Машина об'ємної дії
Експериментальні дослідження з розроблення машин об'ємної дії модульної конструкції з використанням оригінальної конструкції перетворювача обертального руху в зворотно-обертальний та навпаки на основі сферичного кривошипно-повзунного механізму.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.08.2022 |
| Размер файла | 1,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Хмельницький національний університет
МАШИНА ОБ'ЄМНОЇ ДІЇ
Косіюк Микола Миколайович кандидат технічних
наук, доцент кафедри технології машинобудування
Кравчук Віталій Сергійович аспірант
кафедри технології Машинобудування
м. Хмельницький
Анотація
У сучасній техніці широке використання отримали машини об'ємної дії (МОД): насоси, компресори, пневмо - і гідродвигуни, двигуни внутрішнього і зовнішнього згоряння. Найбільшого поширення набули поршневі машини. Це пов'язано з перевагами, які має цей тип машин, зокрема високі енергетичні показники, надійність та порівняно просте конструктивне виконання. Вони містять щонайменше одну робочу камеру, витісняючий орган і перетворювач напрямку руху, зазвичай кривошипно -шатунний механізм. машина об'ємний дія обертальний
У провідних країн світу проводяться науково-дослідні та дослідно- конструкторські роботи спрямовані на підвищення ефективності МОД, їх надійності і довговічності, зменшення ваги і габаритів, поліпшення екологічних показників, зниження витрати палива тощо. Розробка кінематичних схем і конструкцій нових механізмів і МОД є надзвичайно актуальним завданням.
Авторами проведено комплекс теоретичних і експериментальних досліджень з розроблення МОД модульної конструкції з використанням оригінальної конструкції перетворювача обертального руху в зворотно - обертальний і навпаки на основі сферичного кривошипно-повзунного механізму. Унікальність оборотного перетворювача напрямку руху полягає в тому, що осі симетрії всіх деталей, які обертаються і рухаються, перетинаються лише в одній «центральній» точці, при цьому немає потреби у балансуванні інерційних мас, відсутня вібрація, досягаються високі характеристики з надійності та ресурсу роботи. Він може використовуватися, як механізм перетворення і передавання руху для виконання корисної механічної роботи у різних машинах.
Пропоновані технічні рішення в галузі машинобудування з використанням оборотного перетворювача руху на основі сферичного кривошипно-повзунного механізму є прогресивними і дозволяють створити за одною схемою уніфікований ряд модульних конструкцій МОД, суттєво знизити їх вартість і отримати значний економічний ефект.
Роботу планується продовжити у напрямку оптимізаційного синтезу модулів МОД за різними критеріями, що важливо для їх практичного використання.
Ключові слова. Машини об'ємної дії, механізми, перетворювач руху, двигуни внутрішнього і зовнішнього згоряння, компресори, насоси.
Abstract
Kosiyuk Mykola Mykolaevich PhD of Technical Sciences, Associate Professor, Department of Mechanical Engineering Technology, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi
Kravchuk Vitaly Sergievich Graduate student, Department of Mechanical Engineering Technology, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi,
VOLUME ACTION MACHINE
In modern technology, volume action machines (VAM) such as pumps, compressors, pneumatic and hydraulic motors, internal and external combustion engines are widely used. Piston machines have become the most widespread. This is due to the advantages of this type of machine, including high energy performance, reliability and relatively simple design. They contain at least one working chamber, a displacing body and a transducer, usually a crank mechanism.
Leading countries of the world are conducting research and development works aimed at improving the efficiency of VAM, their reliability and durability, reducing weight and size, improving environmental performance, reducing fuel consumption etc. Development of kinematic schemes and constructions of new mechanisms and VAM is an extremely urgent task.
The authors conducted a set of theoretical and experimental studies on the development of (VAM) modular construction using the original design of the converter of rotational motion into reverse-rotational and vice versa on the basis of a spherical slider-crank mechanism. The unique character of the reversible direction converter is that the axes of symmetry of all rotating and moving parts intersect only at one "central" point. At the same time, there is no need to balance inertial masses; no vibration is noticed as well as high reliability and service life are reached. It can be used as a mechanism for converting and transmitting motion to perform useful mechanical work in various machines.
The proposed technical solutions in the field of mechanical engineering using a reversible motion transducer based on a spherical slider-crank mechanism are advanced and allow to create a unified series of modular structures VAM according to one single scheme, significantly reduce their cost and achieve great economic effect.
It is planned to continue the work in the direction of optimization synthesis of modules VAM according to various criteria, which is important for their practical use.
Keywords. Volumetric machines, mechanisms, transducer, internal and external combustion engines, compressors, pumps.
Постановка проблеми
Машини об'ємної дії: насоси, компресори, пневмо- і гідродвигуни, двигуни внутрішнього і зовнішнього згоряння найшли широке використання в різних галузях машинобудування. Найбільшого поширення набули поршневі МОД. Вони містять щонайменше одну робочу камеру, витісняючий орган, наприклад, поршень (плунжер), або діафрагму (мембрану), виконаний з можливістю прямолінійного зворотно -поступального руху, і перетворювач напрямку руху, здатний сприймати прямолінійний зворотно-поступальний рух з перетворенням його в обертання вала і навпаки.
Підвищення ефективності МОД, їх надійності і довговічності, зменшення ваги і габаритів, поліпшення екологічних показників, зниження витрати палива тощо є надзвичайно актуальним науково-технічним напрямком.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Аналіз патентної активності у провідних країн світу за останні роки свідчить про зростання уваги науковців та конструкторів до розробки МОД різного призначення і про перспективність подальших науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у цій сфері.
Перетворювачі напрямку руху (ПНР) застосовуються в багатьох галузях машинобудування для перетворення безперервного обертання ведучої ланки в зворотно-поступальний або зворотно-обертальний рух веденої і навпаки. Зазвичай перетворювачами напрямку руху для поршневих машини об'ємної дії служать кривошипно-шатунні механізми (КШМ). Однак, як показує практика, ці механізми мають суттєві недоліки, подолати які неможливо в принципі. Мається на увазі принципова неможливість врівноваження шатуна і створення шатуном радіальної складової сили інерції, яка, до того ж, постійно змінює свій напрямок на протилежний, наявність «мертвих точок», значний простір, необхідний для руху, а також неможливість відтворення необхідного закону руху повзуна (поршня). Ці недоліки негативно впливають на динамічні характеристики і знижують ресурс роботи КШМ і, відповідно, МОД в цілому. Інженерна думка вимагає розробки нових механізмів, які сприяли б реалізації машин з більш зручною компоновкою, були б компактні, мали б кращі властивості по вібраціям, частотному спектру, врівноваженості. Тисячі винахідників різних країн і поколінь натхненно шукають ідеальну схему, вільну від недоліків КШМ. Особливо інтенсивно цей процес проходив в ХХ столітті і триває досі. Існують перетворювачі руху, які відмінні від КШМ і мають кращі масогабаритні показники: механізми з плоскою і просторовою обертовими шайбами, механізм з хитною шайбою, механізм "Жіродін", кривошипно- карданний перетворюючий механізм тощо [1-3].
Відома МОД на основі перетворювача напрямку руху у вигляді сферичного кривошипно-повзунного механізму, в якому геометричні осі обертання всіх ланок перетинаються в одній центральній точці. Однак уведення перетворювачів напрямку руху усередину корпусів машин утрудняє їх виготовлення, складання і ремонт, зменшує корисний об'єм робочих камер та виключає можливість їх надійного ущільнення. Це негативно позначається на ефективності МОД [4,5].
Метою статті є узагальнення результатів роботи зі створення МОД різного призначення, оснащених оборотним перетворювачем напрямку руху на основі сферичного кривошипно-повзунного механізму.
Виклад основного матеріалу
Авторами проведено комплекс теоретичних і експериментальних досліджень з розроблення МОД модульної конструкції, перетворювач руху якої надійно і з високим коефіцієнтом корисної дії перетворював би обертальний рух у коливальний чи навпаки, сприяв би створенню МОД з поліпшеними експлуатаційними якостями, зручною компоновкою, кращими властивостями щодо вібрації, врівноваженості, частотного спектра і розширеними функціональними можливостями [6-8].
МОД (рис.1) має модульну структуру і містить двигун або пристрій відбору потужності, наприклад, електричний генератор 1, з 'єднаний з оборотним перетворювачем руху 2, кінематично поєднаний з модулями об'ємної дії 3. Синхронізація роботи всіх взаємодіючих органів МОД здійснюється блоком керування 4, який має кінематичний зв'язок з перетворювачем руху 2.
Рис. 1 Блок-схема МОД
Рис. 2 Просторова схема: а- оборотного ПНР; б - сферичного кривошипно-повзунного механізму
Оборотний ПНР (рис.2) виконаний на основі сферичного кривошипно - шатунного механізму 5, встановленого в корпусі 6 (верхня частина корпусу і кришки підшипникових вузлів не показані). Сферичний кривошипно-шатунний механізм, у якому геометричні осі усіх установлених з можливістю обертання деталей перетинаються в одній «центральній» точці, має вал 7, встановлений у підшипниках 8, рознімний кривошип 9, жорстко зв'язаний з валом 7 у його середній частині і оснащений посадочним місцем для внутрішнього кільця підшипника 10, площина симетрії якого нахилена до геометричної осі вала 7 під кутом, що перевищує 0°, але менший 90° і містить у собі згадану «центральну» точку, повзун 11, виконаний на основі зовнішнього кільця підшипника 10, щонайменше один стрижневий проміжний елемент 12 кінематичного зв'язку повзуна 11 з обоймою 13, що з безперервним зазором вільно його охоплює, і жорстко зв'язану з двома співвісними валами 14, установленими на підшипниках 15. При обертанні вала 7 з кривошипом 9, вал 14 здійснює зворотно-обертальний рух і навпаки.
В залежності від технічних характеристик оборотного ПНР, умов експлуатації можливі різні конструктивні варіанти його виконання. На рис. 3 зображені конструктивні схеми кривошипно -повзунного механізму оборотного ПНР на основі: підшипника ковзання; підшипника кочення і здвоєного циліндричного підшипникового вузла.
Рис. 3 Конструктивні схеми сферичного кривошипно-повзунного механізму оборотного ПНР на основі: а -підшипника ковзання; б -підшипника кочення; в - здвоєного циліндричного підшипника кочення; 1- кривошип; 2 - підшипник ковзання; 3 - підшипник ковзання; 4 - підшипник кочення; 5 - підшипник кочення; 6 - здвоєний підшипник кочення; 7 - голковий підшипник
Унікальність сферичного кривошипно-повзунного механізму оборотного перетворювача напрямку руху полягає в тому, що осі симетрії всіх деталей, які обертаються і рухаються, перетинаються лише в одній «центральній» точці, при цьому немає потреби у балансуванні інерційних мас, відсутня вібрація, досягаються високі характеристики з надійності та ресурсу роботи.
Проведено комплекс віртуальних досліджень оборотного ПНР у програмному продукті SolidWorks Simulation. Це дозволяє ще на стадії проектування швидко провести імітаційне моделювання та розрахунки методом кінцевих елементів з досить високим ступенем достовірності, отримати та проаналізовати результати моделювання, як у числовому, так і графічному вигляді. На рис. 4 представлена кінцево-елементна модель і фрагмент звіту інженерного аналізу ПНР. Проведені моделювання дозволяють поліпшити якість проектування, визначити граничні рівні навантажень і деформацій при прикладених навантаженнях, при цьому отримувати точні результати для критичних компонентів, оптимізувати конструкцію ПНР та деталей й уникнути непотрібних витрат на матеріал. Спираючись на результати комп'ютерного проектування і комп'ютерного інжинірингу, можна зробити конструкцію ПНР економічно вигіднішою і практичнішою.
Рис. 4 Моделі перетворювача напрямку руху: а - кінцево-елементна модель ПНР; б - фрагмент звіту інженерного аналізу ПНР
На ранніх етапах проектування ПНР перед розробниками постає питання про працездатність механізму в цілому, причому з точки зору не тільки забезпечення міцності окремих його частин, а й взаємодії частин і вузлів у процесі роботи. Використовуючи розрахункову схему, представлену на рис. 5, отримано аналітичні залежності, які можуть використовуватися при проектуванні ПНР [6,7].
Рис. 5 Розрахункова схема ПНР: а - поздовжній розріз по вхідному валу; б - розріз А-А по вихідних валах
Кінематичне рівняння обертального руху має вигляд:
де ? - кут повороту (кутове переміщення).
Кутове переміщення вхідного валу
де кутова швидкість вхідного валу щ1
Оскільки кутова швидкість вхідного вала то кутове прискорення
Значення кутової швидкості вихідних валів визначається за формулою:
де г = const, кут нахилу кривошипа.
Кутове прискорення вихідних валів визначається за формулою:
Переміщення обойми визначається за формулою:
При t=0 переміщення S=0.
Передаточне число ПНР визначається за формулою:
На практиці часто бувають заданими не моменти (Мк, Н-м), прикладені до валів, а потужності (N, кВт), які передаються на них або знімаються з них, а також число обертів вала за хвилину (п, об/хв.). Залежність між цими величинами:
де N - виражено в кіловатах, а п - у обертах за хвилину.
На шип повзуна ПНР діє сила P (рис.5). Величина цієї сили визначається за формулою:
де Мъ - згинальний момент у небезпечному перерізі шипа, Н-м: R - відстань від осі до середини шипа, м.
Сила P діє на шип повзуна викликаючи його згин і зріз.
W - момент опору згину, м3:
де d - діаметр шипа кривошипа, м.
Оскільки на шип повзуна діє зусилля зрізу P, то справедлива залежність:
де F - площа:
Здійснюють перевірку умови міцності шипа, порівнюючи величину визначених напружень з допустимими напруженнями згину і зрізу для матеріалу шипа
де - допустиме напруження згину і - допустиме напруження зрізу для матеріалу шипа.
Значення кутової швидкості і кутового прискорення вихідних валів залежно від кута повороту вхідного вала визначені в системі Mathcad представлені в таблиці 1. Графік залежності - на рис.6.
Таблиця 1
Значення кутової швидкості і кутового прискорення вихідних валів
|
Кут повороту вхідного вала, ф град. |
0 |
45 |
90 |
135 |
180 |
225 |
270 |
315 |
360 |
|
|
Кутова швидкість вхідного валу, юі рад/с |
52,36 |
52,36 |
52,36 |
52,36 |
52,36 |
52,36 |
52,36 |
52,36 |
52,36 |
|
|
Кутова швидкість вихідного валу, Ю2 рад/с |
0 |
37,02 |
52,36 |
37,02 |
0 |
-37,02 |
-52,36 |
-37,02 |
0 |
|
|
Кутове прискорення вихідного валу, 82 рад/с2 |
2741 |
1938 |
0 |
-1938 |
-2741 |
-1938 |
0 |
1938 |
2741 |
Рис. 6 Значення кутової швидкості (а) і кутового прискорення (б) вихідних валів залежно від кута повороту вхідного вала
Проведені дослідження, оборотного ПНР на основі сферичного кривошипно-повзунного механізму показали, що кутові прискорення робочого органу (обойми) в крайніх положеннях малі. Така властивість є надзвичайно позитивною. Обойма плавно підходить до упора і різко розганяється в місцях, близьких до середнього положення обойми, де виникає максимальна кутова швидкість. Такий режим коливання робочого органу (обойми) не вимагає установки гальм (демпферів).Тому оборотний ПНР на основі такого механізму істотно надійніший і має більш високий к.к.д. у порівнянні з рівнем техніки.
Вал з кривошипом ПНР має кінематичний зв'язок із органом керування клапанно-розподільною системою і оснащується маховиком. Це забезпечує виконання алгоритму функціонування МОД і стабілізує обертання валу незалежно від того, чи він є ведучою кінематичною ланкою для приводу компресорів чи насосів, чи він є валом відбору потужності від модулів об'ємної дії, що працюють як двигуни.
Оборотний ПНР виготовляють з використанням відомих у промисловості матеріалів, устаткування та інструментів. Він може виконувати різні функції і використовуватися у різних механізмах, пристроях, машинах:
Модульна структура машини дозволяє використовувати лопатеві, аксіально-рухомі, наприклад, зубчасто-рейкові або радіально-рухомі (тангенціальні), наприклад, шарнірно-важільні механізми для забезпечення надійного і ефективного кінематичного зв'язку з поршневими (плунжерними) або діафрагмовими (мембранними) витісняючими органами МОД.
Рис. 7 Схеми модулів об'ємної дії: а-лопатевого; б - радіально-поршневого; в- аксіально-поршневого
Лопатевий модуль об'ємної дії (рис.7, а) містить корпус 1 з двома радіальними виступами 2 і каналами для подачі рідкого або газоподібного робочого тіла (клапанно-розподільну систему не показано). Вал 4 містить лопаті 5 і виконаний з можливістю здійснювати зворотно-обертальний рух. Для забезпечення герметичності робочих камер використовуються ущільнення 3 і 6.
Радіально-поршневий (тангенціальний) модуль об'ємної дії (рис.7, б) оснащують, наприклад, шарнірно-важільним механізмом. Під дією рідкого або газоподібного робочого тіла (клапанно-розподільну систему не показано) поршні 7 завжди рухаються у протилежному напрямку, якщо один рухається вгору, другий рухається вниз. Зусилля від поршнів передається на вал 8 двоплечим важелем 9.
Аксіально-поршневий модуль об'ємної дії (рис.7, в) складається з співвісно розташованих циліндрів з поршнями і оснащений, наприклад, зубчасто-рейковим механізмом. Під дією рідкого або газоподібного робочого тіла (клапанно-розподільну систему не показано) лінійне переміщення штока - рейки 10 перетворюється в обертальний рух зубчастого колеса 11, закріпленого на валу 12.
При оснащенні МОД додатковими взаємодіючими органами, зокрема стандартними систем запалювання, живлення, змащення і охолодження, вона, здатна працювати як двигуни внутрішнього згоряння на рідкому або газоподібному паливі в режимі внутрішнього або зовнішнього сумішоутвор ення.
При додатковому оснащенні, МОД суттєво розширює свої функціональні можливості, зокрема, як двигун зовнішнього згоряння [9,10]. Парогенератор такого пристрою виконують у вигляді об'ємної порожнини. У ньому відсутня поверхня кипіння води, яка визначає габарити пристрою. Вода під тиском впорскується у внутрішню порожнину, температура стінок якої підтримується високотемпературним факелом, сформованим спеціальним пальниковим пристроєм, оснащеним модулями підготовки і подачі палива, гарячого повітря і перегрітої водяної пари в зону горіння. Що ж стосується теплопровідності металу, з якого виготовляється порожнина парогенератора, то вона збільшується з підвищенням температури. Тому через одну і ту ж поверхню можна передати більшу потужність теплової енергії, що знову ж таки веде до зменшення габаритів пристрою.
Відомо, що вуглець, що міститься в розпечених частинках сажі при температурі 1000-1200°C забирає атомарний кисень у води, перетворюючись при цьому з твердого тіла в газоподібний за формулою: H 2O + С = CO+H2. Таким чином, область горіння палива, що містить вуглець, який виробляє велику кількість частинок сажі, насичується киснем, віднятим у води і перетворюються в окис вуглецю CO. Крім того, звільняється молекулярний водень. Теплота згоряння водню в три рази перевищує теплоту згоряння вихідного палива, а наявність в зоні горіння перегрітої пари прискорює горіння окису вуглецю. Монооксид вуглецю (чадний газ), що утворився в топці, займається при температурі в 700°C і горить з температурою, що досягає 2100°C.
Всі перераховані вище фактори дозволяють спалювати різні види палива (тверді, рідкі, газоподібні) з дуже гарною якістю, що підтверджується експериментами. А головне, при горінні не утворюється сажа та інші шкідливі викиди - всі тверді вуглеводневі частинки газифікуються з утворенням чадного газу і водню. Ті, в свою чергу, згораючи, утворюють нешкідливі воду і вуглекислий газ. В результаті викиди при спалюванні з використанням перегрітої пари не тільки відповідають діючим екологічним нормативам, а й мають в рази нижчі в порівнянні з гранично допустимими концентраціями значення. Такі двигуни зовнішнього згоряння мають суттєві переваги перед ДВЗ, а саме:
- суттєве зменшення шкідливих викидів в атмосферу і економічне використання пального;
- високий коефіцієнт корисної дії;
- відсутність вібрацій;
- ідеальна тягова характеристика і низька вартість;
- можливість роботи на будь-якому паливі, відходах нафтопереробки і харчової промисловості.
Функціональна можливість МОД працювати за замкненим термодинамічним циклом Стірлінга, досягається шляхом її оснащення додатковими взаємодіючими органами, зокрема нагрівачем, рекуператором і холодильником робочого тіла, які з'єднані термоізольованими каналами. Робочі камери машини заповнюється робочим тілом (газом) під початковим надлишковим тиском. У робочих камерах одночасно здійснюються такти термодинамічного циклу Стірлінга: впуск, стиснення, підведення тепла, робочий хід, випуск, відведення тепла.
Вирішення проблеми ущільнення рухових частин найбільш повно відповідає виконання внутрішньої поверхні його корпусу циліндричною. Герметизація замкнутих обсягів модулів об'ємної дії забезпечується за рахунок точності виготовлення деталей і установки лабіринтових або інших ущільнень. Види контактів та ущільнень у різних МОВ зображені на рис. 8. Т-подібна форма січення лопаті різко збільшує її жорсткість і площу контакту, що забезпечує надійність ущільнення робочих камер лопатевих модулів різного призначення.
Рис. 8 Види контактів та ущільнень у модулях об 'ємної дії: а - лопатевий; б - поршневий; в - мембранний
У порівнянні з поршневими пневмоциліндрами мембранні модулі об'ємної дії простіші у виготовленні через відсутність точних посадок контактних поверхонь, мають високу герметичність робочої камери, не вимагають мастила та якісного очищення робочого тіла.
На рис.9, а зображено просторову схему машини (клапанно -розподільну систему не показано), оснащеної двома лопатевими модулями об'ємної дії 1, які кінематично зв'язані муфтою 2 з оборотним ПНР 3 (верхня частина корпусу, кришки підшипникових вузлів і маховик не показані).
На рис. 9, б зображено просторову схему машини (клапанно-розподільну систему не показано), оснащеної 2-ма поршневими модулями об'ємної дії 4, які кінематично зв'язані одноплечим важелем 5 з оборотним перетворювачем руху 6 (верхня частина корпусу, кришки підшипникових вузлів і маховик не показані).
На рис.9, в зображено просторову схему машини (клапанно -розподільну систему не показано)) з мембранним модулем об'ємної дії 7, який оснащений, зубчасто-рейковим механізмом. Під дією рідкого або газоподібного робочого тіла (клапанно-розподільну систему не показано) лінійне переміщення штока- рейки 8 перетворюється в обертальний рух зубчастого колеса 9, закріпленого на валу 10 оборотного перетворювача напрямку руху 11.
Рис. 9 Просторові схеми МОД: а - з лопатевим модулем об'ємної дії; б - з поршневим модулем об'ємної дії; в - з мембранним модулем об'ємної дії
Природно, що при виборі конкретних форм практичного здійснення МОД можливі довільні комбінації, які можуть бути доповнені і/або уточнені з використанням звичайних знань фахівців.
Запропонована МОД може працювати як двигуни внутрішнього і зовнішнього згоряння, насоси, компресори, нагнітачі повітря і/або різних газів, пневмо- і гідродвигуни, вакуумні машини, для об'ємного перекачування рідин, наприклад в технологічних лініях для мірного наповнення обсягу(ів). Крім цього, вона здатна працювати як холодильні машини, наприклад на такому загальнодоступному холодоагенті як повітря. Її можна застосовувати у складі переважно промислових морозильників для тривалого збереження швидкопсувних продуктів харчування, або в складі автомобільних, залізничних і корабельних рефрижераторів, а також як двигуни зовнішнього згоряння із замкнутим циклом робочого тіла, наприклад по циклу Стірлінга. Вона може використовуватися для автономного вироблення теплової та електричної енергії в когенераційних установках малої потужності.
Завдяки своїй компактності, врівноваженості, максимальному літражу при обмежених розмірах і високому коефіцієнту корисної дії МОД може знайти широке застосування на спеціальних машинах, де потрібні потужні і економічні силові установки невеликих розмірів.
Висновки
Запропонована модульна МОД з використанням оригінального оборотного ПНР на основі сферичного кривошипно-повзунного механізм. Прийняті технічні рішення є прогресивними і дозволяють створити за одною схемою уніфікований ряд модульних конструкцій МОД, суттєво знизити їх вартість і отримати значний економічний ефект. Роботу планується продовжити у напрямку оптимізаційного синтезу модулів МОД за різними критеріями, що важливо для їх практичного використання.
Література
1. Артоболевский И. И. Механизмы в современной технике: Пособие для инженеров, конструкторов и изобретателей. В 7 т. М.: Наука, 1979-1981.
2. Двигуни внутрішнього згоряння. Теорія [Текст]: Підручник / В.Г. Дяченко; За ред. А.П.Марченка. Харків: НТУ “ХПІ”, 2008. 488 с.
3. Попов С. В., Бучинський М. Я., Гнітько С. М., Чернявський А.М. Теорія механізмів технологічних машин: підручник для студентів механічних спеціальностей закладів вищої освіти. Харків: НТМТ, 2019. 268 с.
4. WO 96/31684 A1, МПК F01C 9/00, F04C 9/00. Обратимый преобразователь направления движения и машина объемного вытеснения на его основе / Бельдий Н.Н., Бельдий В.Н. № РСТ/UA 96/00005; заявл. 07.03.1996; опубл. 10.10.1996.
5. Патент 73771 Україна, МПК F04C 9/00, F01C 9/00. Сферичний кривошипно- повзунний механізм (варіанти) / Притула М.М., Травніков Є.М., Коліщук В.В. №20021210435; заявл. 23.12.2002; опубл.15.09.2005, Бюл. № 9.
6. Патент 143170 Україна, МПК F01C 9/00, F04C 9/00. Оборотна машина об'ємного витіснення з коливальним рухом робочих органів / Косіюк М.М., Косіюк А.М., Кравчук В.С. № u202001307; заявл. 27.02.2020; опубл. 10.07.2020, Бюл. № 13.
7. Косіюк М.М. Модульна оборотна машина об'ємного витіснення / М.М. Косіюк, А.М. Косіюк, В.С. Кравчук // Вісник Хмельницького національного університету. 2020. № 3. С. 105-108.
8. Косіюк М.М. Проектування оборотного перетворювача напрямку руху / М.М. Косіюк, А.М. Косіюк, В.С. Кравчук // Вісник Хмельницького національного університету. 2020. № 6. С. 56-61.
9. Патент 143842 Україна, МПК F01B 23/10, F01K 3/20, F02G 1/043. Когенераційна установка // Косіюк М.М., Косіюк А.М. № u202002008; заявл. 23.03.2020; опубл. 10.08.2020, Бюл.№ 15.
10. Косіюк М.М. Автономна високоефективна когенераційна установка / М.М. Косіюк, А.М. Косіюк // Вісник Хмельницького національного університету. 2020. № 2. С. 84-87.
References
1. Artobolevskij, I. I. (1979-1981). Mehanizmy v sovremennoj tehnike: Posobie dlja inzhenerov, konstruktorov i izobretatelej [Mechanisms in modern technology: A guide for engineers, designers and inventor]. (Vols. 1-7). M.: Nauka [in Russian].
2. Djachenko, V.G. (2008). Dviguni vnutrishn'ogo zgorjannja. Teorija [Internal combustion engines. Theory]. HarkA: NTU “HPI” [in Ukrainian].
3. Popov, S. V., Buchins'kij, M. Ja., Gnit'ko, S. M., Chernjavc'kij, A.M. (2019). Teorija mehanizmiv tehnologichnih mashin: pidruchnik dlja studentiv mehanichnih special'nostej zakladiv vishhoi osviti [Theory of mechanisms of technological machines: a textbook for students of mechanical specialties of higher education]. Harkiv: NTMT [in Ukrainian].
4. Bel'dij N.N., Bel'dij V.N. (1996). WO 96/31684 A1, MPK F01C 9/00, F04C 9/00. Obratimyj preobrazovatel' napravlenija dvizhenija i mashina ob#emnogo vytesnenija na ego osnove / - № RST/UA 96/00005 [WO 96/31684 A1, IPC F01C 9/00, F04C 9/00. СТ PCT / UA 96/00005] [in Russian].
5. Pritula, M.M., Travnikov, Є.М., Kolishhuk, V.V. (2005). Patent 73771 Ukraina, MPK F04C 9/00, F01C 9/00. Sferichnij krivoshipno-povzunnij mehanizm (varianti) / -№20021210435 [Patent 73771 Ukraine, IPC F04C 9/00, F01C 9/00. Spherical crank-slider mechanism (variants) / №20021210435] [in Russian].
6. Kosijuk, M.M., Kosijuk, A.M., Kravchuk, V.S. (2020). Patent 143170 Ukraina, MPK F01C 9/00, F04C 9/00. Oborotna mashina ob^mnogo vitisnennja z kolival'nim ruhom robochih organiv [Patent 143170 Ukraine, IPC F01C 9/00, F04C 9/00. Rotary displacement machine with oscillating motion of working bodies] [in Russian].
7. Kosijuk, M.M. (2020). Modul'na oborotna mashina ob^mnogo vitisnennja [Modular rotary machine of volume displacement]. Visnik Hmel'nic'kogo nacional'nogo universitetu - Bulletin of Khmelnytsky National University, 3, 105-108 [in Ukrainian].
8. Kosijuk, M.M. (2020). Proektuvannja oborotnogo peretvorjuvacha naprjamku ruhu [Design of a rotating converter of the direction of movement]. Visnik Hmel'nic'kogo nacional'nogo universitetu - Bulletin of Khmelnytsky National University, 6, 56-61 [in Ukrainian].
9. Kosijuk, M.M., Kosijuk, A.M. (2020). Patent 143842 Ukraina, MPK F01B 23/10, F01K 3/20, F02G 1/043. Kogeneracijna ustanovka [Patent 143842 Ukraine, IPC F01B 23/10, F01K 3/20, F02G 1/043. Cogeneration unit][in Russian].
10. Kosijuk, M.M. (2020). Avtonomna visokoefektivna kogeneracijna ustanovka [Autonomous high-efficiency cogeneration uni].Visnik Hmel'nic'kogo nacional'nogo universitetu - Bulletin of Khmelnytsky National University, 2, 84-87 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття та головні характерні ознаки технологічної конструкції. Відпрацювання конструкції виробу на технологічність: етапи, напрямки, значення. Технологічні вимоги до конструкції складальних одиниць та рекомендації з поліпшення їх технологічності.
реферат [685,1 K], добавлен 08.07.2011Пристрій для передачі енергії на відстань. Класифікація залежно від способу здійснення: механічні, електричні, пневматичні і гідравлічні. Механічні передачі обертального руху для передачі енергії від двигунів до машин. Види передач обертального руху.
реферат [3,8 M], добавлен 26.09.2009Положення розмірного аналізу конструкції. Основні методичні положення розмірного аналізу машини чи складальної одиниці. Порядок проведення розмірного аналізу конструкції машини чи складальної одиниці. Вибір методу досягнення точності замикальної ланки.
реферат [448,3 K], добавлен 08.07.2011Классификация машин. Описание узлов кривошипно-шатунного механизма, кулачкового, кривошипно-ползунного механизмов. Конструктивные решения цилиндрических зубчатых колёс. Основные требования к машинам. Назначение муфты. Понятие узла и сборочной единицы.
презентация [806,0 K], добавлен 22.05.2017Процес фрезерування, призначення та класифікація фрез. Характеристика та опис конструкції шнекової фрези. Види моделів та їх похибок. Створення математичної моделі для дослідження завантаження зуборізної шнекової фрези, розрахунки та аналіз результатів.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 18.04.2009Будова та принцип дії насоса, переваги та недоліки конструкції. Розробка кривошипно-шатунного механізму. Розрахунок мембранного насосу з плунжерним приводом на фріон. Визначення результуючих реакцій в опорах. Перевірка на статичну міцність черв’яка.
курсовая работа [713,4 K], добавлен 13.12.2012Свердління отворів в деталях машин. Напівкруглі, трубчасті, прямі, спіральні, шнекові та ежекторнi свердлa. Точність обробленого отвору. Зенкери ти їх види. Збірні конструкції розверток. Ріжучі властивості інструменту і продуктивність процесу свердління.
реферат [1,2 M], добавлен 26.04.2009Етапи миючого процесу. Принципи роботи і конструкції пральних машин. Параметри, що характеризують якість прання: відпирання, втрата міцності тканини, ефективність полокання. Технологія процесів прання, полоскання і віджимання в сучасних машинах-автоматах.
реферат [378,8 K], добавлен 17.02.2015Обґрунтування мікросхеми стабілізатора напруги DD1. Електричні параметри. Функціональна схема таймера. Проектування печатної плати. Інтенсивність відмов конденсаторів. Аналіз технологічності конструкції. Коефіцієнт повторення електрорадіоелементів.
курсовая работа [5,7 M], добавлен 01.09.2014Побудова планів швидкостей та визначення кутових швидкостей ланок механізму. Кінетостатичне дослідження шарнірно-важільного механізму. Визначення маси, сил інерції і моментів ланок. Розрахунок законів руху штовхача. Перевiрка якостi зубцiв та зачеплення.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 09.09.2010
