Характеристика англомовної поезії нонсенсу як перекладацької проблеми та висвітлення основних труднощів при відтворенні її українською. Поетологічна специфіка зазначеного вірша та проблемні точки, що ускладнюють переклад цього твору іншими мовами.

Аналіз роману В. Шкляра "Маруся". Дослідження засобів характеротворення образу головної героїні отаманші Марусі. Переосмислення фактів, місії Марусі як отамана з позицій сьогоднішнього дня. Виокремлення системі образів, взаємозалежності людини й історії.

Процесс освоения творческого наследия Коста Хетагурова осетинским общественным и литературным сознанием, его значение для осетинской, северокавказской и российской художественной литературы и публицистики. Суждения о личности и творчестве К.Л. Хетагурова.

Описание архитектурной, монументальной, физиологичной и других уникальных функции музыкального в модернистской словесности. Анализ представлений модернистов первой трети XX века о художественных способах передачи эмоций и мыслей в литературе через музыку.

Анализ динамики развития испано-американской литературы до и после латиноамериканского "бума" через призму романа Г. Мартинеса. Реакция поколений на "магический реализм": овнешнение мифа и магии, перекодирование мифологем в неприкрытую реальность.

Акустические объекты, представленные в стихотворениях поэта, - звуки окружающей среды и слышимый пласт культуры. Акустический фон повседневности в лирических контекстах Б. Ахмадулиной, его обращение в "речь" вещей и сопоставление со словом поэта.

Дослідження суспільно-політичної думки та національно-духовної культури освіченої верстви України, у формуванні якої вирішальну роль мала історія. Висвітлення проблеми ренегатства на прикладі образу князя Єремії Вишневецького – головного героя роману.

Аналіз історико-літературного процесу 1920-І960 рр. Внесок ученого-шевченкознавця М. Новицького в розвиток українського літературознавства та становлення наукової біографістики Т. Шевченка. Дослідження Новицьким літературних і мистецьких творів Кобзаря.

Поэзия Маяковского – поэзия открытой гражданственности, обращенная к массовой аудитории. Лирика как художественное отражение внутренней жизни поэта, его душевного состояния в тот или иной момент. Стихия авторских размышлений и переживаний в произведениях.

Заглавие - компонент художественного произведения, который порождает текст. Наличие манипулятивности по отношению к читателю и толкователю текста - черта интертекстуально-игровой модели трагедии Вен. Ерофеева "Вальпургиева ночь, или шаги командора".

Дослідження одного з мемуарно-автобіографічних творів сучасної японсько-американської письменниці Кьоко Морі. Розгляд важливих проблем японського й американського суспільств із позиції транснаціональної особистості. Роль етнічного фактора у творчості.

Рецепция творчества К. Марло в критических работах и поэзии Т. Элиота. Исследование нарушения стихотворной строки и использование разговорной тональности. Принципиальная синтетичность поэтического языка Марло и выразительности на грани самопародирования.

Дослідження можливості віднесення твору "Великий льох" Т. Шевченка до традицій середньовічної, барокової або романтичної містерії. Огляд церковно-релігійного вжитку твору як авторського жанру Тараса Шевченка, унікальної віршової літературної композиції.

Особенности лаконизма и афористичности лирики А. Ахматовой и Л. Костенко. Отношение поэтесс к малым поэтическим формам. Сопоставление циклов четверостиший (названия, ключевые произведения, развитие тем Времени и Творчества, специфика образности).

Анализ вопроса об особенностях жизнетворчества М.И. Цветаевой: способности поэта слушать и вслушиваться, триединствах, воплощенных в жизнетворчестве через образы поэтического сознания, положении уникального "я" поэта – умении отвечать на события, факты.

Анализ мариологической темы в наследии католического поэта-богослова Иоанна Креста. Обзор прямых упоминаний Девы Марии, ее присутствия в сочинениях в ходе анализа прозаических фрагментов. Сравнение данной темы в творчестве Иоанна Креста и Луиса де Леона.

Анализируется идейно-художественное своеобразие повести А.М. Гилязова "Весенние караваны". Обобщен материал по истории создания и бытования текста. Выявлена роль имен собственных, символов-знаков как способов выражения позиции в художественном тексте.

Компаративный анализ од Т. Грея "On the Spring" та С. Джонсона "Spring" в аспектах их связи с горацианской традицией и развития английской литературы исследуемого периода. Рефлексия категории жанра философско-эстетическим позициям и идиостилям авторов.

Анализ сборника повестей Н.М. Загоскина в сравнении с близким по своей композиционной (циклической) и нарративной организации сборником фантастических повестей А. Погорельского. Рассмотрение пространства сада в соотношении с топосами дома, леса, замка.

Своеобразие авторской позиции Гоголя в "Вечерах на хуторе близ Диканьки". Характер народности произведения, присутствие фольклорного начала, изображение народной жизни. Сборник "Миргород" как этап развития романтизма и утверждения реализма Гоголя.

Изучение внутреннего мира персонажей художественных произведений прозаика Ф. Кнорре. Знакомство читателей с Платоновым в рассказе "Шесть процентов", анализ его характера и психологического состояния. Позиция писателя по отношению к женщине и любви.

Характеристика произведения "Взгляд на азербайджанскую литературу" Юсифа Везир Чеменземинли (1887–1943), интерес к произведению в Турции. Вклад Ю.В. Чеменземинли в общественно-политическую жизнь Азербайджана и в развитие науки литературоведения.

Анализ произведения "Взгляд на азербайджанскую литературу" Юсифа Везир Чеменземинли, его место в истории литературы. Научно-теоретические, литературно-критические статьи просветителя в сфере фольклора, письменной литературы, его литературное наследие.

Красота как разнообразие, сведенное к единству. Анализ рассказов о "любовании природой" А. Болотова в контексте философских дискурсов XVIII века. Особенности развития добродетельных чувств. Общая характеристика отношений между Болотовым и природой.

Осмислення публіцистичної спадщини О. Довженка як духовного гуманітарного життєтворення. Аналіз статей, нарисів, промов та їх модифікацій періоду Другої світової війни. Характеристика жанрових та виражально-зображальних особливостей творчості митця.

Вивчення дефініції "масова"/"елітарна" література. Критерії розмежування означеної категорії. Проблема естетичного смаку автора мемуарів "Дар Евдотеї". Взаємопроникнення стилів у мемуарах Д. Гуменної, ознаки як "масового", так і "високого" мистецтва.

Національна свідомість та ідентичність - механізми, що нагадують суспільству про обов’язкове вираження історичної катастрофи. В. Ґобі - французька письменниця, що через розповіді очевидців та архівні джерела розповідає про теми війни та Голокосту.

Аналіз засобів новаторської лірико-психологічної драми, що створюють імпліцитний пласт п’єси А. Чехова. Визначення жанрової приналежності п’єси. Символічні образи та прийоми, що передають внутрішній світ героїв. Вплив підтексту твору на його глибину.

Звук як чинник процесу смислотворення. Вивчення художньої рецепції урбаністичного звукового ландшафту в період військового конфлікту. Аналіз акустичного простору міст в умовах війни. Відображення вибухів і сирен повітряних тривог в літературних творах.

Алітерація фоностилістики Ліни Костенко як вибух глибинного мовного чуття, засіб подолання нейтральності поетичного звукопису. Оновлення семантики тексту за допомогою звукоресурсів і художнім декларуванням поетичної динаміки й експресії образних явищ.