Елементи святкування Івана Купала, функції музики у святкуванні цього свята. Звичаї та традиції свята у різних регіонах України. Купальська обрядовість як одна з важливих тем у творчості Володимира Івасюка, відомого українського барда та автора пісень.

Основні тенденції розвитку музичної сфери України в умовах функціонування радянської ідеологічної цензури. Становлення різних форм контролю музичної продукції у вигляді обмеження концертного репертуару, складання проскрипційних списків "шкідливих" творів.

Староукраїнська барокова культура. Сакральні мотиви та співи Київської Русі. Пісня у часи козаччини та Гетьманщини. Вокальний характер церковного хору. Микола Лисенко і його вклад у музичну культуру України. Національне відродження музики в ХХ столітті.

Взаємозв’язок музичної творчості українського музиканта А. Єдлічки із українською поезією. Передумови, які сприяли формуванню його інтересу до українського фольклору та художнього слова. Коло українських літераторів, до творчості яких звертався митець.

Дослідження музичної творчості М.Л. Кропивницького як важливої складової формування професійного українського театру як синкретичного мистецтва. Доведення, що Кропивницький, створюючи п'єси, сам добирав до них музику з українських народних пісень.

Розгляд проблеми становлення музичної терапії в українському освітньому просторі з метою оздоровчої рекреації, перспектив її розвитку, засобів, які полегшують експресію емоцій. Особливості музичної терапії для оздоровчої рекреації здобувачів вищої освіти.

Поширення музичної культури та виникнення в лексичній системі мови специфічних найменувань. Дослідження розвитку української музичної термінології, аналіз музичної лексики, зафіксованої в писемних джерелах. Систематизація та пояснення музичних назв.

Культ творчості М. Шашкевича як рушійний чинник національного відродження й розвитку музичної культури галицьких українців, що сформувався впродовж ХІХ – першої половини ХХ ст. Мистецькі аспекти шашкевичівських ювилеїв та концертів у Галичині до 1939 р.

Теоретичні засади дослідження музичного виконавства. Сутнісні ознаки і структура музичного виконавства, особливості його будови і функціонування як художньої системи. Музичне виконавство як художньо-творча діяльність, основні види інтерпретації творів.

Модифікація ідеї музичного виховання в контексті історії розвитку мистецької практики. Аналіз впливу музики на людину з розвитком філософсько-естетичної та музикознавчої думки. Трансформація уявлень, пов’язаних з функціонуванням музичного мистецтва.

Дослідження музичного виховання дітей на основі візантійського християнського духовного співу в добу Київської Русі. Становлення професійної підготовки півчих у середньовічній державі. Поширення професійного вивчення духовної музики на київських землях.

Роль музики у духовному становленні особистості. Вплив співів на розвиток мови дитини. Музичний розвиток дошкільника. Урок музики та основні форми його організації. Навчання дітей правильного звукоутворення, користування диханням, вміння співати протяжно.

Огляд провідних педагогічних ідей, що стали віхою розвитку музичної педагогіки XX ст. Сутність виховних концепцій К. Орфа й Д. Кабалевського. Методика проведення та приклад уроку музики у початковій школі з використанням мультимедійного посібника.

Характеристика сутності мультимедійного засобу, як методу музичного виховання. Визначення основних проблем впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес. Дослідження можливостей використання мультимедійних засобів у початковій школі.

Найважливіші елементи вокального мистецтва: особливості звукоутворення, спеціального дихання, дикції, динаміки, регістру, діапазону. Класифікація співочих голосів. Методичні вказівки щодо особливостей виконання пісень з концертно-педагогічного репертуару.

Особливості розвитку культурно-мистецьких процесів Галичини на локальному прикладі регіону Стрийщини. Діяльність стрийського музично-драматичного театру ім. М. Старицького. Музично-концертне життя регіону та діяльність провідних хорових колективів.

Регіональна музична культура як складова полікультурного мистецтва Галичини. Музичне життя поліетнічного середовища регіону Стрийщини в контексті загально-історичного процесу. Функціонування польських та українських музичних товариств, хорових об’єднань.

Наукові уявлення про культуру як процес, що розгортається не тільки в часовому, але й суспільному просторі в різних історичних, національних, географічних, жанрових координатах. Музична спадщина волинських композиторів М. Тележинського та А. Річинського.

Історичні передумови та шляхи становлення музичної культури регіону. Концертно-виконавська діяльність та специфіка репертуару колективів і окремих виконавців. Творчий доробок місцевих композиторів й значення їх творчості для розвитку музичного мистецтва.

Розвиток музичної творчості в містах і селах краю за часів правління "Генеральної Губернії". Народний характер національно-визвольного руху за участі провідних діячів музичної культури, закладів освіти, аматорських і професійних мистецьких колективів.

Тенденції формування музичної культури Катеринославщини середини ХIХ – початку ХХ ст. Взаємозв'язки української та інших національних культур. Особливості концертного та музично-театрального виконавства краю. Становлення та розвиток музичної освіти.

Огляд музичного життя Сум у роки Першої світової війни. Чинники, які зумовили занепад музичної діяльності протягом 1914-1915 років та її відродження на початку 1917 року. Роль "війною занесених" музикантів у формуванні місцевого мистецького середовища.

Аналіз діяльності освітньо-виховних та музично-мистецьких інституцій як інспіраторів культуро-творчих процесів. Етапи становлення та розвитку українського хорового товариства "Станіславівський Боян". Діяльність загальноосвітніх навчальних закладів.

Вивчення проблеми співвідношення музичного й пластичного в контексті організації музично-сценічного руху на прикладі Державного Київського драматичного театру ім. І. Франка. Розгляд найбільш показових прийомів взаємодії акторського та музичного образів.

Науковий аналіз творчих зв’язків між музичним мистецтвом і фундаментальною наукою. Перспективні можливості для збереження оригінальності музичних творів і композицій у інтелектуальному та художньо-естетичному освоєнні багатобарвного музичного простору.

В умовах сьогодення, початку XXI ст., національна музична культура набула чимало нових форм соціально-економічного, організаційного та творчого наповнення та функціонування. Впровадження сучасних медіаційних методів навчально-виховного процесу.

Аналіз різних варіантів тлумачення апокаліптичної тематики композиторами в контексті релігії і в контексті секуляризованого суспільства ХХ століття. Релігійно-канонічний та соціально-історичний типи трактування жанру. Феномен романтичного реквієму.

Становлення музично-виконавської діяльності в першій половині XVIII ст. Процес спеціалізації і поділу праці в усіх сферах людської діяльності, зокрема диференціації професії у мистецтві. Розмежування між професіями композитора, виконавця і педагога.

Дослідження семіозису музичної творчості в інтермедіальному контексті творення дигітального дискурсу художньої культури. Аналіз появи блокчейнізованих текстів, що потребує започаткування наукової дискусії щодо впровадження технологій арт-блокчейну.

Розгляд історії музичної культури України. Інструментальний ансамбль XVII ст. (музична діяльність цехових братчиків). Інструментарій цехових музик. Вокально-інструментальна музика у Запорізькому війську. Музика в українському театрі XVII-XVIII ст.