В статье рассмотрены имплицитные и эксплицитные отсылки к музыке. Проводятся параллели между "Историей одной контроктавы" Б. Пастернака и "Поэмой Экстаза" А. Скрябина. Описываются динамические приемы, используемые автором в указанном произведении.

Определение влияния "итальянского материала" в целом на идейное содержание повести "Портрет", на её эстетическую проблематику. Рассмотрение проблемы национального, общефилософского, религиозно-миссионерского предназначения художника во второй редакции.

"Итальянский цикл" как часть развития темы путешествий в творчестве Николая Гумилёва. Отражение в творчестве поэта поездок по разным городам и странам. Превращение топонимов в путевом дневнике Гумилева в культуронимы с особым семиотическим значением.

Історіософське бачення Самчука національно-визвольних змагань гуцулів 1918-1919 рр. на прикладі відображення подій, які привели до створення Гуцульської Республіки на території Закарпатської Гуцульщини. Формування гуцульської національної самосвідомості.

Аналіз змісту біблійного постулату та значень слів "правда", "свобода", "воля" у текстах Біблії, ознаки і характеристики цих понять та механізм взаємодії між ними. Аналіз біблійних прикладів соціально зорієнтованих дій правди та відповідних наслідків.

Дослідження головного змісту на тематичної направленості повісті М. Вінграновського "Сіроманець". Шляхи та закономірності роботи над нею, а також основні методи вивчення в школі. Художні особливості стилю письменника та своєрідність його творів.

Мотив правди-істини у творчості Тараса Шевченка, його унікальність. Поєднання цього мотиву із сучасністю, коли з’явився термін “постправда” й триває інформаційна війна. Міркування, що розширюють тлумачення творів Шевченка. Аналіз словообразу правди.

Характеристика синтезу музики та слова у творчості Павла Тичини на тлі тенденцій оновлення виражальних форм у мистецтві кінця ХІХ - початку ХХ століття. Дослідження думок та висловлювань відомих сучасників про багатогранність та глибину особистості митця.

Дослідження механізму взаємодії імпресіоністичної та експресіоністичної поетик на основі аналізу ліричної прози Миколи Хвильового. Імпресіоністична техніка у вимірі художнього простору письменника, визначення ролі запахів, звуків та кольорів у творах.

Досліджується жанр "інтелектуального роману" як одного з напрямів модернізму на прикладі твору "Гра в бісер" Германа Гессе. Висвітлено і порівняно жанрові загальні ознаки романів, що традиційно зараховуються до "інтелектуальних" і "філософських" романів.

Актуалізувано табуйовану культурою, в другій половині ХХ століття, тему "інтернування" банато-швабських німців у Румунії. Окреслено, що текст роману Г. Мюллер візуалізує приклади "двоголосого дискурсу", причому відображає загальнонаціональні сенси історії

Актуалізація табуйованої культури в другій половині ХХ ст. на тему "інтернування" банато-швабських німців у Румунії. Візуалізація прикладів "двоголосого дискурсу", моделювання образу інтернованого. Соціальні відносини інтернованих та "переможців".

Аналіз образу "декоративної жінки" з однойменного твору В. Шевчука в позастатевому ракурсі, що дає змогу поглибити проблему стереотипності у ставленні чоловіками до слабкої статі, перегляду існуючих гендерно-статевих уявлень на прикладі героїні повісті.

Історія прикладання понять зі складовою частиною "мета-" до словесних мистецьких текстів, уточнення семантики понять "метаоповідь", "метатекст". Аналіз методом металінгвістики "Історії Русів" – мистецького тексту давньої української літератури XVIII ст.

Дослідження біографій і творчості двох українських письменниць - Лесі Українки та Л. Старицької-Черняхівської. Висвітлення легенди фатального кохання у вірші "Історія Сапфо". Характеристика центральної героїні Сапфо та її служіння богам мистецтва.

Вивчення публікації нарису Дмитра Косарика "Історія села Андруші (стислий, короткий нарис)" із Архівних наукових фондів рукописів та фоозаписів. Визначення вкладу українського письменника, літературознавця та науковця Дмитра Михайловича Косарика.

Основна праця С. Єфремова в галузі літературознавства. Зближення з радянським літературознавством. Побудування канону українського письменства. Критична оцінка модерну української літератури рубежу XIX—XX ст. Періодизація літературного процесу.

"Обезкровлення" історії української літератури Д. Чижевським. Висхідний принцип періодизації українського літературного процесу, його розгляд за визначальними художніми течіями. Дев'ять стильових періодів розвитку української літератури до початку XX ст.

Марксистський льодовиковий період у мистецтві на рубежі 50—60-х років, початок збирання якісно нових інтелектуальних сил. Огляд в другому томі "Історії української літератури" (1957 р.) літературного процесу в пореволюційну епоху, його представники.

Анализ поэмы Т.Г. Шевченко "Кавказ". Описание базовых "общечеловеческих концептов-конструктов", моделирующих их смысл и значение. Этимология слова "Кавказ", ее связь с глубинными метафорическими образами поэмы и "общечеловеческий" смысл и идея.

Зразки епістолярної прози в українській літературі. Епістолярна спадщина українського романтика А. Метлинського. Дослідження змісту і форми епістолярної прози А. Метлинського крізь призму романтичної естетики. Літературні критика у листах Метлинського.

Характеристика образів твору І. Нечуй-Левицького "Кайдашева сiм’я": Омелька Кайдаша, Марусі Кайдашихи, Мотрі, Мелашки, баби Палажки і баби Параски тощо. Відображення історичних реалій в сюжеті твору: кризи кріпацтва, розпаду патріархального ладу.

Рассмотрение и анализ издательского ресайклинга в области детской книги. Изучение переиздания советской детской литературы и реакции читателей на предлагаемые издания. Характеристика содержания ностальгического дискурса о книгах, прочитанных в детстве.

Определение жанра произведения В.Я. Ерошенко "Washi-no kokoro" ("Орлиные Души"). Роль протестантских пасторов и миссионеров различных деноминаций в создании сети школ для слепых в России. Становление личности и судьбы В.Я. Ерошенко как тифлопедагога.

Выявление интертекстуальных связей "Вишневого сада" А.П. Чехова с "Гамлетом" Шекспира и драматическим наследием И.С. Тургенева. Как шекспировские аллюзии, присутствующие в тексте и звучащие в другой мизансцене раскрывают суть иной драматической коллизии.

Рассмотрение семантической архитектоники "Грифельной оды" О. Мандельштама с точки зрения механизмов смысловой деривации. Соотношение мотивно-образного пласта с физическими признаками камня. Определение взаимосвязи сюжетного слоя с генезисом камня.

Рассматривается семантическая архитектоника "Грифельной оды" с точки зрения механизмов смысловой деривации. Доказывается, что разветвленная сеть смыслов оды обусловлена образом камня и его смысловыми производными, которые фундируют пласты стихотворения.

Анализ центральной лексемы творчества одного из трех "эталонных" представителей акмеизма – Осипа Мандельштама - камень. Характеристика движения семантической парадигмы анализируемого мотива как важнейшей образной составляющей картины мира Мандельштама.

Місце вірша "Каменярі" І. Франка в творчій палітрі митця. Художньо-естетична та світоглядно-філософська цінність перекладів твору, виконаних українськими і польськими тлумачами в плані системного дослідження особливостей поетики. Ілюстрація перекладами.

Особливості поетики та функціонування екзистенційних та кардіоцентричних мотивів у новелі В.С. Стефаника "Камінний хрест" та есеї А. Камю "Міф про Сізіфа". Аналіз передумови світосприйняття персонажів відомих авторів В.С. Стефаника та А. Камю у ХХ ст.