У статті здійснюється соціально-філософське дослідження процесу формування суспільної правосвідомості у модерну добу. Обґрунтовується теза, що процес формування модерної правосвідомості носив поступальний характер, пов’язаний зі становленням права.

Нелінійна модель особистості в контексті сучасної філософії освіти. Пропонування нової (синергетичної) моделі особистості – інноваційна людина, метою життя якої стає самоосвіта, самовизначення, що спонукають її до реалізації потенційних можливостей.

Памфіл Данилович Юркевич як найвизначніший український філософ минулого століття. Становлення та основні засади "філософії серця", її формування та вплив на свiдомість, релiгiю, мораль, науку. Аналіз категорій етики в працях українських філософів.

Головні суперечності, фактори та джерела розвитку історичної свідомості сучасної української молоді. Можливості цілеспрямованого впливу на цей процес засобами науки, освіти та виховання. Підвищення ефективності історичної освіти, роль у процесі ЗМІ.

Вчення про суспільно-економічні формації як перехідна форма від класичної до некласичної філософії історії. Загальні закони історичного розвитку, що випливають з погрупування його явищ за культурно-історичними типами. Актуалізація проблеми кінця історії.

Феномен толерантності та його складові. Філософські та психолого-педагогічні аспекти формування толерантної особистості. Основні шляхи, які сприяють розвитку духовної особистості. Питання толерантного ставлення у творчості Г. Сковороди та П. Юркевича.

Аналіз ідеї покликання, яка має релігійне коріння в юдео-християнській традиції. Розгляд світоглядних вимірів думки про покликання людини від Античності до Нового часу. Універсалізація християнської інтуїції покликання особистості в епоху Відродження.

Витоки символічно-метафоричного мислення, притаманного українській художній традиції. Місце та значення символічно-метафоричного мислення, притаманного вітчизняній художній традиції, у розвитку християнського мистецтва. Своєрідність архетипу Буття.

Наука про людську психіку. Захоплення позитивістською філософією. "Матеріалізм" Фрейда. Механізми виникнення неврозів. Психоаналіз Зігмунда Фрейда. Концептуальне ядро теорії Фрейда. Єдипів комплекс і комплекс Електри. Походження інстинктів і культури.

Подолання стереотипів щодо невеликого вкладу Анаксімена до філософської скарбниці та визначення філософсько-правової складової у творчій спадщині мислителя. Розгляд філософом аналогій між повітрям та душею. Суть становлення державно-правових феноменів.

Ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз можливостей вибору на користь тієї чи іншої версії цивілізаційного розвитку. Інтегральний вплив цього вибору на всі сфери суспільної життєдіяльності, а також характеристика обмежень і загроз, що він накладає.

Детально досліджено роль потреб вищого рівня у процесі формування ціннісної орієнтації особистості, їх взаємодію та взаємозв’язок з інтересами та цінностями. Туристичну діяльність означено як важливий фактор формування системи цінностей особистості.

Аналіз цінностей мережево-онлайнової ідеології. Вивчення умов формування мережево-онлайнової культури, яка допомагає адаптуватися людині. Характеристика ігрової моделі самореалізації особистості, що виступає маркером постмодерністського суспільства.

Основні позитивні риси поняття прогрес та їх негативний вплив на історію і на її суб’єкта. "Триєдиний закон розвитку", якому підпорядковані живі організми, держави, культури, процеси і явища. Збільшення внутрішнього багатства, поступове зміцнення єдності.

В статье обосновывается глубинная концептуальная связь методологии и тематики произведений Павла Филонова с картиной мира, объединяющей разные направления философии анархизма. Постулируется принципиальная политичность филоновского понимания прогресса.

Висвітлення сутнісних характеристик формули Радбруха. Підтвердження неможливості звернення до цієї формули в контексті легістської доктрини. Аналіз значення цього явища для правового розвитку загалом і сучасного українського законодавства зокрема.

Узагальнення екзистенціалістських мотивів та впливів в українській культурі ХХ століття. Причини несприйняття радянською ідеологією екзистенціалізму. Розгляд соціального нонконформізму та героїчного стоїцизму як складників українського екзистенціалізму.

Категориально-логическая структура движения как материи, его трактовка как пространственного перемещения и изменения. Определение времени и пространства как основных форм существования материи. Формулирование методологического принципа несводимости.

Становление и развитие общих представлений о материи, характреристика ее свойств и атрибуты. Содержание философии о многообразии и единстве мира. Движение как способ существования материи. Основные его формы, их взаимосвязь и качественная специфика.

Сущность движения, его закономерности и направления, а также взаимосвязь с материей. Основные формы движения материи и их качественная специфика. Современная философия о строении материи, формы ее существования. Исследование материального единства мира.

Сущность логики как науки. Отличия традиционной и математической логики. Логические формы мышления. Виды понятий по объему и содержанию. Понятие простых и сложных суждений. Необходимые и правдоподобные умозаключения. Сущность логических приемов.

Понятие гипотезы как знания в форме предположения, сформулированного на основе ряда достоверных фактов. Теория – высшая, самая развитая организация научных знаний, которая дает целостное отображение закономерностей некоторой сферы действительности.

Специфика решения современными зарубежными философами проблемы соотношения ментального, физического в культуре с позиций функционализма, тождества и интеракционистского дуализма. Рациональность - способность человека мыслить на основе разумных норм.

Рассмотрение сущности понятия, суждения и умозаключения в логике. Применение основных форм мышления в деловых отношениях. Рассмотрение классификации различных типов суждений в логике. Методы получения умозаключений. Особенности использования дедукции.

Понятие и структура научного знания. Формы знания в науке. Характеристика эмпирического и теоретического уровней знания, критерии их различия. Отличия эмпирической зависимости и теоретического закона. Индуктивный и рационалистический пути познания.

Своеобразие философского мышления эпохи Возрождения. Характеристика основных форм научного познания: особенности научного факта, проблемы, гипотезы и теории. Сравнительный анализ и выявление специфики философии по сравнению с мифологией и религией.

Научное познание (формы, понятие, проблема, гипотеза, идея, категория, научный факт). Главные элементы теории. Законы и категории наук. Общенаучные методы эмпирического познания (наблюдение, эксперимент, моделирование, аналогия) и их характеристика.

Основные принципы классификации форм общественного сознания. Самостоятельность, специфичность и взаимосвязь экономического, политического, правового, морального, религиозного, эстетического (художественного) и экологического аспектов осмысления.

Сущность закона материалистической диалектики. Понятие диалектического противоречия. Исследование диалектического мышления философами. Закон единства и борьбы противоположностей в природе и обществе. Диалектические взаимодействия противоположностей.

Общая характеристика форм знания, их цели. Сущность и отличительные признаки неразвитой и развитой проблемы, их формулировка. Особенности гипотезы и ее видов, специфика процесса ее опровержения и доказательства. Развитие предположения, требования к нему.