Виявлення суперечностей і труднощів обґрунтування наноетики за аналогією з іншими етиками. Вивчення методологічних засад формування етики поводження з нанотехнологіями, наноматеріалами. Етичне обґрунтування практики незалежного тестування наноматеріалів.

Актуальность приращения философско-культурологического знания в изучении рисков и опасностей, порождаемых развитием и внедрением нанотехнологий. Идентификация феномена нанориска в целях будущих положительных перспектив и благополучия человеческого рода.

Характер и оценка влияния нанотехнологий на понимание реальности современным человеком. Три научно-философских эксплорации к пониманию нанобудущего. Теоретическая модель нанореальности и направления ее трансформаций, анализ дальнейших перспектив.

Эвристический потенциал научной фантастики в осмыслении технологического будущего человечества. Рост сферы "мыслимого". Место комбинирования и синтеза уже имеющихся знаний и известных способов действий человека в технополе в разработке нанотехнологий.

Определение понятия "нанотехнологии". Атомистическое объяснение природы. Создание электронного микроскопа. Теоретико- и социально-философские, онтологические аспекты применения нанотехнологических методов. Возможные последствия, связанные с их развитием.

Основания инструментальной революции, связанной с возникновением нанотехнологий. Эпистемологическая основа нанотехнологий, понимаемая в рамках конструктивизма и редукционизма, а ее базовым методологическим принципом выступает единство мира в наномасштабе.

Учение о самобытности и национальной исключительности русского народа. Представители либерально настроенной дворянской интеллигенции. Воззрения западников и славянофилов, конституционно-монархическая форма правления. Становление русской философии.

Предпосылки и условия возникновения течений западников и славянофилов, историческое развитие России в ХIX в. Характеристика и отличительные черты взглядов славянофилов и западников, их основные противоречия. Борьба идей между двумя направлениями.

Понятие верифицируемости и фальсифицируемости системы, значение принципа фальсификации в концепции К.Р. Поппера. "Воля к власти" и место данной категории в нигилизме как философском направлении. Деление психики на сознательное и бессознательное.

Философия ведийского и эпического периодов, неортодоксальные школы в Древней и Средневековой Индии и их противоречия. Философское учение "Бхагавадгиты". Основные положения древнекитайской натурфилософии, конфуцианства, даосизма, легизма, моизма.

Материализм и идеализм как основные направления философии. Основные черты средневековой философии, их характеристика и специфика. Особенности философии эпохи Возрождения, разновидности материализма. Направления российской философии и её представители.

Характеристика древней восточной системы, направленной на укрепление здоровья и лечение организма. Определение основной цели - развития человека как личности, понимания своего места в мире, своих задач. Обзор энергии ци - главной жизненной силой человека.

Соціально-філософський аналіз культурної маргінальності та пов’язаних із нею елементів соціального й особистісного буття. Напрями досліджень культурної маргінальності в історичному соціокультурному просторі американської і європейської наукової традиції.

Основні проблеми аналізу сучасної філософії Заходу. Її головні напрямки вивчення. Характеристика стадій філософії науки: позитивізм, емпіріокритицизм, неопозитивізмом. Процес створення структуралізму, його основні риси. Сутність фрейдизму і герменевтики.

Аналіз причин релігійної творчості людей. Космологічний та телеологічний докази буття Бога, їх відображення та вивчення в давньогрецькій філософії. Ідеолог католицької церкви Фома Аквінський та його діяльність. Критичний аналіз доказів буття Бога.

Определение и анализ способов формирования диалектико-материалистического метода мышления студентов на основе понимания и использовании взаимосвязи универсальных компетенций. Характеристика особенностей современного состояния сферы высшего образования.

Філософське тлумачення наративу, його проблема. Самодостатність як найважливіша ознака наративу, його характеристика. Найвпливовіші теоретики наративу, їх погляди. Метафора та символ, поняття та взаємозв’язок. Особливості завдання розповідної функції.

Теоретичне з'ясування сутності наративу на підставі розгляду основних концепцій наративу як форми наукового знання. Соціальна реальність як результат конструктивістської діяльності та інтерпретації, що здійснюється в межах смислового горизонту культури.

Специфіка постструктуралістських та синергетичних концепцій наративної ідентичності особистості та її нелінійної динаміки трансформації, а також визначення її ролі для методології історико-філософського дослідження. Розвиток людства в сучасній культурі.

Причини та наслідки кризи персональної ідентичності в сучасну епоху. Історична роль нараційного дискурсу у формуванні ідентичності та самоідентифікації в наш час. Специфіка конструювання наративної ідентичності під впливом мейнстріму масової культури.

Обґрунтування універсальності наративної методології для самопрезентації людини в умовах постмодерного інформаційного суспільства. Аналіз філософських підстав герменевтичного саморозуміння як єдино можливого способу реалізації практичної ідентичності.

Засоби самоідентифікації і досягнення людиною своєї ідентичності. Теоретико-методологічна розробка феномену наративу, вивчення його природи, принципів та особливостей. Аналіз взаємозв’язку автобіографічних наративів та різних видів пам’яті людини.

Загальна характеристика елементів критики історичного наративу. Розгляд головних настанов у форматі парадигм, які зумовили наративний поворот в історичній науці. Знайомство з особливостями та проблемами формування поняття наративізму в філософії історії.

Українська філософія як органічна складова української духовної культури, її загальні особливості. Риси національного характеру та особливості світосприйняття українців. Провідні філософські ідеї часів Київської Русі, поява професійної філософії.

Спроба окреслення постановки проблеми самовдосконалення особистості у філософських школах Стародавнього Китаю та Стародавньої Індії. Визначення процесу формування і становлення гуманістичної ідеї культурних традицій, починаючи з філософії Стародавності.

Аналіз процесу народження поняття "Weltanschauung", яке перекладено на більшість європейських мов як "світогляд" (world-view, cosmo- visin, мировоззрение). Ідея визначення філософії через поняття світогляду. Розбір "Критиці здатності судження" І. Канта.

Руйнація патріархальної архаїки класичного рабовласницького полісу у V столітті до нашої ери - фактор, що вплинув на виникнення риторичного мистецтва. Знаковий характер мови - умова, від якої залежить специфічне мовлення підчас софістичних суперечок.

У статті в трьох аспектах досліджено феномен народження риторики з духу філософії за доби старших софістів. Розглянуто передумови застосування риторичних навичок і вмінь, викладені у "аксіоматиці Арістотеля", і з’ясовано специфіку риторичної логіки.

Огляд проблем філософії історії XVIII століття. Аналіз творів В. Татищева та М. Ломоносова у якості джерел створення концепції М. Карамзіна. Опис російського великого історичного наративу, у якому історія Росії перетворюється на низку замкнених циклів.

Картина світу в філософії середніх віків. Ідеї творення та ідеї одкровення в культурі Середньовіччя. Відношення філософії і теології, церкви і держави, боротьба культу Марії і культу диявола. Питання філософізації теології і теологізації філософії.