Дослідження природи філософсько-правової категорії "парадигма". Визначення бачення конституціоналізму в Україні в умовах військового стану. Збереження українських правових традицій, конституційних прав і свобод людини, забезпечення національної безпеки.
Аналіз еволюції трактування категорії "політична участь" у західному політологічному дискурсі й окреслення сучасних підходів до визначення цього поняття. Традиційні та сучасні форми політичної участі, мотиви долучення до суспільно-політичних ініціатив.
Суперечливість і непевність "політичної культури" як аналітичної категорії. Багатовимірність і багатозначність цього терміну. Характер його використання в науковому та публічному дискурсах. Різні підходи до визначення типів "політичної культури".
Розкриття змісту категорії "політична культура" та характер її використання в науковому та публічному дискурсах, багатовимірність і багатозначність. Проблеми концептуалізації політичної культури як ролі містка між мікро- та макрорівнями політики.
- 7505. Категорія "правова суб’єктність" як засіб теоретичного пізнання галузевих виявів правосуб’єктності
Категоріальне закріплення явища правосуб’єктності у теорії права. Фіксація відмінних між собою родів, видів та різновидів правової суб’єктності, що кореспондується із формуванням у межах науки теорії права масиву знань - "теорії середнього рівня".
Узагальнення існуючих у науковій літературі позицій щодо категорії "регіон". Теоретико-методологічні підходи щодо його тлумачення. Особливості авторського бачення сучасного змісту поняття "регіон", що визначає виділення його характерних особливостей.
Проаналізовано думки різних учених щодо дефініцій як правового менталітету, так і регіону. Наведено низку ознак якими володіє регіональний правовий менталітет. Наведено перелік детермінант, які впливають на формування регіонального правового менталітету.
Систематизація понятійно-категоріального апарату досліджень маркетингової та збутової діяльності аграрних підприємств. Реалізація стадії розподілу продукції в структурі циклу відтворення. Доцільність розгляду капіталу в якості об'єкта відтворення.
Аналіз генези та еволюції категорії "річ" в європейській континентальній філософській традиції. З’ясовування семантики терміна річ у діалогах Платона, Аврелія Августина, Лоренцо Валла та Аристотеля. Застування метафізиці на початку XVIII сторіччя.
Оцінка рішення Європейського суду з прав людини, у яких надано тлумачення терміна "розумний строк", формування відповідної дефініції. Порівняння з визначенням, закріпленим у Кодексі адміністративного судочинства України, пропозиції щодо його уточнення.
Визначення завдання адміністративного судочинства за ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства як захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Питання установлення оптимальних процесуальних строків.
Суть національного кримінального процесуального законодавства та судових рішень в частині визначення розумності строків. Розгляд критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження. Особливість дотримання принципу "розумності строків".
Проблема самореалізації в музично-педагогічній діяльності вузів. Здійснено аналіз категорії "самореалізація" як ключового поняття досліджуваної проблеми та представлено специфіку її становлення в мистецькому освітньому просторі закладів вищої освіти.
Самореалізація в музично-педагогічній діяльності як ключове поняття професійної мистецької освіти. Здатність вчителя музики до професійного самоствердження й саморозвитку. Формування готовності сучасного фахівця-музиканта до творчого розвитку школярів.
Самоподібність інституцій української соборності у ХІХ-ХХ ст. Тлумачення історії як повторювальности у Козеллековому трактуванні - часові пласти, що повторюють дії з одного людського покоління в покоління друге. Науковий приклад повторювальности дій.
Розкриття особливостей трактування категорії "справедливість" римським юристом і державним діячем М.Т. Цицероном на основі аналізу його головних робіт "Про державу" і "Про закони". Розгляд Цицерона як теоретика космополітичної справедливості світу.
Специфіка здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації сучасної людини. Засоби та форми опосередкування особистістю об’єктивних умов її життєдіяльності. Зв’язок стильової проблематики із морально-естетичними вимірами людського буття.
Сутність категорії "стиль життя" як специфіки здійснення процесів самоідентифікації та самореалізації людини. Формування типів стильових проявів життя, їх культурно-історичні форми. Вплив культури постмодернізму на стилетворчу активність сучасної людини.
Естетичні особливості трагедії як жанру драматургії. Трагічний конфлікт як джерело духовного поступу людства. Діалектичний характер його змісту. Розуміння трагічного в естетиці Арістотеля, Ф. Шіллера, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, Ф. Ніцше та А. Шопенгауера.
Питання сутнісного наповнення категорії "фінанси" в зв’язку з його постійною трансформацією. Узагальнення та аналіз трактувань дефініції. Здійснення спроби у виявленні загрози десемантизації та можливості застосування метонімії до категорії "фінанси".
Сутнісне наповнення категорії "фінанси" в зв’язку з його постійною трансформацією, історичне походження. Трактування дефініції, виявлення загрози десемантизації та можливості застосування метонімії до цієї категорії. Предметно-логічне трактування поняття.
Визначення та аналіз особливостей деяких механізмів цивільно-правового захисту форматів. Ознайомлення зі змістом Закону "Про авторське право та суміжні права". Дослідження та характеристика класифікації форматів у праві інтелектуальної власності.
Наукові інтерпретації категорії цивілізаційна ідентичність як однієї з виявів колективної ідентичності. Специфіка побутування цього поняття у зарубіжній і українській науці. Кореляції цивілізаційної ідентичності з іншими формами колективної ідентичності.
Розгляд наукових інтерпретацій категорії "цивілізаційна ідентичність". Аналіз специфіки побутування цього поняття у зарубіжній та українській науці. Вивчення головних перспектив дослідження цивілізаційної ідентичності в українській історіографії.
Теоретичний аналіз категорії "час" у правовому вимірі, дослідження проблеми співвідношення часу і правової системи. Юридичні функції темпорально-правового регулювання суспільних відносин. Специфіка темпоральної чинності міжнародних договірних норм.
Дослідження проблем співвідношення часу і правової системи. Аналіз правового часу як особливої форми соціального. Розрізнення об’єктивного і суб’єктивного часу. Розгляд проблеми темпорально-правового регулювання, своєчасності. Вивчення ультраактивної дії.
Створення динамічної фрактальної моделі-матриці категорії sacrum, можливості її застосування у літературознавчих дослідженнях на прикладах художньої прози. Біблійний ґлокалізм та стилізація у літературі. Антропологічні та морфологічні аспекти сакрального.
Специфіка сучасного гуманітарного знання. Спорідненість теоретичної бази постструктуралізму і постмодернізму. Зображення світу в літературному творі. Застосування категорії автора. Узагальнення основних ідей М. Бахтіна, В. Виноградова і Б. Кормана.
Знайомство зі структурними особливостями категоріями авторизації в аспекті теорії функційно-семантичного поля. Функційна системність синтаксичних категорій як об’єкт розгляду функційного синтаксису. Характеристика базових граматичних компонентів.
Засади категорії авторства у її проекції на сучасну музикологію з виявленням особливостей дії в жанрі гітарного концерту. Виявлення специфіки функціонування категорій автора та авторства в гітарній музиці, їх впливу на жанрову поетику гітарного концерту.