Взаємозв’язок між видами музично-мовленнєвих висловлювань як певної практики вираження розумових процесів. Суттєво-подієві елементи музичного мовлення в контексті музичного твору. Аналогії функціонування фонетичних, морфологічних і синтаксичних структур.

Аналіз чинного цивільного законодавства України щодо визначення ознак музичного твору й формулювання його поняття. З’ясування проблемних аспектів правового регулювання в музичній індустрії. Пропозиції щодо вдосконалення законодавства України в цій сфері.

Огляд музично-театральної культури Вікторіанської епохи в історичному контексті англійської "моделі світу". Визначення ціннісно-смислових настанов даного соціально-культурного періоду Британської імперії ХІХ століття та їхньої імплементації в мистецтві.

Створення основних умов для адаптації та соціалізації дітей і підлітків із обмеженими можливостями. Визначення ролі музикотерапії в сучасних умовах інклюзивної освіти та виховання. Характеристика оздоровчої функції музики як ефективного методу корекції.

Музичний зміст театральної вистави. Неодмінні онтологічні зв’язки, гносеологічна та аксіологічна спорідненість сучасного театру й музики. Театралізація релігійно-храмового дійства. Становлення музичного театру. Засоби створення театральної умовності.

Розгляд музичного фестивалю як специфічного для культури та мистецтва явища. Визначення напрямів використання маркетингового інструментарію для просування фестивалю. Вплив музичних фестивалів на розвиток світового музичного ринку та музичні стилі.

Усна нематеріальна традиційна культура українців. Музичний фольклор календарного циклу. Багатогранність фольклорних жанрів, досконалість його форм. Купальські пісні та обряди. Поетичність і ліризм народної творчості. Язичницькі мотиви в обрядових піснях.

Педагогічні аспекти навчання традиційної музики в музичних академіях Литви, Латвії, Угорщини, країн Скандинавії, у певних середовищах Польщі, зацікавлених польською народною музикою. Викладання традиційної музики способом, подібним до старовинної музики.

Дослідження та виявлення особливостей побутування усної пісенної культури у деяких сільських фольклорних осередках Хмельницького Поділля. Визначення сучасних форм побутування народнопісенної традиції та жанрової структури пісенного репертуару регіону.

Виявлення специфіки музично-театральної культури дворянства України першої половини ХІХ ст. Місце музики в повсякденні дворянства. Спростовано поширений стереотип про його відхід від національної культури і, про "зросійщення" української соціальної еліти.

Новаторські традиції переломної доби кінця XIX - початку XX століття. Висвітлення ідеального, таємничого світу людської краси та гармонії за допомогою магічних образів-символів. Мелодійність і тяглість пісенного жанру у творчості Олександра Олеся.

Широке розповсюдження та вплив на епоху Бароко музичних інструментів: клавесина, струнно-смичкових, а також дерев'янно-духових інструментів, віоли, бароккала, гітари, барочної скрипки, віолончелі, контрабасу, різних видів флейт, кларнету, гобоя і фагана.

Ознайомлення з переліком українських народних інструментів представлених у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України. Дослідження історії створення дніпропетровської колекції струнних та духових національних оркестрових інструментів.

Ознайомлення з загальними відомостями про розвиток української народної музичної культури. Перелік найпопулярніших струнних та духових інструментів, згаданих в давніх пам’ятках. Вплив поширення християнства на популярність музики періоду XVIII ст.

Дидактико-методичні, технологічні, педагогічно-музикознавчі та педагогічно-аксіологічні підходи щодо впровадження музичної образності в освітній простір. Аналіз музичних художніх образів як виховних складових навчальної діяльності молодших школярів.

Аналіз музичних художніх образів як виховних складових навчальної діяльності молодших школярів. Дидактико-методичні, технологічні, педагогічно-музикознавчі та педагогічно-аксіологічні підходи щодо впровадження музичної образності в освітній простір.

Аналіз поглядів Т. Шевченка на музичне мистецтво через призму різних напрямків його творчої діяльності. Значущість духовного спадку поета для різноманітних галузей музичної науки: фольклористики, історії освіти й педагогіки. Зміст деяких прозових творів.

Аналіз поглядів Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка на музичне мистецтво через призму різних напрямків його творчої діяльності. Значущість духовного спадку поета для різноманітних галузей музичної науки: фольклористики, історії освіти й педагогіки.

Виникнення та характерні риси Джаз-жанру професійної музики. Блюз - музичний стиль сольної ліричної пісні негрів. Опис особливостей Спіричуелса, жанру музичного фольклору, що виник у південних штатах США. Відомі представники американської поп-музики.

Черліденг як популярний вид рухової активності, який включено до шкільної програми фізичної культури. Ефективність хореографічного тренажеру "Cheer simulator", який являє собою зорову та слухову візуалізацію виконання базових позицій чер-рук та ніг.

Вплив музично-виконавської діяльності на творчу особистість виконавця. Майбутній бакалавр музичного мистецтва на етапі навчання працює над створенням власного творчо-інтерпретаторського стилю, враховуючи усвідомлення теорії та історії виконавства.

Розкриття тематики купальских пісень у творчості українських композиторів. Куплетно-варіаційна форма хору. Засоби збагачення звучання. Інтонаційні труднощі мелодичного та гармонічного строю. Досягнення єдиного ритмічного ансамблю при виконанні твору.

Аналіз життєвого та творчого шляху Т. Барнича (1903-1946) – активного музично-громадського діяча Дрогобиччини, який створив духовий оркестр заводу "Польмін". Ознайомлення читачів з документальними матеріалами, які стосуються його мистецької спадщини.

Використання музично-дидактичних ігор на уроках музики. Розвиток чуття метру та ритму. Творчі аспекти розвитку здібностей школярів у процесі ігрової діяльності, напрямки її активізації. Зовнішній та внутрішній спів. Психологія музичного сприйняття.

Основне значення музично-дидактичних ігор в вихованні музичних здібностей у дітей. Особливості застосування музично-дидактичних ігор на заняттях, їх використання для розвитку слуху в процесі співу. Приклади і специфіка деяких музично-дидактичних ігор.

Особливості розвитку пізнавальних процесів, психомоторики і емоційних станів у старших дошкільників з вадами зору. Методика коригуючо–розвивальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично–дидактичних ігор.

Проблеми взаємозв’язку різних видів мистецтва. Аналіз виховного потенціалу дитячої опери (мюзиклу, музичного спектаклю), результати використання даної форми роботи на практиці. Упровадження музично-театралізованих форм роботи в навчальний процес.

Огляд діяльності Музично-драматичної школи М. Лисенка. Функціонування в ній класу гри на бандурі у контексті загальної історії становлення національної освіти в Україні. Справа збереження та популяризації бандури як символу національної культури.

Аналіз синтезу професійного мистецтва із формами народної художньої творчості. Становлення музично-драматичного театру Чернігівщини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Формування його як симбіозу пісні та народної драми. Визначення регіональної складової.

Особливості мовленнєвих вад у дітей. Задача музичного виховання. Умови для успішної роботи з дітьми, що мають мовленеві вади. Методи й прийоми їх музикального виховання. Використання співу для розвитку психічних процесів і властивостей особистості.