сучасного стану інформаційного простору України в умовах протидії російській гібридній агресії. Роль засобів масової комунікації у формуванні інформаційних потоків та порядку денного протидії викликам і загрозам національній безпеці країни.
Дослідження ізраїльського досвіду упровадження медіаграмотності в систему освіти. Етапи вдосконалення навчальних програм з медіаграмотності. Напрями трансформації сучасної медіаосвіти в Ізраїлі. Взаємозв’язок між громадянською освітою й медіаосвітою.
Вплив інформації на здоров’я молоді. Медіаетика та гурманне ставлення до інформації як ключових на шляху до професійного зростання. Навички, якими володіє медіаграмотна і здорова у соціально-психологічному плані людина. Культура роботи з інформацією.
Поняття "медіаграмотність журналіста". Шляхи розвитку вміння та навички критичного мислення, аналітичної оцінки достовірності інформації. Пошук джерел інформації, критерії оцінювання журналістських текстів. Осоливості встановлення правдивості інформації.
Значення завдань, які в ненав’язливій формі на літературному матеріалі формують критичний підхід до сприйняття тексту, дають можливість самостійно підбирати матеріал, порівнювати протилежні точки зору; оцінювання їх ефективності в медіаосвіті.
Осмислюється стан сучасної освіти. Досліджується специфіка формування інформаційної і медіграмотності, медіакомпетентності в умовах соціального дистанціювання через світову пандемію. Розглядаються особливості інформаційної та інтернет-комунікації.
Формування освітніх стандартів, що відображають політичний консенсус стосовно того, що охоплює робота вчителів як завдання прихильників медіаграмотності в школах країни. Аналіз проблемам ролі медіаграмотності в системі освітніх стандартів Америки.
Поняття медіаосвіти. Значення медіаграмотності як життєво необхідної навички в сучасному соціально-політичному та культурному просторі України. Роль цього фактору в засвоєнні інформаційно-комунікаційних технологій. Вісім ключових рівнів медіаграмотності.
Дослідження понять медіаграмотність, медіакомпетентність, інформаційна грамотність, український медійний простір. Принципи застосування медіаграмотності у сучасних умовах, які запропоновані ЮНЕСКО. Співвідношення медіакомпетентності та медіакомпетенції.
