Розширення уявлення дітей про музичну культуру ХХ ст. в Україні. Вдумливе сприймання музичних творів. Розуміння понять вокальна музика, інструментальна музика, симфонія, камерна музика. Сприймання мистецького твору як форми самовираження людини.

Розвиток національного музичного мистецтва в Україні. Формування ціннісних орієнтацій і патріотизму українців. Використання інтерактивних технологій і мультимедійних засобів навчання. Аналіз творчості відомих українських композиторів і хорових колективів.

Дослідження та визначення відмінних особливостей музичної культури краю заданого історичного періоду в аспектах виконавської, композиторської та освітньої практики. Вплив на її розвиток різноманітних історико-політичних та загальнокультурних процесів.

Виявлено функції музики. Визначено, що передумовою для успішної реалізації функцій музики є забезпечення цілеспрямованого формування музичної культури у членів суспільства, а це вимагає чіткого трактування самого поняття "музична культура особистості".

Письмові свідчення з історії музичної культури окремого українського етнокультурного регіону протягом першої половини Ранньомодерного часу. Професійні музиканти (узуалісти) Перемишля. Спів у православних церквах. Музичні капели у єзуїтських костелах.

Аналіз значення музики в культурному розвитку Півдня України 1950-60 рр. на основі дослідження матеріалів регіональних періодичних видань. Тенденції, змістовні аспекти та особливості мистецького життя регіону. Взаємодія між музичною культурою і пресою.

Біографія Джордже Енеску як гордості музичної культури Румунії, художника, кровно пов'язаного всім своїм мистецтвом із рідною країною. Дослідження творчого здобутку даного автора, оцінка його досягнень, а також роль і значення в світовій музиці.

Характеристика музичної культури Стародавнього Єгипту. Вокальне виконавство і танці. Свідчення давньогрецьких та римських авторів, які залишили опис побуту й звичаїв стародавніх єгиптян. Класифікація, обмір і детальне обстеження знайдених інструментів.

Відомості про музичну культуру релігійних та освітніх центрів у столиці Волинського воєводства - Луцьку. Боротьба поміж Хрестовоздвиженським братством, останньою опорою православних лучан та місцевими єзуїтами. Запровадження інструментальної капели.

Музична культура України у 14-16 ст. Інструментальний ансамбль 17 ст. - інструментарій цехових музик. Музика в українському театрі 17-18 ст. Сфери розвитку української інструментальної музики. Вокальна, інструментальна музика в запорізькому війську.

Діяльність інститутів цензури з ідеологічного контролю музичної літератури в УРСР упродовж 1946-1952 рр. Особливості обмеження музичних творів під час перевірок бібліотечних фондів. Передавання видань до закритих фондів, практика складання проскрипцій.

Сутнісні ознаки і структура музичного виконавства, яке забезпечує реальне (звукове) буття музики, відтворює музичні твори у готовому вигляді для суспільного та індивідуального уживання. Музично-виконавська майстерність як художньо-педагогічна проблема.

Окреслення традиційних і нових тенденцій у співвідношенні фольклор-композитор та підходу до народнопісенних джерел композиторів – "шістдесятників". Комплексний аналіз творів для виявлення стилістичних особливостей та специфічних моментів у розвитку жанру.

Музична моторність у річищі семіотичного підходу та у контексті музичної мови. Складові концепційного поля музичної моторності, її власної структури. Її зміст та жанрово-стилістична типологія як художнього поняття у образно-смисловій системі музики.

Аналіз різних підходів до визначення сутності та складових поняття "музична обдарованість школяра". Виокремлення аспектів, які сприяють розвитку даного виду обдарованості на уроках музики у загальноосвітніх навчальних закладах. Етапи розвитку музичності.

Становлення музичної освіти у Бердянському, Мелітопольському й Олександрівському повітах. Загальноосвітні заклади Запорізького краю. Домінування у музично-освітньому процесі середніх шкіл хорової форми з вкрапленням інструментально-виконавської форми.

Аналіз проблем музичної освіти та виховання в Ізраїлі. Розгляд історичних передумов становлення та розвитку державної системи освіти, підвалин теорії й практики музичного навчання та виховання в Ізраїлі. Дослідження нових музично педагогічних технологій.

Проблеми формування культури молодого українця у світлі євро-інтеграційних стандартів. Болонський процес: шляхи до мобільності студентів, академічного та адміністративного персоналу в рамках загальноєвропейського простору сучасної музичної освіти.

Висвітлення процесу становлення та розвитку музичної освіти в Україні до ХVIII століття. Необхідність пошуку оптимальної структури та змісту музичної освіти на кожному рівні. Актуалізація необхідності вивчення історико-педагогічного досвіду минулого.

Особливості філософсько-праксеологічного виміру музичної освіти в Україні, актуальність напрямку. Характеристика шляхів розвитку сучасного соціокультурного середовища. Поняття та сутність праксеології, сучасні концепції музично-педагогічної освіти.

Розгляд питань доцільності застосування в музичній педагогіці принципів системи К. Станіславського й загалом методики підготовки театральних акторів. Розкриття потенційних можливостей і педагогічних умов інтеграції принципів системи в навчальний процес.

Дослідження витоків новогрецької музики, особливостей усної музично-поетичної творчості, етапів та стадій становлення національної композиторської школи протягом ХІХ-ХХ сторіч, а також діяльності навчальних закладів, створених на зразок консерваторій.

Висвітлення різноманітних аспектів діяльності чеських та німецьких музикантів на території складного геополітичного регіону, яким була територія Волинської губернії у визначений період. Вплив культури даних етносів на волинську освіту і мистецтво.

Основні види музичної пам’яті. Прийоми заучування музичного твору напам’ять. Основні методи розвитку музичної пам’яті та запам’ятовування музичних творів. Характеристика та структура творів "Ах ти, заєць косою", "Юргялі-майстер" та "Спасибі тітки".

Вивчення феномену інтертекстуальності як шляху й засобу передачі інформації, методів побудови гіпертексту, системи взаємодії культурних текстів. Аналіз прийомів полістилістики як коду, знакового вираження результатів функціонування музичної свідомості.

Соціокультурна діяльність фахівців музичного мистецтва (ФММ) як історично обумовлена, функціонально диференційована активність, що засновується на принципах соціокультурної комунікації, забезпечує циркуляцію цінностей у соціумі. Шляхи підготовки ФММ.

Узагальнення існуючих в українській науковій думці точок зору щодо музичної регіоніки як напряму сучасного музикознавства, її специфіки, дефініції, методології та місця в системі культури. Проблеми, пов’язані зі станом дослідження музичної регіоніки.

Виявлення в музичній редакції позиції композитора щодо виконавських норм свого часу, їхньої підпорядкованості художньому задуму. Розгляд міждисциплінарних зв’язків із запровадженням у музикознавстві методів критичної оцінки та соціалізації творів.

Засоби музичної риторики як метамови барокового мистецтва в мандолінних концертах А. Вівальді. Тлумачення ритурнелів перших частин як основних тематичних структур барокового концертного циклу. Ключові ідеї та тези мандолінних концертів А. Вівальді.

Музичні традиції арабів, персів і тюркських народів, сформовані в період середньовіччя. Формування музичних стилей: арабського (західного) та перського (східного). Арабо-перський музичний синтез у 6-7 ст. Музика при дворах халіфів, музичні інструменти.