Історія розвитку і змісту поняття "свобода" у межах іудаїзму. Застосування єврейським народом свободи вибору на користь збереження етичного божественного гнозису. Подрібнення спрямованості свободи євреїв на політично-громадські свободи окремої особи.

Гносеологічні передумови формування актуальної філософської проблеми - екзистенційної безпеки. Репрезентація проблеми екзистенційної безпеки як концептуальної основи для подальшої розробки когнітивної парадигми. Шляхи подолання загроз людському існуванню.

Осмислення глобальних проблем існування людства заклали гносеологічні передумови формування актуальної філософської проблеми екзистенційної безпеки. Антропогенним джерелом загроз є людське мислення, позбавлене моральних та гуманістичних цінностей.

Гносеологічні передумови формування національної безпеки. Осмислення перспектив існування людства та пошук відповідей на екзистенційні виклики часу. Розробки когнітивної парадигми етичних пріоритетів і гуманістичних цінностей у філософії постмодерну.

Розкриття методологічного значення категорії тотальності як принципу філософії Німецького Ідеалізму. Розгляд поняття у контексті питання щодо можливості пізнання світу. Аналіз його інтерпретації в філософських системах Канта, Фіхте, Шеллінга та Гегеля.

Передісторія виникнення легізму як доктрини синології. Ранні легісти (Лі Куй, У Ци) та особливості їх діяльності у ті часи. Авторитаризм в доктрині Ш. Бу-Хая (його коротка біографія), ідея його концепції, принцип недіяння. Ідеї та реформи Ш. Яна.

Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.

Характеристика позначення основних етапів становлення парадигми соціального конструктивізму в соціально-філософській думці. Головні особливості соціального простору й специфіка розвитку теоретичного й практичного конструювання його окремих елементів.

Формування системи знань про буття людини, найістотніші взаємовідносини з природою, суспільством і духовним життям у всіх формах його існування. Огляд суспільно-історичної природи релігії. Закономірності її виникнення і функціонування в сучасному світі.

Структура творчого процесу. Соціально-філософські засади розвитку творчого потенціалу особистості. Проблема активного розвитку інтелектуального, когнітивного потенціалу кожної людини. Вплив культурного середовища на формування ціннісних орієнтацій.

Сутність феномену суперпозиції взаємодії компонентів, які за допомогою зворотних зв'язків сприяють організації соціального організму та є самовідтворюючими одиницями у фізичному геополітичному просторі. Механізм курсу виходу з геополітичних криз.

Сучасна людина у ноосфері (сфері розуму) як потужна сила, що може та повинна своєю працею та думкою докорінно перебудовувати буття у порівнянні з тим, що було раніше відповідно до міркувань та праць В.І. Вернадського. Створення ноосфери у повному прояві.

Огляд структури, характеру і початків філософської думки України як невід'ємної складової частини культури. Джерела та національні особливості філософій України; представники вчення, внесок Григорія Савича Сковороди. Філософія України в ХХ столітті.

Дослідження порубіжжя як соціокультурного феномену. Історія формування концептів межі, кордону і фронтиру. Соціально-філософський аналіз вітчизняних і зарубіжних розвідок класифікації порубіжжя. Потенціал порубіжжя як території міжкультурної взаємодії.

Аналіз причин низької мотивації участі жінок у громадських організаціях. Обґрунтування необхідності оновлення цілей жіночої стратегії розбудови української соціокультури. Визначення пріоритетних векторів стратегії "етики турботи" жіночих організацій.

Осмислення специфіки функціонування демократії в біоетичній парадигмі. Розкриття авторського розуміння біоетики як нового виду фундаменталізму ХХІ ст., що виправдовує демократію еліт. Переваги існування біоетики та проблеми, пов’язані з її становленням.

Основні погляди мислителів указаного історичного періоду (XVIII-XIX ст.) щодо феномену гри, у яких вона постає творчим осягненням дійсності, природним способом забезпечення цілісності людського життя. Культурологічний і педагогічний потенціал гри.

Ведична література як виток давньоіндійської філософії. Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро. Період переходу від родового суспільства до суспільства з державною будовою. Обов'язки гармонізації духу. Моральність життєвого і посмертного шляху суб’єкта.

"Коперниканський переворот" у філософії і гуманітарних науках. Концепція родової сутності людину, як істоти активного і розумного. Форми почуттєвого споглядання. Принципи апріорного знання. Трансцендентальна єдність апперцепції застосування розуму.

Філософсько-правовий аналіз розуміння злочину представниками соціологічної школи кримінального права. Дослідження проблеми філософії злочину як соціального явища. Вивчення причин та умов попередження злочинів. Блокування небажаних форм людської поведінки.

Поява ідеї розгляду нелінійності особистості в науковому дискурсі. Перехід науки від класичного до некласичного і постнекласичного етапів її розвитку. Формування складного та нелінійного стилів наукового мислення. Проблемний спектр терміну "особистість".

Філософський підхід до визначення принципів герменевтичності психоаналітичного процесу. Виокремлення психоаналітичної герменевтики поруч із психологічною, філологічною, юридичною, теологічною. Обґрунтування психоаналізу як герменевтичної практики.

Особливості розуміння здоров’я східною та західною медичною традицією. З’ясування філософського підґрунтя медицини Сходу, розкриття основ китайської медичної традиції. Культ краси фізичного тіла в культурі Заходу, детальне уявлення про його будову.

Розробка базових положень концепції розуміння у здійсненні права і стратегії її побудови на основі герменевтики права. Удосконалення концепції здійснення права. Предмет і критерій розуміння у здійсненні права в цивільному та кримінальному судочинстві.

Описано роботи, які пояснювали тлумачення хаосу як безладу у контексті дослідження його в до постнекласичній раціональності. Визначено, що відношенню до цього безладу вбачається потреба в постулювання необхідності впорядкування хаотичних феноменів.

Анализ адаптационных механизмов сознания в формировании ферального и социального типов мышления. Особенности феномена нейропластичности мозга. Оценка роли адаптационных механизмов сознания в формировании ферального и социального типов мышления.

Философские аллегории в текстах Боэция, Дж. Вико и Д. Дидро. Идеи Ф. Шеллинга, Ф. Шлейермахера, А. Шопенгауэра и других мыслителей относительно использования аллегорий в философских текстах, их концептуальное значение для изложения философских взглядов.

Основная философская проблематика античности. Сущность мифа и логоса. Вещественно-телесный характер диалектики идеи и материи. Душа, ум и космос. Роль античной философии в мировой культуре. Рассмотрение необходимости объяснения тотальности реальности.

Визначено, що противники допустимості абортів спираються на класичну онтологію, натомість прибічники - на уявлення про конвенціональний характер таких термінів, як "особа" і "потенціальність". Проаналізовано приклади аргументації обох сторін дискусії.

Философия Владимира Соловьева и ее особое место в истории русской философии и становлении национального философского самосознания. Тесная связь философии Соловьева с религией. Сущее или Бог как объект богословского размышления. Три ипостаси Бога.