Оповідання "Проблема хліба" - один із найвідоміших зразків малої прози В. Підмогильного. Важливим ключем для адекватної інтерпретації твору є декодування його заголовка й епіграфів. Назва вказує на центральну проблему твору - пошук "легкого хліба".

Концептуальный пересмотр советской литературы и ее художественных принципов в 1930-е годы. Рассмотрение вариантов жанровой модификации "производственного" романа, решающих художественные проблемы и создающих новую, постреволюционную картину мира.

Асоціативна мережа образів-мотивів у поемі "Прометей" Лесі Українки. Взаємозв'язок міфологічних елементів з давньогрецького, індо-арійського та слов'янського контекстів. Іміджеве висвітлення ідеї культурної трагедії через міф про Прометея, Перуна, Індри.

Рассмотрение культурологической и мифологической составляющей "Прорицания вёльвы" – первой и самой знаменитой из песней "Старшей Эдды". Характеристика особой роли космогонических и эсхатологических мотивов для исландской и скандинавской культуры.

Опыт анализа процесса переживания и преодоления кризисных событий жизненного пути. Изучение процесса преодоления посредством вхождения в психологическую экспериментальную лабораторию А.И. Солженицына, записанного в повести "Один день Ивана Денисовича".

Изображение А.Н. Толстым преобразований Петровской эпохи. Отношение писателя к реформам Петра. Изменения в государственном управлении. Внедрение ценностей европейской культуры. Характеристика выходцев из народа в окружении царя. Роль иностранцев в России.

Вода як метафора вчасно зробленого вибору, реалізованого моменту в романі М. Лаюка "Залізна вода". Епістоли Ольги Кобилянської та Лесі Українки. Дослідження травматичного досвіду інших героїв роману, котрі проєктують його на постать відомої поетеси.

Герои К. де Местра и И.А. Гончарова. "Обломов" имеет все жанровые признаки "антипутешествия" - роман о человеке, который "не поехал": не совершил вояж по Европе, не отправился на воды, не съездил в Обломовку, не сдержал обещания прибыть в Париж.

Основные категории отечественной историографии. История русской революционной мысли. Революционная деятельность в литературоведении советского периода. Защита интересов крестьянства, свобода, обеспечение его собственности на средства производства.

Критический анализ источников, сообщающих подробности произнесения "Пушкинской речи" Достоевского 8 июня 1880 г. Сопоставление ранней (1924) и поздней (1932) редакций "дневника" Летковой. Мысль о консолидации лучших представителей русского общества.

Прореволюционная трансформация традиционных мифологических сюжетов как один из характерных приёмов художественной этнографии В. Марта советского периода. Фактографизм и установка на достоверность - признаки литературных произведений данного писателя.

Анализ творческого метода Ф.М. Достоевского как новаторского в эволюции реалистического метода воссоздания действительности в художественном произведении. Определение принципов изображения человека, построения сюжета, категорий пространства и времени.

Сюжетная структура, поэтика и система персонажей комедии Дж. Колмана "Ревнивая жена". Сопоставление произведения с литературным источником - английской комедией середины XVIII в. Герой любовной интриги, второстепенные персонажи, побочная линия действия.

Аналіз твору В. Мороза "Репортаж із заповідника імені Берії" в контексті українського національно-визвольного руху та розвитку українського самвидаву. Умови і процес написання твору в умовах ув’язнення автора у мордовських таборах суворого режиму.

Формування літературної "відповіді" на іноземну рецепцію у просторі внутрішньої літературної полеміки. Українська реакція на роман "Вогнем і мечем", що зумовила появу цілої низки творів (у тому числі - трилогії М. Старицького "Богдан Хмельницький").

Характеристики "римского текста" Б. Зайцева. Особенности авторского восприятия "вечного города", эволюции взглядов на Рим, основных мотивов, связанных с образом Рима (мотив вечности). Элементы, восходящие к традиции, авторские средства, образы, приемы.

Оценка переписанного "Гамлета". Характеристика главных героев пьесы. Отражение ключевых идей пьесы. Изучение особенностей характера Розенкранца и Гильденстерна. Выявление особенностей сценария и основных событий. Сравнение финала с оригинальным текстом.

Дослідження типової для прози 20-х рр. ХХ століття проблеми роздвоєності особистості. Пояснення популярності цього психічного феномену саме у пореволюційній прозі (М. Хвильовий, М. Йогансен та ін.). Основні зображальні засоби висвітлення психіки героїв.

Заходи українізації в 20-х роках. М. Скрипник як побічник українізації, його діяльність. Збільшення кількості українських шкіл. Відродження україномовної преси. "Розстрiляне Вiдродження" в українськiй лiтературi 30-х рокiв. Значення творчості "ВАПЛIТЕ".

Основні естетичні настанови стилю, окреслені М. Хвильовим у період літературної дискусії 1925–1928 рр. та його зв'язок із неоромантизмом в українській літературі початку ХХ століття. Особливості активного романтизму ранньої новелістики Ю. Яновського.

Рассмотрение особенностей полемики А.С. Пушкина с концепцией М.Н. Загоскина, воплощенной в его романе "Рославлев, или Русские в 1812 году". Восприятие европейского наполеоновского мифа, равнодушие к бонапартизму и внимание к проблеме индивидуализма.

Характеристика пісенних творів, що відображають період "Руїни" та її соціо-господарських і політичних наслідків. Відображення у народному поетичному фольклорі не лише широкого історичне тла, а й територіальних меж, регіональних й побутових особливостей.

Проект по созданию советского фольклора. Советская власть в поисках подтверждения собственной "народности", взяла на вооружение фольклорную традицию. Изучение механизмов пропаганды. Русские богатыри как клише для создания образа советского пограничника.

Поэтика "Руслана и Людмилы" А.С. Пушкина в свете фольклорной традиции. Инициатический путь Руслана, который должен достигнуть "пленительного предела", чтобы спасти Людмилу. Ритуальное добывание меча. Путь Руслана на границе мира живых и мертвых.

Историзм в творчестве Александра Пушкина. Личность поэта и создание трагедии "Борис Годунов". Образ народа как главный герой поэмы. Причины и истоки "русской смуты". Проблемы истинного гуманизма. Драматической форме в переломные моменты творчества.

С опорой на "Литературную коллекцию" А.И. Солженицына дается аналитический обзор функционирования лексем – дефиниций "Русского словаря языкового расширения" – в творчестве Е. Замятина, И. Шмелева и А. Солженицына. Механизм работы писателя над изданием.

Початок національного відродження в Галичині. Суспільно-історична діяльність "Руської Трійці" (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький). Перший галицький альманах "Русалка Дністрова". Значення діяльності "Руської трійці" для української культури.

История создания основного труда всей жизни Джона Голсуорси и его высшего творческого достижения - "Саги о Форсайтах". Особенности изображения мира собственников и раскрытие психологии человека-собственника. Образ Сомса Форсайта в данном произведении.

Образ сада в романе Л.Н. Толстого "Семейное счастие". "Сад-свидание" в "Семейном счастии" и его органичное включение в "сад-откровение", доминантные в раннем творчестве Толстого. Этические и социальные функции сада, маркирующие выход в "большой" мир.

Аналіз проблеми самотності героя-підлітка, головного персонажа повісті А. Ґавальди "35 кіло надії", як важливого екзистенційного чинника становлення особистості. Художнє втілення дитячої проблематики у "дорослому" творі в контексті сучасного суспільства.