Основні характеристики музики. Засоби музичної виразності: гармонія, тембр, ритм, динаміка. Види оздоровчої роботи з дітьми з використанням музики. Комплекс гімнастичних вправ "Бебі-йога". Рекомендації щодо музичного супроводу. Медитація під музику.

Мистецтво організації різних музичних звуків в часовій (ритмічній), звуковисотній та тембровій шкалі. Складові музичного мистецтва: артикуляція, техніка, відчуття (емоції, настрій, грув), динаміка, тон (тембр), фразування, простір (паузи), слухання.

Теоретико-інформаційний підхід до розгляду системно-структурної організації музично-текстових об’єктів. Положення загальної теорії систем у розгляді історичної еволюції музичного мислення. Музична мова як звукова логіка та моделююча кібернетична система.

Вивчення кольору як фізичного явища, здатного викликати певний психоемоційний стан особистості. Синестезійність в художньо-творчій діяльності молодших школярів. Особливості кольорового слуху. Міжчуттєві асоціації молодших школярів та форми їх вираження.

Місце музики в осмисленні теми космосу. Характеристика архаїчних пластів обрядового фольклору в аспекті космологічних уявлень. Космологічна роль бетховенської музики. Розуміння негентропійної сутності музичного мистецтва. Специфіка творів Скрябіна.

Проблеми історії, розвитку, збереження, популяризації світової та вітчизняної духовної музики. Етичні аспекти композиторської творчості та педагогічної діяльності в контексті християнських цінностей. Педагогічний досвід реалізації виховного потенціалу.

Дослідження кіномузики у фільмах жанру фентезі. Аналіз кіномузики з найпопулярніших фентезі-фільмів, предмети дослідження музикознавців у фентезі-фільмах. Визначення приналежності твору до жанру фентезі, музикафентезі- франшизи "Володаря Перснів".

Розробка кольорового супроводу музичних творів. Створення гармонічного художнього образу за допомогою співзвучання кольорів у просторі. Розгляд техніки побудови асоціативно-образних кольорових композицій послідовників О. Безрукова харківської школи.

Відтворення у музиці особливостей, глибинної логіки та динаміки основних художніх ідей часу як чинника соціокультурних процесів епохи. Динаміка жанрових та стильових перетворень у композиторській творчості. Внутрішньо поступальний рух до ідейності.

Огляд рецепції творчості Ріхарда Вагнера у Польщі протягом ХІХ століття і до 2016 року. Характеристика різних підходів до постановки опер Р. Вагнера наприкінці ХХ - початку ХХІ століть в умовах переважання постмодерністської "режисерської опери".

Розумовий розвиток і виховання дітей у дошкільну установу. Понятие,основні функції та завдання умственоого виховання дитини. Вплив музики на розвиток розумової діяльності і цілеспрямований процес формування особистості, здатної сприймати художні цінності.

Виявлення імплозивних ефектів миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах. Виявлення маркерів віральності сучасних музичних форм. Осмислення музичної комунікації як діалектики афордансу й інскрипції медіа. Дослідження рингтону.

Виявлення імплозивних ефектів миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах, маркерів віральності сучасних музичних форм. Проблематизація теми вірусності в інформаційному полі культури. Поняття медіавірусу як чистого сингулярного смислу.

Імплозивні ефекти миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах. Тема вірусності в інформаційному полі культури. Концептуалізація поняття медіавірусу як чистого сингулярного смислу, поверхневого ефекту, вільного від усякого значення.

Визначення факторів формування світоглядних орієнтирів А. Буцького. Характеристика композиторської, виконавської, просвітницької діяльності А. Буцього в період перебування у Києві. Аналіз напрямків педагогічної і музично-громадської роботи митця.

Роль мистецтва в актуалізації пізнання історії молодим поколінням. У центрі уваги авторки – події української історії ХХ-ХХІ ст., які мають драматичні, трагедійні смисли. Здійснено вибірковий огляд музичних творів, присвячених подіям Голодомору та ін.

Типологізація основних модусів рефлексії в музиці. Аналіз рефлексії як "внутрішньої мови" у композиторській творчості ХХ ст. Обґрунтування синергійної природи музики, згідно якої музика в житті людини виконує місію духовного возз’єднання землі і неба.

Арт-терапія як лікувальна технологія. Актуалізація та розкриття позитивних властивостей музичного мистецтва, аналіз та продюсування лікувального і регулятивного впливу музики на емоційно-психологічний стан людини, виявлення його головних особливостей.

Використання музики в екранній площині через дослідження мистецьких тандемів режисер-композитор. Специфіка співтворчості режисера і композитора в екранних мистецтвах, їх застосування в створенні навчально-методичної літератури з теорії та історії музики.

Роль музики як метафори у творах німецької літератури та висловлювання письменників про музику як важливу складову їхньої художньої творчості. Переваги метафоричного підходу до аналізу музики в літературі як продуктивного і сумісного з інтермедіальністю.

Простеження режисерських експериментів Вс.Е. Мейєрхольда першого періоду творчості. Артикуляція положень, що лягли в основу його режисерського методу, а також пошуки базових режисерських прийомів з відпрацювання принципів умовного театру режисера.

Музика як вид мистецтва, що відбиває дійсність і впливає на людину за допомогою особливим образом організованих звукових послідовностей. Нові принципи музичного мислення. Хор, гімн, романс, арія, опера, соната, симфонія, реквієм, концерт, ораторія.

Огляд досліджень концепту "музика" в суспільствознавчій та мистецтвознавчій думці. З’ясування основних понять, що характеризують феномен музики в духовно-культурному вимірі соціуму. Визначення соціально-філософських аспектів музичної комунікативності.

На матеріалі роману "Прилетіла ластівочка" сучасної української письменниці І. Роздобудько з’ясування ролі музики в художньому моделюванні сюжетно-композиційної платформи, проблемно-тематичної парадигми твору, а також його жанрової характеристики.

Специфіка музики в освоєнні людського змісту індивідуального життєвого досвіду. Можливості музики в якості специфічного транслятора емоційно-чуттєвого змісту духовного відношення, можливостей "людяності" власного існування як незамінна цінність.

Визначення та види соціальної комунікації. Соціокультурні функції музики: гедоністична, експресивна, комунікативна, пізнавальна, духовно-катарсична, магічно-сугестивна, суспільно-організаційна. Двоїстість музичної форми в дослідженнях В.В. Медушевського.

Наукове обґрунтування в історичному і теоретичному аспектах та експериментальному підтвердженню у практичному аспекті специфіки музики як фактору психокоригування. Подається авторська музична система психокоригування для дітей 5-6 років і підлітків.

Розгляд гіпотез міфічного, філософського та наукового характеру про походження музики різних народів світу. Аналіз характеристик мелодії як інструменту формування масової свідомості людей. Засоби для вилучення звучань: голос і музичний інструмент.

Підготовка кадрів, які займаються адміністративною діяльністю в шоу-бізнесі. Поєднання кіно та шоу-бізнесу в Україні. Реформування переважної частини сфер життя суспільства, поява нових видів професійної діяльності. Діяльність вітчизняних "ньюз-мейкерів".

Методологічні засади застосування музичного мистецтва для забезпечення психологічного благополуччя дітей в їх подальшому житті. Огляд періодів дитинства у зв’язку з формами музичних занять. Вплив нездорового сімейного клімату на формування особистості.