Аналітичне дослідження найсучасніших дослідів з різноманітних напрямків й шкіл філософії, семіотики, природознавства, культурології, їх зв'язок з теорією ментальності. Відтворення особливостей української ментальності у творчості Сковороди, Шевченка.

Аналіз наукової інтелігенції як головного агента створення нових форм постіндустріальної соціальної структури на шляху до інформаційного суспільства. Особливості формування цього прошарку в Україні в період переходу до демократичного суспільства.

Філософське осмислення процесу формування та функціонування української національної ідентичності та компаративний аналіз української національної ідентичності в трьох виділених націоналістичних дискурсах (романтичному, модерному та націоналістичному).

Ключові елементи української національної резистенції. Чинники збереження національної ідентичності: національна пам'ять, креативна творчість та соціальні естафети. Креативно-творчий аспект ідентичності. Обрядово-ритуальний аспект національного буття.

"Філософія серця" Григорія Сковороди. Філософія П. Юркевича та його ставлення до матеріалізму Л. Фейєрбаха та М. Чернишевського. Проблема людини та нації в творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди Шевченка, Франка, М.Грушевського.

Значення платонівського мотиву у становленні філософії Київської Русі. Представлення гуманістичного напрямку розвитку філософії України мислителями-просвітниками Острозької та Києво-Могилянської академії. Дуалізм і пантеїзм української філософії XVIII ст.

Становлення філософії Київської Русі. Творчість митрополита київського Климента Смолятича. Філософія Києво-Могилянської академії. Розвиток соціально-філософської думки ХІV–ХVІ ст., її видатні представники: Франко, Шевченко, Драгоманов, Юркевич.

Ознайомлення з методами розв’язання проблем національної філософії. Дослідження та характеристика міркувань В. Горського про філософію, як самосвідомість культури. Розгляд гранично раціоналізованого і логізованого теоретичного філософського дискурсу.

Поняття та оцінка необхідності формування та розвитку філософської культури нації. Особливості даного процесу в Україні, видатні мислителі різних часів і аналіз їх наукових досягнень. Специфічні риси та напрямки української філософії, її сучасний стан.

Філософія України як органічна частина всесвітньої філософії. Загальний огляд філософської думки в духовній культурі Київської Русі. Особливості філософії українського Відродження та Просвітництва. Українська філософія XIX - початку XX століття.

Відродження української національної системи самореалізації особистості. Ідеологічні протиріччя між звичайним православним козацтвом і характерниками. Езотерична доктрина військової магії. Розкриття езотеричного потенціалу язичництва і християнства.

Аналіз впливу феномену авангардизму на сучасну українську мистецьку практику на прикладі творчості представників сквоту "Паризька комуна" та явища трансавангарду. Відродження естетичних ідеалів авангардизму в українському мистецтві часів незалежності.

Комплексний соціально-філософський аналіз українського господарського менталітету, його структури, головних чинників формування і трансформацій, найбільш важливих рис його сучасного стану. Роль тоталітарно-ідеологічного факторів на формування менталітету.

Дослідження взаємозв'язків між естетикою і художньою творчістю авангардистів на прикладі українських і польських митців. Визначення й аналіз змісту концепції "леверкюнівської душі авангарду". Характеристика поняття трансгресії в контексті мистецтва.

Пошук ефективних способів поєднання індивідуальних та загальнолюдських цінностей в українській філософській думці. Характеристика можливостей кордоцентризму впливати на історичні події з метою невпинної гуманізації культурно-антропологічного простору.

Цілісна історико-філософська реконструкція фрагментарного, з точки зору форми і змісту, тексту української кордоцентричної філософії. Фальсифікації і верифікації українського кордоцентризму як філософського феномена, зв’язок з національним менталітетом.

Дослідження українського модернізму, його потяг до авторської суб'єктивності та реалізація через відкриття психологічних мотивів художньої творчості. Значення феномену "модернізм" для розвитку культури в процесі формування національної самоідентифікації.

Світоглядно-ментальні особливості українського народу як засади національного культуротворення. Аналіз українського філософського гуманізму, його характерні риси. Вплив на українську правову культуру світоглядно-філософського гуманізму епохи ХVII-ХХ ст.

Біографія Г.С. Сковороди, основні етапи його особистісного та творчого становлення, джерела натхнення. Філософські думки та напрямки вивчення буття Сковородою, його спадок. Тлумачення святого письма автором та значення біблейських мотивів в його творах.

Розгляд культурних характеристик українського історико-економічного виміру. Еволюція цивілізаційних хвиль в системі господарських та культурних відносин трипільського суспільства. Зміст філософсько-історичного та соціологічного бачення цивілізації.

классификация споров по ряду основных факторов, которая помогает отличить один спор от другого. Правила и ошибки форм аргументации и критики. Ошибки в доказательствах: в тезисе, в доводах, в основаниях и в связи между доводами и тезисом, в "рассуждении".

Спор и доказательство, необходимые и достаточные пункты для выяснения тезиса. Характеристика видов уловок. Грубейшие непозволительные и психологические уловки. Произвольные и лживые доводы, тактические приёмы. Правила по отношению к форме аргументации.

Ориентация на природу и изучающие ее науки как одна из характерных особенностей раннебуржуазной и классической философии. Экономический материализм - предельная форма развития натуралистической философской и социологической традиции XIX столетия.

Определение понятия и виды спора как акта речевой коммуникации, основные принципы его ведения. История формирования диалектики в Древней Греции. Развитие искусства спора в России. Сущность и принципы эристики. Культура вопросов и ответов в споре.

Проблема вопроса в истории философии. Современные направления исследования проблемы вопроса. Аристотель: вопрос как форма диалога. Абу Наср Аль-Фараби о диалогическом методе постановки вопросов. Выдающиеся философы об особенности постановки вопроса.

Загальна характеристика умовиводу як найбільш складної форми мислення, що об’єднує судження і поняття. Види умовиводів: дедуктивні (силогізм, полісилогізм, ентимема), умовні і розподільні, індуктивні і традуктивні, їх особливості, істинність та хибність.

Аргументований доказ тези про виразну суперечливість поєднання категорій "кордони" та "смисл"; суперечливість, згідно з якою смислові поля глобального соціуму одночасно і нескінченні, і обмежені. Смислові установки абсолютної більшості мешканців Землі.

Сущность понятия "умозаключение", роль и структура. Деление умозаключений по числу посылок, по ходу мысли. Превращение, обращение, противопоставление предикату и умозаключение по логическому квадрату. Содержательные и формальные причины ложных выводов.

Умозаключения, понятия и суждения как формы абстрактного мышления. Понятие логического следования, определение дедукции. Выводы из категорических суждений посредством их преобразования. Простой категорический силлогизм. Полисиллогизмы, сориты, эпихейрема.

Понятие умозаключения как формы мышления, его характерные признаки и особенности, варианты определения из различных источников. Общая характеристика дедуктивного умозаключения, механизм его действия и развития. Разновидности и применение полисиллогизмов.