Розгляд місця й ролі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів в процесі музично-естетичного виховання, збагаченні культурного й творчого потенціалу учнів підліткового й юнацького віку. Аналіз здатності сприймання й пізнання мистецтва.

Джерела виникнення української музично-естетичної думки та виховання. Громадсько-освітній та культурно-просвітницький рух в Україні. Роль освітніх установ, музичних і культурно-просвітницьких організацій у розвитку музично-естетичного виховання.

Історико-педагогічна реконструкція процесу музично-естетичного виховання дітей та молоді в Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Визначення його основних педагогічних засад та надбань, які стали основою сучасної концепції музичної педагогіки.

Музичне та народно-інструментальне виконавство як фактор музично-естетичного виховання підлітків. Особливості підліткового віку. Підходи до формуванням інтересу до народно-інструментального виконавства підлітків, а також роль і значення даного процесу.

Аналіз поняття музично-естетичного як складного діалектичного процесу розвитку художньо-творчих здібностей людини, здатності її до емоційного сприймання музики. Умови ефективності музичного виховання школярів в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Розгляд музичного виховання як однієї із складових естетичного виховання, що відіграє особливу роль у всебічному розвитку особистості, формуванні єдності емоційної й інтелектуальної сфер особистості, світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій учня.

Теоретичні основи розгляду проблеми музично-естетичного виховання школярів, проблема художньо-естетичного виховання у філософській та педагогічній науці. Використання музично-ритмічних вправ на уроках музичного мистецтва та позакласній виховній роботі.

Уроки музичного мистецтва як важлива сторона виховання дитини, яка сприяє збагаченню її чуттєвого досвіду, підвищує пізнавальну активність і впливає на фізичний розвиток. Особливості музично-естетичного виховання учнів засобами національного фольклору.

Професійна підготовка майбутніх викладачів музичного мистецтва. Художньо-педагогічні проблеми музично-інструментального виконавства, його основні структурні компоненти. Шляхи оновлення та збагачення форм і змісту музично-інструментального виконавства.

Характеристика панорами музичного фестивального руху на прикладі міста Львова. Комплексна структуризація локального музично-фестивального руху на підставі базових характеристик мистецьких подій. Відображення структури музично-фестивального життя міста.

Огляд музично-педагогічної діяльності українського композитора другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. польського походження В. Заремби. Відтворення загальних естетичних, педагогічних та виховних концепцій, спрямованих на професіоналізацію музичної освіти.

Дослідження музично-педагогічної діяльності І. Карабиця. Аналіз праць науковців, хронологічна послідовність музично-педагогічної діяльності Карабиця та її вплив на вітчизняну музичну педагогіку. Вивчення творчої спадщини відомих українських композиторів.

Аналіз музично-педагогічної діяльності композитора К.Г. Стеценка (1908-1909 рр.). Особливості національної художньо-образної специфіки творів митця. Духовно-гуманістична спрямованість музичних образів та естетико-виховний потенціал творчості К. Стеценка.

Вивчення біографії Кирила Стеценка - видатного діяча українського мистецтва: композитора, диригента, педагога та громадського активіста. Розгляд естетико-виховного потенціалу творчості Стеценка у духовно-гуманістичній спрямованості музичних образів.

Життєвий шлях М.Д. Леонтовича та його музично-педагогічна спадщина. Діяльність М.Д. Леонтович в контексті розвитку національної системи освіти. Вплив М.Д. Леонтовича на організацію музичної освіти в Україні в другій половині XIX – початку XX ст.

Музично-просвітницький досвід української громадськості другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Музично-просвітницька та педагогічна діяльність композиторів та видатних музикантів-виконавців Східної та Західної України. Основні напрями та форми.

Музична культура як складний історично обумовлений процес, який своїм корінням йде у глибину віків. Знайомство з музично-просвітницькою та педагогічною діяльністю західноукраїнських композиторів. Аналіз традицій народно-інструментального музикування.

Творчий портрет науковця, педагога, музиканта Святослава Процика. Наукова і педагогічна діяльність музикознавця, співпраця з відомими представниками українського музичного мистецтва. Активізація процесу національного відродження та популяризація музики.

Творчий портрет музикознавця, науковця, педагога, музиканта С. Процика, його наукова і педагогічна діяльність, співпраця з відомими представниками українського музичного мистецтва. Впровадження бандури в навчальний процес музично-педагогічної освіти.

Визначення новаторських музично-педагогічних ідей Болеслава Яворського, спрямованих на розвиток музичного сприймання, мислення та творчості учнівської молоді. Участь музиканта у хоровому виконавстві, що позитивно впливає на його професійний розвиток.

Становлення фортепіанного виконавства і педагогіки в Україні. Розвиток сольфеджіо й музичного диктанту в музичних школах. Вища професійна скрипкова освіта: сучасний стан і перспективи розвитку. Мистецька освіта в контексті формування сталого суспільства.

Процес відновлення історичної пам’яті та формування національної самосвідомості як чинників розвитку громадянського виховання, формування політичної культури народу, процес розбудови громадянського суспільства й усієї національної державності України.

Поглиблення уявлень про культурний розвій України в загальній історичній ретроспективі та в регіональному вимірі зокрема. Формування національної самосвідомості як чинників розвитку громадянського виховання та формування політичної культури народ.

У статті наведено музикознавчі інтерпретації дефініції стилю, різні погляди щодо диференціації цієї категорії на окремі рівні: ієрархічний підхід, що склався в руслі тенденцій історизму, та концентричний. Пошук шляхів ефективної організації навчання.

Науково-теоретичне обґрунтування сутності, характеру і особливостей музично-просвітницької діяльності О.П. Бажанського як типового представника греко-католицького духовенства. Національно-культурне відродження Галичини в другій половині ХІХ – поч. ХХ ст.

Необхідність своєчасного реагування на уроках музичного мистецтва на всі музичні завдання відповідними рухами, узгодження їх зі звучанням музичного твору, оскільки такий вид діяльності загострює сприймання дітей, розвиває музичний слух, відчуття ритму.

Синтез інформаційного навчання і цілеспрямованого розвитку потенційних можливостей студента. Музично-ритмічна компетентність як складова фахової підготовки майбутнього вчителя музики, хореографії у контексті професійного становлення особистості педагога.

Специфіка роботи над формуванням ритмічної організації у класі скрипки. Теоретичне дослідження проблеми розвитку музично-ритмічного виховання дітей на початковому етапі навчання. Розвиток почуття ритму в зв’язку з формуванням виконавських навичок.

Процес музичної діяльності особистості. Особливості музично-слухових уявлень як складного комплексу образів пам’яті. Проблема функціонування музичного мислення у виконавській творчості юних музикантів. Емоційно-образні та інтонаційні складові музики.

Аналіз постановок ХХІ століття музично-театральних творів ХІХ-ХХ століття в аспекті постмодернізму і бароко. Жанр опери з проблематикою українського оперного мистецтва. Дослідження інформації про інтеграцію танців до французької барокової опери.