Театральне життя у другій половині ХІХ ст. на Чернігівщині. Чергування розмовних сцен і музичних співацьких виконань. Фольклорні стилізації народних пісень. Постановка "Наталки Полтавки" в аматорському театрі "Товариства кохаючих рідну мову" Л. Глібова.

Шляхи впровадження музикотерапії в роботу з учнями середніх класів національної школи. Формування у них повноцінного музичного сприймання. Стимулюючий та оздоровчий вплив музики (психокорекція, психорегуляція). Терапевтичний вплив музичного фольклору.

Аналіз ролі музичного мистецтва як засобу розкриття її комунікативного потенціалу в працях мислителів ХІХ–ХХ століття, що сприяє формуванню уявлення про його значення в житті суспільства. Місце та значення музики в питанні осягнення істин світу.

Характеристика основних завдань музичного виховання. Особливість розвитку музично-слухових уявлень дитини. Навчання рухам на заняттях у іграх і танцях. Аналіз слухання в процесі розучування пісень та хороводів. Вивчення гри на дитячих інструментах.

Аналіз досвіду використання музичної освіти у системі виховання особистості у минулому і в сучасності. Музичне навчання як детермінанта розвитку творчих здібностей людини до будь-якої професійної діяльності, природа яких походить від природи самої музики.

Специфіка створення музичного компонента саундтреку фільма. характеристика етапів та складових процесу музичного оформлення фільма. Фахова майстерність та техніко-технологічна компетентноітьі кінокомпозитора, необхідні для створення саундтреків до кіно.

Визначення основних складових процесу музичного оформлення фільму та відповідних їм фахових компетентностей кінокомпозитора. Сутність композиторських новацій у кращих саундтреках українських і зарубіжних фільмів. Зміст музично-творчої компетентності.

Розгляд процесу становлення традицій освіти в культурно-історичній європейській та українській проекціях. Характеристика наукових даних в області музичної психології та педагогіки, що сприяють підвищенню ефективності музичного освіти; аналіз специфіки.

Методика формування фахової компетентності майбутніх учителів музики. Напрямки використання цифрових технологій у контексті музичного просвітництва студентів-музикантів. Операційне значення мультимедійних технологій у засвоєнні теоретичних основ співу.

Розгляд музичної творчості етнічних меншин міста Ніжина. Аналіз форм й тенденцій розвитку музичних традицій в закладах освіти міста. Вивчення діяльності представників ніжинського виконавського мистецтва (хорового, вокального, інструментального).

Формування музичного мислення. Сприйняття музики від рівня звуковисотного й поліфонічного слуху, голосового апарата, засвоєння основних елементів музичної мови. Естетична оцінка консонансу і дисонансу. Використання музичних засобів з метою реабілітації.

Аналіз історії створення Чернігівського музичного училища на початку ХХ століття, розвитку музичної культури в Чернігівській області як невід’ємної частини української культури. Особливості навчального процесу та принципів відбору студентів для навчання.

Створення цілісної концепції музичного виміру буття людини та соціальної реальності. Аналіз соціальних феноменів у рамках психофізичної проблеми. Простеження діапазону прояву музики в природі людини. Антропологічна обумовленість високих і низових стилів.

Дослідження музичного обдарування українського генія Тараса Шевченка. Характеристика вокальних здібностей поета, його фольклористичної діяльності, музикознавчого хисту та композиторських інтенцій. Аналіз музичних інтерпретацій Шевченкової поезії.

Поняття музичного документа, його складові. Класифікація музичних архівних фондів особового походження. Дослідження творчої спадщини композитора Ю.С. Мейтуса за матеріалами архівних фондів. Визначення рівнів і типів відносин суб`єктів з фондоутворювачем.

Актуальні тенденції взаємодії та синтезу мистецтв, які можна прослідкувати у світовій культурі нашого часу. Процес формування нового механізму мистецького перекодування, при якому інтермедіальні складові утворюють новий синтетичний художній образ.

Розгляд феномену музичного інструменту із міждисциплінарних позицій. Наслідки "деконструкції" фундаментальних принципів, які становлять основу "класичного" бачення музичного інструментарію. Хепенінг "Демонстрація звуків навколишнього середовища".

Дослідження еволюції і виявлення сфер впливу сучасних технологій і філософських концептів на специфіку функціонування музичного інструменту, як культурної форми, у постнекласичний період. Детермінантний фактор у структуризації звукового простору.

Дослідження музичного коду, який присутній в текстах багатьох творів поета. Роль музичних знаків, символів, посилань в лексиці, фразеології, інших засобах поетичної виразності. Коди впізнання - предметний рівень знакової системи поезії Дмитра Кременя.

Cпособи оприявнення музики на лексико-семантичному, структурному й ритміко-синтаксичному рівнях роману "Мерфі" (1938) Семюела Беккета. Ритмічна організація, наявність лексичних лейтмотивів, словесних і структурних повторів у беккетівському тексті.

Висвітлення поетикальних особливостей творчості С. Йовенко, поєднання словесного коду з музичним. Актуалізація понять, образів і ритмомелодики вірша. Осмислення первинного і вторинного рівнів вияву музики. Дуалізм "мелодія - любов" як центр поезії.

Виникнення та посилення мінімалістичних стильових тенденцій в музиці та у візуальних мистецтвах. Вивчення основних принципів музичного мінімалізму. Еволюція уявлень про трансцендентні явища, поєднані у філософію й культурологію поняттям сакрального.

Дослідження параметрів і парадигми засвоєння народнопісенного надбання українців у творчості ансамблів бандуристів. Визначення тенденцій його використання в академічному виконанні, виокремлення динаміки еволюції музичного фольклору в сучасних умовах.

Розгляд творів Єпіфанія Премудрого, створених у стилі "плетіння словес". Дослідження використання антифонів і прокименів у якості літературного джерела. Аналіз музичного аспекту запозичених уривків з гімнографічних текстів, мозаїчних цитатних компіляцій.

У дослідженні найперше здійснено аналіз музичного середовища міста Суми наприкінці ХІХ століття, визначено соціокультурні умови його формування. Зокрема, наголошено на визначальній ролі підприємців, цукрових магнатів Харитоненків (батько і син).

Вивчення штетла в контексті східноєвропейської та української культурної традиції. Складові формування музичного простору селища. Особливості його демографічної, соціальної та культурної будови. Мелодико-інтонаційні властивості фольклору містечка.

Дослідження процесу формування та розвитку музичного професіоналізму на Катеринославщині – Дніпропетровщині в першій третині ХХ ст. в контексті українсько-російської діалогічності. Визначення роли Катеринославського товариства "Просвіта" у цьому процесі.

Місце музичної освіти доби Бароко на прикладі Могилянської академії та інших українських колегіумів XVII-XVIII ст. Наведено уривки з академічних статутів та інструкцій, де йдеться про музичну освіту, надано низку яскравих та інформативних прикладів.

Загальні та специфічні особливості дитячого музичного спектаклю як поєднання різних видів мистецтва — театру, музики, балету, пантоміми, виконавської майстерності. Класифікація типів дитячого музичного спектаклю та характеристика його різновидів.

Розуміння категорії музичний стиль в науці і його значення в контексті сучасної музичної культури. Поява тотального серіалізму і полістилістики. Розгляд музичного стилю як естетичної категорії і системи норм, яка відображає специфіку світобачення.