A philosophical-anthropological analysis of hesychasm reveals its essence and meaning. There are determined basic criteria of hesychasm: quietude; the practice of inner prayer, catharsis of mind and heart; bodily techniques, aiming at union with God.

The impact of the scientific approaches of historical anthropology as a modern philosophy of history on the sociology's understanding of social and cultural dynamics at the levels of "local civilizations". The essence of global sociocultural dynamics.

The essence of the relevance of the beauty of art, represented in ancient times by the transcendental theory of beauty or the more factual inducement beauty of empirically oriented Aristotle. An examination of the idealistic aesthetics of Kantian beauty.

"Homo creator" як людина творча, яка вільна від страхів та переживань, певних граней та рубежів; активна, відкрита, ініціативна та креативна особистість, здатна створювати нове та незвідане в умовах якого розвиваються людська цивілізація і сама природа.

Розгляд засад концепції "Homo Economicus" та її парадигмальних трансформацій в процесі історичного розвитку. Аналіз шляхів усвідомленого вибору індивіда на різних рівнях економічних систем та виокремлення різних інтерпретацій економічної поведінки людини.

Метросексуал - неологізм для позначення сучасних чоловіків будь-якої сексуальної орієнтації, який надає великого значення своїй зовнішності. Тенденцій в трактуванні дендізму та гламуру, що простежуються в філософсько-культурологічному мейнстрімі.

Работа посвящена философскому анализу проблемы путей эволюции современного человека. Выявление сильных и слабых сторон цифрового человека, а также понимание того, какие направления его эволюции перспективны, а какие - опасны и ведут к дегуманизации.

Философский анализу проблемы путей эволюции современного человека и человека будущего. Основные направления эволюционирования Homo sapiens в Homo informaticus в социоантропотехнической плоскости. Вмешательство технологий в особенности бытия человека.

Визначення світоглядне підґрунтя розуміння сутності людини в умовах становлення, розвитку інформаційного суспільства. Інтернет як агент політичної соціалізації. Філософія інформаційного права. Комунікація і діалог у контексті освітніх викликів сучасності.

Рассмотрение вариантов тела, в зависимости от контекста рассмотрения, в концепции Ж. Бодрийяра. Разработка оригинальной концепции "тела без органов", используемой в искусствосфере. Биосоциальная природа феномена телесности. Природа свободы гендера.

Возможности языка в процессах социальной идентификации индивида. Язык как маркер социокультурного поведения. Лингвокультурные контакты в полиэтническом регионе. Значение коммуникативного ресурса, выявление специфических черт культуры этногруппы.

Характер гри як явища культури. Сутність ігрової концепції культури, яка була сформульована нідерландським істориком і філософом ідеалістом Йоханом Хейзінгом. Тема гри у творчості іспанського філософа Х. Ортегу-і-Гассета. Герман Гессе "Гра в бісер".

Цель и функции техники, ее место в антропологии или антропологической интерпретации. "Основания философии техники" Эрнста Каппа. Технические возможности и их связь с эволюцией людей и окружающей их средой. Совместимость техники с человеческим началом.

Результати соціально-філософського дослідження проблеми людини в католицькому екзистенціалізмі Г. Марселя. Особистий пошук людини і створення власного духовного світу. Обґрунтування необхідності євангелізації душі як шляху подолання антропоцентризму.

The present paper endeavours to show how Husserl’s theory of the bodily self-constitution of the ego could help us, not to close the explanatory gap in a reductionist manner, but rather to bridge this gap by rendering apparent the necessary connection.

A comprehensive study of the issues of manifestation and development of modalities in Avicenna's logic. Characteristics of the religion of Islam as a context for the emergence of interest in logical thought. Acquaintance with Aristotelian philosophy.

Application of proprioception of thinking in philosophizing with children. Characteristics of thinking as a process in philosophizing with children. Features of philosophizing with children in a dialogue form. Development of emotional intelligence.

A study of the prospects of teaching science to maintain social justice. The key works of Bukharin and Hessen at the Second International Congress on the History and Philosophy of Science in 1931 . Zilzel "On the social origin of modern science".

Philosophical looks of the German philosopher, sociologist, composer and music theorist, Adorno Theodor W. invocatory an audience to see, what hidden reports in our televisional shows and programs, covered evil-minded to support a capitalist regime.

Determination of the complex of relationships between individual and collective dimensions of a person's worldview. Actualization of philosophical ideas formed by thinking about a person and society as carriers of a worldview. The ratio is single-general.

The limits of technocentrism through the analysis of the limiting opportunities of technique and technology from certain value positions. The philosophical anthropology of Helmut Plessner, the axiological direction in anthropology and neo-institutionalism

The author proceedes from the nature of the superficial interpretation of the human image in Islam, according to which a human is often expounded as a "slave of Allah", neglecting the multidimensionality of the metaphysical status of a human in Islam.

Analysis of historical approaches to understanding morality. Establishment of causal relationship between morality and law. Consideration of historical retrospective of cognitive-anthropological analysis of morality and some trends in its development.

Socio-philosophical analysis of problems related to the processes of humanization of education, which is defined as a priority in the training of specialists. Organization of the educational process taking into account the individuality of the student.

The reception of Husserl’s theory of meaning by Ajdukiewicz and Blaustein. A psychological-descriptive interpretation of Husserl’s concept of meaning and a reconsideration of his theory of intentionality within the inferential structure of beliefs.

Difference between Foucault and Hazard in a method of the analysis of intellectual history. The "episteme" - the structure of all knowledge of a period. A generality of history of the man and ideas. Rejection of category of change as anthropology parts.

Study of the process of personality transformation in the context of the ontology of society. Demarcation of the anthropological concepts "man", "individual", "individuality" in social epistemology. Development of the post-global model of Homo Spiritus.

Heidegger made the distinction between ontical and ontological. The history of ontology in in Heidegger's terms is ontical, and ontology ought to designate fundamental ontology. It is from this distinction he developed his project of fundamental ontology.

The value of imagination in science, the role that imagination plays in interdisciplinary scientific communication. A specific type of communication in which science is the subject of research. Inharmonious interaction between different disciplines.

Understanding the philosophy of Kant by Andrei Bely. Kant laid firm foundations for the analysis of thought. Formation by Kant of clear foundations for building knowledge of the world and philosophical understanding of both history and symbolism.