Розгляд понятійного апарату ірраціоналістичної філософії, спираючись на який, здійснюється естетико-мистецтвознавчий аналіз та аргументування значення музики як джерела онтологічних уявлень ніцшевської філософії і аналіз дослідження естетики музики.

Аналіз музикознавчого доробку Л. Мандзюк та значення її діяльності для популяризації бандурного мистецтва. Вплив виконавської, педагогічної та громадсько-організаційної практики на музикознавчу діяльність та розвиток національної музичної культури.

Висвітлення творчої і дослідницької праці українського композитора, диригента, педагога Антіна Рудницького (1902-1975). Творча діяльність митця у галузі музикознавства і музичної публіцистики. Естетичний аналіз окремих фортепіанних творів композитора.

Аналіз теми материнства у творчості знакової постаті рубежа XX-XXI ст. поета Б. Олійника на прикладі віршів "Сива ластівка" та "Мамо, вечір догоря..." з поеми "Сиве сонце моє". Огляд вокальної композиції "Пісня про матір" І. Поклада по їх мотивам.

Дослідження секретів творчої майстерні досвідченого українського музиканта С. Турнєєва. Роль в професійній діяльності майстра доленосних творчих зустрічей. З’ясування світоглядних складових композиторського стилю і методу заслуженого діяча мистецтв.

Лікувальні властивості музики, її вібраційний, фізіологічний і психологічний чинники. Історія розвитку музикотерапії. Відповідність дванадцяти музичних елементів дванадцяти системам організму людини. Типи оздоровчих занять та методика їх проведення.

Аналіз короткої історії становлення музики. Прослуховування музики як психосоматичний процес, який сприяє досягненню внутрішньої гармонії. Вивчення напрямків застосування музикотерапії, аналіз її методів і форм роботи. Конспект заняття з музикотерапії.

Характеристика особливостей розвитку дітей з аутизмом. Напрями музикотерапії у роботі з дітьми дошкільного віку з аутизмом: вокалотерапія, танці, музично-ритмічні ігри, музикування на музичних інструментах. Вплив музики на настрій та поведінку дітей.

Комплексне дослідження та аналіз психологічних проблем дошкільників та їх корекції засобами музикотерапії. Психологічні проблеми дошкільників - ускладнення психічного розвитку дитини, яке здійснює негативний вплив на її соціально-психологічну адаптацію.

Агресія та тривожність, музикотерапія як вид арт-терапії. Аналіз форм агресивної поведінки за методикою Л. Почебут, шкала самооцінки рівня тривожності Ч. Спілберга. Рекомендації по використанню музичного репертуару. Вплив музикотерапії на підлітків.

Особливості потенціалу музикотерапії у збереженні здоров’я педагогічних працівників. Психолого-педагогічна, психотерапевтична природа музикотерапії, дієвість її впливу на емоційну, інтелектуальну сфери, особистісний і професійний розвиток учителя.

Музикування як один із видів діяльності в музичному навчанні та вихованні. Місце розвитку дитячої творчості в освітній системі. Короткий огляд методичних систем музичного виховання в Європі у ХХ столітті. Можливості розвивального навчання в педагогіці.

Значение, роль и место музицирования по слуху во всем комплексе музыкально-педагогических приемов и методов, используемых в средних специальных и высших учебных музыкальных заведениях. Основы музыкального мышления и музыкально-речевой деятельности.

Рецензія книжки. О. Музичко. Висвітлення в монографії одеської громадської і культурної ситуації на тлі всеукраїнського руху ідей, історіографії та суспільного життя. Поширення в Одесі розмовної української мови. Діячі православного автокефального руху.

Проблема гуманізації освіти. Музична грамота як складова багатогранного поняття "музична грамотність", під якою розуміють здатність сприймати музику як живе й образне мистецтво. Музично-теоретична підготовка учнів на етапі початкової загальної освіти.

Обґрунтування творчого методу в джазовому фортепіанному творі. Універсальні та специфічні закони формування музичної драматургії в джазі у контексті фортепіанної творчості. Жанрово-стильові параметри і прийоми формоутворення моделей фортепіанного твору.

Герменевтичний, онтологічний і компаративний аналіз сучасного музикознавства. Усвідомлення музичної естетики в аспекті філософських смислів. Зосередження театральної виразності на естетизмі прекрасного-ліричного. Зближення музики з духовним мистецтвом.

Виявлення та вивчення закономірного принципу передування філософії музики в музичній науці, що відсторонила музичну естетику з її базисом традиційної філософсько-раціоналістичної системи картезіанства. "Культурологізація" сучасного музикознавства.

Вивчення особливостей взаємодії музичної журналістики із музичною індустрією, виявлення переваг та можливих проблем в контексті цих відносин. Відносини між музичними журналістами та звукозаписними лейблами, промоутерами і прес-агентами артистів.

Особливості діалогу культур XX ст., внаслідок якої набула значущості джазова, рок- і поп-музика. Музична культура Америки. Популярна музика Північноамериканського континенту. Арт-рок – напрям рок-музики. Диско – один із напрямів танцювальної музики.

Створення універсальної методологічної системи для досліджень музичної іконографії в оздобі архітектурних споруд із застосуванням типології артефактів. Погляд на споруду в її теперішньому вигляді і з огляду на сучасне функціональне призначення.

Трансформаційні процеси у системі музичної освіти. Сутність проблеми впровадження наскрізної підготовки з музичної імпровізації як системи музичного мислення, виконавської майстерності, колективного музикування і творчої реалізації інструменталіста.

Вироблено нові стратегії просування виконавства представниками українського шоу-бізнесу. Поширилась практика проведення концертних заходів закордоном за участю українських виконавців. Впровадження заходів, в яких комбінувались офлайн та онлайн-виступи.

Визначення особливостей функціонування музичної індустрії України від початку повномасштабної війни 2022 року. Використання сучасних українських естрадних пісень як засобу боротьби. Питання впливу мистецтва на емоційний та фінансовий стан життя українців.

Нові стратегії просування виконавства представниками українського шоу-бізнесу з моменту настання війни. Поширення практики проведення концертних заходів закордоном за участю українських виконавців. Заходи, в яких комбінувались офлайн та онлайн-виступи.

Головні риси національної музичної культури України. Дослідження взаємовідносин між композитором та виконавцем. Аналіз процесу утворення інтерпретації нотного тексту дитячих творів. Розвиток й формування свідомості особистості музиканта-виконавця.

Визначення рис музичної історіографії як музикознавчої дисципліни, здатної входити до кола сучасної гуманітарної науки. Розгляд пріоритетних напрямів розвитку музикознавчої теорії історії. Дослідження провідних українських культурологів та музикознавців.

Розкриття тематичної палітри музично-критичних публікацій музикознавця і композитора Осипа Залеського. Розгляд творчості відомих представників українського музичного мистецтва, записів на платівках творів українських композиторів та фольклорних зразків.

Розвиток художньої творчості в період десталінізації суспільного життя (1960-1980 рр.). Прорив української композиторської школи на світову арену, опанування новітніх течій європейської музичної культури. Життя та творчий шлях Богдани Фільц та Лесі Дичко.

Музичну культуру України першої половини XIX ст. характеризує збирання творчих сил, перехід мистецтва на нові, демократичні засади. Розвиток професійної музики зосереджується головним чином у містах, що швидко зростали як політичні і культурні центри.