Огляд зв'язку академічної доброчесності й академічної харизми вченого. Аналіз етосу науки, його системи норм і цінностей, яка регулює діяльність наукової спільноти. Дослідження поняття академічної харизми ученого, її впливу на академічну доброчесність.

Академічна доброчесність як довіра до внутрішньої установки особистості та результатів освітнього процесу. Аналіз елементів самоорганізації, самонавчання, саморегулювання освітнього середовища. Дослідження морально-етичних засад академічної доброчесності.

Проблема академічної свободи в трьох вимірах: розуміння академічної свободи в сучасному українському дискурсі, специфіка академічної свободи в гуманітарних науках і академічна свобода в військовий час. Два напрямки аналізу академічної свободи.

Властивості академічної філософії, в вигляді, що суттєво впливає на суспільство в плані розкриття антигуманної суті інформаційної війни. Академічна філософія як спосіб мислення, який відкриває субстанціональні підвалини Буття – природного та суспільного.

Сутність та напрямки розвитку, а також принципи академічного красномовства як ораторської діяльності науковця та викладача, який доповідає про результати дослідження або популяризує досягнення науки. Його жанри та характеристика. Красномовство Сократа.

Зв'язок академічної філософії з особливим статусом філософського знання і особливим підходом до її викладання. Усвідомлення необхідності і неминучості переосмислення власної суспільної місії філософії в Україні. Осмислення ціннісного функціоналізму.

Аналіз сучасного стану філософії у контексті співвідношення "академічність - публічність" при поширенні знання в умовах глобалізації та становлення медійної реальності. Виникнення нових публічних форм презентації філософії поза академічними інститутами.

Аксиологический контекст русской философской мысли как сущностно значимая смысловая основа. Обобщение подходов русских исследователей к пониманию ценностей как смыслообразующих основаниях человеческого бытия. Выражение и реализация ценностных идеалов.

Рассмотрение социально-политической проблематики дебютного трактата И.Г. Гамана, в котором он отвергает трудовую этику Просвещения и разрушает понятие публики как общественного идеала. Заострение Гаманом проблематики морального выбора философа.

Исследуются некоторые теоретические основы правосознания как комплексной полисистемной категории. Посредством раскрытия подходов к структуре правосознания обозначены место и роль аксиологической составляющей в его механизме, характер сообщения ценностей.

Исследование подходов к проблеме эстетических и философских ценностей. Анализ проявления любви к мудрости. Обоснование понятий "знание" и "истина". Понятие оснований духовности и смысла жизни в рамках временного и вечного. Сущность индивидуализма.

Понятие и сущность аксиологии как философской дисциплины. Выявление объективных взаимосвязей и механизмов. Проявление ценностных ориентаций в социально-гуманитарном познании. Методолого-гносеологические приемы взаимоотношения между предметами и явлениями.

Определение ценностных установок культуры эпохи Модерна как философского проекта. Раскрытие его главного содержания. Причины возникновения нового этапа в развитии культуры Европы. Основные концептуальные идеи Ю. Хабермаса в дискурсе "модерн-постмодерн".

Анализ традиционной культуры как главного фактора развития образовательной системы КНР. Связь образование с процессами трансляции и воспроизводства традиционных ценностей культуры. Анализ философско-антропологических идей традиционной культуры Китая.

Соотношение метафизики и этики в философии Аристотеля. Построение эпистемологического дискурса Аристотеля в рамках метафизической парадигмы, предполагающей нормативность в качестве неустранимого элемента релевантного суждения о реальном положении дел.

Своеобразие постановки философской проблемы жизни. Кризис безоценочной науки, стремящейся к открытию объективной истины о природе вещей и явлений. Сравнение культур различных цивилизаций и эпох. Безысходность и обесценение жизни как результаты осмысления.

Роль ценностей в осмыслении культуры и их специфика как компонента культуры. Основные свойства ценностей и ценностных отношений по концепции профессора Г.П. Выжлецова. Проблемы современной аксиологии. Проблема многообразия трактовок понятия "ценность".

Аксиология как философская дисциплина, исследующая категорию "ценность", характеристики, структуры и иерархии ценностного мира, способы его познания и его онтологический статус, а также природу и специфику суждений. Глобальные проблемы цивилизации.

Раскрытие содержания аксиологии как философской дисциплины, исследующей структуру и иерархии ценностного мира. Определение значения ценностной проблематики в философии культуры. Аксиологический натурализм и изучение философской классификации ценностей.

Понятие аксиологии как философского учения. Вопрос о ценностях как составляющая структуры вопроса бытия в античной и средневековой философии. Место и роль ценностей в целостной структуре мироотношения и мировоззрения людей. Анализ аксиологических теорий.

Изучение становления философской теории ценности в конце XIX – начале XX веков. Описания принципов двойственности обнаружения и построения ценностей, а также разделения режимов установления ценностей. Анализ общих методологических предпосылок аксиологии.

Роль ценностей в осмыслении культуры. Уровни культуры на основе их доминирования. Проблемы современной аксиологии. Основные свойства ценностей и ценностных отношений по концепции профессора Выжлецова. Проблема многообразия трактовок понятия "ценность".

Онтологічний підхід до деяких проблем, пов’язаних з тлумаченням феномену аксіологічного небуття з точки зору філософії Фреї Метьюз та Джорджа Берклі. Екзистенціально-комунікативні відносини на рівні свідомості; утворення нової психофізичної дійсності.

Аналіз семантичної диференціації наукових дискурсів. Характеристика мальтузіанської, національної спільноти і глобальної спільності в історичному процесі незалежно від чинників його економічної детермінації. Феноменологічна та екзистенціальна рецепція.

Методологічний потенціал гуманітарного знання: філософські засади і тенденції розвитку. Сутність поняття "компаративістський підхід". Ціннісна спрямованість та аксіологічна контекстуальність гуманітарного знання. Теорія американського вченого Р.Б. Перрі.

Аналіз потенціалу функціонального впливу екуменічних зусиль зі сторони Католицької Церкви в контексті міжрелігійного діалогу із ісламом. Характеристика жестів доброї волі з боку релігійних лідерів католицизму в період після ІІ Ватиканського собору.

Розгляд питання сім’ї та шлюбу у філософів в усі історичні епохи. Дослідження феномену сім’ї у філософсько-антропологічному вимірі із використанням компаративістського методу. Тенденція до нуклеаризації сім’ї як процесу індивідуалізації сімейних ролей.

Розгляд базових характеристик сучасної сім’ї та її ціннісного аспекту для людини в сучасному світі. Розвиток існування постмодерного суспільства на нетрадиційних переконаннях і цінностях. Суть феміністичних настроїв, які почали виникати в суспільстві.

Окреслення якісно нових ціннісних реалій у становленні молодого покоління. Феномен цінностей, їх провідна роль у формуванні світогляду особистості. Вплив ціннісного хаосу на дитинство та пошук шляхів подолання його наслідків в процесі виховання дитини.

Концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та визначити її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Головні екзистенційно-ціннісні передумови становлення гуманітарно-наукової картини світу в контексті постнекласичної методології.