Изучение становления философской теории ценности в конце XIX – начале XX веков. Описания принципов двойственности обнаружения и построения ценностей, а также разделения режимов установления ценностей. Анализ общих методологических предпосылок аксиологии.
- 602. Аксиология культуры
Роль ценностей в осмыслении культуры. Уровни культуры на основе их доминирования. Проблемы современной аксиологии. Основные свойства ценностей и ценностных отношений по концепции профессора Выжлецова. Проблема многообразия трактовок понятия "ценность".
Аналіз семантичної диференціації наукових дискурсів. Характеристика мальтузіанської, національної спільноти і глобальної спільності в історичному процесі незалежно від чинників його економічної детермінації. Феноменологічна та екзистенціальна рецепція.
Методологічний потенціал гуманітарного знання: філософські засади і тенденції розвитку. Сутність поняття "компаративістський підхід". Ціннісна спрямованість та аксіологічна контекстуальність гуманітарного знання. Теорія американського вченого Р.Б. Перрі.
Аналіз потенціалу функціонального впливу екуменічних зусиль зі сторони Католицької Церкви в контексті міжрелігійного діалогу із ісламом. Характеристика жестів доброї волі з боку релігійних лідерів католицизму в період після ІІ Ватиканського собору.
Розгляд питання сім’ї та шлюбу у філософів в усі історичні епохи. Дослідження феномену сім’ї у філософсько-антропологічному вимірі із використанням компаративістського методу. Тенденція до нуклеаризації сім’ї як процесу індивідуалізації сімейних ролей.
Розгляд базових характеристик сучасної сім’ї та її ціннісного аспекту для людини в сучасному світі. Розвиток існування постмодерного суспільства на нетрадиційних переконаннях і цінностях. Суть феміністичних настроїв, які почали виникати в суспільстві.
Окреслення якісно нових ціннісних реалій у становленні молодого покоління. Феномен цінностей, їх провідна роль у формуванні світогляду особистості. Вплив ціннісного хаосу на дитинство та пошук шляхів подолання його наслідків в процесі виховання дитини.
Концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та визначити її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Головні екзистенційно-ціннісні передумови становлення гуманітарно-наукової картини світу в контексті постнекласичної методології.
Знайомство з теоретично-концептуальними аспектами сучасної філософії управління у контексті трансформаційних процесів соціальної реальності. Розгляд особливостей формуванні наукової рефлексії феномена управління та філософської управлінської парадигми.
Доведено, що кожне суспільство має свої унікальні особливості формування ціннісних орієнтирів, навіть за умови сталого розвитку. Наголошено, що цінності є головним регулятором індивідуальної/колективної поведінки людей - вони відображають ставлення.
Роль та місце цінностей, ціннісних орієнтирів, світовідчуття в контексті постіндустріального етапу розвитку цивілізації. Тема має статус перманентної актуальності бо аксіологічний вимір цифрової свідомості глобальної людини знаходиться в епіцентрі змін.
Дослідження унікальності матеріалістичного просторово-часового феномену. Визначення аксіоматичної основи, предмету і методології наукового дослідження. Розгляд поняття розвитку розуму та його витоків, формування загальнолюдського колективного розуму.
Понятие телесного акта-деятельности, его особенности как одного из аспектов телесного бытия человека как метасистемы. Определение и обоснование структуры телесного акта-деятельности как основания его онтологических и гносеологических характеристик.
Методологические возможности применения понятия "концепт" в области историко-философского знания. Раскрытие данного понятия с учетом его первичных дефиниций. Анализ исследования истории философии, где обнаруживаются возможности ее нелинейного толкования.
Дослідження головних наративів світових ЗМІ, аналіз та особливості заходів, прийнятих науковими товариствами щодо освітньої та наукової кооперації з країною-агресором, способи застереження від можливих помилок при врахуванні схожого історичного досвіду.
Роль здатності актуалізувати власну конструктивну харизму у просторі пари як можливості підтримати і надихнути партнера власним особистісним розвитком, що спричинює і розвиток відносин. Умови виявлення і розвитку харизми у союзі чоловіка та жінки.
Философский анализ основоположений дидактики в диалогах Платона. Онтологические, антропологические, методологические установки эпохи античности, отражённые в диалогах Платона. Этические, эстетические положения, представления об обществе и о государстве.
Правосознание как форма общественного и индивидуального сознания, которая отражает правовую действительность сквозь призму желаемого. Особенности систематического целенаправленного воспитания у людей качественного понимания базовых правовых ценностей.
Зарождение философских представлений на Руси как выражение общего взгляда на природу, человека и общество. Православная догматика и святоотеческая литература. Взгляд о познаваемости внешнего мира. Разработка всеобъемлющего христианского мироздания.
Трансисторический характер и теоретическое значение философских исследований в философии духа Н. Бердяева. Анализ критической интерпретации Бердяевым "Философии духа" Гегеля. Характеристики новаторской интерпретации духа в произведениях Гегеля.
Актуализация проблемы имеющегося в традиционных гносеологических подходах момента предвзятости по отношению к предрассудку, ассоциируемому с естественным стремлением преодолеть предвзятость в познавательном процессе. Предрассудок как феномен сознания.
Проблема соотнесения практики философствования с тем положением, в котором находится современный человек, с его мировоззрением и самоопределением в окружающем мире. Анализ модели философской практики Эпиктета. Принцип триединства функций разумной души.
Постановка задачи познания истины, получения навыков отличать её от заблуждения, лжи и обмана. Истина – как одна из основополагающих категорий человеческого бытия. Выводы агностиков по истине и их значительное расхождение с опытом истории человечества.
Определение объекта основных разделов философского учения. Философия Древнего Востока и Античная философия. Основные философские вопросы философии нового времени и немецкой классической философии. Исследование проблемы человека в истории философии.
Отличие философского мировоззрения от мифологического и религиозного. Номинализм и реализм как традиции средневековой схоластики. Особенности развития и основные тенденции философии эпохи Возрождения. Становление диалектики как учения о развитии.
Характеристика особенностей концепта "мягкой силы" через призму таких теоретических направлений, как конструктивизм, структурализм и культурологическая теория. Анализ "мягкой силы" как наиболее эффективного способа властвования в современную эпоху.
Политика, глобализация, дискриминация, гендерные деформации, идентичность, культурные травмы - области актуальной реальности, применяющиеся для изучения коллективных воспоминаний. Наиболее востребованные тематические области мемориальных исследований.
Роль философии в жизни человека и общества. Антропоцентризм, гуманизм, пантеизм, философское мировоззрение эпохи Возрождения. Рассмотрение основных социальных факторов формирования сознания. Определение сути формационного подхода к пониманию истории.
Рассмотрение человека как автономного существа, живой целостности в философии эпохи Ренессанса. Решение проблемы специфики человеческого в "философской антропологии". Исследование сущности философской антропологии во взглядах М. Шеллера и А. Гелена.
