Содержание творчества Антуана де Сент-Экзюпери - главного романтика ХХ века, человека-легенды и культовой личности. Небо, горы, море, пустыня — четыре стихии, где разворачивается основное действие романа "Планета людей". Идеи сказки "Маленький принц".
Магістральні проблеми сучасної феміністичної літературної критики. Вмсвітлення структурних культурологічних досліджень, асоціативних лабіринтів і ланцюгів, що з’ясовують роль феміністичної критики у творенні сучасного канону української літератури.
Дослідження засобів формування "жіночого світу" в романах сучасної британської письменниці Софі Кінселли. Дослідження проблематики, образу головної героїні, іронії, символів та мотивів роману. Основні прийоми творення "жіночого світу" в творах Кінселли.
Дослідження та аналіз концепту "жіночність" у літературі постмодернізму, на прикладі творів однієї з найдостойніших представниць українського постмодернізму Оксани Забужко. Еволюція творчості даної письменниці та її сучасні здобутки, місце мотиву жінки.
Исследование способов образной репрезентации категории возвышенного в контексте автобиографических мотивов поэзии черкесского автора К. Дугужева. Сущностные категории поэтического мироощущения черкесского поэта: созидание и переживание возвышенного.
Литература путешествий - одна из древних культурных традиций и особая форма человеческого познания. Иван Михайлович Долгорукий - князь, государственный, общественный деятель, поэт и мемуарист. Нижний Новгород - яркий герой долгоруковского травелога.
Звертання у творах до міфологічних персонажів. Простежуються два основних тематичних принципи тлумачення міфу: як довгої подорожі заради пізнання й пристрасті до мандрів, що символізує людське життя, та як теми вічного пошуку власної ідентичності.
Своєрідність авторського світовідчуття та відтворення поетом урбанізованого соціуму та сільських символів. Окреслені мотиви як об'єкт естетичного сприйняття, що вимагає різних підходів до тлумачення його суті, проблем, образів, місця людини у ньому.
Жанровая специфика главы-рассказа "Капля", особенности архитектоники и жанра "Царь-рыбы" В. Астафьева. Публицистические, идиллические, лиро-эпические компоненты, их взаимодействие и синтез, роль стихотворных вкраплений, Синтетическая природа жанра.
Іван Семенович Нечуй-Левицький – класик української літератури, прозаїк, драматург, перекладач, магістр богослов’я. Огляд матеріалів І. Нечуя-Левицкого, що зберігаються у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Аналіз творчої спадщини, що залишив після себе український письменник І. Нечуй-Левицький на основі документів з архівів. Опис проблем з якими він зштовхнувся при друкуванні творів в Росії. Зміна відношення влади до нього та його робіт у Радянському Союзу.
Проблема восприятия и интерпретации Бродским такой важной исторической эпохи, как эпоха наполеоновских походов, а в ней - образа Наполеона, который в культуре традиционно осмысливался как гений, злодей, сверхчеловек. Художественный образ Наполеона.
Визначення прецедентної ідентифікації і класифікації комбінування у творчості М. Продановича паратекстуальності з іншими модусами міжтекстовості на матеріалі образного дискурсу роману "Вечеря у Святої Аполлонії". Аналіз аналітичного осмислення твору.
Дослідження різноманітних форм і жанрів інтертекстуальних зв’язків, і зокрема паратекстуальності, схильної до образних сполучень і видозмін. Ознаки полівалентної поетики у творі "Обід у святої Аполлонії", а також їх формально-семантичні аспекти.
"Задонщина" как памятник древнерусской литературы конца XIV—начала XV веков, повествующий о победе русских войск, возглавляемых великим князем Московским Дмитрием Ивановичем и его двоюродным братом Владимиром Андреевичем, над монголо-татарскими войсками.
Характеристика героев в художественном произведении Э. По "Зазеркалье". Изучение атмосферы ужаса и мистики в новеллах писателя. Экзистенциальный взгляд на человека, находящегося в ситуации, связанной с психической болезнью, отчаянием или страхом смерти.
Інтерпретація євангельських образів (Бог, душа, пекло, рай, Христос, Антихрист) та мотивів (гріховність, віра, каяття) у поезії П. Гірника. Естетична роль риторичних звертань до Бога з ознаками афористичності. Художня своєрідність поетичних текстів.
Исследование взаиморецепции творческих отношений Г.В. Иванова и О.Э. Мандельштама. Свидетельства "творческой дружбы", реминисценции и переклички с мандельштамовской поэзией в стихотворениях "Столица спит. Трамваи не звенят", "Из белого олонецкого камня".
Компаративні чинники в літературно-критичній творчості Лесі Українки: інтердисциплінарний, культурологічний, традиційний. Історичний й зіставний контексти у творчості поетеси, відкритість на інакшість, діалогізм, комунікативність, антропоцентризм.
Поиск новых форм самовыражения - причина популярности авторов, в творчестве которых нашла отражение эпоха перемен. Размытие границ между реальным и ирреальным, когда абсурдность бытия становится нормой жизни - признак литературного дискурса Ф. Кафки.
Исследование инокультурного пространства романа "Тихий Дон". Выявиление масштабной картины с различного рода взаимодействиями, которые происходят на уровне межличностного и межклассового, межсоциального общения в оппозиции "свой - чужой - другой".
Выявление функций аллюзий на текст Ф. Достоевского в произведении С. Довлатова. Взаимосвязь художественных миров двух писателей. Анализ двух схожих эпизодов из произведений о лагерной жизни у Достоевского и Довлатова, цели интертекстуальных вставок.
Интерес Мигеля де Унамуно к творчеству Достоевского. Отражение в его художественных произведениях - в виде заимствования и переработки отдельных тем, образов и сюжетов. Использование непрямых "раскавыченных" цитат из произведений русского писателя.
У статті запропоновано розглянути "Записки о Южной Руси", опубліковані в 1856-1857 рр., як перший збірник (протохрестоматію) українських діалектних текстів. Підкреслено новаторство П. Куліша у створенні видання, зокрема подання в книзі паспортизації.
Характеристика идейно–художественного своеобразия "Записок охотника" И.С. Тургенева. Публикация в журнале "Современник" в 1847 году очерк "Хорь и Калыныч". Особенность создания главной картины крепостнических взаимоотношений в рассказе "Бурмистр".
Образ головної героїні у романі "Заплакана Європа" Наталки Доляк. Проаналізовано основні феміністичні ідеї, які знайшли своє відображення у романі, що пов’язано з психологічним й емоційним станом жінки, переглядом сформованих традицією ролей у сім’ї.
Стилістичні особливості оригіналу та перекладу поетичного твору Шевченка "Заповіт" поетом Ешрефом Шем’ї-заде на кримськотатарську мову, аналіз смислової своєрідності між ними, значущих смислових відмінностей від оригіналу, заміни метафор та епітетів.
Вивчення провідного мотиву "Заповіту" Т. Шевченка, художніх образів та засобів вираження головної ідеї твору. Описання історичних умов, в яких створювався вірш. Наведення прикладів звертання автора до майбутніх поколінь та закликів до визвольної боротьби.
Порівняльний аналіз німецькомовних інтерпретацій вірша Т. Шевченка "Заповіт", виявлення перекладацьких засобів збереження своєрідності поетичного твору, його провідної думки. Переклад стилістично маркованої лексики, зокрема поетично забарвлених слів.
Формування літературного етнообразу бретонців у художніх, протонаукових та публіцистичних текстах французьких та бретонських інтелектуалів кінця 18 - початку 19 століття. Формування саме негативного етнообразу; напрацювання Ронана ле Коадіка й Г. Вільямс.
