Перформативна хорова музика у функціональній тріаді "автор-диригент-інтерпретатор-глядач"
Головною передумовою перформативності хорової музики є її виконавська природа, яка передбачає візуальний ряд, видовищну оформленість, існуючу в історичних джерелах жанрової форми і в широкому її значенні. Формування диригентсько-інтерпретаційної версії.
| Рубрика | Музыка |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2024 |
| Размер файла | 12,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Перформативна хорова музика у функціональній тріаді "автор-диригент-інтерпретатор-глядач"
Кириленко Яна Олексіївна
В історії української культури є явища, які настільки органічно відсвічують прогрес цивілізації, що практично не можуть мислитись по- іншому. Вони перетворюються у відповідності до модифікацій суспільства й опосередковано демонструють його явні та приховані квінтесенції. До таких явищ у музичному мистецтві належить хорова творчість і виконавство, що протягом багатьох віків були своєрідним осередком національного музично-громадського життя.
Головною передумовою перформативності хорової музики представляється її виконавська природа, яка передбачає візуальний ряд, видовищну оформленість, існуючу в історичних джерелах жанрової форми і в широкому її значенні. У цьому контексті духовно-особове спілкування між художником (композитор і виконавець) й аудиторією (слухач-глядач) - завершальна мета, до якої варто прагнути диригенту- інтерпретатору. Може також діяти й інша тріада - "музикант - твір - слухач", в якій "твір - середній член тріади - виступає не тільки як автономний матеріальний об'єкт, але й як відсунута в часі від процесу створення або навіть синхронна йому система зовнішнього розкриття внутрішнього стану музиканта, як засіб об'єктивації не тільки реальних, а й уявлюваних психологічних модусів" [1, с. 241]. Для концертнохорового твору на цьому рівні чільним є той зміст, який обов'язково відображено у фактурі. Стрижневим моментом буде спирання на індивідуально-стильові трактування хорових композицій як репрезентантах конкретної звукової тканини.
Для виявлення існування властивостей жанрової хорової побудови на змістовному рівні визначальним є образно-емоційне прояснення змісту конкретного твору, його жанрових і стильових рис, мови та техніки в системі хорового інтонування. Це здійснюється як самим композитором (задум і його реалізація в тексті), так і виконавцем (ретрансляція-інтерпретація твору), а також слухачем (сприйняття- інтерпретація твору).
Звернення диригента-інтерпретатора до явища хорової видовищності дозволяє виявити спорідненість театру та хору, визначити новий характер сучасної хорової творчості як способу життя, виявити академічні та неакадемічні театралізовані форми твору, які впливають на долю сучасного хорового прочитання. Тут можливі репрезентативні варіанти, які залежать від композиторської програми - тема, ідея, мова, засоби хорового письма та виконавської реалізації - власний стиль диригента і хору, яким він керує. Характер кінцевого співвідношення виконавського результату й авторського задуму можна охарактеризувати за ознаками взаємодії, за функціями експлікації або зображення, за першістю рівноправності музики - тексту, пластики - музиці та зворотно. хоровий музика жанровий
Формування диригентсько-інтерпретаційної версії хорового твору можливе тільки на основі художньої комунікації автора, диригента- інтерпретатора й глядача. Цікавим для сучасного одержувача реляції є досвід зіткнення з іншими видами мистецтва - театром, кіно, пластикою, поезією, танцем, багатоманітними технічними досягненнями.
У тріаді - особа творця, що з'єднуються з особистими особливостями виконавця та глядацькою аудиторією з їх духовно- практичним досвідом, умінням побачити й почути щось своє у репрезентованій версії - постає своєрідний терен, що включає процеси, творчість, інтерпретацію сприйняття. Глядачеві завжди залишається свобода для розшифрування, творчих транскрипцій, пошуку нових позицій заради розуміння недомовленого. А найголовніше - у нього має виникати бажання знаходитись у світі музики заради отримання вищої насолоди від почутого та побаченого.
В цілому ж у системі "автор - інтерпретатор" потенційно зберігається амбівалентність - функція одного з них може переважати або частково заміщувати функцію іншого. Однозначним є тільки один критерій - забезпечення максимального художнього впливу на глядача. Звертаючись до твору й інтерпретуючи його, диригент, артисти хору дозволяють йому зберегти місце в системі художніх цінностей суспільства.
Список використаних джерел
1. Назайкинский Е. Логика музыкальной композиции. Москва: Музыка, 1982. 319 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Одеська диригентсько-хорова школа. Теоретичні основи дослідження творчості К.К. Пігрова. Виконання народної, духовної і традиційної класичної музики. Студентський хор Одеської консерваторії. Педагогічна спадщина диригента-хормейстера К.К. Пігрова.
реферат [156,7 K], добавлен 22.06.2011Порівняння композиторських стильових рис А. Коломійця та М. Леонтовича як класиків хорових традицій української музики. Взаємодія традиційного і новаторського в хоровій творчості. Хоровий твір А. Коломійця "Дударики". Жанр хорової обробки народної пісні.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018Головні етапи розвитку хорової кантати в українській музиці XX століття. Основна характеристика творчості Лесі Дичко. Аналіз особливостей драматургії та композиції кантати "Червона калина", специфіка трактування фольклорного першоджерела цього твору.
курсовая работа [4,0 M], добавлен 19.02.2012Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.
статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018Історія розвитку української культури в ХХ ст. Музичні постаті ХХ ст. Творчість Людкевича С.П., Ревуцького Л.М., Лятошинського Б.М., Станковича Є.Ф., Скорика М.М., Барвінського В.О., Крушельникої С.А., Руденко Б.А., Шульженко К.І., Козловського І.С.
презентация [532,2 K], добавлен 04.12.2013Загальна характеристика інструментальної музики, етапи та напрямки її розвитку в різні епохи. Жанрова класифікація народної інструментальної музики. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом, їх головні типи: індивідуальні, ансамблеві.
реферат [44,5 K], добавлен 04.05.2014Життєвий шлях та творчість М.В. Лисенка - видатного українського композитора кінця XIX-початку XX ст., який став основоположником української класичної музики та увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, вчений-фольклорист.
реферат [29,9 K], добавлен 03.02.2011Музика як психо-фізіологічний чинник впливу на особистість дитини. Стан розвитку музичного мистецтва на сучасному етапі. Особливості деяких напрямів: афро-американська, джаз, рок-н-рол, рок. Вплив сучасної музики на формування музичної культури учнів.
курсовая работа [58,0 K], добавлен 17.06.2011Вивчення закономірностей побутування і сприйняття класичної музики в сучасному цивілізаційному середовищі. Аналіз протилежної тенденції емоційно відстороненого ставлення до жанру, залучення його в процеси міжособистісних комунікацій в якості епатажу.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018Аналіз концертного виступу вокаліста та чинників, які враховуються при підготовці. Проходження ряду етапів, пов’язаних з вивченням музичного матеріалу, створенням інтерпретаційної версії, результатом якої стане досягнення відповідного художнього образу.
статья [21,1 K], добавлен 07.02.2018
