Рекламодавець - фізична особа або юридичний суб’єкт ринкової діяльності, від імені та коштом якого реклама передається цільовій аудиторії. Діяльність медіа аудиторів як умова покращення якості рекламних послуг, що надаються медійними агентствами.

Стаття присвячена дослідженню термінів "медіа засоби" та "мультимедійні технології". Теоретичний аналіз обох понять дозволив зробити висновок, що дані терміни вживаються у наукових статтях українських та зарубіжних науковців у синонімічному значенні.

Концептуальні підходи організації діяльності майбутніх фахівців дошкільної галузі в умовах медіа середовища. Головні проблеми, пов’язані з розвитком дошкільника в сучасних інформаційних умовах, пропозиції щодо максимізації позитивного впливу медіа.

Інтеграція комунікативного психоаналізу і медіа в Україні. Використання прийомів інтерв’ю, діалогу та бесіди для виявлення больових точок індивіда, соціуму чи нації в цілому. Особливості висвітлення подій засобами фотомистецтва, радіо та телебачення.

Медійний дискурс - процес мовної діяльності, в якому віддзеркалені усі сторони буття, трансльовані посередництвом каналів, здатних працювати за допомогою емоційного налаштування. Медіа-рекламна картина світу як модель віртуально-реальної дійсності.

Культура пам’яті як результат публічних переговорів, які виникають у результаті напруженості між індивідуальним досвідом і пам’яттю, політично нормальною і соціально бажаною пам’яттю і науковою історією. Самовизначення індивідуумів, соціальних груп.

Дослідження процесу соціалізації у сучасному інформаційному просторі. Структура, атрибути медіа, її фактори й засоби. Аналіз ролі медіазасобів у формуванні фахівця нової генерації у закладах вищої освіти. Співвідношення понять медіа- та кіберсоціалізація.

Аналіз невоєнних методів впливу в гібридній війні. Використання технологій створення псевдореальності, які формують бажану для агресора "картину дійсності" у свідомості споживачів інформації. Опис та особливості невоєнних методів ведення гібридної війни.

Ключові документи конференцій ЮНЕСКО, що сприяли розвитку медіа- та інформаційної грамотності у світі. розробка дванадцяти практичних рекомендацій, що сприяють виконанню основних положень Грюнвальдської декларації. Важливість вивчення питань медіаосвіти.

Аналіз змісту декларацій, резолюцій та рекомендацій, прийнятих за підсумками міжнародних конференцій ЮНЕСКО у Грюнвальді, Тулузі та Москві. Створення суспільств медіаінформаційної грамотності. Поширення цифрових технологій та боротьба з дезінфодемією.

Комплексний аналіз складових компонентів навичок "цифрова грамотність", "медіаграмотність", "інформаційна грамотність", "комп’ютерна грамотність", виділено їхні відмінності і подібності. Вивчення рівня володіння населенням навичок цифрової грамотності.

Розгляд форм медіа-арту, що дозволяють переосмислити теоретичні досягнення художнього проектування. Порівняльний аналіз принципів медіа-арту та художнього проектування архітектурного середовища. Характеристика шляхів розвитку художнього проектування.

Аналіз проблеми медіа-інформаційної грамотності в українознавчій науці. Актуальність освітніх стандартів та нормативного законодавства України, сутність поняття медіа-інформаційної грамотності, її місце, роль і значення для розвитку українознавчих студій.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі - один з дієвих засобів, який сприяє ефективності досягнення результату в роботі вчителя українознавства. Характеристика основних компонентів моделі медіа-інформаційно грамотного фахівця.

Розвиток та презентації медіа-мистецтва в Україні, оцінка ролі медіа-арту у культурному житті Львова. Пошук та прокладання комунікативних шляхів між минулим і сучасним, митцем та глядачем. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.

Аналіз впливу глобалізації культури на візуальне сприйняття людини через медіа-мистецтво Львова ХХІ ст. Актуальність концептуального осмислення медіа як особливого соціокультурного феномену. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.

Проаналізовано особливості та напрями мистецтва сучасної аудіовізуальної культури, детерміновані розвитком інтернет-технологій, у т.ч. соціальних медіа. Визначено основні характеристики медіа-мистецтва, опосередкованого розвитком соціальних медіа.

Розгляд медіа-освіти як ціннісно-культурний компонент трансформації суспільства. Медіа-освітні процеси, ступінь впливу на них суб’єктів інформаційної діяльності. Державна медіа-освітня політика як засіб "імунізації" суспільства від негативних наслідків.

Культурологічні параметри реклами як феномену сучасного культурного простору. Основні художні якості реклами як полікультурного явища сучасного мистецтва. Визначення суспільно-політичних та культурно-історичних передумов виникнення рекламної естетики.

Визначення медіаантропології як можливої форми презентації людини в мас-медійному просторі сучасного інформаційного суспільства засобами філософсько-антропологічного аналізу. Застосування концептів карнавалізації, гротеску і вистави в медійній сфері.

Актуальність формування медіаосвітніх компетентностей у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти. Підготовка викладачів до застосування медіаграмотності в педагогічній діяльності як один із важливих напрямів їх фахової підготовки.

Аналіз сучасного стану інформаційного простору України в умовах протидії російській гібридній агресії. Роль засобів масової комунікації у формуванні інформаційних потоків та порядку денного протидії викликам і загрозам національній безпеці країни.

Дослідження ізраїльського досвіду упровадження медіаграмотності в систему освіти. Етапи вдосконалення навчальних програм з медіаграмотності. Напрями трансформації сучасної медіаосвіти в Ізраїлі. Взаємозв’язок між громадянською освітою й медіаосвітою.

Вплив інформації на здоров’я молоді. Медіаетика та гурманне ставлення до інформації як ключових на шляху до професійного зростання. Навички, якими володіє медіаграмотна і здорова у соціально-психологічному плані людина. Культура роботи з інформацією.

Поняття "медіаграмотність журналіста". Шляхи розвитку вміння та навички критичного мислення, аналітичної оцінки достовірності інформації. Пошук джерел інформації, критерії оцінювання журналістських текстів. Осоливості встановлення правдивості інформації.

Значення завдань, які в ненав’язливій формі на літературному матеріалі формують критичний підхід до сприйняття тексту, дають можливість самостійно підбирати матеріал, порівнювати протилежні точки зору; оцінювання їх ефективності в медіаосвіті.

Осмислюється стан сучасної освіти. Досліджується специфіка формування інформаційної і медіграмотності, медіакомпетентності в умовах соціального дистанціювання через світову пандемію. Розглядаються особливості інформаційної та інтернет-комунікації.

Формування освітніх стандартів, що відображають політичний консенсус стосовно того, що охоплює робота вчителів як завдання прихильників медіаграмотності в школах країни. Аналіз проблемам ролі медіаграмотності в системі освітніх стандартів Америки.

Розглянуто поняття медіаграмотності молоді як принципу критичного й аналітичного споживання інформації, її створення і поширення. Доведена необхідність медіаінформаційних знань, умінь і навичок для розуміння медіа і використання їх у повсякденному житті.

Медіадискурс може виступати системою рівнів розвитку особистості, здатності читати, аналізувати та оцінювати медіатексти, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа. Історія дослідження дискурсу наукою в 20-х роках ХХ століття.