Дослідження механізму взаємодії імпресіоністичної та експресіоністичної поетик на основі аналізу ліричної прози Миколи Хвильового. Імпресіоністична техніка у вимірі художнього простору письменника, визначення ролі запахів, звуків та кольорів у творах.

Досліджується жанр "інтелектуального роману" як одного з напрямів модернізму на прикладі твору "Гра в бісер" Германа Гессе. Висвітлено і порівняно жанрові загальні ознаки романів, що традиційно зараховуються до "інтелектуальних" і "філософських" романів.

Актуалізувано табуйовану культурою, в другій половині ХХ століття, тему "інтернування" банато-швабських німців у Румунії. Окреслено, що текст роману Г. Мюллер візуалізує приклади "двоголосого дискурсу", причому відображає загальнонаціональні сенси історії

Актуалізація табуйованої культури в другій половині ХХ ст. на тему "інтернування" банато-швабських німців у Румунії. Візуалізація прикладів "двоголосого дискурсу", моделювання образу інтернованого. Соціальні відносини інтернованих та "переможців".

Аналіз образу "декоративної жінки" з однойменного твору В. Шевчука в позастатевому ракурсі, що дає змогу поглибити проблему стереотипності у ставленні чоловіками до слабкої статі, перегляду існуючих гендерно-статевих уявлень на прикладі героїні повісті.

Історія прикладання понять зі складовою частиною "мета-" до словесних мистецьких текстів, уточнення семантики понять "метаоповідь", "метатекст". Аналіз методом металінгвістики "Історії Русів" – мистецького тексту давньої української літератури XVIII ст.

Дослідження біографій і творчості двох українських письменниць - Лесі Українки та Л. Старицької-Черняхівської. Висвітлення легенди фатального кохання у вірші "Історія Сапфо". Характеристика центральної героїні Сапфо та її служіння богам мистецтва.

Вивчення публікації нарису Дмитра Косарика "Історія села Андруші (стислий, короткий нарис)" із Архівних наукових фондів рукописів та фоозаписів. Визначення вкладу українського письменника, літературознавця та науковця Дмитра Михайловича Косарика.

Основна праця С. Єфремова в галузі літературознавства. Зближення з радянським літературознавством. Побудування канону українського письменства. Критична оцінка модерну української літератури рубежу XIX—XX ст. Періодизація літературного процесу.

"Обезкровлення" історії української літератури Д. Чижевським. Висхідний принцип періодизації українського літературного процесу, його розгляд за визначальними художніми течіями. Дев'ять стильових періодів розвитку української літератури до початку XX ст.

Марксистський льодовиковий період у мистецтві на рубежі 50—60-х років, початок збирання якісно нових інтелектуальних сил. Огляд в другому томі "Історії української літератури" (1957 р.) літературного процесу в пореволюційну епоху, його представники.

Анализ поэмы Т.Г. Шевченко "Кавказ". Описание базовых "общечеловеческих концептов-конструктов", моделирующих их смысл и значение. Этимология слова "Кавказ", ее связь с глубинными метафорическими образами поэмы и "общечеловеческий" смысл и идея.

Зразки епістолярної прози в українській літературі. Епістолярна спадщина українського романтика А. Метлинського. Дослідження змісту і форми епістолярної прози А. Метлинського крізь призму романтичної естетики. Літературні критика у листах Метлинського.

Характеристика образів твору І. Нечуй-Левицького "Кайдашева сiм’я": Омелька Кайдаша, Марусі Кайдашихи, Мотрі, Мелашки, баби Палажки і баби Параски тощо. Відображення історичних реалій в сюжеті твору: кризи кріпацтва, розпаду патріархального ладу.

Рассмотрение и анализ издательского ресайклинга в области детской книги. Изучение переиздания советской детской литературы и реакции читателей на предлагаемые издания. Характеристика содержания ностальгического дискурса о книгах, прочитанных в детстве.

Определение жанра произведения В.Я. Ерошенко "Washi-no kokoro" ("Орлиные Души"). Роль протестантских пасторов и миссионеров различных деноминаций в создании сети школ для слепых в России. Становление личности и судьбы В.Я. Ерошенко как тифлопедагога.

Выявление интертекстуальных связей "Вишневого сада" А.П. Чехова с "Гамлетом" Шекспира и драматическим наследием И.С. Тургенева. Как шекспировские аллюзии, присутствующие в тексте и звучащие в другой мизансцене раскрывают суть иной драматической коллизии.

Рассмотрение семантической архитектоники "Грифельной оды" О. Мандельштама с точки зрения механизмов смысловой деривации. Соотношение мотивно-образного пласта с физическими признаками камня. Определение взаимосвязи сюжетного слоя с генезисом камня.

Рассматривается семантическая архитектоника "Грифельной оды" с точки зрения механизмов смысловой деривации. Доказывается, что разветвленная сеть смыслов оды обусловлена образом камня и его смысловыми производными, которые фундируют пласты стихотворения.

Анализ центральной лексемы творчества одного из трех "эталонных" представителей акмеизма – Осипа Мандельштама - камень. Характеристика движения семантической парадигмы анализируемого мотива как важнейшей образной составляющей картины мира Мандельштама.

Місце вірша "Каменярі" І. Франка в творчій палітрі митця. Художньо-естетична та світоглядно-філософська цінність перекладів твору, виконаних українськими і польськими тлумачами в плані системного дослідження особливостей поетики. Ілюстрація перекладами.

Особливості поетики та функціонування екзистенційних та кардіоцентричних мотивів у новелі В.С. Стефаника "Камінний хрест" та есеї А. Камю "Міф про Сізіфа". Аналіз передумови світосприйняття персонажів відомих авторів В.С. Стефаника та А. Камю у ХХ ст.

Польсько­мовна літературна діяльність Теофіла Рутки. Вивчення творчості письменника. Виникнення нової апології. Збереження риторичної схематичності у формі прологу (цитування Святого Письма), поширеного з обов’язковою геральдикою і памфлетичністю.

Дослідження одного з головних творів Т. Рутки, створеного наприкінці XVII століття. Максимальне наближення до читача польськомовної творчості Т. Рутки через її непересічну роль у полеміці з Петром Могилою, авторський стиль Рутки та ораторські здібності.

Сюжет повести "Капитанская дочка" А.С. Пушкина. Обоснование выбора и анализ композиции повести. Роль исторических событий и отношение автора к ним. Особенности противопоставления народного и дворянского лагерей. Место пейзажей и история создания повести.

Михайло Драй-Хмара як відомий літературознавець, поет і перекладач, короткий нарис його життя та творчого шляху, оцінка місця та значення в історії української літератури. Аналіз щоденника Михайла Драй-Хмари, його характерні риси і відтворення рис твору.

Жанровые особенности романа М. Уэльбека "Карта и территория". Анализ изотопических отношений в тексте. Изучение необходимости интертекстуального прочтения произведения с опорой на философские идеи Жана Бодрийара. Тематическое постоянство Мишеля Уэльбека.

Аналіз інтермедіальності, рефлексій про естетичну природу взаємодії різних медій у художньому текстуальному просторі. Складники поетики "нового жанру універсалізованого видовища" як цілокупного феномену на прикладі роману М. Вельбека "Карта і територія".

Розгляд драм Б. Брехта як алюзивних драм-антиутопій, в основу котрих покладено створені драматургом парадоксальні, позбавлені історичної конкретності ситуації. Параболічна побудова, абсурдизація буття за допомогою парадоксу, гротеску, фантастики.

Анализ стихотворения основателя афганской литературы Хушхал-хана Хаттака, посвященного вопросам поэтической рефлексии. Вклад данной касыды в формирование теоретической базы новой литературы на языке пушту. Специфика развития литературы Средневековья.