Исследование путей трансформации первичного жанра исповеди во вторичный жанр - в литературную исповедь на материале "Исповеди" Ж.-Ж. Руссо. Замена исповедальных мотивов самооправданием и провозглашением права человека на личностную индивидуальность.

Биография русского и американского писателя Владимира Владимировича Набокова: происхождение, семья и годы учебы. Первые стихи писателя и его русские романы. Английские произведения В. Набокова и его роман "Лолита". Спектакли по произведениям писателя.

Исследование эстетических суждений и особенностей художественного творчества Ш. Бронте. Рассмотрение юношеских произведений, эссе и писем писательницы. "Истинный поэт" как воплощение нравственного и эстетического идеала в восприятии Шарлотты Бронте.

Истоки русского коммунизма и анализ исторического процесса формирования идейных течений в книге Н.А. Бердяева "Истоки и смысл русского коммунизма". Различия западной и российской интеллигенции, основные принципы миросозерцания российской интеллигенции.

Выявление типологической общности с "историческим авангардом" в русской литературе. Процессы национально-культурной идентификации литературно-художественных систем. Стремление татарских писателей и поэтов к возрождению национальных литературных традиций.

Характеристика одного из центральных произведений в творчестве М.Е. Салтыкова-Щедрина – "История одного города". Анализ данного произведения, судьбы каждого из героев. Характеристика главных градоначальниц города, анализ бедственного положения населения.

Определение влияния "итальянского материала" в целом на идейное содержание повести "Портрет", на её эстетическую проблематику. Рассмотрение проблемы национального, общефилософского, религиозно-миссионерского предназначения художника во второй редакции.

"Итальянский цикл" как часть развития темы путешествий в творчестве Николая Гумилёва. Отражение в творчестве поэта поездок по разным городам и странам. Превращение топонимов в путевом дневнике Гумилева в культуронимы с особым семиотическим значением.

Історіософське бачення Самчука національно-визвольних змагань гуцулів 1918-1919 рр. на прикладі відображення подій, які привели до створення Гуцульської Республіки на території Закарпатської Гуцульщини. Формування гуцульської національної самосвідомості.

Дослідження головного змісту на тематичної направленості повісті М. Вінграновського "Сіроманець". Шляхи та закономірності роботи над нею, а також основні методи вивчення в школі. Художні особливості стилю письменника та своєрідність його творів.

Мотив правди-істини у творчості Тараса Шевченка, його унікальність. Поєднання цього мотиву із сучасністю, коли з’явився термін “постправда” й триває інформаційна війна. Міркування, що розширюють тлумачення творів Шевченка. Аналіз словообразу правди.

Актуалізація табуйованої культури в другій половині ХХ ст. на тему "інтернування" банато-швабських німців у Румунії. Візуалізація прикладів "двоголосого дискурсу", моделювання образу інтернованого. Соціальні відносини інтернованих та "переможців".

Аналіз образу "декоративної жінки" з однойменного твору В. Шевчука в позастатевому ракурсі, що дає змогу поглибити проблему стереотипності у ставленні чоловіками до слабкої статі, перегляду існуючих гендерно-статевих уявлень на прикладі героїні повісті.

Танок іспанської танцівниці у вірші Р.М. Рільке "Іспанська танцівниця" у перекладі Миколи Бажана та Василя Стуса. Дотримання авторами оригіналу, передання народного колориту іспанського танцю, надзвичайної рухливості, характеру та таланту своєї героїні.

Історія прикладання понять зі складовою частиною "мета-" до словесних мистецьких текстів, уточнення семантики понять "метаоповідь", "метатекст". Аналіз методом металінгвістики "Історії Русів" – мистецького тексту давньої української літератури XVIII ст.

Основна праця С. Єфремова в галузі літературознавства. Зближення з радянським літературознавством. Побудування канону українського письменства. Критична оцінка модерну української літератури рубежу XIX—XX ст. Періодизація літературного процесу.

Характеристика образів твору І. Нечуй-Левицького "Кайдашева сiм’я": Омелька Кайдаша, Марусі Кайдашихи, Мотрі, Мелашки, баби Палажки і баби Параски тощо. Відображення історичних реалій в сюжеті твору: кризи кріпацтва, розпаду патріархального ладу.

Рассмотрение и анализ издательского ресайклинга в области детской книги. Изучение переиздания советской детской литературы и реакции читателей на предлагаемые издания. Характеристика содержания ностальгического дискурса о книгах, прочитанных в детстве.

Определение жанра произведения В.Я. Ерошенко "Washi-no kokoro" ("Орлиные Души"). Роль протестантских пасторов и миссионеров различных деноминаций в создании сети школ для слепых в России. Становление личности и судьбы В.Я. Ерошенко как тифлопедагога.

Рассматривается семантическая архитектоника "Грифельной оды" с точки зрения механизмов смысловой деривации. Доказывается, что разветвленная сеть смыслов оды обусловлена образом камня и его смысловыми производными, которые фундируют пласты стихотворения.

Анализ центральной лексемы творчества одного из трех "эталонных" представителей акмеизма – Осипа Мандельштама - камень. Характеристика движения семантической парадигмы анализируемого мотива как важнейшей образной составляющей картины мира Мандельштама.

Місце вірша "Каменярі" І. Франка в творчій палітрі митця. Художньо-естетична та світоглядно-філософська цінність перекладів твору, виконаних українськими і польськими тлумачами в плані системного дослідження особливостей поетики. Ілюстрація перекладами.

Сюжет повести "Капитанская дочка" А.С. Пушкина. Обоснование выбора и анализ композиции повести. Роль исторических событий и отношение автора к ним. Особенности противопоставления народного и дворянского лагерей. Место пейзажей и история создания повести.

Михайло Драй-Хмара як відомий літературознавець, поет і перекладач, короткий нарис його життя та творчого шляху, оцінка місця та значення в історії української літератури. Аналіз щоденника Михайла Драй-Хмари, його характерні риси і відтворення рис твору.

Аналіз інтермедіальності, рефлексій про естетичну природу взаємодії різних медій у художньому текстуальному просторі. Складники поетики "нового жанру універсалізованого видовища" як цілокупного феномену на прикладі роману М. Вельбека "Карта і територія".

Розгляд драм Б. Брехта як алюзивних драм-антиутопій, в основу котрих покладено створені драматургом парадоксальні, позбавлені історичної конкретності ситуації. Параболічна побудова, абсурдизація буття за допомогою парадоксу, гротеску, фантастики.

Анализ стихотворения основателя афганской литературы Хушхал-хана Хаттака, посвященного вопросам поэтической рефлексии. Вклад данной касыды в формирование теоретической базы новой литературы на языке пушту. Специфика развития литературы Средневековья.

З’ясування особливостей трактування авторами історичних подій і проблем ідентичності в пострадянську добу. Висновки про специфіку розвитку вітчизняного мистецтва років незалежності України й сучасності. Моделювання ситуації кризи влади у творах.

Рассмотрение духовных корней маргинальности поэта, вступившего в антагонистический, эстетический и неизбежный конфликт с государством. Отсутствие анализа его концепции Дома и трагической "безбытности" поэта. Укорененность в "поэтической отчизне".

Огляд зламу антропологічної домінанти наукової фантастики. Принципи конструювання персоносфери літературного тексту на прикладі роману американського фантаста-класика К. Саймака "Місто". Метаморфність фантастики, її перехід у гіперреальні виміри фентезі.