Гуманістичний світогляд — одна з найпрогресивніших ідей епохи Відродження, яка суттєво вплинула на подальший розвиток європейської культури. Антропоцентризм, реалізм, естетика та творчість - складові, що входять в структуру ренесансного світогляду.

Трансформаційні процеси в системі комунікації сучасної науки, обумовлені використанням інформаційних технологій. Комунікаційні відносини як об’єкт уваги дослідників з різних галузей знань. Неоднозначна оцінка ролі Інтернету як засобу наукової комунікації.

Дослідження впливу сучасних інформаційних технологій на конфігурацію та зміст соціальної пам’яті. Визначення її особливостей з появою віртуальної реальності. Аналіз трансформації соціального феномену в контексті єдності історичної та колективної пам’яті.

Характеристика проблеми комп’ютеризації за новими технологіями. Аналіз трансформації соціального мислення в суспільстві. Зміна конфігурації громадянської пам’яті під дією віртуальної реальності. Особливість перетворення глобальної інформаційної системи.

Символізуючі конфлікти, що відбуваються в інституціональному і соціоепістемологічному вимірах - одна з передумов кожної кризи в глобальному світі. Технологічні умови і можливості, які обумовлюють функціонування глобального комунікаційного простору.

Філософський аналіз комплексу проблем, пов’язаних з формуванням нового типу влади. Ліберально-демократична модель влади: від силових способів здійснення до гуманістичних форм владних відносин. Організація державної системи влади серед особистостей.

Трагічні події в Україні та їхнього впливу на філософію бізнесу, фундаментальні трансформації підприємницького етносу у його ціннісному контексті. Дослідження волонтерського руху як формату морально-етичного вираження сучасної філософії бізнесу в Україні.

Дослідження трансформації сучасної філософії справедливості від пошуку основних принципів соціальної справедливості до формулювання її основного питання. Подолання переважно нормативістської спрямованості сучасної філософської теорії справедливості.

Головні проблеми, які постають перед людством у зв’язку із глобалізацією. Особливості розвитку системи освіти на різних історичних етапах. Вплив філософського знання на формування педагогічних систем у період трансформацій в культурному житті суспільства.

Особливості трансформаційних процесів щодо цінностей освітнього гуманізму в контексті формування гуманітарно-технічної еліти. Стратегії гуманітаризації вищої технічної освіти та принципи інноваційних процесів у системі вітчизняної технічної освіти.

Стратегії гуманітаризації вищої технічної освіти та принципи інноваційних процесів у системі вітчизняної технічної освіти при формуванні гуманітарно-технічної еліти. Можливості у сфері управління суспільною свідомістю шляхом позитивного еволюціонування.

Изучение нормативного слоя мышления, знаково-символических структур познавательного процесса и форм бытия знания. Конструктивизм и реализм как парадигмы познания. Семиотическая интерпретация К.-О. Апеля путей развития кантовского трансцендентализма.

Трансцендентологія як один із вимірів метаантропологічної методології юридичної деонтології. Бог як недосяжний у пізнанні за допомогою людських здібностей. Досягнення юристом блага у професійному житті, яке не суперечить природно-правовим нормам.

Рассмотрение и характеристика специфических особенностей трансцендентальной метафизики Нового времени. Определение и анализ основных факторов, повлиявших на ее развитие. Исследование принципов, которые легли в основу последующих философских систем.

Анализ теории познания отечественного философа В. Сеземана в соотношении с основными направлениями философии начала ХХ в. Познавательная ситуация с точки зрения Сеземана. Проблема соотношения бытия общего и индивидуального, объективного и субъективного.

Построение гносеологической концепции Канта. Объективное и необходимое синтетическое суждение как объект трансцендентальной философии. Утверждение об априорной основе научных истин. Функционирование основных познавательных способностей человека.

Созерцание, его природа и роль в познании как одна из центральных тем философского учения Канта. Ощущение как воздействие предмета на способность представления. Особенности метафизического и трансцендентального истолкования пространства и времени.

Трансцендентальна дедукція як надання такого доказу, що дає повну відповідь скептикові про існування речей поза нами. Скандал для філософії та загального людського розуму - те, що ми маємо сприймати лише на віру існування речей поза нами (за Кантом).

Досліджуються трансцендентальні умови можливості Я як суб'єкта моральної свідомості та етичних відносин між Я та Іншим. Піддається критиці постмодерністська методологія деконструкції онто-тео-телео-фало-логоцентризму, яка теоретично унеможливлює етику.

Анализ трансцендентального единства апперцепции в критической философии Канта. Характеристика и сущность принципа "я мыслю" в философии Декарта. Основные различия в понимании трансцендентального единства апперцепции как условия и идеала познания.

Становление смыслового бытия, на основании которого проясняется характер смысловых определенностей. Соотношение в человеческой субъективности первичного эмоционального потока и эмоциональной структуры, определяемой значимостью собственного "эго".

Обсуждение современной трансцендентальной проблематики. Обсуждены концептуальные проблемы, прежде всего проблема "идеальное vs. реальное", пути их трансцендентального решения. Предложена тематика для обсуждения семинара "Трансцендентализм и наука".

Сочетание основных антропо-психологических реалий и рационалистических требований в формировании позиции "рационального психологизма". Определение зависимости существующего многообразия образов мира от различных антропо-психологических типов личности.

Рассмотрение вопроса о трансрациональности в русской религиозной философии. Анализ философской мысли относительно духовного поиска. Исходный тезис мистико-идеалистического направления европейской философии, особенности философской мысли Вл. Соловьева.

Выяснение принципиальной возможности формирования единой и непротиворечивой философско-мировоззренческой целостности, в которой сознательный и бессознательный потенциалы человека представлены в полной мере и в виде универсальной категориальной системы.

Исследование эпистемического условия в диспозициональной форме. Его обоснование при помощи четырех мысленных экспериментов, показывающих неудовлетворительность актуалистского понимания этого условия. Критика понятия ответственности со стороны Н. Леви.

Представления философов о смысле тревоги, ее сущность в историческом контексте. Явления культуры, социальные установки, их влияние на формирование тревожности в обществе. Размышления о природе человека, поиск "рационалистического" разрешения его проблем.

Эволюция представлений о страхе и тревоге в истории философской мысли. Характеристика философским взглядам на страх и тревогу, сложившимся в разные исторические периоды. Уровень социального порядка, обеспечивающего предсказуемость общественной жизни.

Рассмотрение особенностей понятия "трехъязычная ересь" в средневековой лингвистике и религиоведении. Определение сущности понятия "вестернизация". Дискуссия по поводу обозначения мифологического центра культуры. Оценка источников европейской культуры.

Философский дискурс о модерне. Учения левых, правых гегельянцев и Ницше, "три перспективы" обсуждения "проекта модерна". Обвинительные речи философов в адрес разума как инструмента власти, угнетения и контроля. Концепции коммуникативного разума.