Історія вивчення категорії інтимізації та осмислення її статусу у сучасному мовознавстві. Урізноманітнення теоретико-практичних аспектів вивчення інтимізації та засобів її виявлення у мові й тексті. Визначення засобів репрезентації категорії інтимізації.
У статті запропоновано різні типи логічного розподілу видів інформації в тексті з огляду на потреби дослідників текстів віддалених історичних епох. Проаналізовано змістово-фактуальну та змістово-концептуальну інформацію тексту авестійського гімну Y 46.
Суть теоретичних засад постколоніальної критики. Дослідження моделей для викриття та аналізу дискурсу Іншого у літературному творі. Особливість мови персонажів письменницького оповідання. Розгляд мімікрії Ж. Лаканом та зіставлення її з камуфляжем.
Іронія як лінгвістична категорія на рівні різних мовних одиниць (від слова до інтертексту). Типи іронії в художньому мовленні, умови створення іронічного контексту за допомогою мовних одиниць, зіставно-порівняльного методу. Ознаки іронії з погляду мови.
Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.
Зміст і значення теорії функційно-семантичного поля, запропонованої видатним російським мовознавцем О.В. Бондарком у 60-ті роки XX ст. Її сучасний стан як потужного лінгвістичного методу, аналіз і оцінка подальших перспектив, використовувані прийоми.
Спільні для всіх людей інтелектуальні процеси осмислення дійсності як основа для формування універсальних категорій мислення. Знайомство з основними аспектами виявлення кількісних відношень. Розгляд способів визначення мовної категорії кількості.
Вивчення оказіоналізмів та метафор на матеріалі художнього дискурсу. Розгляд синонімічності вербальних одиниць газетних статей медичної тематики. Дослідження семантичних та лінгкогнітивних характеристик контекстуальних синонімів британської періодики.
Аналіз витлумачення категорії концепту професором А.С. Зеленьком у межах синергетичного детермінізму. Визначення концепту як синкретичного мовного елементу з різним співвідношенням номінативності й предикативності, денотативності й десигнативності.
Розгляд високого дослідницького потенціалу використання поняття "концепт" у фольклористиці, переваг, здобутків та перспектив такого підходу. Вибір різноманітних мовних інструментів для ефективного спілкування з огляду на конкретну комунікаційну мету.
Дослідження людської діяльності у галузі прийняття рішень. Умови існування функцій корисності в рамках цієї діяльності, розгляд функції корисності на множинах порівнюваних альтернатив. Ідея кількісного вимірювання величини корисності продуктів праці.
Проблема мети покарання у творчій спадщині представників німецької філософії. Систематизація підходів І. Канта, Г.В.Ф. Геґеля та Й.Г. Фіхте в контексті питань визначення сутності кримінального покарання та доцільності його застосування в суспільстві.
Дослідження практичних законів милозвучності (чергування у/в) в українських наукових текстах початку ХХ ст., їх відповідність вимогам чинного правопису. Виявлення та обґрунтування наявності чи відсутності системи (або тенденцій) такого вживання.
Суть вчення про наслідування, що стверджується в межах релігійно-мистецтвознавчого та естетико-етичного вимірів візантійської естетики аскетизму. Розвиток міметичної концепції художньої творчості. Аналіз мімезису у проповіді наслідування Бога та святих.
Огляд літературознавчого дискурсу з проблем утілення містичного в художньому творі. Місце містики в системі фантастичної прози. Наративні стратегії творення містичного модусу, спільні для містичних метажанрів: пригодницького, детективного, філософського.
Постмодернізм як напрям літератури 80-х років ХХ століття. Творчість представника французького постмодернізму Бернара Вербера. Специфіка методологічної бази "неоміфологізму". Відтворення міфу про створення світу в романі Б. Вербера "Зірковий метелик".
Розгляд багатопланового комплексного феномену модальності з точки зору когнітивно-дискурсивних та семіотичних особливостей її вираження в процесі перекладацької діяльності. Дослідження когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення категорії модальності.
Визначення складників модальності у літературному творі та її зв’язку із наративною ситуацією. Форма представлення авторського "Я" в тексті. Особливі творча манера та оповідний стиль письменника Уве Йонсона. Циклічний характер, повторюваність його творів.
Визначення дисциплінарного статусу категорії музичного мислення та розробці методично-поняттєвої бази вивчення природи й процесу музичного мислення, а також запровадження ноологічного (ноетичного) підходу до змістового кола психології мистецтва.
Художньо-просвітницька спрямованість підготовки майбутнього вчителя музики. Загальна концепція музичного мислення в сучасній психології. Емоційна реакція на інтонацію, проникнення в її виразну сутність. Ознаки стилів, різні елементи музичної виразності.
Сучасні мультимодальні студії: модальна лінгвістика та мультимодальна стилістика. Виокремлення структурні елементи статті наукового блогу. Дослідження способи вираження мультимодальності у сучасних текстах наукових блогів, написаних англійською мовою.
Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Розгляд її як специфічної форми предикації, яка може змінювати хід комунікації, встановлювати нові відносини і "новий порядок" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.
Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Відображення існуючих форм свідомості в мові через лінгвальні засоби на різних мовних рівнях. Встановлення "нового порядку" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.
Теоретичний аналіз категорії норми, виявлення наукових та соціальних передумов формування норм. Виявлення особливостей змін психологічних, психофізіологічних і морфо-функціональних параметрів у процесі адаптації студентів до умов навчання у вузі.
Аналіз різних наукових поглядів на проблему феномена "обмеження" в різних галузях науки. "Мовні обмеження" як вияв мовної необхідності у вигляді системної сукупності експліцитних та імпліцитних мовних правил і норм, та результатів самовираження людей.
Дослідження духу обов’язку в контексті двох градів (Божого та земного), які протиставляє Аврелій Августин, ґрунтується на любові, що й слугує критерієм їх диференціації ("обов’язок" служити Богу і ближньому чи "обов’язок" служити самому собі).
Реалізація особових протиставлень через систему граматичних категорійних значень у межах частин мови: іменника й дієслова. Дослідження особливих прагматичних аспектів категорії особи як вживання дієслівних форм першої особи в перформативних висловленнях.
Аналіз специфіки експліцитної та імпліцитної характеристики об’єктів і явищ періоду Другої світової війни на матеріалі діалектних текстів у збірнику "Говірки Черкащини". Лінгвістичні способи для вираження оцінки, застосування метафор, іронії та сарказму.
Структура функціонально-семантичного поля оцінки в сучасній українській мові. Порівняльна характеристика оцінних засобів у текстах публіцистичного та інформаційного стилів з урахуванням їх мовностилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей.
Вивчення межі функціонально-семантичної категорії персональності. Встановлення типових засобів її вираження в сучасній українській літературній мові. З’ясування специфіки реалізації цієї категорії в текстах публіцистичного стилю, адресатної системи.
