Литература путешествий - одна из древних культурных традиций и особая форма человеческого познания. Иван Михайлович Долгорукий - князь, государственный, общественный деятель, поэт и мемуарист. Нижний Новгород - яркий герой долгоруковского травелога.

Своєрідність авторського світовідчуття та відтворення поетом урбанізованого соціуму та сільських символів. Окреслені мотиви як об'єкт естетичного сприйняття, що вимагає різних підходів до тлумачення його суті, проблем, образів, місця людини у ньому.

Іван Семенович Нечуй-Левицький – класик української літератури, прозаїк, драматург, перекладач, магістр богослов’я. Огляд матеріалів І. Нечуя-Левицкого, що зберігаються у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Аналіз творчої спадщини, що залишив після себе український письменник І. Нечуй-Левицький на основі документів з архівів. Опис проблем з якими він зштовхнувся при друкуванні творів в Росії. Зміна відношення влади до нього та його робіт у Радянському Союзу.

Проблема восприятия и интерпретации Бродским такой важной исторической эпохи, как эпоха наполеоновских походов, а в ней - образа Наполеона, который в культуре традиционно осмысливался как гений, злодей, сверхчеловек. Художественный образ Наполеона.

Визначення прецедентної ідентифікації і класифікації комбінування у творчості М. Продановича паратекстуальності з іншими модусами міжтекстовості на матеріалі образного дискурсу роману "Вечеря у Святої Аполлонії". Аналіз аналітичного осмислення твору.

Дослідження різноманітних форм і жанрів інтертекстуальних зв’язків, і зокрема паратекстуальності, схильної до образних сполучень і видозмін. Ознаки полівалентної поетики у творі "Обід у святої Аполлонії", а також їх формально-семантичні аспекти.

Характеристика героев в художественном произведении Э. По "Зазеркалье". Изучение атмосферы ужаса и мистики в новеллах писателя. Экзистенциальный взгляд на человека, находящегося в ситуации, связанной с психической болезнью, отчаянием или страхом смерти.

Компаративні чинники в літературно-критичній творчості Лесі Українки: інтердисциплінарний, культурологічний, традиційний. Історичний й зіставний контексти у творчості поетеси, відкритість на інакшість, діалогізм, комунікативність, антропоцентризм.

Интерес Мигеля де Унамуно к творчеству Достоевского. Отражение в его художественных произведениях - в виде заимствования и переработки отдельных тем, образов и сюжетов. Использование непрямых "раскавыченных" цитат из произведений русского писателя.

У статті запропоновано розглянути "Записки о Южной Руси", опубліковані в 1856-1857 рр., як перший збірник (протохрестоматію) українських діалектних текстів. Підкреслено новаторство П. Куліша у створенні видання, зокрема подання в книзі паспортизації.

Образ головної героїні у романі "Заплакана Європа" Наталки Доляк. Проаналізовано основні феміністичні ідеї, які знайшли своє відображення у романі, що пов’язано з психологічним й емоційним станом жінки, переглядом сформованих традицією ролей у сім’ї.

Стилістичні особливості оригіналу та перекладу поетичного твору Шевченка "Заповіт" поетом Ешрефом Шем’ї-заде на кримськотатарську мову, аналіз смислової своєрідності між ними, значущих смислових відмінностей від оригіналу, заміни метафор та епітетів.

Вивчення провідного мотиву "Заповіту" Т. Шевченка, художніх образів та засобів вираження головної ідеї твору. Описання історичних умов, в яких створювався вірш. Наведення прикладів звертання автора до майбутніх поколінь та закликів до визвольної боротьби.

Порівняльний аналіз німецькомовних інтерпретацій вірша Т. Шевченка "Заповіт", виявлення перекладацьких засобів збереження своєрідності поетичного твору, його провідної думки. Переклад стилістично маркованої лексики, зокрема поетично забарвлених слів.

Творчий і життєвий шлях письменника Василя Чухліба (1941–1997). Загальна характеристика та аналіз змісту його записників, що зберігаються в особовому фонді Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва в Києві. Наукове значення творів.

Анализ проблемы повествования в ранней прозе Чехова на примере идиллического по своей тональности рассказа "Зеленая коса", "уголовного романа" "Драма на охоте". Используемые автором приемы, их роль в формировании повествовательной структуры произведений.

Практична реалізація рецептивних засобів Л. Куценка при аналізі творів Яра Славутича, присвячених темі його батьківщини. Визначення жанрово-тематичного спрямування лірики поета, з’ясування художніх прикмет, які характеризують його індивідуальний стиль.

Рассмотрено "Зимние заметки о летних впечатлениях" Ф.М. Достоевского как цикл текстов, объединенных общей темой. Раскрыто культурно-историческая проблематика заметок. Культурные традиции туристической литературы. Формирование мировоззрения Достоевского.

Аналіз першої соцреалістичної збірки М. Рильського "Знак терезів", написаної після піврічного ув’язнення поета 1931 р. Окреслення стратегій проговорення письменником травми вимушеного переходу в соцреалістичне письмо, шляхів проявлення себе у віршах.

Дослідження мотиву колообігу у природі, символіки добра і зла в народній пісні "Ой дуброво, дубровонько". Розгляд її переспіву у вірші Т. Шевченка "Ой діброво - темний гаю". Аналіз поєднання реалій повсякденності з трансцендентним і містичним началом.

Основные особенности становления русской культуры ХІХ века. Романтизм как отражение русского национального самосознания. Творчество Л.Н. Толстого и Ф.М. Достоевского, их реалистический подход и взгляды на исторический выбор России и проблему человека.

Консервативный характер политической культуры царской России. Экономические и нравственные искания Толстого и Достоевского. "Золотой век" русской философии. Центральное положение Пушкина в русской литературе, его последователи, современники и приемники.

Аксиологический аспект устойчивых зооморфных сравнений и паремий. Лексико-стилистический потенциал художественного творчества М.А. Шолохова. Зоонимы как источник сравнения в языке писателя. Своеобразие художественной детали в романе "Тихий Дон".

Необходимость обнаружения и выявления закономерности трансформации и модификации баллады поэтов Серебряного века. Рассмотрение баллад и балладных стилизаций Г. Иванова: историко-литературный, феноменологический, типологический и компаративный подходы.

Внутренняя структура, признаки и гендерная специфика возрастных инициаций. Пространственная структура; причины и способы отправления неофитов в лес. Функциональность и признаки духов-инициаторов. Виды ритуальных испытаний, возможность их реконструкции.

Структурирование мифа о Персефоне, об испытаниях странствующей души на пути познания в сказке русского поэта Н. Гумилева "Дитя Аллаха". Выявление новых содержательных пластов божественного мира шведским писателем А. Стриндбергос в драме "Игра снов".

Литературное течение постмодернизм: краткая характеристика жанра, его связь с массовым искусством. Отражение основных принципов постмодернистской эстетики в романе "Имя розы": игра с ожиданиями читателей, иронический дискурс и концепция смерти автора.

Исследование функций имен собственных, встречающихся в рок-поэзии Андрея Лысикова, выступающего под псевдонимом Дельфин. Анализ имен Анна, Ольга, Надежда, Андрей и Ева. Обоснование гипотезы о причинах избегания Дельфином в раннем творчестве своего имени.

Возможность творческого отклика Чехова на творчество Элиот, в частности роман "Мидлмарч". Принципиальная близость Чехову викторианской философии человека, общности художественного метода и нравственно-философских убеждений Элиот и русского писателя.